Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Класифікація зобов’язань

Поняття зобов’язання та його елементи

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кре­дитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК).

Елементи зобов’язання: суб’єкт, об’єкт, зміст.

Суб’єктамив зобов’язанні виступають його учасники – це кре­дитор і боржник. Це можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Об’єктзобов’язання – це те, на що спрямовані права та обов’язки суб’єктів, тобто певні дії щодо речей, грошей, послуг. Ці дії можуть полягати у:

а) передачі речей у власність чи користування;

б) виконанні певної роботи;

в) наданні певних послуг;

г) сплаті грошей (від­шкодування збитків) тощо.

Змістзобов’язання – це сукупність суб’єктивних прав та обов’язків його учасників. Оскільки зобов’язання є правовід­носинами майнового характеру, то і зміст їх становлять суб’єктивні права та обов’язки також майнового характеру.

 

За підставами виникнення розрізняють зобов’язання:

а) договірні;

б) недоговірні;

в) односторонньо-вольові, які виникають із односторонніх правочинів.

За співвідношенням прав і обов’язків зобов’язання поділя­ють на:

а) односторонні;

б) взаємні.

Виокремлюють також зобов’язання, де боржник повинен вчинити певні дії; зобов’язання, де за умови неможливості ви­конати певні дії боржник має право замінити їх виконанням інших визначених в договорі дій (факультативні зобов’язання), і альтернативні зобов’язання.

Альтернативнезобов’язання – це зобов’язання, змістом якого є право вимоги і відповідний йому обов’язок здійснити одну з кількох дій на вибір. Виконанням зобов’язання при цьому вва­жається здійснення однієї з кількох дій. Право вибору, якщо інше не випливає із закону чи тексту договору або із суті договору, належить боржнику.

За залежністю щодо виникнення розрізняють головні і додаткові (акцесорні) зобов’язання.

Додатковимє зобов’язання, мета якого – забезпечити вико­нання головного зобов’язання. Так, угода про заставу забезпечує виконання основного договору – позики. Додаткові зобов’язання тісно пов’язані з головним, припинення головного зобов’язання відповідно припиняє і додаткове.

За зв’язком з особою боржника чи кредитора. Зобов’язання, тісно пов’язані з особою боржника чи кредитора, виконати їх в іншому суб’єктному складі неможливо, називаються особистими.

За економічними і юридичними ознаками зобов’язання в літературі традиційно поділяють на:

1. зобов’язання з оплатної реалізації майна (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, довічне утримання, постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану
мережу);

2. зобов’язання з оплатної передачі майна в користування
(майновий найм, найм житлового приміщення, оренда, лізинг);

3. зобов’язання з безоплатної передачі майна у власність
або користування (дарування, пожертва, позичка);

4. зобов’язання з виконання робіт (підряд, підряд на капітальне будівництво, виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт);

5. зобов’язання з надання послуг (доручення, комісія, зберігання, охорона, експедиція);

6. зобов’язання з перевезень (залізничних, морських,
річкових, повітряних, автомобільних, морським та річковим
буксируванням);

7. зобов’язання з кредитних розрахунків (позика, банківське кредитування, розрахунковий та поточний рахунок, роз­
рахункові правовідносини, чек, вексель);

8. зобов’язання страхування (майнове та особисте страхуван­ня, страхування відповідальності);

9. зобов’язання за спільною діяльністю (спільна діяльність
громадян, спільна діяльність організацій);

10. зобов’язання, що виникають з односторонніх правомірних дій (публічна обіцянка винагороди, ведення чужих справ
без доручення);

11. охоронні зобов’язання (зобов’язання, які виникають
внаслідок заподіяння шкоди, рятування майна, безпідставного
придбання або збереження майна без достатніх правових під­
став).

4. Сторони та множинність осіб у зобов’язанні (багатоособовість)

Сторонами в зобов’язанні є кредитор і боржник.

Кредитор – це особа, яка має право вимагати або виконання певної дії, або утримання від вчинення певних дій. Ця особа довіряє своєму контрагенту, кредитує його, тому і називається кредитором.

Боржник – протилежна сторона в зобов’язанні. Він повинен вчинити певні дії або утримуватися від них. Ця особа має борг перед кредитором, тому її іменують боржником. Кредитора зазвичай називають активною стороною в зобов’язанні, а боржника – пасивною.

Зобов’язаннями із множинністюосіб є зобов’язання за участю в ньому на стороні кредитора чи боржника одночасно кількох осіб.

Розрізняють активну, пасивну і змішану множинність осіб. Активною множинністю є зобов’язання з кількома креди­торами; пасивною – з кількома боржниками; змішана множин­ність означає, що в зобов’язанні беруть участь кілька осіб як на стороні боржника, так і на стороні кредитора.


Читайте також:

  1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
  2. V. Класифікація і внесення поправок
  3. V. Класифікація рахунків
  4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
  5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  6. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
  7. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
  8. Банківський кредит та його класифікація.
  9. Банківські ресурси, їх види та класифікація
  10. Будівельна класифікація ґрунтів
  11. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.
  12. Будівельні лебідки, їх призначення, класифікація та конструкція.




Переглядів: 1144

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Частина друга | Зміна осіб у зобов’язанні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.