• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Конструкція дорожнього одягу та його класифікація

Загальні вимоги до дорожнього одягу

ПРОЕКТУВАННЯ ДОРОЖНЬОГО ОДЯГУ

Згідно з ДБН В.2.3-4-2000:

1. Дорожній одяг повинен відповідати загальним вимогам, що ставляться до дороги як до транспортної споруди. Ці вимоги необхідно забезпечувати вибором конструкції всього дорожнього одягу, відповідних покриттів проїзної частини, конструкції поєднання проїз­ної частини з обочинами і розділеної полоси та типів закріплення обочин, створенням рів­ної і широкої поверхні проїзної частини і таке інше.

2. Конструкцію дорожнього одягу і тип покриття необхідно приймати виходячи з транспортно-експлуатаційних вимог та категорії проектованої дороги з урахуванням інте­нсивності руху і складу автотранспортних засобів, кліматичних та грунтово-гідрологіч­них, санітарно-гігієнічних вимог, а також забезпечення району будівництва дороги місце­вими будівельними матеріалами.

3. Дорожній одяг може складатися із одного або кількох шарів. При наявності кількох шарів дорожній одяг складається із покриття, основи і додаткових шарів ос­нови – морозозахисних, теплозахисних та ін.

5. Загальна товщина дорожнього одягу і товщини окремих шарів повинні забезпе­чувати міцність і морозостійкість всієї конструкції.

6. При розрахунку дорожнього одягу на міцність необхідно враховувати перспективну інтенсивність руху автомобілів різних типів, яку необхідно приводити до інтенсивності впливу розрахункового навантаження на одну найбільш завантажену смугу проїзної частини.

Для автомобільних доріг з багатосмуговою проїзною частиною дорожній одяг всіх смуг руху необхідно проектувати на однакове найбільше розрахункове навантаження.

Типи дорожнього одягу, основні види покриття та область їх застосування наве­дені в табл. 9.1.

Таблиця 9.1 – Основні види покриттів залежно від типу дорожнього одягу і категорії доріг

За опірністю навантаженням від транспортних засобів та характером деформування дорожній одяг поділяють на жорсткий і нежорсткий.

Жорсткий дорожній одяг характеризується тим, що один або два шари його виконані із цементобетону або залізобетону і працюють на згинання, а модулі пружності практично не залежать від температури, вологості, швидкості навантаження та майже не змінюються протягом усього часу експлуатації.

Нежорсткий дорожній одяг – це одяг з шарами, влаштованими з різних видів асфальтобетону (дьогтебетону), з матеріалів і ґрунтів, оброблених бітумом, цементом, вапном, комплексними та іншими в’яжучими матеріалами, а також із слабкозв’язуючих зернистих матеріалів (щебеню, гравію, шлаку тощо).

Нежорсткий дорожній одяг найбільш поширений на місцевих та внутрішньогосподарських дорогах.

Багатошарові конструкції дорожнього одягу (рис.9.1) мають такі елементи.

І

ІІ

Рисунок 9.1 – Схема конструкції дорожнього одягу:

І – покриття; ІІ – основа; ІІІ – додатковий шар основи (20 – 50 см);
ІУ – грунт земляного полотна (підстильний грунт); 1 – шар зносу (1 – 3 см); 2 – верхній шар покриття (4 – 6 см); 3 – нижній шар покриття (6 – 8 см); 4 – верхній шар основи (12 – 24 см); 5 – нижній шар основи (16 –40 см)

Покриття – верхня частина одягу, яка сприймає навантаження від коліс автомобілів, а також підпадає під дію природних факторів. Покриття забезпечує потрібні експлуатаційні якості проїзної частини дороги (міцність, рівність поверхні, високий коефіцієнт зчеплення). У конструкції покриття, крім основного шару, передбачено запасну товщину (шар зношення), яку не враховують при розрахунку міцності і періодично відновлюють у міру стирання.

Основа – несуча міцна частина дорожнього одягу, яка разом з покриттям перерозподіляє та зменшує питомий тиск від автомобіля на розміщені нижче додаткові шари основи або грунт земляного полотна (підстильний грунт). Основа може складатися з одного або кількох шарів. Шари основи, які безпосередньо підстилають удосконалені покриття, повинні бути переважно монолітними, стійкими проти зсуву і добре чинити опір розтягальним напруженням при згинанні. Нижній шар основи влаштовують з менш міцних матеріалів, ніж ті, що лежать вище, але вони мають бути досить морозо- і водостійкими.

Додатковий шар основи влаштовують із стійких проти зволоження матеріалів (гравію, шлаку, ґрунту, одробленого в’яжучими матеріалами, та піску) на ділянках, де земляне полотно складається із пилуватих, суглинистих та глинистих ґрунтів, в яких взимку може нагромаджуватися волога. Додатковий шар із піску або гравію називають дренуючим, протиспученим або морозозахисним. Він призначений для відведення надлишкової води з верхніх шарів земляного полотна та осушування дорожнього одягу

Конструкцію дорожнього одягу наведено у табл. 9.2.

Таблиця 9.2 – Типи дорожнього одягу (ДБН В.2.3-4-2000)

Підстильний грунт – це ретельно ущільнений верхній шар земляного полотна, на який укладають шари дорожнього одягу. Міцність останнього забезпечується при влаштуванні однорідного, добре ущільненого ґрунту земляного полотна та водовідводу. Збільшення товщини та кількості шарів дорожнього одягу не може забезпечити його міцності, якщо ці шари укладають на слабку ґрунтову основу, що піддається перезволоженню. Тому дорожній одяг і земляне полотно проектують у комплексі.

Капітальний дорожній одяг з удосконаленим покриттям проектують так, щоб під дією руху транспорту в жодному з його шарів, а також у підстильному ґрунті не виникали залишкові деформації.

Полегшений дорожній одяг з удосконаленим покриттям, експлуатаційні вимоги до якого порівняно високі, також розраховують на роботу без нагромадження залишкової деформації, але на менший період між капітальними ремонтами, ніж для капітального дорожнього одягу, що дає змогу застосовувати менший запас міцності та полегшити конструкцію.

Для дорожнього одягу перехідного типу, вирівнювання якого не пов’язане із значними витратами (щебеневий, гравійний тощо), деяке нагромадження залишкових деформацій допускається.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Алгоритмічна конструкція повторення та її різновиди: безумовні цикли, цикли з після умовою та з передумовою.
7. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
8. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
9. Банківський кредит та його класифікація.
10. Банківські ресурси, їх види та класифікація
11. Будівельна класифікація ґрунтів
12. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.

Переглядів: 11952