МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Класифікація зобов’язаньПоняття зобов’язання та його елементи Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК). Елементи зобов’язання: суб’єкт, об’єкт, зміст. Суб’єктамив зобов’язанні виступають його учасники – це кредитор і боржник. Це можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Об’єктзобов’язання – це те, на що спрямовані права та обов’язки суб’єктів, тобто певні дії щодо речей, грошей, послуг. Ці дії можуть полягати у: а) передачі речей у власність чи користування; б) виконанні певної роботи; в) наданні певних послуг; г) сплаті грошей (відшкодування збитків) тощо. Змістзобов’язання – це сукупність суб’єктивних прав та обов’язків його учасників. Оскільки зобов’язання є правовідносинами майнового характеру, то і зміст їх становлять суб’єктивні права та обов’язки також майнового характеру.
За підставами виникнення розрізняють зобов’язання: а) договірні; б) недоговірні; в) односторонньо-вольові, які виникають із односторонніх правочинів. За співвідношенням прав і обов’язків зобов’язання поділяють на: а) односторонні; б) взаємні. Виокремлюють також зобов’язання, де боржник повинен вчинити певні дії; зобов’язання, де за умови неможливості виконати певні дії боржник має право замінити їх виконанням інших визначених в договорі дій (факультативні зобов’язання), і альтернативні зобов’язання. Альтернативнезобов’язання – це зобов’язання, змістом якого є право вимоги і відповідний йому обов’язок здійснити одну з кількох дій на вибір. Виконанням зобов’язання при цьому вважається здійснення однієї з кількох дій. Право вибору, якщо інше не випливає із закону чи тексту договору або із суті договору, належить боржнику. За залежністю щодо виникнення розрізняють головні і додаткові (акцесорні) зобов’язання. Додатковимє зобов’язання, мета якого – забезпечити виконання головного зобов’язання. Так, угода про заставу забезпечує виконання основного договору – позики. Додаткові зобов’язання тісно пов’язані з головним, припинення головного зобов’язання відповідно припиняє і додаткове. За зв’язком з особою боржника чи кредитора. Зобов’язання, тісно пов’язані з особою боржника чи кредитора, виконати їх в іншому суб’єктному складі неможливо, називаються особистими. За економічними і юридичними ознаками зобов’язання в літературі традиційно поділяють на: 1. зобов’язання з оплатної реалізації майна (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, довічне утримання, постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану 2. зобов’язання з оплатної передачі майна в користування 3. зобов’язання з безоплатної передачі майна у власність 4. зобов’язання з виконання робіт (підряд, підряд на капітальне будівництво, виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт); 5. зобов’язання з надання послуг (доручення, комісія, зберігання, охорона, експедиція); 6. зобов’язання з перевезень (залізничних, морських, 7. зобов’язання з кредитних розрахунків (позика, банківське кредитування, розрахунковий та поточний рахунок, роз 8. зобов’язання страхування (майнове та особисте страхування, страхування відповідальності); 9. зобов’язання за спільною діяльністю (спільна діяльність 10. зобов’язання, що виникають з односторонніх правомірних дій (публічна обіцянка винагороди, ведення чужих справ 11. охоронні зобов’язання (зобов’язання, які виникають 4. Сторони та множинність осіб у зобов’язанні (багатоособовість) Сторонами в зобов’язанні є кредитор і боржник. Кредитор – це особа, яка має право вимагати або виконання певної дії, або утримання від вчинення певних дій. Ця особа довіряє своєму контрагенту, кредитує його, тому і називається кредитором. Боржник – протилежна сторона в зобов’язанні. Він повинен вчинити певні дії або утримуватися від них. Ця особа має борг перед кредитором, тому її іменують боржником. Кредитора зазвичай називають активною стороною в зобов’язанні, а боржника – пасивною. Зобов’язаннями із множинністюосіб є зобов’язання за участю в ньому на стороні кредитора чи боржника одночасно кількох осіб. Розрізняють активну, пасивну і змішану множинність осіб. Активною множинністю є зобов’язання з кількома кредиторами; пасивною – з кількома боржниками; змішана множинність означає, що в зобов’язанні беруть участь кілька осіб як на стороні боржника, так і на стороні кредитора. Читайте також:
|
||||||||
|