МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||
Типи суспільно-економічних формацій
Заміна однієї формації іншою виникає в результаті соціальної революції і економічних реформ. Вже в давньому світі прийшли до розуміння необхідності осмислення господарчого життя. В сучасному часі економічна філософія входить в систему соціальної філософії. В Новому часі склалася дуже важлива сфера наукового пізнання – політична економія. Її засновником був Адам Сміт (1723-1790). У фундаментальній праці “Вивчення природи і причин багатства народів”, А. Сміт узагальнив столітній досвід політичної економії, підтвердив ідею товарного виробництва і обміну як сферу людської діяльності, яка розвивається за об’єктивними законами, а тому не потребує державного регулювання. Давід Рікардо(1772-1823) у праці “Начала політичної економії і податкового обладнання” підкреслив, що вартість лежить в основі прибутків. Таким чином, економічне життя це є соціальний процес, у якому люди діють в якості безпосередніх діячів конкретного господарства. Цивілізаційний підхідохоплює історичний розвиток суспільства з точки зору поняття “цивілізації”. Це поняття народилося у Франції в ХVІІІ ст. і визначало ідеальний устрій людського суспільства. Часто термін “цивілізація” ототожнювався з терміном “культура”. Цивілізація втілює в собі технологічний аспект культури з установкою на безмежний розвиток і зміну цілей цього розвитку. Цивілізація (лат. сivilis – державний) – сукупність матеріальних і духовних досягнень суспільства. Французькі просвітники називали суспільство цивілізованим, якщо воно засновувалося на розумі і справедливості. У сучасному розумінні цивілізація обумовлюється трьома основними компонентами: техніка, соціальна організація, філософія. Марксизм розглядав становлення цивілізації в історичному аспекті і пов’язував з появою антагонізмів між станами і класами, з поглибленням розподілу праці, появою законів, які виражають сутність класових відносин. У ХІХ-ХХ ст. поширилася концепція “локальних цивілізацій” (М. Данилевський, О. Шпенглер, А. Тойнбі). Німецький філософ-ідеаліст О. Шпенглер виділяв культуру як царство органічно-життєвого, а цивілізацію як сукупність техніко-механічних елементів. Цивілізація розглядається ним, як показник занепаду і загибелі суспільства. Він відкинув закономірну єдність всесвітньо-історичного розвитку і вважав, що історія розпадається на ряд незалежних, неповторних, замкнутих «циклічних культур» - особливих надорганізмів, з індивідуальною долею, які переживають етапи виникнення, розквіту і загибелі. Задачу філософії він бачить у осягненні кожної культури, її «морфологічної структури», в основі котрої лежить «душа» культури. Він був впевнений, що західна культура занепадає і перетворюється у цивілізацію. Англійський історик і соціолог А. Тойнбі визначив цивілізацію як відрізок історії, штучно ізольований для дослідження. Цілісність кожного відрізку і визначає відмежування однієї цивілізації від іншої. Поняття суспільного прогресу він підміняє «теорією циклічності». Всесвітня історія розглядається філософом як сума цивілізацій, які проходять однакові фази: народження, зростання, падіння, розклад і загибель. М. Данілевський виділив культурно-історичні типи цивілізації, як були самобутними і хронологічно змінювали одна одну: -єгипетський -китайський -асіро-вавлоно-фінікійський -індійський -іранський -аравійський -германо-романський (європейський) - слов’янський Ці цивілізації, за думкою М. Данилевського, можуть не тільки замінювати одна одну, але й співіснувати. В кінці ХХ ст. сформувалася особлива сфера знання – “цивілізаційні винаходи” – охоплення всього, що накопичено наукою за попередні роки, надання прогнозу майбутнього світової цивілізації. Представники одного з таких напрямків (Н. Моїсєєв та ін.) вважали, що в ХХІ ст. виникне єдина планетарна цивілізація з загальнолюдським Розумом, Пам’яттю і Духовним світом. Основні цивілізаційні норми, які притаманні - примат держави і суспільства над людиною; - легка взаємозамінність людей і правовий нігілізм; - симбіоз влади і власності; - переважно екстенсивне ведення господарства. Світова цивілізація знаходиться в стані кризи, що визначає необхідність вироблення стратегії її подальшого розвитку. Тому велике значення приділяється культурі взаєморозуміння людей різних духовних орієнтацій, пошуку компромісів в суспільно-політичному житті, усуненню насилля як способу вирішення суспільних і особистих проблем. Адекватним є заклик “Діяти локально, мислити глобально”. Питання для самоконтролю 1. Які підходи до осмислення і аналізу розвитку суспільствавироблені у світовій філософії? 2. Чим поняття «громадянське суспільство» відрізняється від поняття «людське суспільство»? 3. На які причини, що впливали на розвиток суспільства, звертали увагу представники натуралістичних концепцій ? 4. Чи погоджуєтесь ви з концепцією геополітики? 5. Що вкладається у поняття «суспільно-економічна формація»? 6. Які зміни протягом останніх століть пройшли у людській цивілізації? 7. Які завдання ставить перед собою сучасне цивілізоване суспільство? Читайте також:
|
||||||||||||||||||
|