Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






ВАЛЮТА, ВАЛЮТНИЙ КУРС, ВАЛЮТНІ ЦІННОСТІ.

СУБ'ЄКТИ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ.

Суб'єктивалютного регулювання поділяються на резидентів та нерезидентів.

Рези­денти:

1) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживан­ня на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебу­вають за кордоном;

2) юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;

3) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет та дипломатичні привілеї, а також філії та представ­ництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Нерезиденти:

1) фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживан­ня за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебу­вають на території України;

2) юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяль­ності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;

3) розташовані на території України іноземні диплома­тичні, консульські, торговельні та інші офіційні представ­ництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших ор­ганізацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяль­ності на підставі законів України.

Резиденти і нерезиденти мають право бути власниками ва­лютних цінностей, що знаходяться на території України, здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, уста­новлених чинним законодавством. Резиденти мають також право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться за межами України, крім випадків, передбачених українським законодавством.

 

Об’єктом валютних операцій виступають валютні цінності.

Валютні цінності належать до предметів, що можуть бути придбані лише з особливого дозволу (Цивільний кодекс України (ст. 129).

До валютних цінностей на території України відносяться:

валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають або вилучені з обігу та є законним платіжним засобом на території України; платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, чеки, акредитиви, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;

іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на гро­шові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одини­цях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірин­гових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за ме­жами України;

платіжні документи та інші цінні папери (акції, обліга­ції, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акреди­тиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній ва­люті або банківських металах;

банківські метали — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з доро­гоцінних металів.

До валютних цінностей належать також природні дорогоцінні камені в сирому і обробленому вигляді (алмази, брильянти, рубіни, ізумруди, сапфіри, а також перли), за винятком ювелірних та інших побутових виробів із цих металів і каменів, лому таких виробів (ст. 129 Цивільного кодексу України).

Валюта України - власне валюта України і платіжні документи та інші цінні папери, виражені в ній.

«Іноземна валюта» включає власне іноземну валюту та банківські метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах.

Групи іноземної валютита банківських металів залежно від ступеня їх конвертованості («Про затвердження Класифікатора іноземних валют» N34, 1998):

1 гр. - вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та продаються на головних валютних ринках світу і дозволяються для здійснення інвестицій в Україну (англійські фунти стерлінгів, долари США, євро, швейцарські франки, японські єни та інші) та банківські метали (золото, паладій, платина, срібло);

2 гр. - вільно конвертовані валюти, які широко не використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та не продаються на головних валютних ринках світу (білоруські рублі, естонські крони, казахстанські тенге, новозеландські долари, російські рублі та інші) .

3 гр. - неконвертовані валюти (азербайджанські манати, єгипетські фунти, таджицькі сомон та всі інші валюти, що не належать до 1 та 2 груп валют).

 

7.6 ІНСТРУМЕНТИ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ:

1Девальвація валюти - це офіційне зниження курсу національної валюти відносно іноземних валют. Використовується для стимулювання споживчого попиту на внутрішньому ринку, для підвищення конкурентоспроможності і поліпшення торговельних позицій країни на світовому ринку.

В перші роки незалежності України внаслідок безконтрольної кредитної емісії та спаду виробництва національна валюта стрімко девальвувала.

7. Ревальвація валюти. Ревальвація валюти, пов'язана з відповідними діями НБ, що спрямовані на підвищення курсу національної валюти по відношенню до іноземних валют чи міжнародних валютних одиниць.

Ревальвація використовується досить рідко.

Наприклад, у січні-серпні 1997 р. в Україні спостерігався значний приплив валютних коштів, унаслідок чого пропозиція доларів США перевищила попит на них, а курс гривні порівняно з початком року знизився на 1,7%. З метою нейтралізації надлишкової пропозиції доларів США НБУ проводив політику стримування надмірної ревальвації гривні шляхом викупу надлишкової пропозиції іноземної валюти.

У 2005 р. до України також надходив значний обсяг спекулятивного капіталу, негативний вплив якого посилювався зростанням зовнішніх корпоративних запозичень та приросту іноземних інвестицій від приватизації. НБУ було проведено ревальвацію гривні на 4,8%.

3.Валютна інтервенція - операції купівлі та продажу власної валюти або конкурентної валюти своєї країни, що викликає кореляцію обмінного курсу.

Валютна інтервенція може здійснюватися шляхом:

- використання власних резервів валюти;

- своп-угоди - договору з певною країною з приводу отримання кредиту у валюті цієї самої країни, необхідної для здійснення валютної інтервенції;

- продажу цінних паперів, розміщених в іноземній валюті.

- продажу кредитних позицій у СПЗ.

- спеціальних кредиті МВФ в окремих випадках.

НБУ здійснює валютні інтервенції на прямому міжбанківському валютному ринку України шляхом проведення валютних аукціонів або шляхом пропорційного задоволення заявленої суб'єктами ринку суми за єдиним визначеним курсом валюти.

4. Диверсифікація валютних резервів – це інструмент валютної політики, спрямований на регулювання структури валют­них резервів шляхом включення до їх складу різних валют з метою забезпечення міжнародних розрахунків, проведення валютної інтервенції і захисту від валютних втрат. Диверсифікація валютних резервів здійснюється шляхом продажу нестабільних валют і купівлі більш стійких, а також валют, необхідних для міжнародних розрахунків.

3. Послаблення чи посилення валютних обмежень. Валютні обмеження – цесистема нормативних правил, які регламентують права фізичних та юридичних осіб щодо обміну валюти своєї країни на іноземну, а також здійснення інших валютних операцій. Валютні обмеження можуть застосовуватися при здійсненні контролю за рухом капіталу, блокуванні валютної виручки, регламентації вивозу валюти громадянами, що здійснюють туристичні поїздки, та ін.

4. Регулювання рівня конвертованості валюти, щоздійснюється на основі нормативних актів кожної окремої країни, є одним із статутних вимог МВФ. У ст. VIII його Статуту передбачається зняття валютних обмежень і упровадження валютної конвертованості.

У Меморандумі Україна-МВФ зазначено, що Україна зобов’язується скасувати чинні валютні обмеження, що відносяться до компетенції МВФ, практику існування кількох паралельних обмінних курсів, зменшити обсяг інших регуляторних обмежень, що мають вплив на операції на валютному ринку.

Змістрежиму конвертованостіза вимогами МВФ:

- режим повної конвертованості - усі юридичні і фізичні вітчизняні і закордонні особи, що володіють певною сумою грошей даної країни, мають можливість вільно (без обмежень) використовувати ці гроші на будь-які цілі: вільно здійснювати як поточні, так і інвестиційні валютні операції за всіма видами операцій платіжного балансу.

- за часткової конвертованості на операції купівлі та продажу валют застосовуються певні обмеження. Відповідно до вимог МВФ ці обмеження не повинні стосуватися платежів за поточними міжнародними операціями.

- при зовнішній конвертованості повна свобода валютних операцій для здійснення розрахунків із закордоном надається тільки іноземним (фізичним і юридичним) особам, що можуть вільно обмінювати зароблену в даній країні валюту на будь-яку іноземну, здійснювати перекази цієї валюти за кордон.

Українська національна валюта гривня є частково конвертованою. ВР України ратифікувала угоду про приєднання до VIII ст. Статуту МВФ, якою передбачено вільну конвертованість національної валюти в іноземну з операцій за поточними платежами.

Заходи,спрямовані на вирішення проблеми конвертованості української національної валюти:

♦ створення сприятливих умов для вкладення коштів ре­зидентами і нерезидентами у національну економіку;

♦ сприяння процесу дедоларизації економіки шляхом зростання гривневих активів порівняно із вкладанням в активи в іноземній валюті;

♦ стимулювання експорту;

♦ створення для імпортерів умов, які сприяли б випуску національних імпортозаміщуючих товарів і розвитку відповідних виробництв;

♦ стимулювання надходжень та уповільнення відпливу з країни іноземної валюти;

♦ забезпечення ефективного функціонування національ­ної валютної системи завдяки збалансованості платіжного балансу;

♦ створення умов для гармонізації інтересів імпортерів та експортерів;

♦ удосконалення структури внутрішнього валютного ринку з урахуванням міжнародної практики та запрова­дження нових видів міжнародних розрахунків, які є ефективними і зручними для учасників зовнішньотор­говельних угод.

5. Зміна режиму валютного курсу. Статут МВФ надає країнам-членам свободу вибору режиму валютного курсу. Розрізняють вільно плаваючий курс, регульоване плавання валютного курсу, режим жорсткої або м'якої прив'язки до однієї з провідних валют або до кошика валют (фіксований курс). В Україні з моменту запровадження національної валюти режим валютного курсу декілька разів зазнавав змін залежно від стану національної економіки та тенденцій розвитку світового господарства.

Починаючи з 2000 р. НБУ здійснює політику умовно фіксованого курсу гривні до долара США. Курс гривні не зафіксовано постійно – НБУ залишає за собою право його змінювати у визначених умовах. ЗгідноПостанови Правління НБУ «Про затвердження Порядку встановлення і використання офіційного обмінного курсу гривні до іноземних валют» N 128 від 30.03.1998 р., НБУ щоденно встановлює офіційний обмінний курс гривні до вільно конвертованих валют, а також до валют країн, які є головними зовнішньоекономічними партнерами України (доларів США, євро, швейцарських франків, японських єн, канадських доларів, російських рублів та ін.), причому курс гривні до долара США встановлюється на підставі результатів торгів на УМВБ, до інших вільноконвертованих іноземних валют - на підставі курсу гривні до долара США та поточних крос-курсів валют до євро, зафіксованих на Франкфуртській валютній біржі.

6. Девальвація валюти - це офіційне зниження курсу національної валюти відносно іноземних валют. Використовується для стимулювання споживчого попиту на внутрішньому ринку, для підвищення конкурентоспроможності і поліпшення торговельних позицій країни на світовому ринку.

В перші роки незалежності України внаслідок безконтрольної кредитної емісії та спаду виробництва національна валюта стрімко девальвувала.

7. Ревальвація валюти. Ревальвація валюти, пов'язана з відповідними діями НБ, що спрямовані на підвищення курсу національної валюти по відношенню до іноземних валют чи міжнародних валютних одиниць.

Ревальвація використовується досить рідко.

Наприклад, у січні-серпні 1997 р. в Україні спостерігався значний приплив валютних коштів, унаслідок чого пропозиція доларів США перевищила попит на них, а курс гривні порівняно з початком року знизився на 1,7%. З метою нейтралізації надлишкової пропозиції доларів США НБУ проводив політику стримування надмірної ревальвації гривні шляхом викупу надлишкової пропозиції іноземної валюти.

У 2005 р. до України також надходив значний обсяг спекулятивного капіталу, негативний вплив якого посилювався зростанням зовнішніх корпоративних запозичень та приросту іноземних інвестицій від приватизації. НБУ було проведено ревальвацію гривні на 4,8%.

Згідно документу «Основні засади грошово-кредитної політики на 2011 рік», валютно-курсова політика України у 2011 р. передбачатиме поетапне пом’якшення регуляторних обмежень та поступове підвищення курсової гнучкості гривні в міру відновлення фінансової системи країни, нівелювання диспропорцій платіжного балансу, сталого розвитку валютного ринку та стійкого зростання попиту на національну валюту.


Читайте також:

  1. Аксіологія як наука про цінності. Філософські концепції цінностей.
  2. Базові (ключові) цінності.
  3. Валюта та валютний курс
  4. Валютна інтеграція і оптимальні валютні зони
  5. Валютна система - це державно-правова форма організації валютних відносин. Слід розрізняти національну, міжнародну (регіональну) та світову валютні системи (ВС).
  6. Валютний кліринг: світовий досвід та його значення
  7. Валютний контроль
  8. Валютний курс
  9. Валютний курс
  10. Валютний курс
  11. Валютний курс




Переглядів: 631

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Регіональний | СИСТЕМА ВАЛЮТНОГО КОНТРОЛЮ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.