Призначення і класифікація будівельних машин.

Лекція № 13

Контрольні питання

1. Як поділяють навантажувальні машини за конструкцією забираючого органу?

2. Як поділяють навантажувальні машини за видом енергії, що використовується?

3. Як поділяють навантажувальні машини за способом водіння по вибою?

4. Чим керуються при виборі необхідної кількості навантажувальних машин у стволі?

5. В якому разі використовують пневматичні навантажувальні машини з ручним

водінням по вибою?

6. Як класифікують установки для буріння стволів за принципом дії?

7. Породи якої міцності дозволяють руйнувати установки для буріння шахтних

стволів?

8. Який виконавчий орган має установка для буріння шахтних стволів УЗТМ?

9. Який виконавчий орган має установка для буріння шахтних стволів РТБ?

Література:

[2] 146-181

Тема:Призначення, галузь застосування різних видів будівельних машин.

Класифікація будівельних машин.

План лекції:

1 Призначення будівельних машин.

2 Класифікація і різновид будівельних машин.

Машини, які використовують у будівництві поверхневих споруджень, поділяють на класи за технологічною ознакою (виду виконаної роботи): транспортуючі; вантажно-розвантажувальні; для земляних робіт; вантажопідйомні; для дроблення, сортування і мийки кам'яних матеріалів; для готування і транспорту бетонної суміші і розчинів; для заготівлі арматури; для опоряджуючих робіт; для виконування робіт механізованим інструментом.

Кожен клас машин поділяється на групи за характером робочого процесу, наприклад, вантажопідйомні машини поділяються на крани і підйомники. У групах машини поділяються на типи за конструкцією окремих вузлів, агрегатів, а іноді і машини в цілому (наприклад, на неповоротні і поворотні). Машини кожного типу можуть випускатися декількох типорозмірів (моделей), що відрізняються потужністю, масою, розмірами робочого органа, продуктивністю. За режимом роботи розрізняють машини періодичної (циклічної) дії (наприклад, крани) і безупинної дії, що не мають холостих ходів, більш продуктивні (стрічкові конвеєри, багатоковшеві екскаватори та ін.). На більшість параметрів машин затверджені ДСТи, технічні умови, а для спрощення серійного виробництва - типорозмірні ряди.

Привід стаціонарних машин чи тих, що мають при роботі обмежене переміщення (козлові, баштові, великі гусеничні крани й ін.), виконується електродвигунами перемінного чи постійного струму, що здійснюють індивідуальний привід окремих агрегатів і механізмів (наприклад, у крана - підйому вантажу і повороту стріли, пересування). Тобто кінематична схема спрощується, а електрична система керування забезпечує простоту і зручність пуску, реверсування; недолік-живлення від зовнішньої мережі. Для приводу пересувних (самохідних) машин застосовуються двигуни внутрішнього згорання, зазвичай дизельні. Машини мають автономність, але кінематична схема ускладнюється із-за привод усіх механізмів від одного двигуна і необхідність мати реверсивний пристрій. Широко поширюється багатомоторний дизель-електричний привід, де індивідуальні електродвигуни кожного механізму споживаються від генератора, що приводиться дизелем. Звичайно, має можливість живлення від зовнішньої мережі при тривалій роботі на одному об'єкті. Гідравлічний (гідрооб’ємний) привод використовується для придання руху робочим і допоміжним органам, а також у системах керування.

Насоси, що приводяться дизелем, подають робочу рідину по трубопроводах через гідророзподільник до гідроциліндрів для поступального переміщення робочих органів і до гідромоторів для обертального руху. Цей прогресивний привод зараз набув широкого застосування із-за простоту кінематичної схеми, високий к.к.д., можливость запобігання від перевантажень і одержання значних зусиль на робочих органах (тиск у системі 30-35 МПа). У трансмісіях машин набувають поширення гідротрансформатори, автоматично, безступінчато регулюючі робочі швидкості відповідно до зовнішнього навантаження. Пневматичний привід із-за низького к.к.д. і малі тиски (0,4-0,8 МПа) має обмежене застосування (механізований інструмент, системи керування).

Ходове рейкове устаткування застосовується обмежено - баштові і козлові крани, сваєбійні копри. Гусеничне ходове устаткування забезпечує пересування машини по бездоріжжю через питомий тиск на ґрунт 0,04 - 0,1 МПа і гарне зчеплення; недолік-малі швидкості і доставка на об'єкт на причепах (трейлерах). Широке розповсюдження одержує пневмоколісне ходове устаткування, що має невелику масу, високий к.к.д. і забезпечує значні швидкості і гарну прохідність по бездоріжжю за рахунок застосування шин низького і регульованого тиску з великим малюнком протектора.

Базою для випуску значної частини будівельних машин служать стандартні автомобілі і трактори, а також одно- і двохосьові базові тягачі, що мають до 40-50 видів змінного робочого устаткування (рис.72), що поліпшує використання машин, зменшує можливість їх перекидання. Широко також здійснюється уніфікація вузлів і деталей, що дозволяє організувати серійне виробництво машин на спеціалізованих заводах і спростити їх експлуатацію і ремонт.

Рис. 72 - Базові одно- і двохосьові тягачі з різним робочим устаткуванням:

а — скрепер; б — землевіз; в — кран неповоротний; г — цементовіз; д — причеп ваговіз; е—кран-трубовкладчик; ж - траншеєкопач; з — корчувач; і — бульдозер; к. — розрихлювач; л — навантажувач

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Комплекси для проходження стволів, їх призначення.	\|	Класифікація відбійних молотків.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.