• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Структура капіталу комерційного банку

Капітал банку як і будь-якого комерційного підприємства складається з власних та залучених коштів. Первісну роль в процесі рентабельності відіграє формування власного капіталу банку.

Власний капітал банку – це фонд ресурсів, що були внесені за­сновниками, акціонерами (учасниками) банку, і належать їм.

Українська методика визначення капіталу банку і розрахунку його достатності випливає з рекомендацій Базельського комітету (грудень 1987 p.).

Згідно з ними власний капітал банку поділяється на:

1) основний капітал (капітал І рівня):

- сплачений і зареєстрований статутний капітал

- розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку,

- надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у капітал,

- загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів;

2) додатковий капітал (капітал II рівня) - не може перевищувати основний і включає:

- нерозкриті резерви (не відображені в опублікованому балансі банку);

- резерви переоцінки;

- гібридні (борг/капітал) капітальні інструменти;

- субординований борг.

До субординованого капіталу включаються кошти, залучені на умовах субординованого боргу на підставі угоди терміном не менше як 5 років зі щорічним зменшенням розміру цих коштів на 20% їх первинного розміру протягом останніх 5 років угоди. Він не повинен перевищувати 50% основного капіталу.

Резервний фонд як складова основного капіталу формується з метою покриття можливих збитків від банківських операцій, а також для сплати дивідендів за преференційними акціями, якщо чистого прибутку для цього недостатньо. Резервний фонд фор­мується у порядку, визначеному в установчих документах, за рахунок відрахувань з прибутку, а його розмір встановлюєть­ся, як правило, на рівні 50% розміру статутного фонду.

Фонд емісійних різниць виникає в тому разі, коли акції бан­ку продаються за вартістю, вищою за номінальну.

Фонди економічного стимулювання створюються з метою со­ціально-економічного розвитку банку та формуються за рахунок прибутку, що залишається після оподаткування.

Найважливішим елементом додаткового капіталу виступають резерви, що створюються за рахунок прибутку під можливі втра­ти від активних операцій банків. Основною метою формування цих резервів є відшкодування збитків, що можуть виникати у банків від неповернення наданих кредитів та процентів за ними, від операцій з цінними паперами та іноземною валютою.

На відміну від звичайних промислових та комерційних підприємств, де частка власного капіталу, як правило, становить в середньому 40-60% загальних активів, комерційні банки пра­цюють в основному із залученими ресурсами, а власний капітал використовується для своєрідного захисту інтересів вкладників і кредиторів та покриття збитків від банківських операцій. За цих умов вважається припустимим, якщо розмір власного капіталу становить не менше 4% загальних активів банку (рис. 2.2).

Капітал комерційного банку, як і капітал звичайного підприєм­ства, виконує важливі функції, основними серед яких виступають:

1) захисна, тобто функція страхування інтересів вкладників і кредиторів та покриття збитків від банківської діяльності;

2) функція забезпечення діяльності, за допомогою якої вже на початку діяльності, ще до залучення достатньої кількості депозитних ресурсів, комерційний банк мас можливість фінансувати оренду або придбання офісу, закупівлю техніки та обладнання, найняття персоналу тощо;

3) функція регулятора діяльності, тобто використання капіталу як бази для розрахунку відповідних обов'язкових економічних нормативів, що регулюють діяльність комерційних банків.

Рис. 2.2. Структура капіталу комерційного банку

Зважаючи на джерела і порядок формування капітал банку складається з(рис. 2.3):

1.Статутного капіталу.

Він формується з акціонерного чи приватного капіталу під час організації нового банку шляхом акумулювання внесків чи випуску і реалізації акцій. Перший випуск акцій банку повинен повністю складатися з простих акцій. При повторній емісії, яка дозволяється тільки після повної оплати акціонерами акцій попередньої емісії, банки можуть випускати також привілейовані акції.

Розмір статутного капіталу банку при реєстрації банку повинен бути не меншим:

b для місцевих банків – 1 млн. євро.

b для обласних банків – 3 млн. євро;

b для банків що здійснюють діяльність на всій території України – 5 млн. євро.

ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ БАНКУ

Рис. 2.3. Джерела формування власного капіталу банку

2.Розкритих резервів – кошти створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку –повинні відповідати таким критеріям:

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. VІ. План та організаційна структура заняття
3. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
4. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
5. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
6. Алгоритм формування статутного фонду банку
7. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
8. Альтернативні теорії капіталу
9. Аналіз активів банку
10. Аналіз вартості капіталу
11. Аналіз використання капіталу.
12. Аналіз відносних показників прибутковості (рентабельності) роботи банку

Переглядів: 1646