• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організація на виробництві науково-дослідної роботи

В умовах НТП та конкурентної боротьби виграє та фірма, яка застосовує науковий підхід до виробничої та комерційної діяльності, тобто застосовує науковомісткі технології, нові види матеріалів, наукову організацію праці та в цілому проводять науково-дослідну роботу.

Науково-дослідна робота – це комплекс заходів, пов’язаних із використанням нового підходу до виробництва та впровадження наукових досліджень у виробництво.

Основні напрямки науково-дослідної роботи:

1. Пошук і розробка технологічних і організаційно-економічних способів досягнення конкурентоспроможності продукції;

2. Розробка і впровадження винаходів, відкриттів і раціоналізаторських пропозицій. Здійснення науково-дослідної роботи на підприємстві відбувається по затвердженому плану, що включає:

- Постійне дослідження ринку (виявлення потреб споживача);

- Вдосконалення технології виробництва, якості продукції, розробка нової продукції;

- Вдосконалення управління, планування і організації, контролю виробництва і трудових процесів.

Основними завданнями науково-дослідної підготовки є розширення, поглиблення, систематизація знань та отримання необхідних результатів для створення нових видів техніки, технологічних процесів і прогресивних методів організації та оперативного управління виробництвом.

Науково-дослідну підготовку звичайно поділяють за рівнями розробок, що виконуються: фундаментальні, пошукові, прикладні та дослідно-конструкторські (проектно-конструкторські).

Науково-дослідна робота здійснюється за певними етапами: технічне завдання; технічна пропозиція; теоретичні та експери­ментальні дослідження; технічний звіт; здавання та прийман­ня НДР.

Створення нової техніки та технології ґрунтується на використанні творчих ідей. Систематизоване, спрямоване мислення забезпечується методами: морфологічного аналізу, аналогій, інверсії, фантазії, інтуїції, асоціації.

У процесі наукових досліджень у технічній галузі як результат творчої діяльності дослідників з’являються відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції.

Для забезпечення високого рівня техніки, що розробляється, та її конкурентоспроможності на світовому ринку здійснюються патентні дослідження.

Підготовка виробництва неможлива без інформаційного забезпечення всіх її стадій та етапів. Інформація є джерелом забезпечення актуальності проблем, що підлягають дослідженню, та прогресивності рішень, які приймаються. Уся інформація поділяється на внутрішню, проміжну та зовнішню.

4.Конструкторська підготовка виробництва

На основі результатів науково-дослідної стадії здійснюється проектно-конструкторська підготовка виробництва, у процесі якої створюється комплект конструкторської документації, необхідної для виготовлення та експлуатації продукції, забезпечується конструкторська готовність підприємства до випуску нового або модернізованого виробу.

Проектно-конструкторську службу на підприємстві очолює головний конструктор (ВГК), у розпорядженні якого — відповідний відділ, технічна база для виробництва дослідного зразка та його випробування (експериментальний цех).

Виконується проектно-конструкторська підготовка з дотриманням вимог ЄСКД (Єдиної системи конструкторської документації); обсяг її залежить від виду виробу, його складності, прогнозного обсягу продажів, термінів випуску, тривалості ЖЦТ (життєвого циклу товару) та інших чинників.

Етапами проектування відповідно до ЄСКД є: технічне завдання; технічна пропозиція; ескізний проект; технічний проект; конструкторська документація; нормоконтроль, патентна й метрологічна експертиза; дослідний зразок; коригування робочого проекту й випуск настановної партії виробів; перевірка, узгод­ження, внесення змін, затвердження та розмноження робочого проекту; передача документації у відділ головного технолога (ВГТ).

Ураховуючи деякі специфічні вимоги в процесі конструювання виробів, необхідно розглянути такі показники, як: технічний рівень виробу, патентна спроможність, патентна чистота, ергономічність, естетичність; конструктивна й технологічна спадкоємність; уніфікація та стандартизація.

Поряд із конструкторськими вимогами (вибір раціональної схеми, відповідність конструкції умовам її експлуатації, вибір простіших форм деталей, призначення раціональних запасів міцності та ін.) повинні враховуватися також вимоги економічного, експлуатаційного та організаційно-виробничого характеру.

Дослідно-конструкторські роботи включають в себе: власні конструкторські розробки і експериментальні дослідження.

Конструкторські розробки передбачають створення проектів виробів, розробку ескізів, виготовлення технічних проектів та досліджувальних зразків. Результати цієї роботи оформляються у вигляді робочої конструкторської документації, яка має відповідати метрологічній експертизі.

Метрологічна експертиза дозволяє:

1. Оцінити відповідність конструкцій виробу до стандарту;

2. Визначити доцільність конструкторської розробки та застосування нестандартних способів при виготовленні нової продукції;

3. Встановити відповідність показників якості продукції до прийнятої за норму.

Експериментальні дослідження – необхідні для вдосконалення вже існуючих конструкцій виробів та технології. Це здійснюється шляхом проведення наукового експерименту. В ньому досліджується параметр продукції.

5.Технологічна підготовка виробництва

Далі необхідно з’ясувати сутність, цілі й завдання технологічної та екологічної підготовки виробництва. Робоча документація на нову продукцію логічно є пов’язаною з необхідністю підбору варіантів типових, розробки нових технологічних процесів, оснащення, планування розміщення необхідного устаткування, організації освоєння за серійного або масового її виготовлення в конкретно наявній виробничій системі підприємства.

Проведення такого комплексу заходів формує технологічну підготовку виробництва (ТПВ) нової продукції. Головна мета ТПВ полягає у проектуванні комплексу технологічних процесів, спрямованих на забезпечення мінімальних інвестицій та поточних витрат на виробництво певного обсягу виробів із високими параметрами якості, а також сталого конкурентоспроможного рівня виготовлення продукції.

Єдиною системою технологічної підготовки виробництва (ЄСТПВ), яку встановлено державними стандартами, регламентуються організаційний процес та процедури управління комплексом робіт. Стандарти ЄСТПВ взаємопов’язані зі стандартами інших систем, що забезпечує проведення єдиної технічної політики.

У процесі освоєння нових виробів у складі завдань ТПВ виконуються такі роботи: технологічний аналіз креслень; коригу­вання технологічної документації, одержаної від проектуваль­ника; розроблення прогресивних технологічних процесів; проектування технологічного оснащення; розроблення та впровадження передових форм організації виробництва; складання технологічних маршрутних і поопераційних карт; розроблення планування цехів і виробничих дільниць із розміщенням устат­кування, робочих місць, потокових ліній відповідно до розроб­лених технологічних маршрутів; нормування витрат матеріалів, інструменту та енергоресурсів; розроблення та впроваджен­ня підсистеми забезпечення якості; упровадження техноло­гічних процесів на виробничих дільницях і робочих місцях; ко­ригування технологічної документації за результатами дослідної партії виробів; випуск установчої партії (серії) виробів; розрахунки виробничої потужності підприємства, нормативів витрат.

На підприємствах використовуються загальні правила розроблення технологічних процесів, що визначаються державними стандартами. Ними встановлено три види технологічних процесів: одиничний, типовий і груповий.

Технологічна документація оформлюється у вигляді маршрутних, операційних і операційно-інструкційних технологічних карт, матеріальних специфікацій та відомостей необхідного інструменту.

Інформація, яка формується в процесі створення технологічної документації, має бути придатною для використання в АСУВ і у створенні гнучких автоматизованих (автоматичних) систем і виробництв.

Технологічна підготовка виробництва на підприємстві здійснюється службою головного технолога, склад і структура якої залежать від масштабу й характеру роботи.

Організація технологічної підготовки на машинобудівних підприємствах може проводитися за централізованою, децентралізованою або змішаною системами.

Розроблення технологічних процесів супроводжується вибором методів організації виробництва. Основним технологічним документом є робоча інструкція.

Для управління технологічним процесом і наочності сприйняття його маршруту розробляють технологічну схему.

Дуже важливим питанням сучасності є екологічна підготовка виробництва. Продукція, що виготовляється, а також сама виробнича система будь-якого рівня є потенційним джерелом забруднення навколишнього середовища. Актуальність проблем охорони навколишнього середовища з кожним десятиріччям підвищується. Серед основних чинників конкурентоспроможності продукції на сучасному етапі розвитку суспільства враховується показник екологічності на всіх стадіях її життєвого циклу. Відомо, що ЄС заявив про допуск на свій ринок тільки сертифікованої продукції за МС ISO 14000.

Метою екологічної підготовки виробництва є оцінка й поліпшення екологічних характеристик підприємств та створення умов для надання населенню екологічної інформації, що обумовлює про­ведення щоденного екологічного моніторингу виробів на всіх стадіях життєвого циклу та технологічних процесів їх виготовлення.

Екологічна експертиза здійснюється на всіх стадіях науково-технічної підготовки виробництва нових виробів на основі чинної нормативної бази.

На стадії науково-технічних досліджень і розробки концепції нового виробу (технології) аналіз включає специфікацію заходів з охорони навколишнього середовища на основі чинних законодавчих актів, нормативів та стандартів.

На стадії підготовки проектно-конструкторської документації розглядається додаткова інформація, щоб уникнути можливих небезпечних впливів виробництва та експлуатації нових виробів на довкілля та здоров’я споживачів.

На стадії освоєння нової продукції аналіз впливу на довкілля поєднується з визначенням технічних, інституціональних, соціальних та фінансових аспектів. Залежно від розміру та категорії (типу) виробу та чутливості місця його використання під час аналізу потенційного впливу на людські та природні ресурси може бути потрібним проведення всебічного та всеосяжного аналізу.

Відповідальність за екологічну підготовку виробництва та поточний контроль за станом довкілля, виробничих процесів, обладнання, їх відповідність вимогами охорони навколишнього середовища несе відповідна служба, яка створюється на підприємстві, а також усі підрозділи, що за своїми функціями зобов’язані здійснювати всі передбачені екологічні заходи та виконувати вимоги нормативних документів.

Технічна підготовка виробництва включає роботи по визначенню послідовності виробництва нової продукції, найбільш раціональної за даних умов способом. Основною задачею технологічної підготовки виробництва є забезпечення високої якості нової продукції, створення умов для забезпечення раціональної організації виробництва, ефективного використання ресурсного потенціалу підприємства.

Технологічна підготовка виробництва передбачає:

1. Технологічний аналіз робочої конструкторської документації та контроль її відповідністю метрологічним стандартам;

2. Корегування окремих стадій технологічного процесу;

3. Розробка прогресивних технологічних процесів виробництва окремих деталей та продукції;

4. Проектування технологічного оснащення виробництва;

5. Розробка нових технологічних процесів;

6. Розробка і впровадження раціональних методів технічного контролю;

7. Розробка раціональних технологічних маршрутів.

6.Організаційно-економічна підготовка виробництва

Організаційно-економічна (планова) підготовка виробництва включає комплекс заходів з організації та планування виробництва нової продукції та забезпечення процесу її виготовлення всім необхідним. Вона складається з таких етапів: складання плану-графіка й кошторису витрат на ТПВ; визначення потреби в додатковому устаткуванні, робочих кадрах, матеріальних та енергетичних ресурсах; розробка планових калькуляцій на нові деталі й вироби; оформлення договірних відносин із постачальниками та споживачами; створення нормативної бази; організація праці й заробітної плати; визначення економічної ефективності нової продукції (фактичний ефект).

Акцентується увага на спеціалізації та кооперуванні цехів і виробничих дільниць, визначаються календарно-планові нормативи для оперативно-виробничого планування, проектуються організація та обслуговування робочих місць, вибираються найбільш раціональні форми й системи оплати праці працівників підприємства, методи й системи оперативно-виробничого планування, розраховуються необхідні матеріальні, трудові та фінансові нормативи, проектується організація ремонтного, інструментального, енергетичного, транспортного та складського господарств.

На етапі організаційно-економічної підготовки виробництва здійснюється перегляд планово-економічної інформації, форм документації, системи планування, обліку й оцінки діяльності підрозділів тощо, а також проводяться роботи соціально-психо­логічного характеру, що забезпечують готовність працівників підприємства до створення й виробництва нової продукції, сприяють зміцненню колективу та підвищенню ефективності виробництва.

Здійснення організаційно - економічної підготовки виробництва нової продукції передбачає виконання таких робіт:

1) Створення генерального і кошторису витрат на технічну підготовку виробництва.

2) Розробка балансу наявності і потреби основних виробничих планів працівників, обладнання тощо.

3) Розробка заходів по можливостях застосування, спеціалізації, кооперування і комбінування виробництва.

4) Розробка заходів по прискорення технологічної підготовки виробництва нової продукції;

5) Розробка можливостей зниження витрат на стадії підготовки і освоєння виробництва нової продукції;

6) Вибір методу переходу на виробництво нової продукції.

Організаційно-економічна підготовка виробництва здійснюється паралельно, взаємозалежно з конструкторською та технологічною підготовкою й виконується майже всіма функціональними підрозділами підприємства — відділами маркетингу, планово-еко­номічним, відділом кадрів, ВМТЗ, виробничо-диспетчерським, збуту, праці й заробітної плати, бухгалтерією, лабораторіями, службами та ін.

Напрямами прискорення комплексної підготовки виробництва є: стандартизація; уніфікація; нормалізація; типізація технологічних процесів; застосування ПЕОМ, АРМ, АСТПВ, АСУВ, СУВР та ін.; сітьове планування й управління.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. II. Організація і проведення спортивних походів
4. II. Організація перевезень
5. II. Організація перевезень
6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
9. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
10. VII. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.
11. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
12. Адміністративно-територіальна організація

Переглядів: 1073