Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Біржові операції. Котирування цін на біржі

Ф'ючерсні біржі

їх утворення являє собою процес перетворення біржі з ринку реального товару в ринок прав на товар. Ознаки:

- фіктивний характер угоди (цінні папери);

- зв'язок з ринком реального товару через хеджування (захист, страхування), а не через постачання товару;

- заздалегідь строго визначена й уніфікована, позбавлена якихось індивідуальних особливостей необхідна вартість товару, що є об'єктом торгівлі і являє собою право на товар;

- повна уніфікація умов постачання товару;

- знеособленість угоди і замінність її контрагентів, усе це забезпечується розрахунковою палатою біржі.

Створюються біржі в місцях найбільшої концентрації грошових ресурсів. Фондова біржа являє собою специфічний фінансовий інститут, що обслуговує потреби товарних ринків. Фондова біржа також являє собою ринок цін відповідних товарів і впливає на біржові котирування, а також впливає на фактичні ціни конкретних угод з реальним товаром. У результаті фондова біржа впливає на конкурентноздатність фірм.

Бартерні угоди— це угоди на товарообмінні угоди з передачею права власності на товар без платежу грошима. Бартерні угоди суперечать суті біржової торгівлі.

Ф'ючерсні угодиявляють собою взаємну передачу прав і обов'язків щодо стандартних контрактів на постачання біржового товару. Тут не продаж і купівля, а виявлення ціни. Тут хеджування угод з наявним реальним товаром.

У ф'ючерсних операціях збережена повна воля сторін тільки щодо ціни й обмежена — у виборі терміну постачання товару; інші умови угоди строго регламентовані і не залежать від волі сторін, що беруть участь в угоді.

Існують ще арбітражніугоди, що відбуваються з метою одержання прибутку за рахунок різниці в котируваннях на біржах у різних країнах.

Різноманіття форм біржових операцій, постійне вдосконалювання практики біржової торгівлі створюють основу для ефективного функціонування ринкового механізму, збалансування ринку, зниження витрат на придбання і реалізацію продукції. Навіть в умовах помітних коливань ринкових цін біржові операції дають змогу фірмам планувати свої витрати і прибуток на досить тривалі періоди, розробляти стратегію розвитку компаній з регульованим ризиком, гнучко поєднувати різні форми інвестицій, знижувати свої витрати на фінансування торгових операцій.

Класична біржа— це аукціон, де торгівля ведеться за допомогою обміну усними інструкціями між трейдерами (представниками брокерських фірм у торговій зоні біржі). В останні роки завдяки розвитку обчислювальної техніки виникли й автоматизовані системи купівлі-продажу цінних паперів (наприклад, CATS на Торонтській фондовій біржі, CORES — у Парижі і Мадриді). Але класична біржа ще домінує, і найбільшим її представником є Нью-Йоркська фондова біржа.

У біржовій торгівлі ключовим поняттям є ліквідність (здатність ринку поглинути розумну кількість цінних паперів при розумній зміні ціни останніх). Ліквідний ринокхарактеризується:

•частими угодами;

•вузьким розривом між ціною продавця і ціною покупця;

•найбільшими змінами цін від угоди до угоди.

Відхилення від цих норм здатні викликати розвиток криміногенної ситуації, панічні настрої серед інвесторів.

Біржа робить усе від неї залежне, щоб підтримати ліквідність і не допустити подібних відхилень. Ліквідність ринку тим вища, чим більша кількість учасників купівлі-продажу.

Перед розглядом техніки брокерської операції розглянемо існуючі форми замовлення на купівлю-продаж. Уповноважений представник біржової фірми може одержати «ринкові» замовлення.

Це замовлення купити чи продати визначену кількість акцій за найкращою ціною ринку. Усі замовлення, де немає ціни, звичайно вважаються «ринковими», тобто передбачається, що клієнт готовий заплатити чи уступити за запропоновану ціну.

Наступна форма — лімітоване замовлення. У ньому клієнт указує конкретну ціну, за якою повинна відбутися угода, кращу ціну, якщо трейдер здатний одержати таку. Лімітоване замовлення— це замовлення, що дає трейдеру певну свободу вибору ціни при здійсненні угоди.

Денним замовленням називається замовлення з денним терміном дії. Усі за мовлення вважаються денними, якщо в них не зазначений інший термін. На відміну від денного, відкрите замовлення залишається в торговій книзі брокера доти, поки воно не виконано відмовою.

Замовлення «усе чи нічого» означає, що трейдер має купити чи продати всі акції, зазначені в замовленні, перш ніж клієнт погодиться з виконанням. Протилежним є замовлення «прийму в будь-якому вигляді», що припускає, що клієнт прийме будь-яку кількість акцій аж до замовленого максимуму.

Замовлення «виконати чи скасувати» означає, що як тільки частина замовлення, яку можна задовольнити, виконана, інша частина скасовується.

Замовлення «чи» — це вже віддане розпорядження, тимчасом як замовлення на інші цінні папери ще очікують свого виконання. Як тільки трейдер виконає замовлення «чи», інші замовлення автоматично скасовуються. Замовлення «з переключенням» означає, що виторг від продажу одних акцій може бути використаний для купівлі інших.

Контингентне замовленняпередбачає одночасну купівлю одних і продаж інших акцій.

Стоп-замовленнябуває двох видів. По-перше, це замовлення, що підлягає ви конанню як «ринкове», якщо ціна акції падає нижче визначеної клієнтом ціни (стоп-ціни). Мета — спробувати скоротити збитки. По-друге, це замовлення, яке надійшло від імені, що продало акції з короткої позиції з метою зниження збитків, якщо ціна акцій почне рости.

. Котирування цін є однією з головних функцій товарної біржі. Простежимо, як відбувається цей процес на простому прикладі.

Припустимо, в нас є двадцять виробників і сто покупців визначеного товару, територіальне розташованих на великій відстані один від одного. Існують вільні ціни і господарські зв'язки. Кожен споживач самостійно зв'язується з виготовлювачами. При відсутності надійної інформаційної мережі, ціни на товар будуть сильно коливатися.

Ті ж двадцять виробників і сто споживачів подають у концентрованому виді свій попит та пропозицію на біржу. З'являється одна ринкова ціна, що служить орієнтиром для всіх. Коливання конкретних цін не настільки значні, з'являється їх базис, що відповідає в принципі рівню суспільне необхідних витрат. Хто його перевищує, той зазнає збитків і вибуває з гри.

Процес котирування трудомісткий і вимагає обліку всіляких ціноутворюючих факторів. Наведемо основні правила, які необхідно враховувати обов'язково.

4. Організація будови товарної біржі. Українські товарні біржі

 

Відповідно до українського законодавства під товарною біржею розуміється організація з правом юридичної особи, що формує оптовий ринок шляхом організації і регулювання біржової торгівлі, здійснюваної у формі голосних публічних торгів, проведених у заздалегідь визначеному місці й у визначений час за встановленими нею правилами. Вона може мати філії й інші відособлені підрозділи.

Біржа може засновуватися юридичними і фізичними особами. Однак в установі біржі не можуть брати участь:

• вищі і місцеві органи державної влади і керування;

• банки і кредитні установи;

• страхові й інвестиційні компанії та фонди;

• суспільні, релігійні і благодійні об'єднання;

• фонди.

Частка кожного засновника чи члена біржі в її статутному капіталі не може перевищувати 10 %.

Біржова торгівля може здійснюватися на біржах тільки на основі ліцензії, ви даної Комісією з товарних бірж при Комітеті з антимонопольної політики і підтримки підприємництва. Організаційно-правова форма біржі визначається відповідно до Цивільного кодексу України. Біржі є:

• акціонерними товариствами відкритого типу;

• акціонерними товариствами закритого типу;

• товариствами з обмеженою відповідальністю.

Управління товарною біржею здійснюється трьома органами, компетенція яких різна і функції можуть мати специфіку на різних біржах:

• загальними зборами членів біржі (пайовиків);

• біржовим комітетом (Радою);

• виконавчою дирекцією.

Вищим органом управління біржі є загальні збори її членів, що відповідно до Статуту біржі затверджують Статут і всі внесені до нього зміни, інші документи біржі і доповнення до них; розглядають і вирішують питання по прийому нових членів біржі і їх виключенню. Загальні збори визначають чисельний склад Біржового комітету (Ради), розглядають річні і надзвичайні звіти про фінансову і господарську діяльність Біржового комітету (Ради), Виконавчої дирекції, приймає рішення про розміри плати, що вносять відвідувачі біржі, приймають рішення прозбільшення (зменшення) Статутного фонду, розмірів пайових внесків і про додатковий випуск акцій. Загальні збори пайовиків приймають рішення про ліквідацію біржі, затверджують склад найбільш важливих комісій (розрахункової палати, котирувальної й арбітражної), обирають їх голів.

Загальне управління у період між зборами здійснює Біржова рада (Рада директорів, Біржовий комітет). Чисельність такого органу може бути різна.

Раду очолює голова Ради директорів чи Президент. До компетенції Ради відноситься:

• призначення і зняття членів Правління біржі;

• представництво від імені біржі в зносинах з підприємствами й організаціями у справах біржі;

• визначення організаційної структури біржі;

• підготовка до Зборів, у т.ч. з прийняття нових (виключення) членів;

• установлення розміру оплати для постійних і разових відвідувачів Біржових зборів, збору з біржових угод, плати за користування технічним апаратом біржі, її інформаційною мережею, штрафів, пені й інших зборів;

• прийняття за контрактом членів правління біржі і її найманого персоналу;

• установлення загальної суми витрат Виконавчої дирекції. Керування біржею поряд з її членами здійснює і найманий персонал.

До складу Ради директорів входять, як правило, тільки члени біржі, але можуть входити, як ми бачимо, і не члени біржі. Зі складу членів Ради обирається Генеральний директор біржі (Голова Біржової Ради). За представленням Генерального директора Рада затверджує склад Правління чи Виконавчоїдирекції, що включає виконавчих директорів біржі і керуючих.

Президент (віце-президенти) чи директор здійснюють повсякденне керівництво біржею і її адміністративним апаратом.

Виконавча дирекція (Правління) виконує функції, що не ввійшли до компетенції загальних зборів пайовиків і Біржового комітету. До таких відноситься поточне управління комісіями (відділами) біржі:

•ведення діловодства біржі;

•здійснення комерційних зв'язків із клієнтами біржі;

•підготовка, розмноження і доведення до своїх членів економічної інформації;

•контроль за дотриманням Правил біржової торгівлі;

• підготовка встановлених форм бухгалтерської і статистичної звітності тощо.

Виконавча дирекція встановлює розміри і форми оплати праці найманим робітникам, а також здійснює розвиток виробничо-технічної бази біржі.

Нагляд за всіма сторонами діяльності біржі здійснюють комітети (комісії, відділи), утворені її членами і найнятими працівниками. При цьому штат співробітників може бути досить великим (200—250 осіб). Кількість персоналу і його обов'язки визначаються Радою директорів. Персонал виконує рішення і доручення Ради директорів і комітетів, а організаційна структура персоналу часто відповідає функціям різних комітетів. Ці комітети нерівнозначні за своєю роллю. Частина з них (такі, як по прийому нових членів, планово-фінансовий), відіграючи особливо важливу роль, складаються тільки з членів Біржової ради (Ради директорів) і очолюються ними.

Комітети відповідальні перед Радою директорів. Члени комітетів працюють без відповідної оплати. Вони вносять рекомендації і допомагають Раді директорів, а також виконують конкретні обов'язки, пов'язані з функціонуванням бірж, що покладені на них правилами регулювання. Найманий персонал не має якихось прав з торгівлі чи права голосу.

Кількість комітетів на біржах Заходу коливається від 8 до 40. Практично на кожній біржі існують комітет з приймання нових членів, арбітражний, з ділової етики, контрольний, з нових товарів, ринговий, ревізійний, фінансовий і товарний комітети. Є такі комітети, як зі складання товару, з транспорту, статистики, зважування, навчання, з правил, маркетингу, комп'ютерного забезпечення та ін. Наприклад, комітет із приймання членів розглядає заявки на прийняття в члени біржі.

Комітет з арбітражу заслуховує, розслідує і врегульовує суперечки, що виникають при укладенні і виконанні угод між членами біржі, а також — членами і їхніми клієнтами. Голова арбітражної комісії з огляду на його особливо важливе значення обирається з числа членів Біржового комітету (На Чиказькій тор говій біржі поряд з арбітражним комітетом є апеляційний комітет, у якому можуть бути оскаржені рішення арбітражного комітету і рішення якого остаточні. При цьому обидва комітети складаються з 10 осіб кожен і обираються терміном на два роки).

Комітет з ділових операцій наділений широкими повноваженнями з розслідування випадків маніпулювання цінами, «притримування» товарів, ділової практики членів бірж, а також усіх випадків, «коли під сумнів ставиться добре ім'я члена біржі». Цей комітет здійснює контроль, щоб між окремими членами біржі не було попередньої домовленості. Забезпечує умови вільного встановлення цін на основі попиту та пропозиції конкретного товару. Ревізійний комітет з розгляду скарг розглядає скарги членів біржі і приймає по них попередні рішення.

Ревізійна комісія здійснює контроль за діяльністю Виконавчої дирекції й обирається загальними зборами біржі. До функцій цієї комісії входить:

• перевірка дотримання законодавчих актів;

• контроль за станом каси і майна;

• звіт перед загальними зборами пайовиків про результати проведеної ревізії;

• внесення пропозицій до загальних зборів за результатами ревізії.

До складу ревізійної комісії не можуть обиратися члени Біржового комітету чи Виконавчої дирекції.

Котируваний комітет здійснює облік цін попиту, пропозиції угоди, готує інформацію про довідкові ціни і регулярно видає біржовий бюлетень. Як правило, очолює цей важливий комітет один із членів Біржового комітету, а до його складу входить ряд досвідчених брокерів. Котирування цін, здійснювані цим комітетом, визначають кон'юнктуру ринку відповідних товарів.

Реєстраційний комітет (бюро реєстрації заявок)здійснює реєстрацію заявок брокерів і угод, контроль за дотриманням правил біржової торгівлі, готує матеріали для Біржового комітету, функціональних і товарних комітетів (комісій).

Важливим і особливим органом біржі є розрахункова палата, що являє собою єдиний розрахунково-фінансовий центр з обслуговування біржової торгівлі.

Розрахункова палатареєструє всі термінові угоди, що укладаються на біржі, і здійснює безготівкові розрахунки між членами біржі. Крім того, розрахункова палата робить перерахунки по всіх укладених угодах після їх ліквідації як із продавцями, так і з покупцями біржових контрактів. Зробивши перерахунки, розрахункова палата визначає фінансове становище кожного члена біржі на кожну дату перерахунку. Здійснення розрахунків між покупцями і продавцями через розрахункову палату знеособлює товар і угоду. Для продавця розрахункова палата відіграє роль покупця, а для покупця - виступає як продавець. Збори Розрахункової палати проводяться щодня до початку біржової сесії за участю зацікавлених членів біржі (їх представників). Розрахункова палата може входити до складу біржі, але може бути і незалежною при біржі.

Становить інтерес аналіз діяльності розрахункової контори Чиказької торгової біржі, що є незалежною організацією. Керівництво розрахунковою палатою здійснюють 9 керуючих — членів біржі, що обираються на термін три роки. Для забезпечення захисту інтересів брокерів і їхніх клієнтів право користатися інформацією про стан їхніх справ має лише дуже обмежене коло осіб, що включають президента, віце-президента і кількох службовців контори.

До розрахункової контори на правах її членів можуть входити юридичні і фізичні особи. Всі члени контори мають зареєструвати необхідну кількість своїх службовців — членів біржі, кандидатури яких повинні бути підтримані Радою директорів біржі. Юридичні особи (підприємства і корпорації) користуються послугами розрахункової контори у власних операціях і за угодами для своїх клієнтів, фізичні ж особи — тільки у своїх власних операціях.

Капітал розрахункової контори утворюється зі зборів за проведення операцій, у яких контора виступає стосовно партнерів як покупця або як продавця, а також штрафів і пені. Крім того, члени контори сплачують постійний внесок чи додатковий внесок. Розмір такого внеску зумовлений співвідношенням контрактів «шортів» і «лонг» члена контори чи визначається залежно від різниці контрактів даного члена на купівлю і продаж.

Форми внеску:

• сплата готівкою;

• сплата урядовими цінними паперами;

• купівля членом контори акцій (від однієї до двадцяти залежно від масштабу
операцій члена контори).

Становище кожного члена контори визначається конторою при закритті кожної сесії. При цьому ціни контрактів порівнюються з ціною сетльмент на даний день, на кожен місяць. Виведені конторою щодня дані на кожного члена з дебету і кредиту звуться «ней енд коллект».

Брокери щодня представляють своєму члену контори картки про здійснені угоди. Узагальнюючи такі дані, член контори готує зведену картку, що є основою для складання торгового регістру. У ній є відомості в розрізі кожного місяця по стачання про попередній нетто-результат, а також усіх здійснених за день угод з їх результатами (одержання і виплата сум). Усі платежі Розрахункової контори здійснюються до 9 години 15 хвилин наступного за реєстрацією угоди дня.

Розрахункова контора робить постачання за ф'ючерсним контрактом реального товару з біржового складу. Якщо продавець хоче поставити за ф'ючерсним контрактом товар, то він зобов'язаний представити Розрахунковій конторі до 14 години будь-якого робочого дня повідомлення про свій намір поставити реальний товар. Розрахункова контора сама визначає одержувача і сповіщає його про це. У цьому випадку контора виступає доти, поки угода залишається відкритою. Якщо угода закривається (офсетною операцією чи постачанням товару), контора припиняє свої функції.

Розглянувши організаційну будову товарної біржі та її брокерських контор, зупинимося, власне, на процесі біржової торгівлі.

Відповідно до Закону України «Про товарну біржу» учасниками біржової торгівлі є:

• члени біржі (біржові посередники);

• постійні і разові відвідувачі та біржові службовці.

Службовцям біржі забороняється брати участь у біржових угодах і створювати власні брокерські фірми, а також використовувати службову інформацію у власних інтересах. З їхньою допомогою здійснюється біржова торгівля, у правилах біржової торгівлі передбачається перелік службовців, що можуть бути присутніми у торговому залі для нормального ходу торгів і укладення угод.

Відвідувачі- це юридичні чи фізичні особи, що не є членами біржі, але мають право на здійснення угод відповідно до установчих документів біржі. (Вони не беруть участь у статутному капіталі та управлінні біржею.)

Відвідувачі біржових торгів є постійними і разовими.

Постійні відвідувачі (брокерські фірми, брокерські контори чи незалежні брокери) користуються послугами біржі і зобов'язані вносити плату за право участі в біржовій торгівлі в розмірі, зумовленому відповідним органом управління біржі. Таке право постійному відвідувачу надається терміном тільки на три роки. Кількість постійних відвідувачів не має перевищувати ЗО % від загальної кількості членів біржі.

Разові відвідувачі мають право на здійснення угод тільки на реальний товар від свого імені і за свій рахунок.

Основним документом, що регламентує організацію біржової торгівлі, є Правила біржової торгівлі.

У них мають бути визначені:

• порядок проведення біржових торгів, види біржових угод;

• найменування товарних секцій;

• перелік основних структурних підрозділів біржі;

• порядок інформування учасників біржової торгівлі про майбутні біржові торги;

• порядок реєстрації й обліку біржових угод, порядок котирування цін біржових товарів;

• порядок інформування учасників біржової торгівлі про біржові угоди на попередніх торгах, у тому числі про ціни біржових угод і про котирування біржових цін;

• порядок інформування учасників торгів про товарні ринки і ринкову конюнктуру біржових товарів;

• порядок взаємних розрахунків членів біржі й інших учасників торгів при укладенні біржових угод;

• заходи по контролю над процесом ціноутворення на біржі з метою недопущення різкого підвищення чи зниження рівня цін, штучного завищення чи заниження цін, а також змови, поширення помилкових чуток з метою впливати на ціни;

• заходи, що забезпечують дотримання учасниками торгів рішень органів державної влади й управління з питань, що відносяться до діяльності бірж, а також документів біржі і рішень органів управління біржею;

• перелік порушень, за які біржею стягуються штрафи з учасників торгів, а також розміри штрафів і порядок їх стягування;

• розміри відрахувань, зборів, тарифів та інших платежів і порядок їх стягування біржею.

Брокер-покупець заносить відомості про зареєстровану угоду до свого записника (номер реєстраційної картки, час, брокера-продавця, товар, кількість, ціну тощо.).

З моменту реєстрації угода вважається укладеною, має юридичну чинність і може бути розірвана у встановленому порядку.

Документальне оформлення всіх угод, укладених у процесі торгів, здійснюється в цей же день у бюро реєстрації угод після годинної перерви після закінчення торгів.

При оформленні біржової угоди брокер-продавець повинен мати при собі при мірник оформленої реєстраційної картки, договір-доручення, що підтверджує право брокера на продаж товару від імені клієнта на умовах, зазначених у договорідорученні. Брокер-покупець має пред'явити договір-доручення, що підтверджує право брокера на купівлю товару від імені клієнта на умовах, зазначених у договорі-дорученні. Брокери, що укладають угоди від імені своєї брокерської контори, діють на підставі доручень, що зберігаються на біржі.

Брокер-продавець і брокер-покупець за допомогою службовця бюро реєстрації угод здійснюють остаточне узгодження умов біржової угоди. Після цього біржова угода підписується брокерами, реєструється і завіряється печаткою біржі. Біржова угода оформляється в п'яти примірниках. По два примірники оформленої біржової угоди одержують брокери, що підписали угоду. П'ятий примірник біржової угоди з копіями до говорі в-доручень залишається і зберігається на біржі. Бувають випадки, коли один із брокерів відмовляється оформити біржову угоду. Такі дії розцінюються як порушення правил торгівлі і піддаються санкціям.

Невід'ємною і дуже важливою функцією товарної біржі є котирування цін, що здійснює спеціальний котирувальний відділ чи комісія. Головою, зазвичай, є один із членів Біржового комітету (ради). Така комісія після закінчення біржових зборів фіксує біржові котирування за минулий день і організує їх тиражування.

Українські товарні біржі

У 1993 році в Україні функціонувало понад 60 товарних бірж. Така велика їх кількість зумовлена низьким рівнем розвитку оптової торгівлі. Згодом, з розвитком економіки, кількість бірж зменшиться.

Особливостями українських бірж порівняно з західними є малий статутний капітал і універсальність, низький рівень спеціалізації.

Залежно від об'єкта продажу біржі поділяються на універсальні та спеціалізовані. Об'єктом продажу Київської універсальної товарної біржі є картопля, капуста, консервовані помідори й огірки, яловичина, свинина і худоба.

В умовах скорочення виробництва закономірним є прискорення біржових процесів, розширення асортименту біржових товарів — і навпаки. Ось чому для нашої країни характерне зростання універсальних товарних бірж.

Біржі, на яких об'єктом торгівлі є окремі товари чи групи товарів, називаються спеціалізованими. Усвою чергу, вони поділяються на спеціалізовані широкого профілю й вузькоспеціалізовані.

В Україні значно частіше зустрічаються спеціалізовані широкого профілю біржі. Серед них виділяється «Украгропромбіржа», до якої входять центральна біржова структура і кілька регіональних. Через «Украгропромбіржу» реалізується сільськогосподарська і промислова продукція для задоволення потреб АПК України. У перспективі передбачається проведення як національних, так і міжнародних торгів цукром, зерном, металовиробами, сільгосптехнікою і транспортними
засобами.

Біржі можна класифікувати за суб'єктами утворення. В Україні більшість товарних бірж організовуються державними установами, наприклад, органами постачання, міністерством аграрної політики та іншими міністерствами і відомствами. Так були утворені Українська універсальна товарна біржа і «Украгропромбіржа». Водночас існують біржі, організовані вільними підприємцями, наприклад, Одеська приватна біржа «Світлана і ДО». Визначені плюси має кожний із способів організації біржі. Перевагою перших є те, що вони мають відносно розвинуту інфраструктуру, а других — їх доступність для більшої кількості суб'єктів.

Біржі можна поділити також на національні і міжнародні.

Членами біржі варто вважати її акціонерів. Вони мають право відвідувати біржу, користуватися її технічними коштами й укладати угоди. Крім членів біржі, в торгах можуть брати участь відвідувачі, як постійні, так і разові. Статус постійного відвідувача біржі має суб'єкт, який може одержати відповідний абонемент (чи облігацію), як правило, на рік участі в біржових торгах. За цим абонементом суб'єкт може відвідувати кожні біржові торги і брати в них участь. Статус разового відвідувача може мати суб'єкт, купивши разовий вхідний квиток, що дає йому право брати участь у торгах у день присутності на біржі.

Участь підприємств у біржовій торгівлі на постійній чи разовій основі може здійснюватися за визначену плату через брокерські контори і брокерів (маклерів).

Біржовий маклер є висококваліфікованим фахівцем і має особливий статус, що дає йому змогу виконувати наступні функції:

а) посередництво при укладенні угод в результаті прийняття доручень (наказів) членів та відвідувачів біржі і перебуванні відповідних контрагентів;

б) представництво інтересів клієнтів шляхом ведення біржових операцій від свого імені;

в) консультування торговців з питань якості і властивостей товарів, що продаються;

г) документальне оформлення угод і передача їх на реєстрацію;

д) експертні оцінки і висновок з різних питань біржових угод, торгової контори

Біржова угода, здійснена за участю маклера, набирає сили з моменту підписання маклерської записки сторонами і маклером, а при наявності в маклера пропозиції (оферта) однієї зі сторін і письмової згоди (акцепту) від іншої — лише маклером. Вона являє собою письмово оформлений документ купівлі чи продажу постачання двох видів: на реальний товар і термінові (ф'ючерсні). При першому — товар переходить від продавця до покупця, тобто це реальний товарообіг. Товар має знаходитися в приміщенні біржі (її складах) чи, у крайньому випадку, повинен бути поставлений у термін 1-15 днів після висновку угоди.

Товар, щоб стати біржовим, має відповідати, у цілому, багатьом вимогам. Насамперед необхідно, щоб він був масовим, отже, не монопольним. Кількість товару повинна бути визначена в угоді в кубічних метрах, штуках, вагонах чи тоннах, інших одиницях виміру. Якщо кількість проданого товару зазначена у вагонах, має бути визначена і повна нормальна місткість вагона (платформи). Фактична величина продажу називається лотами, тобто партіями, що визначаються бути числом, кратним біржовій одиниці. Це означає, що більша кількість товарів повинна поділятися на кожну таку одиницю без залишку.

Якість, що є також однією з вимог до біржового товару, в угоді визначається: за стандартом і технічними умовами, за договірними умовами, попереднім оглядом і зразками. Визначальним фактором при стандартизації якості біржового товару є введення базового сорту як єдиної міри. Вона є тим критерієм, за яким дається якісна характеристика аналогічного товару. Як базовий сорт, приймається найбільш поширений вид продукції конкретного ринку.

Особливістю біржового товару є те, що його завжди можна і купити, і продати — він цілком ліквідний. Біржовий товар, перш ніж потрапити до споживача, багато разів переходить з рук у руки. Це зумовлене тим, що на біржу звертається не сам товар, а титул власності на нього чи контракт на його постачання.

Котирувальна ціна- типова біржова ціна, встановлювана біржею на основі реального оцінювання кон'юнктури ринку. Вона є ціною рівноваги попиту та про позиції певного товару, встановлюється експертним шляхом на певний строк чи дату і є орієнтиром для продавців і покупців при укладенні угод. Котирувальні
ціни визначаються виборним органом біржі (котирувальною комісією). Причому комісія встановлює їх за характером ціни, а також ціни проведення операцій, ціни продавців і ціни покупців на момент здійснення операцій, тобто до моменту відкриття біржі, у середині біржових торгів і наприкінці дня, перед закриттям біржі.

Котирування цін здійснюється двома способами:

1) шляхом реєстрації фактичних цін попиту, пропозиції й угод;

2) шляхом виведення типової, тобто власне котирувальної ціни, чи довідкової ціни котирувальної комісії.

Визначення типової ціни при малій кількості угод — складний процес і вимагає великої компетенції котирувальної комісії. Довідкова (котирувальна) ціна неє офіційною чи твердою ціною біржі, а являє собою лише думку котирувальної комісії про те, якою саме є найбільш типова ціна.

Особливістю ф'ючерсних угод є постачання товару відповідно до попередньо укладених контрактів за цінами, що складається на ринку реального товару, чи за котирувальною ціною. До терміну виконання угоди біржа бере визначену суму застави (депозит, маржа). Ф'ючерсні угоди укладаються між продавцями і покупцями, як правило, не з метою продажу чи купівлі товару, а з метою страхування від можливих змін ціни на реальному ринку. Тобто при термінових операціях ф'ючерсного типу рух товару не обов'язковий, оскільки це — продаж права на товар. Стандартний біржовий контракт, ставши об'єктом такої торгівлі, може реалізуватися за різними цінами (у момент купівлі і продажу ціни на ринку реальних товарів змінилися). Якщо ціна підвищилася, різницю виплачує продавець, і навпаки, якщо вона знизилася — покупець.

Для того, щоб застрахуватися від можливих втрат внаслідок змін цін при виконанні контрактів на реальний товар, у біржових операціях застосовується хеджування (огородження, захист). Найбільш загально хеджування визначається як страхування ціни товару від ризику чи небажаного для виробника спаду, чи невигідного для споживача зростання. І продавець, і покупець однаково зацікавлені в усуненні значних коливань і в остаточному підсумку — у стабілізації руху цін. На практиці це робиться таким способом. Суб'єкт, що продає реальний товар на біржі з постачанням у майбутньому, спираючись на існуючий рівень цін, водночас купує ф'ючерсні контракти на такий же термін і кількість товару. А суб'єкт, що купує реальний товар з постачанням у майбутньому, у той же час продає на біржі ф'ючерсні контракти. Вони виступають як страхові гаранти — коли в операції одна сторона втрачає як продавець реального товару, вона виграє як покупець ф'ючерсних контрактів на таку ж кількість товару, і навпаки.

Зменшенню ризику, пов'язаного з торгівлею ф'ючерсними контрактами, сприяють опціонні угоди, що являють собою торгівлю попередніми контрактами. Джерелом доходу для покриття фактичної ціни порівняно з ціною при висновку опціонної угоди виступає премія. Вона є величиною ризику, що дозволяє покупцю опціону завчасно знати, що він може втратити, якщо відмовиться від його придбання. А це може бути за наступних обставин. Суб'єкт, що займається сільськогосподарським виробництвом, у березні хоче купити трактор, що коштує кілька мільйонів карбованців. Але в цей час у нього немає грошей, вони будуть лише у вересні, після реалізації його товару. За зазначений час ціни на трактори можуть змінитися. Щоб реалізувати свої інтереси, покупець (хоче придбати трактор, а грошей немає) і продавець (хоче реалізувати трактор і за відстрочку платежу одержати відсоток) укладають контракт, що називається опціоном, відповідно до якого покупець зобов'язується заплатити за трактор установлену суму і визначену суму за опціон. Продавши опціон, суб'єкт, що має трактор, зобов'язаний його продати. Суб'єкт, що купив опціон, одержує право придбати трактор, але може від нього і відмовитися. При цьому він встановлює відсоток за опціон, а продавець його одержує.

На біржі реального товару існують також і термінові угоди, що не супроводжуються випуском ф'ючерсних контрактів. Вони укладаються на визначену раніше кількість товару, тобто лот, угода про постачання якого оформляється як біржовий документ, що вказує точно визначені обов'язки сторін, їх називають варатом. Це уніфікована складська записка, свідчення біржі про гарантію наявності товару в її розподільній сфері.

Формування товарних бірж в Україні створить умови для концентрації у визначених місцях великої кількості товарів, що буде сприяти утворенню ціни рівноваги, усуненню дефіциту і затоварення.


Читайте також:

  1. Банк і його операції. Правова природа банківської діяльності
  2. Біржові індекси
  3. Біржові індекси.
  4. Біржові операції.
  5. Біржові товари і основні види товарних бірж. Принципи товарних бірж.
  6. Брокерська фірма, роль і місце в біржовій діяльності
  7. Валютне котирування.
  8. Валютні біржі та їх діяльність
  9. Валютні курси. Котирування валют. Конвертованість валют. Валютний курс.
  10. Валютні операції.
  11. Валютні ринки та валютні операції.




Переглядів: 1211

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Можливість арбітражних операцій | ЛЕКЦІЯ № 3

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.