• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Причини існування колізій у сфері права.

Таким чином, протиріччя правового характеру породжуються, з одного боку, «старанням» норм, що не відповідають об’єктивним умовам, а з іншого – динамікою суспільного життя, що регулюється правовими нормами, які приймаються в різний час.

Необхідно зазначити, що в юридичній науці відсутній єдиний підхід до визначення юридичної колізії. Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона характеризує колізію як зіткнення юридичних норм у процесі розгляду юридичної справи. Ю.О. Тихомиров характеризує юридичні колізії як протиріччя між правовими нормами, актами та інститутами, що зумовлюють складнощі на практиці. С.С. Алєвсєєв вважає, що колізії – це протиріччя та зіткнення, що можливі лише між нормативно-правовими актами, а не нормами. Більш широко юридичні колізії розуміє Н.О. Ласенко, оскільки характеризує їх як відношення між нормами, що виникають в процесі вирішення однієї ситуації.

Юридичні колізії –це зумовлений системою об’єктивних та суб’єктивних причин різновид протиріч у сфері права, сутність якого виявляється у наявності розбіжностей між приписами нормативно-правових актів чи нормативних та інтерпретаційних актів, що спрямовані на регулювання однотипних суспільних відносин чи роз’яснення правових норм.

Юридичні колізії характеризуються наявністю наступних особливостей:

· зумовленість колізії системою об’єктивних та суб’єктивних факторів;

· належність до правової сфери;

· протирічність між приписами нормативно-правових актів;

· протирічність між нормами нормативно-правових актів та актів. Що роз’яснюють їх положення;

· суперечливість норм, що регулюють однотипні суспільні відносини;

· наявність певних труднощів у процесі реалізації норм, які мають колізійний характер.

Багатоманітність та неоднозначність правових колізій зумовлює необхідність їх класифікації, що здійснюється за 6 основними критеріями:

1. За характером причин, що породжують колізії, розрізняють:

а) правові колізії, що виникають внаслідок розвитку самих суспільних відносин (рівень економічного розвитку, розвинутість інститутів громадянського суспільства, наявність інститутів демократії);

б) правові колізії, що є наслідком дії суб’єктивних факторів (можливість знаходження соціального компромісу, боротьба за політичну владу, рівень правової культури населення, наукова обґрунтованість законодавства).

2. за юридичною силою нормативних актів, що вміщають колізуючі норми (вертикальні колізії):

а) колізії норм національного законодавства та норм міжнародного права;

б) колізії норм національного законодавства.

В Україні колізії першого різновиду (а) породжуються самою Конституцією, що проголошує загальновизнані норми та принципи міжнародного права, а також норми міжнародних договорів складовою частиною національної правової системи. Більше того, Конституція України проголошує правило про те, що у випадку протиріччя між нормами верховенство належить нормам міжнародного права.

Саме це суттєво зменшує роль України як суб’єкта міжнародного права та обмежує її державний суверенітет.

Як відомо, міжнародному праву характерні 3 системи принципів:

- проекти ідей;

- проекти загального характеру;

- основні принципи.

Саме тому, вищезгадані положення Конституції потребує тлумачення, змістом якого повинне бути уточнення, про які принципи йдеться мова та яким чином повинні бути укладені міжнародні договори.

Колізії між нормами національного законодавства мають місце в процесі застосування різних за юридичною силою норм, тому можливими є наступні колізії:

1) між нормами Конституції та конституційних законів;

2) нормами Конституції та звичайних законів;

3) нормами конституційних та звичайних законів;

4) нормами кодифікаційних та не кодифікаційних актів;

5) нормами законодавства федеративної держави та її суб’єктів;

6) нормами законодавства суб’єктів федерації;

7) нормами законів та підзаконних актів;

8) нормами загальних, відомчих, місцевих та локальних підзаконних актів;

9) нормами законів, підзаконних актів та актів місцевого самоврядування;

10) між нормами актів місцевого характеру.

Вирішення проблем подолання колізій в національному законодавстві потребує прийняття двох законів:

- про нормативно-правові акти;

- про загальні принципи організації місцевого самоврядування.

3.Колізії, що існують між нормами, що мають рівну юридичну силу (горизонтальні колізії), виявляються між нормами, які:

а) містяться в одній статті нормативного акту;

б) містяться в різних статтях одного нормативного акту;

в) містяться в різних нормативно-правових актах.

4. Колізії між структурними елементами норм права виявляються у формі колізій між гіпотезами, диспозиціями та санкціями правової норми, підкреслюючи складну структуру правового припису. Такі колізії ліквідуються лише шляхом внесення змін до статті нормативного акту.

5. За субстанціональним характером колізії виникають внаслідок протиріччя між нормами, що вміщаються в нормативно-правових актах, та нормами, що вміщаються в акті тлумачення. Як правило, ці колізії виникають внаслідок неправомірного звужувального чи розширювального тлумачення та ліквідуються лише шляхом відміни інтерпретаційних норм.

6. За суб’єктами правового регулювання розподіляють:

а) колізії юридичного статусу осіб;

б) колізії компетенції юридичних органів;

в) колізії статусу громадських об’єднань;

г) колізії в нормах, що визначають повноваження посадових осіб.

Саме ці колізії призводять до невиправданого втручання суб’єктів, які наділені владними повноваженнями, до компетенції інших органів і призводить до узурпації влади.

Таким чином, правові колізії є різновидом соціальних протиріч, що виявляються в правовій сфері та значно знижують ефективність правового регулювання.

Юридичні колізії, як правило, зумовлюються цілим рядом причин. Причини існування колізій характеризуються як сукупність умов, що мають об’єктивний та суб’єктивний характер.

Об’єктивними причинами існування колізій є суперечливість розвитку економічних відносин недосконалість визначення статусу суб’єктів політичних відносин та невизначеність статусу держави як суб’єкту політичних та правових відносин.

Більш широким є коло суб’єктивних причин, що зумовлюється рівнем удосконалення законодавства, що є результатом практичної діяльності певних суб’єктів.

Серед причин такого роду називають:

1) недосконалу якість сучасного законодавства, що відображається у його протирічності та невідповідності правилам законодавчої техніки;

2) недостатня системність нормативно-правових актів, що засновується на ієрархічності, непослідовності, а також на наявності підзаконних нормативних актів, що прийняті по законодавчо нерегламентованим питанням;

3) низький рівень «розчистки» законодавства, що супроводжується дією одночасно нових та вже відмінених нормативних актів;

4) відсутність будь-якого вивчення проблем делегованого законодавства та можливостей суб’єктів суспільних відносин здійснювати правотворчу функцію за дорученням держави. Вказаний вид колізій призводить до наявності в системі законодавства нормативних актів, які прийняті поза повноваженнями суб’єктів правотворчості, які регламентують важливі сфери життєдіяльності суспільства. Подолання таких колізій є можливим за умови прийняття Закону «Про делеговану нормотворчість»;

5) несвоєчасне скасування застарілих нормативних актів чи внесення до діючих актів змін та доповнень. Сучасна наука повинна виробити принципи процесу змін до законодавства, основним призначенням яких є опублікування редакції нового нормативно-правового акту що враховує прийняті зміни та доповнення;

6) недосконалість системи інвентаризації нормативних актів, що потребує прийняття Зводу Законів України як акту консолідаційного характеру, що ліквідував би застарілі норми та положення;

7) недосконалість термінології нормативного масиву, що викликає труднощі правозастосовної практики, оскільки існування різноманітних характеристик рівнозначних правових термінів зумовлює виникнення колізій;

8) наявність великої кількості нормативно-правових актів, що регламентують рівно порядкові суспільні відносини. Достатньо наголосити на те, що з дня проголошення незалежності України парламентом було прийнято 609 актів вищої юридичної сили та 1200 нормативних документів підзаконного характеру. Слід також зазначити, що нині діючими в системі нормативних актів України є документи, що прийняті нашою державою у 20-х, 30-х та 40-х рр.;

9) відсутність концепції правової політики, що повинна бути прийнята на рівні держави та визначати основні напрямки правового регулювання, що здійснюється лише на законодавчому рівні;

10) відсутність системи нормативно-правових актів, що визначили б процес прийняття та ознаки нормативно-правового акту, що мав би законний характер (Закон «Про закони», Закон «Про нормативно-правові акти», Закон «Про порядок введення нормативних актів в дію»);

11) наявність в сучасному законодавстві відсилочних та оціночних понять, що призводять до наявності права у владних суб’єктів визначати зміст акту у відповідності до власних інтересів;

12) відсутність повної реалізації принципу гласності у законодавчій сфері, що призводить до наявності актів, що вступають в силу з моменту отримання владними суб’єктами та призводить до незнання положень цих актів з боку суб’єктів права та довільного їх тлумачення;

13) відсутність наукових досліджень проблем колізійних норм як основного засобу подолання юридичних колізій;

14) невідповідність законодавства науково обґрунтованим положенням та принципам, що зумовлює його протирічний характер;

15) невизначеність повноважень суб’єктів владних відносин, що призводить до порушення принципу розподілу влади та втручання в нормотворчу діяльність інших державних структур;

16) невідповідність національного законодавства держави міжнародним стандартам, що призводить до необґрунтованого проголошення принципу верховенства міжнародного права над національним.

Читайте також:

1. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
2. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
3. Аналіз доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права.
4. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
5. Анімізм – уявлення про існування духовних істот та віра в можливість спілкування з ними.
6. Античний Рим: економічні причини розвитку і занепаду
7. Аудит у сфері праці
8. Аутсорсинг у сфері інформаційних технологій
9. Б/. Принципи виборчого права.
10. Б/. Юридичні особи як суб’єкти цивільного права.
11. Банківська діяльність у сфері надання фінансових послуг
12. Банківська діяльність у сфері надання фінансових послуг.

Переглядів: 1399