Валютні ринки та валютні операції.

Валютний ринок – система стійких економічних і організаційних відносин по операціях купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах. Валютні ринки - офіційні центри, де проводиться купівля-продаж валют, які обертаються на них.

В залежності від обсягу, характеру валютних операцій і набору валют, які використовуються, ці ринки поділяються на міжнародні, регіональні і національні.

Міжнародні валютні ринки - сконцентровані у найбільших світових фінансових центрах Лондон, Нью-Йорк, Франкфурт-на-Майні, Париж, Цюріх. Токіо, Сінгапур, Гонконг. На таких ринках здійснюються операції з валютами, які широко використовуються у міжнародному платіжному обороті.

Регіональні валютні ринки– тут банки проводять операції лише з обмеженою кількістю вільно конвертованих валют.

Національні валютні ринки – це ринки, де сукупність усіх операцій здійснюється банками, котрі розміщені на території даної країни по валютному обслуговуванню своїх клієнтів..

На сьогодні сформувалися такі найбільші регіональні валютні ринки:

• Європейський (з центрами в Лондоні, Франкфурті-на-Майні, Парижі, Цюріху);

• Американський (з центрами в Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі, Монреалі);

• Азіатський (з центрами в Токіо, Гонконгу, Сінгапурі, Бахрейні).

Євровалютний ринок — це автономний і незалежний оптовий ринок, де оперують, як правило, великими сумами. Він майже не піддається регулюванню, не підлягає національному законодавству, майже не оподатковується. Євровалюти є джерелом дешевого кредиту для позичальника і високого прибутку для позикодавця.

Головним джерелом ринку євродоларів виступають іноземні держави, юридичні чи фізичні особи, які зберігають долари не в США, а також транснаціональні корпорації із запасами готівки понад поточні потреби та офіційні резерви центральних банків. Найбільшою перевагою ринку євродоларів є його більш висока прибутковість порівняно з рядом національних валютних ринків. Це дає змогу з року в рік постійно розширювати масштаби ринку євродоларів.

Важливим інструментом валютного ринку виступає Співтовариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій —СВІФТ¹,яке було створено в 1973 р. 239 банками 15 країн. Сьогодні в системі СВІФТ бере участь понад 3000 банків із 80 країн . Для банків — учасників системи СВІФТ були розроблені міжнародні стандарти, які систематизують різноманітні вимоги до інформації, призначеної для електронної обробки.

Види валютних операцій.

Купівля-продаж іноземної валюти на валютних ринках відбувається у формі касової (готівкової) угоди (операції) або термінової валютної угоди. Поряд із вищезазначеними основними валютними угодами слід назвати своп, аутрайт, форвард, не комбіновані строкові угоди, опціон і ф'ючерсні контракти .

Касова угода здійснюється на умовах "спот" і застосовується переважно з метою негайно отримати іноземну валюту для зовнішньоторгових розрахунків, а також з метою уникнення можливих валютних втрат від зміни курсів. Типовим для касової операції є те, що момент укладення угоди практично співпадає з моментом її виконання. Валюта постачається покупцю зразу ж після заключення угоди, не пізніше ніж через 2 робочих дні. Термін поставки валюти носить назву "дата валютування".

Спот-курс - ціна валюти однієї країни, встановлена на момент укладення угоди, при умові обміну валютами банками - контрагентами на другий робочий день з дня заключення угоди. Це дає можливість максимально уникати ризику зміни валютного курсу і можливість швидкого отримання коштів.

Термінова або форвардна валютна угода (операція)застосовується для страхування платежів у зовнішній торгівлі, прямих чи портфельних капіталовкладень за кордоном і в інших цілях. Угоди здійснюються шляхом підписання контракту між продавцем і покупцем валюти про поставку її покупцю через певний термін після укладення угоди і за курсом, зафіксованим у момент її укладення (на основі валютного ф'ючерсу).

Курс форвард - ціна, за якою дана валюта продається або купується при умовах поставки її на певну дату у майбутньому.

Форвардний курсвстановлюється шляхом додавання до касового премії (репорту) або вирахування із нього дисконту (депорту).

Операція своп - одночасна купівля і продаж іноземної валюти на приблизно рівні суми при умовах розрахунку по них на різні дати.

Ділери (спекулянти) які грають на валютній біржі на пониження курсу називаються “ведмедями”, а які на підвищення “биками”. При понижені курсу “ведмеді” продають валюту, а при підвищені курсу “бики” купляють валюту.

Валютний опціон - являє собою певний вид контракту, за яким покупець має право протягом певного терміну продати або купити по фіксованій ціні, обумовлену суму іноземної валюти.

У світовій практиці залежно від характеру валютообмінної операції розрізняють опціон «кол» (саll) і опціон «пут» (рyt). Опціон «кол» дає право його власникові купити певну суму однієї валюти в обмін на іншу. Опціон «пут» дає власникові право продати певну суму однієї валюти в обмін на іншу.

Опціонна премія – це грошова сума яку покупець опціону платить за його придбання.

Європейський опціон – може бути виконаний тільки в день закінчення строку дії контракту.

Американський опціон – дає право купити або продати актив в будь-який час до дня закінчення строку контракту.

У відмінності від форвардних і ф’ючерсних контрактів валютні опціони дають можливість обмежити ризик, пов’язаний з несприятливим розвитком курсів валют, зберігаючи при цьому шанси на отримання прибутку у випадку його несприятливого розвитку.

Ф’ючерсна операція – це строкова господарська операція суб’єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання-продаж ф’ючерсної угоди, тобто зобов’язання на купівлю-продаж сировинних товарів, золота, валюти, фінансових та кредитних інструментів у визначений час у майбутньому з фіксацією ціни реалізації на момент здійснення реалізації. При цьому покупець-продавець ф’ючерсної угоди має право на відмову від її виконання виключно за наявності згоди іншої сторони даної угоди. Розрахунки за ф’ючерсними операціями здійснюються на дату реалізації сезонного виробництва, цінних паперів та валютних цінностей.

Ф’ючерсні операції є подібними до форвардних операцій, але мають деякі відмінності.

Ф’ючерсні операції здійснюються в основному на біржовому ринку, а форвардні на міжбанківському. Це призводить до того, що ф’ючерсні контракти в строках виконання прив’язані до певної дати і стандартизовані по строках, обсягах і умовах поставки. В форвардних операціях строк і об’єм операцій здійснюється по взаємній домовленості сторін.

Ф’ючерсні операції здійснюються з обмеженим колом валют (долар США, німецька марка, французький франк, японська ієна, фунт стерлінґів і деякі інші). При форвардних контрактах перелік валют значно ширший.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Еволюція валютної системи.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.