МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||
Етапи взаємодії суспільства та природиНатуралістичні, формаційна і цивілізаційні концепції соціального і економічного розвитку В осмисленні тенденцій формування і розвитку суспільства виник ряд натуралістичних концепцій, у яких звертається увагу не невіддільність людини від природи і Всесвіту. Як зауважив академік В. Вернадський: «В інтенсивному і складному сучасному житті людина практично забуває, що вона сама і все людство, від якого вона не може бути відділена, нерозривно пов’язані з біосферою - з певною часткою планети, на якій вони живуть». Таким, чином, суспільство нерозривно пов’язане з природою, яка є необхідною умовою матеріального життя; джерелом ресурсів, що використовуються у виробництві; середовищем існування суспільства. Французький філософ Ш. Монтеск’є (1689-1755) став засновником географічного детермінізму– це напрямок, у якому провідну роль відіграє географічне середовище, клімат, які впливають на життя, культуру і історію народів. Французький філософ Ш. Фур’є (1772-1837) намагався створити соціальне вчення, виходячи з закону всесвітнього тяжіння Н’ютона. Він розробив принцип «тяжіння за пристрастю» як всезагальної закономірності, яка обумовлює природну здатність людини до будь-якого виду колективної праці. У ХІХ ст. географ і етнограф Ф. Ратцель сторив доктрину, яка абсолютизує роль географічного середовища у житті держави – геополітику. Ця концепція виправдовувала по суті загарбницьку політику окремих держав, направлену на приєднання певних територій. Ф. Ратцель розглядав держави, як живі організми, які для виживання і розмноження ведуть постійну боротьбу за життєвий простір. В цілому, натуралістичні концепції заперечували людську активність, свободу. Людина зрівнюється з соціальним атомом, а суспільство з механічним агрегатом індивідів, які замкнені тільки на своїх особистих інтересах. У ХХ ст. частина вчених при осмисленні етапів розвитку суспільства теж пов’язували життя суспільства з природними факторами, але концепції набувають більш глобального характеру. Так, російський вчений Г.В. Платонов виділив основні етапи взаємодії суспільства та природи.
Основним “двигуном” історії був розподіл праці (спочатку половий і віковий). Завдяки розподілу і спеціалізації трудових операцій люди мали змогу забезпечити виживаємість первісної громади і кожного її члена і піднятися вище тварин. Розвиваючи виробництво, людина все більше і більше впливала на оточуюче середовище, змінюючи тим самим свою власну природу. Виділяються певні етапи розвитку людського суспільства, пов’язані зі взаємодією людей з природою: І етап: привласнення готових продуктів, коли знаряддя прислуговують як допоміжні засоби для забезпечення життєдіяльності; ІІ етап: привласнююча економіка змінилася на виробничу у формі землеробства, тваринництва (І великий розподіл праці); ІІІ етап: відокремлення ремісництва і торгівлі від землеробства у самостійну сферу. Філософський аналіз виділяє мотиви і стимули діяльності 1) підтримання власного існування та виживання; 2) продовження життя роду; 3) необхідність у задоволенні самої потреби в праці, праця заради творчості, яка дає радість буття; 4) боротьба з іншими людьми за привласнення продуктів праці або заради допомоги людям. Тобто, антагонізм і співпраця – це два полюси взаємодії людей у суспільстві. К. Маркс ввів у науку термін «суспільно-економічна формація». Все життя людства розглядається з точки зору існування формацій, які змінюють одна одну і впливають на розвиток суспільного життя. Суспільно-економічна формація – це історичний тип суспільства, який базується на певному способі виробництва і виступає як ступінь прогресивного розвитку світової історії людства. За К. Марксом, історичний процес спредставляє собою послідовну зміну суспільно-економічних формацій, які утворюють висхідну лінію суспільного розвитку. Кожній формації характерна своя якісна характеристика, яка включає певний рівень розвитку виробничих сил і виробничих відносин у суспільстві. Визначення суспільно-економічної формації дозволяє: 1) відрізнити один період історії від іншого і дослідити історичні події в рамках певних формацій; 2) викрити загальні і суттєві риси різних країн, які знаходяться на однаковій ступені розвитку виробництва; 3) розглянути суспільство як сукупність суспільних явищ ( сім’ї, держави, церкви), а історичний процес як результат впливу різних факторів ( природних умов, просвітництва, розвитку торгівлі або появою генія тощо); 4) розглянути суспільство як єдиний соціальний організм, який включає до себе всі суспільні явища у їх єдності і взаємодії на основі способу виробництва; 5) звести прагнення і дії окремих людей з діями великих мас та класів, інтереси котрих визначаються їхнім місцем в системі суспільних відносин даної формації. Читайте також:
|
||||||||||||||||
|