• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Конкуренція і монополія. Типи конкурентних ринків.

Тема 2.3. Конкуренція в ринковому механізмі.

План

1. Конкуренція і монополія. Типи конкурентних ринків.

2. Ринок досконалої (чистої) конкуренції.

3. Ринки недосконалої конкуренції.

Рушійною силою, тою „невидимою рукою”, яка спонукає виробників виробляти і реалізувати товари по рівноважним ринковим цінам, є конкуренція.

Економічна роль конкуренції в ринковому механізмі полягає у встановленні та підтриманні ринкової рівноваги. Без конкуренції не діє механізм вільного ринкового ціноутворення, не діють закони попиту і пропозиції.

Конкуренція (від лат. „concurere” – зіштовхуюсь, змагаюсь) – це економічне суперництво між суб’єктами ринкового господарства за найбільш вигідні умови виробництва та збуту товарів, контроль над ринками з метою отримання максимальних прибутків.

Конкуренції на ринках протистоїть монополія.

Монополія (від грецьк. „monos” – єдиний і „poleo” - продаю) – це абсолютне переважання на ринку єдиного виробника (продавця) товарів та послуг, що дозволяє йому отримувати монопольний прибуток шляхом встановлення монопольних цін.

Відсутність конкурентів дозволяє монополісту контролювати ринок, встановлювати свій диктат над покупцями. Однак, як „чиста” конкуренція, так і „чиста” монополія, є скоріше виключенням, ніж правилом в сучасному бізнесі. Як зазначає в цьому зв’язку П.Самуельсон, „більшість ринкових структур знаходяться між цими двома крайнощами”.

Розрізняють три основних типи монополій:

1. Монополія окремого підприємства – це абсолютна монополія однієї фірми – продавця, яка повністю контролює ринок певного товару чи послуги.

2. Монополія як змова – це угода (формальна чи неформальна) між кількома великими корпораціями з метою встановлення контролю над ринком. Таку ринкову ситуацію називають олігополією, або груповою монополією.

3. Монополія, що ґрунтується на диференціації продукту. Така ринкова ситуація дає можливість встановлювати контроль над цінами в межах певної частки ринку (сегменту).

Типи конкурентних ринків.

В залежності від характеру та методів конкуренції, розрізняють 4 типи (моделі) конкурентних ринків з властивим кожному специфічним механізмом ціноутворення:

1. Ринок «чистої» конкуренції.

2. Ринок «чистої» монополії.

3. Ринок монополістичної конкуренції.

4. Ринок олігополії.

Враховуючи те, що найбільш повного вигляду конкуренція набуває в умовах ринку чистої конкуренції, такий ринок називають ринком "досконалої (або повної) конкуренції". Для трьох інших типів ринкових структур використовується така загальна назва як "недосконала (неповна) конкуренція". Бо вони відхиляються від чисто конкурентної моделі ринку. В умовах чистої конкуренції існує дуже велика кількість фірм, що виробляють стандартизований (однорідний) продукт, наприклад, картоплю чи помідори. Нові фірми можуть досить легко увійти в галузь, тобто розпочати в ній виробничу або торгову діяльність. Крім того, покупці знають усе, що їм потрібно знати про характеристику продукту, а всі виробники мають однакову інформацію про виробничі технології.

Повною протилежністю досконалої конкуренції виступає монополія, що являє собою ринок, на якому єдина фірма здійснює 100% продажу певного продукту, що не має замінювачів (наприклад, місцева електрична компанія або місцевий газопостачальник). Проникнення в галузь додаткових фірм заблоковано, тому фірма представляє собою всю галузь.

Монополістична конкуренція нагадує досконалу конкуренцію тим, що теж передбачає наявність множини дрібних фірм, а також легкість входу і виходу. Проте в цьому випадку, продукція різних фірм диференційована, тобто неоднорідна (наприклад: одяг, книги, парфуми). Диференціація продукту є основою для створення сприятливих умов для продажу й оновлення продукції.

Нарешті, олігополія відрізняється невеликою кількістю фірм, і ця небагато чисельність означає, що рішення про визначення цін і обсягів виробництва є взаємозалежними. Продукти можуть бути однорідними (наприклад, сталь або золото) або диференційованими (автомобілі чи будинки).

Як правило, вступ в олігополістичні галузі - справа досить важка. Ринкові структури розподіляються на дві групи: реальні та ідеальні типи. Олігополія та монополістична конкуренція описує багато реально існуючих ринків. До числа олігополістичних структур відносяться такі галузі обробної промисловості, як, наприклад, виробництво алюмінію і цигарок. У сфері послуг - це телефонний зв'язок і телебачення.

Монополістичній конкуренції відповідають більшості галузей сфери обслуговування, наприклад: мережа ресторанів, станції технічного обслуговування, сфера банківських послуг. Прикладом монополістичної конкуренції в переробній промисловості є виробництво взуття, одягу, тощо.

Читайте також:

1. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
2. Види і типи ринків.
3. Відбір цільових ринків.
4. Діагностика конкурентних сил
5. Діагностика конкурентних сил
6. Досконала конкуренція та ефективність
7. Досконала та недосконала конкуренція.
8. За організаційними формами виділяють такі типи сощально-трудових відносин: партнерство, патерналізм, конкуренція, солідарність, субсидіарність, дискримінація та конфлікт.
9. Ідентифікація маркетингових сегментів та вибір цільових ринків.
10. Інституціональні основи ринкової економіки становлять: приватна власність, свобода підприємницької діяльності, вільна конкуренція.
11. Конкуренція в підприємницькому середовищі.
12. Конкуренція і витрати

Переглядів: 1706