• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Банківська діяльність у сфері надання фінансових послуг.

Загальне поняття фінансового посередництва.

Фінансовий ринок як сфера надання фінансових послуг.

ТЕМА 1. СУТЬ І ЗМІСТ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ ЯК ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА

Зміст та загальна методологія розробки бізнес-плану.

Основна література:

1. Виноградська А.М. Основи підприємництва: Навчальний посібник. Друге видання, перероб. і допов. – К.: Кондор, 2005. – 544с.

2. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. проф. С.В.Мочерного. – Тернопіль: АТ “Тарнекс”, 1993. – 688с.

3. Подсолонко В.А., Процай А.Ф., Миронова Т.Л., Василенко В.О. Підприємництво. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 616с.

4. Циглик І.І., Паневник Т.М., Криховецька З.М. Основи підприємництва: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 240с.

1. Особливості послуг на фінансовому ринку:

а) сутність поняття „послуга”;

б) фінансові послуги в системі ринкових відносин.

5. Небанківські фінансово-кредитні інститути як фінансові посередники.

6. Фінансове посередництво у вигляді контрактних фінансових інститутів.

1. Особливості послуг на фінансовому ринку:

а) сутність поняття „послуга”.

У розвиненому суспільстві фінансові послуги мають не менше значення, ніж виробництво. Найбільш динамічно розвивається та частина сфери послуг, яка пов'язана із задоволенням потреб суспільного виробництва: фінансово-кредитне обслуговування, страхові послуги, інформаційне і бухгалтерське обслуговування.

«Послуга» - багата гамма різних видів діяльності. Поняття «послуга» включає в себе комплекс різноманітних видів еко­номічної діяльності людини. У західній науковій літературі існує багато його визначень, іноді взаємозаперечуючих, що відображає його складність і маловивченість.

Деякі спеціалісти вважають, що до послуг можна віднести все, що не пов'язане з видобуванням корисних копалин, про­мисловим і сільськогосподарським виробництвом. Саме так визначають послуги в західній статистиці національних рахунків. У ній послуги поділяються на споживчі (ресторани, готелі), соціальні (освіта, медична допомога), виробничі (інжиніринг, консультації, фінансові та кредитні послуги), розподільчі (торгівля, транспортні) [1].

Такий підхід звужує роль фінансових послуг у розвитку ринку. У 1997 році в Україні введено нову статистичну класи­фікацію видів економічної діяльності [2]. У цій класифікації виділена фінансова діяльність (код 65), що включає фінансове посередництво, грошове посередництво, фінансовий лізинг, страхування (код 66), допоміжна діяльність у сфері фінансів та страхування (код 67), яка представлена значною кількістю фінансових послуг.

У різних джерелах на сучасному етапі по-різному трактується поняття послуги, наприклад:

«Послуги - підприємницька діяльність, направлена на задо­волення потреб інших осіб, за винятком діяльності, що здійснюється на основі трудових правовідносин» [3].

«Послуга - такий вид корисної праці, при якій виробництво корисного ефекту співпадає з часом її споживання» [4].

В економічному тлумаченні під терміном „послуги” вважають функції або операції, на які є попит і, відповідно, ціна, що встановлюється на відповідному ринку [5]. Іноді послуги визначають як нематеріальні блага, однією із характерних рис яких є споживання на місці її надання.

Вважається, що виробництво послуг і їх споживання співпадають у часі та просторі, і в момент надання послуги її виробник та споживач вступає у безпосередній контакт [6]. Послуги, як правило, не можуть передаватись іншим особам, тобто система перепродажу є достатньо складною і вимагає певних витрат на юридичне та інше обслуговування.

У ринковій економіці послуги купуються на основі вільного вибору, вони стають об'єктом купівлі-продажу тобто є товаром, хоча досить специфічним і зокрема:

• їх виробництво та споживання частіше співпадають за місцем і часом;

• як частина сфери нематеріального виробництва беруть участь паралельно з продукцією матеріальної сфери в сукупному процесі суспільного виробництва [7].

Деякі автори вважають, що факт створення послуги можна відділити у часі від факту її продажу і факту використання, це дозволить продавати послуги ринковими мето­дами [8].

б) фінансові послуги в системі ринкових відносин.

Послугами вважають певні функції, пов'язані безпосередньо або опосередковано із задоволенням суспільних потреб, але не спрямовані на виробництво товарів. Отже послуги можуть виконувати фінансові функції, пов'язані із задоволенням потреб суб'єктів ринку у виробництві та реалізації предмета їх діяльності.

Платність фінансових послуг обумовлена самим характером послуги, що є вільною та одночасно прихованою в товарі.

У світовому експорті послуг експерти ООН виділяють три їх основні групи:

• найбільш «видимі» (перевезення, іноземний туризм та ін.);

• надходження від «роялті»;

• інші послуги (брокерські, фінансові, управлінські, бух­галтерські, архітектурні, лізинг, професійні та ін.) [7].

Фінансові послуги мають комплексний характер, тому вони включені до третьої групи.

На частку послуг в світовій економіці припадає від 15 до 20 відсотків сукупного обсягу операцій з товарами і послугами на ринку [9].

Найбільш загальні відомості про роль послуг у національній економіці дають два основних показники: частка послуг в загальному обсязі зайнятих і частка обсягу наданих послуг у ВВП [6]. Такий показник, як зайнятість населення свідчить про збільшення частки послуг на ринку. Для досягнення най­більшого ефекту, в просуванні економіки шляхом ринкових перетворень, необхідно суттєво збільшити обсяги інвестування коштів у розвиток інститутів інфраструктури сфери послуг. Світова практика свідчить, що міжнародна торгівля послугами розвивається випереджаючими темпами порівняно з торгівлею товарами.

У міжнародному обміні послугами виділяють три групи послуг, організація яких відбувається переважно шляхом прямих іноземних інвестицій. Фінансові послуги входять у першу, найбільш вагому групу.

Для сфери послуг характерні різноманітні та нетрадиційні форми організації бізнесу. У сфері послуг активно взаємодіють промислові, торгові, фінансово-кредитні, страхові та інші суб”єкти ринку.

Значним стимулюючим фактором активної участі суб”єктів господарювання у сфері фінансових послуг є створення вертикально інтегрованої структури інституцій, що дозволяє скоротити витрати і посилити орієнтацію на споживача. Одночасно підвищується значення невиробничих видів послуг, пов'язаних із використанням висококваліфікованої праці, до яких належать фінансові послуги.

Читайте також:

1. Адвокатська діяльність
2. Актове діловодство. Діяльність судів. Ведення актових книг
3. Амортизація як джерело фінансових ресурсів підприємств
4. Аналіз доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права.
5. Аналіз рівня, динаміки та структури фінансових результатів підприємства
6. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
7. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ
8. Аналіз фінансових інвестицій та їх ефективності.
9. Аналіз фінансових коефіцієнтів.
10. Аналіз фінансових результатів діяльності туристичних підприємств
11. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
12. Англійська система фізичного виховання. Діяльність Томаса Арнольда.

Переглядів: 1424