* Під капіталом розуміють гроші, які використовуються для комерційної діяльності – купівлі реального капіталу (машини, обладнання), найму робочої сили тощо. Попит на гроші (капітал) складається з попиту на гроші для здійснення угод (1) (купівлі матеріалів, оплати праці, платежів тощо), та попит на гроші зі сторони активів (2) (для придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів).
Крива загального попиту на гроші зображена на рис. 7.
Крива пропозиції грошей повністю нееластична (є величина стала для даного періоду).
Перетин попиту та пропозиції дає ціну грошей або ставку процента (і0):
Ціною ресурсу капітал (гроші) виступає процент. Ставка процента (і) – це плата за користування грошима в розрахунку на одну грошову одиницю.
Ставка процента залежить від:
1) ризику – чим більший ризик, тим більша ставка;
2) строку кредиту – чим більший строк, тим більша ставка;
3) очікуваної інфляції;
4) розміру позики – чим більша позика, тим менша ставка процента;
5) ступеня монополізму в кредитній системі.
Інвестиційна діяльність – це вкладення всіх видів майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти підприємницької та іншої діяльності з метою одержання прибутку.
Бувають інвестиції:
- реальні – у виробничі фонди, нематеріальні активи тощо;
- фінансові – в цінні папери, депозити.
Прийняття інвестиційних рішень є складовою частиною управління фінансами.
В загальному випадку слід обирати ті інвестиції, у яких суми грошових надходжень будуть перевищувати суми грошових витрат, при визначенні цих величин у грошах однакової вартості (метод чистої потокової вартості).
Основною детермінантою попиту на інвестиційний товар є зміна в ставці процента. Зростання ставки процента веде до зменшення попиту на капітальні товари та навпаки.
Прийняти рішення щодо інвестування можна ще за допомогою розрахунку норми віддачі від інвестицій (ROR):