МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Основні проблеми функціонування складівВраховуючи потенційне значення складського господарства, логістична система розглядає проблеми стратегічного розташування матеріальних ресурсів з вивченнями таких питань: - який рівень матеріальних ресурсів слід мати в кожному транспортно-складському комплексі для забезпечення необхідного рівня обслуговування споживачів? - у чому полягає компроміс між рівнем обслуговування споживача та рівнем матеріальних ресурсів в системі логістики? - якщо продукція розташовується між стадіями або ешелонами, де одна стадія доповнює іншу (в багатоешелонній системі), які стадії і якими ресурсами мають розпоряджатися? - чи можна продукцію відвантажувати безпосередньо з підприємств? - яке значення компромісу між вибраним способом транспортування і матеріальними запасами? - які загальні рівні матеріальних запасів на фірмі пов'язані зі специфічним рівнем обслуговування? - як і де слід розміщувати страхові запаси? - як змінюються витрати на утримання продукції залежно від кількості складів? У мережі розподілу продукції є кілька маршрутів (або фізичних каналів) Вибір потрібного маршруту суттєво впливає на рівень обслуговування споживача і на рівень сукупних запасів у системі розподілу. Цей вплив повинні ретельно враховувати при виборі методу розподілу включаючи такі аспекти, як спосіб транспортування, відвантаження безпосередньо з підприємства або через систему галузевих складів, кількість ешелонів і пов'язане з цим розміщення запасів. У даний час дедалі значимішими серед суб'єктів складського процесу стають транспортні термінали. У цілому термінальне підприємство є самостійним господарюючим суб'єктом, створеним для надання складських і транспортно-експедиційних послуг для задоволення суспільних потреб у них. Можуть створюватись і функціонувати термінали, засновані на державній, муніципальній і змішаній формах власності, як засновують органи управління України. Автономної республіки Крим, областей, уповноважених керувати державним майном. Спільні термінали утворюють за участю іноземних юридичних осіб. У розвитку термінального господарства закордонні фірми зацікавлені при здійсненні транзитних перевезень через територію України (транснаціональні коридори) і забезпеченні необхідного транспортно-складського обслуговування інвестованих за їх участю українських підприємств. Термінали можуть функціонувати також як акціонерні товариства закритого типу, акції яких не надходять у вільний продаж. Контроль за їх діяльністю можуть здійснювати державні органи управління шляхом участі в ЗАТ, понад 50% від статутного капіталу яких перебуває у державній власності. Завдання терміналів полягають у забезпеченні єдності транспортного процесу, вантажопереробки та тимчасового складування товарів при передачі вантажів із магістрального транспорту на транспорт підвезення-розвезення вантажів та інших перевезеннях у змішаному сполученні. Основою планів діяльності терміналів, які вони розробили самостійно, є угоди, укладені обслуговуваними підприємствами та організаціями. Термінали реалізують свої послуги за договірними цінами і тарифами, а у випадках, передбачених законодавством, за державними регульованими цінами. З урахуванням характеру наданих послуг термінали можуть поділятися на такі, що здійснюють переважно операції з вантажопереробки, складування, транспортно-експедиційного обслуговування і такі, що поєднують ці види послуг. Отже, за функціональною спеціалізацією або варіантами функціонування, за пріоритетом тих чи інших функцій і послуг у діяльності окремих терміналів, потрібно розрізняти вантажопереробні, складські, транспортно-експедиційні термінали. Щодо розвитку міждержавних господарських і транспортних зв'язків України з іншими країнами близького і далекого зарубіжжя домінуючого значення набувають державні термінали. З урахуванням можливостей використання складських потужностей посередницьких організацій найбільшої уваги заслуговують перспективи розвитку міжрегіональних і регіональних терміналів. Можливості поліпшення процесу товароруху через складські об'єкти полягає у використанні двох логістичних підходів. Перший із них - це забезпечення взаємодії суб'єктів складського процесу. Другий підхід пов'язаний з першим і полягає в інтегрованій організації товароруху через місця складування. Аналіз сформованої організації товароруху через складські об'єкти і перераховані функції терміналів свідчить про доцільність узгодження діяльності посередницьких складських підприємств і транспортних складських баз з врахуванням їх взаємозацікавленості, поєднання функцій і умов товаропровідної мережі. Це стосується у першу чергу складських підприємств-посередників, орієнтованих на термінальні технології, а також спеціалізованих логістичних посередників. При спільній розробці планів розвитку своїх складів вони могли б визначати їх дислокацію, розміри, спеціалізацію і зони обслуговування. Взаємодія за складськими операціями між посередниками й обслуговуваними підприємствами може бути організована двома способами: на договірній чи інтеграційній основах. Поряд із передачею операцій, пов'язаних із логістичним процесом, посередникам і встановленням з ними договірних відносин окремі промислові підприємства вважають доцільним інтеграцію своїх служб із посередницькими структурами. Упершому випадку виникла певна система взаємопов'язаних економічних інтересів. І посередникам, і підприємствам вигідніше мати справу щодо логістичних послуг з одним або кількома певними замовниками і підрядниками. Завдяки цьому скорочують транспортні витрати посередника, забезпечують вищу надійність і ліпшу якість обслуговування. У другому випадку при взаємній домовленості з обслуговуваними підприємствами посередники створюють спільні з клієнтурою структури. Створення спільних структур зумовлено розвитком виробничих об'єднань, що включають територіальне роз'єднані підприємства, розташовані в різних пунктах і навіть епюрах. Унаслідок цього розширюють внутрішньовиробничу сферу обслуговування складів головних підприємств у складі об'єднань, яка може поєднувати окремі функції посередницьких організацій, але реалізовувати їх уже в сфері виробництва. При поєднанні функцій відбувається кооперація або об'єднання складських підприємств посередницьких організацій з великими складами готової продукції постачальників, вихідними базами і кущовими матеріальними складами споживачів. Завдяки створенню спільних структур здійснюють інтеграцію складського господарства, внаслідок чого досягають маневреного і скоординованого використання складських потужностей для підвищення ефективності їх експлуатації, розташування складів, скорочення повторних складських перевалок продукції. Індикатором раціональної системи взаємодії суб'єктів складського процесу є скорочення складських перевалок і стадій складування продукції.
Читайте також:
|
||||||||
|