Інституціональні основи ринкової економіки становлять: приватна власність, свобода підприємницької діяльності, вільна конкуренція.

І. Ринок є складною соціально-економічною структурою, що відображує наявні відносини. Він є економічною категорією, що є однією з центральних в економічній теорії. Проте немає єдиної позиції щодо його універсального визначення. Приводиться безліч визначень цієї категорії, що виражають ті чи інші сторони ринкових відносин. Тлумачення може відбуватись на двох рівнях: науковому і побутовому.

План лекції

1. Інституціональні основи ринкової економіки. Домінування приватних інтересів. Ринкові відносини, їх суб’єкти і об’єкти. Визначення ринку: альтернативні теорії. Сутність ринку.

2. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.

3. Функції ринку. Умови його формування і розвитку.

4. Конкуренція, її суть, функції та форми.

5. Конкуренція і моделі ринків.

Час: 2 год.

Вид заняття : лекція

Тип заняття: засвоєння нових знань

Місце проведення: аудиторія

Матеріально-технічне забезпечення: підручник, наочний посібник, методична розробка.

Джерела інформації:(1) с. 189 – 211.

Основні категорії і поняття:ринок, конкуренція, попит, пропозиція, ринкова рівновага, ціна, ринкова кон'юнктура.

Студенти повинні знати:

- основні поняття теми;

- суб’єкти, об’єкти, функції ринку;

- поняття ринкової кон’юнктури,

- ринковий механізм та його дію;

- форми конкуренції.

Студенти повинні уміти:

- аналізувати економічні факти;

- пояснювати взаємозв’язок між економічними фактами;

- розрізняти термінологію предмету;

- використовувати інструменти економічних досліджень на практиці.

Домашнє завдання: В.Д . Базилевич/ Економічна теорія /Політекономія с. 189 – 211,

1. підготуватись до опитування за питаннями на с.211.,

2. дати письмово визначення термінам навчального тренінга на

с. 211.

Ринок – система товарно-грошових відносин, що виникають між покупцем і продавцем з приводу купівлі–продажу товарів. Ринок – це обмін, сукупність купівлі–продажу, яка відбиває збалансування попиту і пропозиції, що здійснюється у відповідності з економічними законами товарного виробництва і обігу. Він є складним утворенням, що являє собою сферу обміну, сукупність процесів купівлі–продажу, які здійснюють збалансування попиту і пропозиції за рахунок цін, а з іншого боку забезпечує зв’язок між виробництвом і споживанням, безперервність процесу відтворення його цілісності.

Ринок– суспільна форма організації і функціонування економіки, за якою забезпечується взаємодія виробництва і споживання через посередницькі інститути, що регулюють більшість виробників і споживачів, їх прямий і зворотній вплив. Те, що ринок включає не тільки відносини з купівлі–продажу, але й соціально-економічні (власність, виробництво, розподіл, споживання тощо), а також організаційно-економічні відносини (конкретні форми організації ринку), дає підстави розглядати ринок у економічні системі як підсистему.

Ринкові відносини – це відносини між його учасниками (суб’єкти ринкових відносин) з приводу купівлі–продажу товарів і послуг (об’єкти ринкових відносин).

Визначення, що найбільш чітко відображають суть ринку:

1. Місце, де відбувається процес купівлі–продажу результатів людської діяльності.

2. Ринок – це сукупність економічних відносин між людьми у сфері обміну, посередництвом яких здійснюється реалізація результатів людської праці.

3. Ринок – це місце, де відбувається остаточне визнання суспільством втіленої в результати діяльності праці.

4. Ринок – це місце збалансування попиту і пропозиції і ринкової ціни.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Р. Хейлбронер	\|	Закон пропозиції регулює пропозицію залежно від рівня цін. Чим вища ціна товару за інших незмінних умов, тим більше стимулюється виробництво і продаж саме цього товару чи послуги.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.