Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Поняття, ознаки та причини прогалин у законодавстві.

Шляхи усунення колізій у законодавстві.

Колізійні норми.

Колізії у праві: поняття, причини, види.

Види прогалин та шляхи їх усунень.

Поняття, ознаки та причини прогалин у законодавстві.

Тема. Колізії та прогалини у праві.

Жодне законодавство, що має досконалий характер не в змозі врахувати все багатоманіття суспільних відносин, які потребують правового регулювання. Динамічність суспільних відносин, що полягає у необхідності розширення правового регулювання теж негативно позначається на стані законодавства. Зазначене обумовлює наявність прогалин, розуміння яких пов’язується з визначенням сфер та меж правового регулювання.

Суспільні відносини з точки зору можливостей та необхідності впливу на них права можуть бути розподілені на кілька видів:

1) відносини, що за своїми властивостями не можуть бути врегульовані правом (моральні відносини дружби, кохання);

2) відносини, що припускають можливість юридичної регламентації, однак за даних умов не потребують її (відносини між однопартійцями);

3) відносини, що допускають правовий вплив, потребують його, однак за певних причин не врегульовані правом (відповідальність посадових осіб);

4) відносини, що не регулюються правом, однак у відношенні до яких орган правотворчості виразив волю на їх регламентацію (підготовка закону про нормативно-правові акти);

5) відносини, що регулюються правом;

6) відносини нерегульовані правом, однак з приводу яких правотворчий орган висловив волю на правове опосередкування через регулювання аналогічних відносин;

7) відносини, що не регламентовані правом, однак по відношенню до яких є воля законодавця на їх регламентацію через принципи права.

Останні чотири групи відносин і складають сферу правового регулювання, і саме в них можуть виявлятися прогалини правового впливу.

Характерним для права є наявність об’єктивних меж правового регулювання. Вони встановлюються і змінюються законодавцем. Чітке визначення таких меж надає можливість виявити:

· які відносини регулюються правом;

· які відносини потребують правового регулювання;

· які нормативні приписи потребують реалізації;

· наявність прогалин у законодавстві;

· які правові норми потребують особливої форми реалізації правозастосування.

Межі правового регулювання є динамічними, і їх розширення та звуження може спричиняти наявність прогалин.

Саме сфера і межі правового регулювання є підставою обґрунтування різноманітних поглядів вчених на прогалини у праві, які можуть бути класифіковані на групи:

1) прогалини у праві – це відсутність у діючому законодавстві нормативних приписів у відношенні до обставин, які знаходяться у сфері правового регулювання, та потребують правового впливу (Альбет Семенович Піголкін, С.С. Алексеєв). Це класичне визначення, яке дещо розширяє уявлення про прогалини, можливістю їх існування у відносинах, що лише потребують їх правового впливу.

2) Це повна чи часткова відсутність необхідних юридичних норм у чинному законодавстві (Т.І. Тарахонич). Це визначення ототожнює прогалини у праві з прогалинами у законодавстві, що мають різний характер.

3) Прогалини у праві – це відсутність регулювання певних суспільних відносин за умови, якщо вони повинні бути врегульовані з позицій принципів права (М.А. Вороніна, М.В. Цвік). Це визначення є неточним, оскільки ототожнює прогалини у праві з можливістю їх подолання шляхом аналгії права.

4) Це відсутність у чинному законодавстві нормативних приписів чи їх неповнота, щодо обставин, які знаходяться у сфері правового регулювання і потребують правового впливу(Ю.І. Боднар).

5) Розрізняють окремо прогалини у праві як повну чи часткову відсутність у системі права необхідних правових норм та прогалини у законодавстві як повну чи часткову відсутність необхідних для регулювання суспільних відносин приписів у законі (О.Ф. Скакун). Є найбільш прийнятним.

Прогалини у законодавстві необхідно відрізняти від помилки у праві як результату невірної оцінки об’єктивних умов щодо відображення волі законодавця. Помилки виявляються в:

· помилковому не віднесенні суспільних відносин до сфери правового регулювання;

· помилковому застосуванні конкретизації в процесі застосування норм права;

· помилковому застосуванню розсуду правозастосувача;

· прийнятті норми, що не відповідає об’єктивним умовам розвитку суспільства чи суспільним інтересам;

· помилковому вирішенні ситуації відповідно до норми, що є недосконалою.

Необхідно зазначити, що лише у перших трьох випадках можлива наявність прогалин у праві.

Прогалини у праві обумовлені рядом причин, основними серед них є:

1) невміння законодавця відобразити в нормативних актах всієї багатоманітності життєвих ситуацій, які потребують правового впливу;

2) невміння законодавця передбачити появу нових життєвих ситуацій в результаті розвитку суспільних відносин;

3) технічні прорахунки, допущені при розробці законів, що виявляються у недосконалому знанні та використанні правил законодавчої техніки;

4) протиріччя законодавства, що має місце у приписах рівної юридичної сили та спричиняє поглинання однією нормою іншої.

Таким чином, прогалини у законодавстві є негативним фактором правозастосування, що пов’язується з наявністю причин, які мають об’єктивний характер чи є суб’єктивними.


Читайте також:

  1. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  2. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
  3. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  4. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  5. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
  6. Аксіоми. Теореми. Ознаки.
  7. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  8. Аналіз однієї ознаки
  9. Аналогія закону як форма усунення прогалин у законодавстві.
  10. Античний Рим: економічні причини розвитку і занепаду
  11. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  12. Атрибутивні ознаки і властивості культури




Переглядів: 1117

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства. | Колізії у праві: поняття, причини, види.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.