Непрямий (евентуальний) умисел.

Непрямий умисел має місце там, де особа усвідомлює суспільно небезпечний характер вчиненого їм діяння, передбачає тільки можливість настання суспільно небезпечних наслідків цього діяння, не бажає цих наслідків, хоч свідомо допускає їхнє настання.

Умисел і його види (ст. 24 КК).

Злочин визнається скоєним умисно, якщо особа, яка його що вчинила, усвідомлювала суспільно небезпечний характер вчиненого їм діяння ( дії чи бездіяльності), передбачала суспільно небезпечні наслідки та бажала чи свідомо допускала настання цих наслідків. (ч.1 ст. 24 КК.)

З цього формулювання видно, що закон знає два види умислу:

- умисел прямий

- непрямий (евентуальний).

Прямий умисел має місце там, де особа усвідомлює суспільно небезпечний характер вчиненого їм діяння, передбачає можливість чи неминучість настання суспільно небезпечних наслідків цього діяння і бажає настання цих наслідків.

Дані формулювання в більшій мері відповідають поглядам на цю проблему, що склалася в теорії кримінального права. Розходження між ними і формулюваннями, закріпленими в ч.ч. 2 і 3 ст. 24 КК лежить у більш точному розкритті характеру передбачення настання суспільно небезпечних наслідків.

Переважна більшість умисних злочинів вчиняється лише з прямим умислом. Але є і такі, котрі можуть скоюватися не тільки з прямим, але і з непрямим умислом (наприклад, убивство, тяжке тілесне ушкодження й ін.).

Якщо звернутися до визначення прямого умислу, то можна побачити, що воно сконструйоване стосовно матеріальних складів злочину. А як же бути зі складами формальними? Адже там закон не вимагає настання наслідку і, стало бути, певного (психічного) відношення до них.

У злочинах з формальним складом умисел визначається лише відносно до суспільно небезпечного діяння, тому що наслідки лежать за рамками складу злочину. Прямий умисел в злочинах з формальним складом складається з усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру скоюваного їм діяння й у бажанні вчинити це діяння. Тому злочини з формальним складом можуть скоюватися лише з прямим умислом, тому що всі інші форми вини обов'язково передбачають відношення до наслідків і, стало бути, неможливі у формальних складах. Відсутність прямого умислу наявність формального складу цілком виключає.

Умисел складається з інтелектуальної і вольової ознак (моментів). Інтелектуальний момент прямого умислу полягає:

а) в усвідомленні особою суспільно небезпечного характеру вчиненого їм діяння;

б) у передбаченні можливості чи неминучості настання суспільно небезпечних наслідків цього діяння.

Усвідомлення суспільної небезпеки вчиненого діяння означає:

1) особа усвідомлює фактичні ознаки вчиненого діяння, а значить і його соціальну небезпеку; це значить, що усвідомлюються фактичні ознаки, що характеризують об'єкт і предмет злочину, діяння, а в залежності від виду складу і наслідки, причинний зв'язок між діянням і наслідком, спосіб, знаряддя, засоби здійснення злочину, місце, обстановку, час, тобто всі ознаки об'єктивної сторони. А при бездіяльності особа усвідомлює, що на неї лежить обов'язок діяти певним чином, та усвідомлює також, що вона може діяти;

2) лише при усвідомленні фактичних ознак особа розуміє суспільну небезпеку вчиненого діяння, тобто, що дане діяння заподіює чи створює реальну загрозу заподіяння шкоди цінностям, благам, охоронюваним законом про кримінальну відповідальність.

Чи потрібно для наявності умислу усвідомлення протиправності діяння? Переважна більшість злочинів - це злочини "звичайного розуміння", тобто їх злочинність (протиправність) розуміє кожен. Таким чином, у переважній більшості випадків (убивство, зґвалтування, крадіжка) усвідомлення суспільної небезпеки означає й усвідомлення протиправності. Однак це не означає, що не може бути випадків, коли не усвідомлюється ознака протиправності, наприклад, у злочинах, що близько стоять до адміністративних деліктів.

Усвідомлення соціальної небезпеки діяння означає, що особа, скоюючи злочин, розуміє неминучість його негативної оцінки з боку суспільства і держави, а значить розуміє можливість настання для себе несприятливих кримінально-правових наслідків.

Передбачення особою суспільно небезпечних наслідків свого діяння містить у собі уявлення про майбутнє. Особа представляє для себе, що відбудеться від вчинених нею дій, які наслідки можуть мати місце. Що ж собою представляє передбачення при прямому умислі:

1) це передбачення самих наслідків. Особа передбачає ці наслідки в тих загальних рисах, у яких вони змальовані у відповідній диспозиції статті Особливої частини КК;

2) особа передбачає розвиток причинного зв'язку між діянням і наслідком у загальних родових рисах.

Передбачення при умислі є конкретним, носить визначений конкретизований характер. Це значить, що особа передбачає, що саме від його дії чи бездіяльності (від його діяння) у даній ситуації, обстановці наступить чи може наступити суспільно небезпечний наслідок.

Передбачення при прямому умислі містить у собі як передбачення неминучості наслідків свого діяння, так і передбачення можливості настання наслідків. Так, стріляючи в жертву в упор, особа передбачає неминучість смерті потерпілого, стріляючи ж на великій відстані – лише можливість такого наслідку.

Вольова ознака (момент) прямого умислу визначається в законі словами – особа бажає настання суспільно небезпечних наслідків. Що значить бажати наслідку – це значить хотіти їхнього настання, прагнути до їхнього настання. Причому, бажання може означати:

а) прагнення досягти мети свого вчинку (особа з помсти убиває потерпілого – смерть потерпілого – це той наслідок, до якого особа прагне);

б) але бажання може означати і прагнення до кількох цілей, коли в особи маються і цілі проміжні (при розбої особа нападає на потерпілого і заподіює йому поранення з метою заволодіння майном, отже, заподіяння поранення – проміжна мета).

Таким чином, бажання є і там, де особа досягає своєї кінцевої мети через мету проміжну (найближчу).

Таким чином, прямий умисел, з точки вольового моменту (бажання настання певних наслідків), означає або прагнення до визначеної мети, або прагнення до кінцевої мети шляхом досягнення мети проміжної.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Форми вини.	\|	Відмінність непрямого умислу від прямого.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.