Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Внутрішній ринок – національний ринок – міжнародний ринок – світовий ринок

Суть міжнародної торгівлі.

Міжнародний розподіл праці та спеціалізація, в основі яких лежить принцип порівняльних переваг, заклали підвалини для виникнення світового ринку, який розвивався на основі внутрішніх ринків, поступово виходячи за національні межі.

Еволюція ринку йшла за схемою:

Внутрішній ринок – це форма господарського спілкування, при якій все, призначене для продажу, реалізується самим виробником всередині країни.

Національний ринок – це внутрішній ринок, частина якого орієнтована на іноземних покупців.

Міжнародний ринок – сукупність частин національних ринків, які безпосередньо пов’язані із закордонними ринками.

Світовий ринок – сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, заснованих на міжнародному розподілі праці та розподілі факторів виробництва.

Світовий ринок характеризується такими рисами:

– він є категорією товарного виробництва, яке вийшло за національні межі в пошуках збуту своєї продукції;

– він має свій прояв у міждержавному переміщенні товарів, що знаходяться під впливом не тільки внутрішніх, але й зовнішніх попиту та пропозиції;

– він оптимізує використання факторів виробництва і підказує виробнику, в яких саме галузях та регіонах вони можуть бути використані найбільш ефективно;

– він виконує санаційну роль, оскільки виводить з міжнародного обміну товари (а інколи також і їхніх виробників), які не здатні забезпечити міжнародний стандарт якості при конкретних цінах.

Як сфера міждержавного обміну товарами, світовий ринок має зворотній вплив на виробництво, сигналізуючи йому, що саме, скільки і для кого треба виробляти. З цієї точки зору світовий ринок є первинним по відношенню до виробника і виступає центральною категорією теорії міжнародної економіки.

Розвиток світового ринку товарів на рубежі XIX – XX століть призвів до інтенсифікації міжнародного економічного спілкування, яке поступово стало виходити за межі міждержавного обміну товарами. Бурхливий розвиток продуктивних сил та зростання потужності фінансового капіталу призвели до виникнення світового господарства.

Світове господарство – це сукупність національних економік, пов’язаних між собою мобільними факторами виробництва.

Характерні риси сучасного світового господарства такі:

– розвиток міжнародного переміщення факторів виробництва, перш за все у формах вивозу-ввезення капіталу, робочої сили та технологій;

– зростання на цій основі міжнародних форм виробництва на підприємствах, що розташовані в декількох країнах, в першу чергу в межах транснаціональних корпорацій;

– економічна політика держав, що передбачає підтримку міжнародного руху товарів та факторів виробництва на двосторонній та багатосторонній основі;

– виникнення економіки відкритого типу в межах багатьох держав та міждержавних об’єднань.

Світове господарство, таким чином, є більш високою, ніж світовий ринок, стадією розвитку ринкової економіки, яка включає окрім традиційної міжнародної торгівлі ще й вивіз капіталу, міжнародну міграцію робочої сили, торгівлю технологією, а також підприємства, що виникають на цій основі і є міжнародними за своїм характером. Регулюється світове господарство за допомогою заходів національної (наприклад, надання державних гарантій інвестиціям) та міждержавної економічної політики (наприклад, укладання угод про уникнення подвійного оподаткування). В межах світового господарства економіка окремих країн світу стає все більш відкритою та орієнтованою на міжнародне економічне співробітництво.

В сучасному світі виробляти всі види товарів, створювати та вдосконалювати всі типи факторів виробництва не може жодна, навіть багата, країна. Міжнародна економіка стає тим механізмом, який може забезпечити досягнення цих цілей в інтересах всіх країн.

Ознаками міжнародної економіки є:

– розвинена сфера міжнародного обміну товарами на базі міжнародної торгівлі;

– розвинена сфера міжнародного руху факторів виробництва, перш за все у формах вивозу-ввезення капіталу, робочої сили та технологій;

– самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов’язана з обслуговуванням міжнародного руху товарів та міжнародного руху факторів виробництва;

– система міжнаціональних та наднаціональних, міждержавних та недержавних механізмів міжнародного регулювання з метою збалансованості і стабільності економічного розвитку;

– економічна політика держав, що базується на принципах відкритої економіки.

Найважливішою ознакою світового ринку, світового господарства та міжнародної економіки є міжнародна торгівля.

Міжнародна торгівля – це сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що представляє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу.

Міжнародна торгівля складається з двох зустрічних потоків товарів (послуг) – експорту та імпорту і характеризується торгівельним сальдо та торгівельним оборотом.

Експорт – продаж товару, що передбачає його вивіз за кордон.

Імпорт – купівля товару, що передбачає його ввезення з-за кордону.

Торгівельне сальдо – різниця між вартісними обсягами експорту та імпорту.

Торгівельний оборот – сума вартісних обсягів експорту та імпорту.

Участь в міжнародній торгівлі характеризується позитивними рисами для національної економіки:

1. Інтенсифікується виробничий процес в національних господарствах з деяких напрямків, а саме:

– посилюється спеціалізація;

– створюється можливість масового виробництва;

– підвищується рівень завантаження устаткування;

– зростає ефективність впровадження нової техніки та технологій;

2. Розширення експортуспонукає до збільшення зайнятості, що має важливі економічні та соціальні наслідки.

3. Активна участь в міжнародній торгівлі створює умови для прискорення прогресивних структурних зрушень в національних господарствах;

4. Надходження від експорту – суттєве джерело накопичення капіталу на потреби промислового розвитку.

5. Збільшення зовнішньоторгового обміну сприяє синхронізації економічного циклу в світовій економіці.

 


Читайте також:

  1. Англійський національний стереотип.
  2. Валовий внутрішній продукт
  3. Валовий внутрішній продукт — це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резиден­тами країни за рік.
  4. Валовий національний дохід і чистий національний дохід
  5. Валютний кліринг: світовий досвід та його значення
  6. Валютний ринок
  7. Валютний ринок
  8. Валютний ринок, основи його функціонування. Основні види валютних операцій
  9. Валютний ринок. Види операцій на валютному ринку
  10. Валютний ринок. Види операцій на валютному ринку
  11. Виведення нових товарів на ринок
  12. Внутрішній аналіз.




Переглядів: 6294

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Принципи абсолютних та порівняльних переваг. | Обмеження в міжнародній торгівлі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.