Факторингові операції.

Факторингові операції з'явились на основі комерційного кредиту, який надається продавцями покупцям у вигляді відстрочки платежу за продані товари. Зміна вимог до розрахунків з точки зору прискорення обороту коштів викликали необхідність для постачальників шукати шляхи рішення проблеми дебіторської заборгованості. Факторинг є порівняно новою ефективною системою покращання ліквідності та зменшення фінансового ризику при організації платежів. Комерційні банки, розвиваючи ці операції, доповнюють їх елементами бухгалтерського, інформаційного,

Ринок фінансових послуг

рекламного, збутового, юридичного, страхового та іншого обслуговування клієнтів.

Факторинг - різновидність торговельно-комісійної операції, пов'язаної з кредитуванням оборотних коштів. Факторинг є інкасуванням дебіторської заборгованості покупця і специфічною різновидністю короткострокового кредитування та посередницької діяльності. Факторинг - це:

1) стягнення (інкасування) дебіторської заборгованості покупця;

2) надання йому короткострокового кредиту;

3) звільнення його від кредитних ризиків при операціях.

Головною метою факторингу є отримання коштів негайно або у термін, визначений угодою.

Відповідно до Конвенції про міжнародний факторинг, прийнятій у 1988 році Міжнародним інститутом уніфікації приватного права, операція вважається факторингом у тому випадку, якщо вона задовольняє як мінімум дві із наступних чотирьох вимог:

• наявність кредитування у формі попередньої оплати боргових вимог;

• ведення бухгалтерського обліку постачальника, перш за все обліку реалізації;

• інкасування його заборгованості;

• страхування постачальника від кредитного ризику.

Разом з тим, у ряді країн до факторингу відносять і облік рахунків-фактур, тобто операцію, що задовольняє лише першу вимогу.

Ці операції проводять спеціальні фактор-фірми, які, як правило, тісно пов'язані із банками або є їх спеціалізованими філіями і дочірніми компаніями. Факторингові послуги надаються в нашій країні з грудня 1989 року і здійснюються вони банками.

Вартість фактичного обслуговування залежить від виду послуг, фінансового стану клієнта тощо.

При визначенні оплати за факторинг виходять з прийнятого сторонами проценту по кредиту і середнього терміну перебування коштів у розрахунках з процентами. При розміщенні документа продавця в картотеку покупця вся сума пені також є доходом факторингу.

Існують різні види факторингових операцій: відкриті (конвенційні) та закриті (конфіденційні), з правом регресу і без нього. При відкритому факторингу постачальник ставить до відома боржників про участь банку (фактор-фірми), і всі платежі спрямовуються на адресу банку. При закритому - боржники не повідомлені про посередництво банку. Факторинг з правом регресу означає, що банк має право зворотної вимоги до постачальника відшкодувати сплачену суму, тобто постачальник несе кредитний ризик. Угода без права регресу в світовій практиці укладається досить рідко, так як вважається, що вона виправдана лише в тому випадку, коли можливість появи суперечливих моментів або настання неплатоспроможності платника зведена до мінімуму. Від виду операції залежить ступінь ризику, яка визначає і вартість операції (комісійну винагороду банку).

Переваги факторингу для клієнта: зменшення кредитно-платіжного ризику, своєчасна інкасація дебіторської заборгованості, можливість планувати платіжний обіг, прискорення оборотності обігового капіталу, покращання кредитоспроможності. Крім того, банки (фактор-фірми) надають своїм клієнтам додаткові послуги.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи і принципи фінансування та кредитування капітальних вкладень банками.	\|	Лізингові операції на ринку фінансових послуг.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.