• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Функції практики

Форми і типи творчості

Роль творчості і практики в житті людини

Велику роль у розвитку людини, як соціальної істоти, відіграли практика і творчість. Платон вважав, що в основі творчості є світова Душа. Все, що викликає перехід від небуття до бутті – це творчість. Вона може бути людською і божою. Творчість – це діяльність, яка породжує щось нове, якого раніше ніколи не було. Творчість проявляється у наступних формах і типах:

Практика є однією з головних видів діяльності людини, завдяки якій людина постіно удосконалювала і себе і те, що вона виробляла. Практика – це чуттєво-предметна діяльність людей, їх взаємодія на той чи інший об’єкт з метою його перетворення або для задоволення своїх потреб.

Роль практики:

1) вона є джерелом пізнання, його рухомою силою, дає необхідний фактичний матеріал, який підлягає узагальненню і теоретичній переробці;

2) вона є сферою застосування знань, критерієм, перевіркою істинності результатів пізнання;

На напрям, тем і характер використання практичних досягнень впливають ряд факторів:

-потреби матеріального виробництва;

-соціально-політичне життя;

-економчний устрій суспільства;

-характер панівного світогляду;

-різні форми суспільної свідомості;

-рівень розвитку виробництва, техніки, просвіти;

-внутрішня логіка наукового пізнання

1) практика – це основа пізнання;

2) практика - це джерело і рушійна сила процесу пізнання;

3) практика – це кінцева мета пізнання;

4) практика - це критерій істини.

Таким чином, людина – продукт і суб’єкт суспільних відносин. Але як окремий індивід, людина прагне задовольнити свої потреби і інтереси, бачить у власному існуванні свій сенс. Сенс життя–це осмислення людиною свого призначення. Він містить в собі цілі, установки, умонастрій та лінії поведінки. Сенс життя окремої людини визначається, насамперед, її цілями: створення сім’ї, отримання наукових знань, подорожі, освоєння нових просторів, захист батьківщини тощо. Сенс життя людства в цілому спрямований на самозбереження людської цивілізації, поліпшення умов життя, пізнання світу тощо.

Питання для самоконтролю

1. Як розглядається буття людини в світі природи у світовій філософії?

2. Які зміни пройшли в бутті людини в процесі антропосоціогенезу?

3. Як ви розумієте такі поняття: ціль, ціннісна орієнтація, ідеал, норма, сенс життя?

4. Як співвідносяться поняття цінності і культура?

5. Яке місце посідають цінності в структурі людської діяльності?

6. Чи може існувати людина без сенсу життя ?

Читайте також:

1. Абсолютність і відносність практики як критерія істини.
2. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
3. Алгоритм знаходження ДДНФ (ДКНФ) для даної булевої функції
4. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .
5. Аналіз коефіцієнтів цільової функції
6. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.
7. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.
8. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
9. Асимптоти графіка функції
10. Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження
11. Базові функції, логічні функції
12. Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва. Функції банків.

Переглядів: 870