Економічні категорії і економічні закони

Предмет економічної теорії

Об'єктом економічної теорії є економіка в цілому (на мікро -, макро -, і глобальних рівнях).

Макрорівень - охоплює господарство країни в цілому.

Глобальний рівень – розглядає міждержавні об'єднання та світове господарство.

Мікрорівень – розглядає домогосподарство, фірму.

Економічна теорія досліджує проблеми оптимізації виробництва при обмежених ресурсах, економічні форми та закономірності, в яких здійснюється суспільне виробництво.

Найпоширеніше визначення предмета економічної теорії таке:

економічна теорія вивчає виробничі відносини між людьми в процесі виробництва, обміну і розподілу і споживання різноманітних товарів та послуг, й також економічні закони, що управляють цими процесами.

Економічна наука досліджує проблеми ефективного використання обмежених виробничих ресурсів або управління ними з метою досягнення максимального задоволення необмежених потреб.

Економічні виробничі відносини – це відносини між людьми в процесі їх економічної діяльності тобто у виробництві, обміні, розподілі та споживанні благ та послуг.

Виробництво – в економічному розумінні це спосіб поєднання виробничих ресурсів: землі, праці, капіталу та їх узгодженого цілеспрямованого використання.

Обмін – це відносини, завдяки яким товари та послуги рухаються від виробника до споживача і цей рух обслуговують гроші, торгівля і ціни.

Розподіл – це формування доходів підприємств, робітників, службовців і фермерів, банкірів і землевласників, окремих родин та держави.

Споживання – це використання доходів і реалізація корисних властивостей речей та послуг.

Змістом економічної теорії як науки є економічні закони та економічні категорії.

Економічний закон – це внутрішньо необхідні, сталі, такі, що багато раз повторюються суттєві причинно – наслідкові зв’язки між економічними явищами і процесами, а також між сторонами окремих явищ і процесів, їх елементами та властивостями.

Система економічних законів включає чотири їх типи.

1.Загальні економічні закони, тобто закони, які властиві всім суспільним способам виробництва (закон зростання продуктивності праці, закон економії часу тощо).

2.Закони, що діють у кількох суспільно-економічних формаціях: закон вартості, закон попиту і пропозиції тощо. Вони діють з моменту виникнення товарного виробництва, тобто з часу розпаду первіснообщинного ладу.

3. Специфічні економічні закони, тобто закони, що діють лише в межах одного суспільного способу виробництва.

4.Закони, що діють лише на одній із стадій суспільного способу виробництва. (Наприклад: закон утворення монополії концентрацією виробництва, який діє на вищій стадії розвитку капіталізму).

Економічні категорії – це теоретичний вираз, мисленні форми виробничих відносин, економічних явищ і процесів, які реально існують. Такими категоріями, зокрема, є праця, предмети праці, засоби праці, споживна вартість, продукт праці та ін.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Виникнення та еволюція економічної думки	\|	Роль економічної науки в суспільстві

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.