• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характерні риси громадянського суспільства

Структура суспільства

Для суспільства характерно

Основні підходи до розуміння суспільства

План

Тема 12. Соціальна філософія

12.1. Основні підходи до розуміння суспільства

12.2. Натуралістичні, формаційні і цивілізаційні концепції соціального і економічного розвитку

Ключові поняття і терміни:

суспільство, людське суспільство, громадянське суспільство, натуралістичні концепції, географічний детермінізм, геополітика, мотиви і стимули діяльності,суспільно-економічна формація, цивілізація, концепція локальний цивілізацій, цивілізаційні норми

При філософському дослідженні суспільства вирішуються загальні для всіх сфер філософського знання проблеми, аналізуються принципи взаємодії людини і світу, особливості його мислення і діяльності. Але, враховуючи це, лід сказати, що суспільство – це специфічний предмет філософського аналізу, який спрямований на:

1) дослідження структури суспільства;

2) осмислення можливостей і меж людської свободи, особливостей пізнання соціальних явищ, специфіки різних форм освоєння світу;

3) вивчення суспільства як визначеної цілісності, як форми сукупної діяльності людей, спрямовані на підтримання івідтворення їхнього життя

Людське суспільство – це вища ступінь розвитку живих систем, яка має головні елементи - це люди, форми їх спільної діяльності, праця і продукти праці, політика і держава, різні форми власності.

1) воно об’єднує всіх без винятку людей;

2) поняття «суспільство» охоплює всіх хто живе зараз, всі минулі та майбутні покоління, тобто все людство в його історії і перспективі;

3) об’єднання людей в цілісну систему виникає незалежно від волі її членів (наприклад, народження людини);

4) суспільство створює матеріальні і духовні цінності, які не можуть бути створені окремими людьми (техніка, установи, мова, наука, філософія, мистецтво, мораль, право, політика);

5) суспільство –це цілісна система, яка історично виникла і безперервно розвивається та якісно змінюється;

6) кожен елемент суспільної системи розуміється не в своїй одиничності, а в зв’язку з цілим.

У дійсний час всі цивілізовані держави намагаються створити особливий тип суспільства – громадянське суспільство, що представляє собою єдність різних осіб, які проживають в системі правової держави за принципом захищеності прав людини.

1) забезпечення життя і добробуту;

2) гідність особи як повноправного громадянина;

3) благо кожної людини і її право переплітається і узгоджується з благом і правом усіх людей;

4) підкорення владі і законам держави.

Проблеми суспільства і людини почали осмислюватися філософами з давніх часів (буддизм, конфуціанство, моїзм, легізм та ін.). Античні філософи трактували необхідність суспільства переважно на космологічних засадах, а середньовічні філософи – на ідеалістичних уявленнях. Так, Демокріт вважав, що суспільство виникає у лоні природи, людина є частиною макрокосмосу (загального, цілого), а соціальні відносини є зв’язком між цілим і частиною. За думкою філософа, держава є формою, в якій розвивається суспільство, спілкуванням заради блага.

Релігія, як панівний тип світогляду, вплинула на появу біблейських трактувань стосовно формування і розвитку суспільства. Так, Августин виділив періоди розвитку суспільства, уподібнюючи їх з періодами людського життя:

1) малечість людства – від Адама і Єви до потопу;

2) дитинство – від потопу до Авраама;

3) отроцтво – від Авраама до Давида;

4) юність – від Давида до Вавілонського полону;

5) зрілість – від вавілонського полону до різдва Ісуса Христа;

6) старість –від пришестя Христа, виникнення християнства до страшного Суду.

У добу Відродження з’являються соціальні утопії Т. Мора, Т. Кампанели, де пропагуються ідеї соціальної рівності, братерства і взаємодопомоги на засадах суспільної власності («Утопія» Т. Мора і «Місто Сонця» Т. Кампанели).

У Новий час італійський філософ Джамбатіста Віко (1668-1744) виділив три етапи, які проходить суспільство у своєму розвитку:

1) божественний (дитинство);

2) героїчний (юнацтво);

3) людський (зрілість).

Наприкінці ХІХ ст. О. Конт, відстоюючи засади позитивізму, називав суспільство функціональною системою, яка в структурі своїй має сім’ю, класи, державу. Внаслідок суспільного поділу праці відбувається внутрішня диференціація суспільства на різноманітні професійні групи та класи і прияє процесу кооперації людей, створює передумови для існування суспільства як організованої системи.

Читайте також:

1. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
2. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
3. Атрибути громадянського суспільства
4. Банківські правовідносини мають такі самі характерні риси, що властиві усім видам правовідносин, але в них є і свої специфічні ознаки.
5. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
6. Біосфера Землі, її характерні властивості
7. В чому була провідна роль української шляхти як верхівки українського суспільства в політичному житті XIV-XVI ст.
8. Вдосконалення нормативно-правової бази міста на етапі переходу до інформаційного суспільства
9. Взаємозалежність і співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
10. Взаємозалежність і співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
11. Види правотворчості громадянського суспільства.
12. Визначте соціальні перетворення в процесі радянізації українського суспільства.

Переглядів: 944