Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






КНИГА ЯК ОСНОВНИЙ ОБ’ЄКТ КНИГОЗНАВСТВА

3.1. Визначення поняття «книга»

3.2. Історія розвитку книги

3.3. Книга в добу Середньовіччя та Відродження

3.4. Розвиток книжкової справи в ХVІ-ХVН ст.

3.5. Розвиток книжкової справи в ХVІІІ-ХІХ ст.

3.6. Роль книги в житті суспільства та її місце в системі ЗМК

3.7. Загальні закономірності розвитку книги

 

3.1. Визначення поняття «книга»

Вивчаючи книгознавство, необхідно дати визначення ос­новоположному поняттю — книзі. В науковому сенсі це завдає неабияких труднощів. В сучасних тлумачних словниках визна­чення книги починається з етимологічної довідки (пояснення походження цього слова). У слов’янських народів слово «кни­га» походить від кореня кнея, в деяких куєн, що означає «обрубок деревини». На таких обрубках, вирізках з дерева й зафіксовані перші тексти слов’ян. В інших народів етимологія цього слова також пов’язана з конкретною породою дерева, наприклад, з буком (з англ. book — «книга»; Old English bōc (originally also "a document or charter"), bōcian "to grant by charter", of Germanic origin; related to Dutch boek and German Buch, and probably to beech (on which runes were carved). Існує версія, що в слов’янські мови слово «книга» могло потрапити через тюркські мови, на­приклад, з Китаю, де слово куєн означає «сувій шовку» (ткани­ни, на яких записували текст). Отже, в основі етимології слова «книга» лежить матеріал, призначений для нанесення на нього певного повідомлення.

Сьогодні тлумачні словники зазначають, що слово «книга» вживається в трьох значеннях:

1. Книга — це витвір друку у вигляді скріплення аркушів папе­ру з будь-яким текстом.

2. Книга — це твір, який становить зміст книги.

3. Книга — це великий за обсягом підрозділ, частина літера­турного твору, що складається з багатьох глав.

Складність тлумачення книги полягає в тому, що вона – жива, змінна за змістом, матеріальною конструкцією, спосо­бами поліграфічного оформлення складова культури. Багато книгознавців намагалися подати свої власні визначення книги. Перші спроби робилися ще наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. російськими (М. Лісовський, М. Куфаєв) та українськими (наприклад, І. Калинович у праці «Тайна і святиня книги») вчени­ми. Насправді дати визначення поняття «книга» надзвичайно важко. Це зумовлено чотирма причинами:

• складністю книги як суспільного явища;

• багатогранністю, багатоаспектністю зв’язків книги з сус­пільством;

• важливістю книги в житті суспільства;

• розумінням книги як явища духовного та матеріального змісту.

Таким чином, можна погодитися з думкою видатного французького книгознавця Робер Ескарпі’, який у своїй праці «Ре­волюція у світі книг» пише: «Як і все живе, книга не вкладається в жорсткі рамки визначення, у будь-якому випадку Ще нікому досі не вдалося дати їй чітке та стабільне визначення».

У сучасних умовах існує два визначення поняття «книга»:

1. Вміщене в енциклопедичному словнику «Книгознавство» (80 рр. XX ст.). Книга — найважливіша форма закріплен­ня семантичної інформації (переважно зв’язного та до­сить об’ємного тексту), призначеної для її передачі в часі та просторі. Недолік визначення — не враховано особливості книг, які передають інформацію у вигляді ілюстрацій.

2. Вміщене в енциклопедії «Книга» (1999 р.). Книга — най­важливіша, історично обумовлена форма закріплення та передачі у часі і просторі багатогранної інформації у вигляді текстового та (або) ілюстративного матеріалу, що склалися у процесі історії.

Для книгознавства надзвичайно важливим є розуміння книги як діалектичної єдності трьох складових:

- Змісту (думки, ідеї, поняття, які вкладені автором в книгу). Деякі дослідники називають зміст соціальною інформацією книги.

- Семіотичної форми — жанру, побудови книги, мовних за­собів, за допомогою яких автор викладає свою думку.

- Особливої матеріально-конструктивної форми, яка фор­мується протягом століть і тисячоліть.

Досить часто науковці ототожнюють книгу лише з певною, особливою матеріальною конструкцією. Це невірно, адже книга — це не лише форма, а й зміст, думка, ідея. Природа книги не матеріальна, а ідеальна. Тому надзви­чайно популярним є філософське визначення: книга — це ду­ховна сутність, обтяжена матерією.

 


Читайте також:

  1. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
  2. Аварії на пожежно-вибухонебезпечних об’єктах
  3. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
  4. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
  5. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  6. Автоматичне і ручне створення об’єктів.
  7. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
  8. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
  9. Активи як об’єкт фінансового менеджменту
  10. Аналіз відхилень – основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
  11. Аналіз відхилень — основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
  12. Анкета — основний інструмент дослідження




Переглядів: 1721

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Українська книгознавча періодика | Історія розвитку книги

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.