• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Відмінність непрямого умислу від прямого.

Непрямий умисел має місце там, де особа усвідомлює суспільно небезпечний характер вчиненого їм діяння, передбачає тільки можливість настання суспільно небезпечних наслідків цього діяння, не бажає настання цих наслідків, однак свідомо їх допускає (свідомо допускає їхнє настання).

Інтелектуальна ознака складається з двох елементів:

а) особа усвідомлює суспільно небезпечний характер вчиненого діяння;

б) передбачає можливість настання наслідків цього діяння.

Перший елемент інтелектуальної ознаки при непрямому намірі той же, що і при умислі прямому (вони збігаються). Другий елемент інтелектуальної ознаки – передбачення наслідків тотожно з передбаченням при прямому умислі за одним виключенням.

При непрямому умислі передбачення складається лише в передбаченні можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння. Якщо особа передбачає неминучість настання наслідків – це вже тільки прямої умисел. Однак і прямий, і непрямий умисел можуть тут збігатися – в обох випадках може мати місце передбачення лише можливості настання наслідків свого діяння.

Тому головна відмінність цих видів наміру друг від друга у вольовій ознаці (моменті).

Вольова ознака непрямого умислу виключає бажання настання наслідків, а характеризується їхнім свідомим допущенням.

Що значить свідомо допускати наслідки, який механізм вини при непрямому умислі?

Наслідки при непрямому умислі завжди виступають як побічний результат діяння винного, тому що його прагнення завжди спрямоване на досягнення інших результатів. Наслідки при непрямому умислі виступають як побічний результат. Мета дії може означати прагнення як до злочинних, так і до незлочинних результатів, наприклад, особа, бажаючи показати своє молодецтво, вчиняє безладну стрілянину в місці великого скупчення людей, і куля на кінці льоту убиває кого-небудь із присутніх.

Тому свідоме допущення наслідків передбачає:

а) даний наслідок виступає як побічний результат поведінки суб'єкта;

б) особа при цьому прагне до досягнення якихось інших наслідків, до інших бажаних цілей – вони можуть бути злочинними і незлочинними;

в) свідоме допущення означає або надію "на либонь" або байдуже відношення до злочинних наслідків.

Цю відмінність варто проводити як по інтелектуальному, так і по вольовому моментах, а саме:

а) по характеру передбачення: при непрямому умислу особа передбачає лише можливість настання наслідків свого діяння, а при прямому – як можливість, так і неминучість наслідків вчиненого їм діяння. Дуже часто на практиці виникають ситуації, коли особа передбачає неминучість настання наслідків свого діяння, а вольовий момент чітко не вдається установити (наприклад, нанесення в бійці глибокого ножового поранення в груди, від чого потерпілий помер). Коли особа передбачає неминучість наслідків, варто вважати, що має місце прямий умисел. Передбачення неминучості наслідків означає наявність прямого умислу;

б) по вольовій ознаці: при прямому умислі особа бажає настання наслідків, а при непрямому умислі, навпаки, не бажає, а настання наслідків нею лише свідомо допускається, вони виступають як можливий побічний результат діяння винного.

Читайте також:

1. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
2. Види аудиту та його відмінність від ревізії.
3. Відмінність PR від журналістики та рекламної діяльності
4. ВІДМІННІСТЬ АУДИТУ ВІД РЕВІЗІЇ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
5. Відмінність внутрішнього аудиту від зовнішнього
6. Відмінність держави від інших організацій суспільства.
7. Відмінність дійового каяття від добровільної відмови від доведення злочину до кінця.
8. Відмінність злочину від інших правопорушень та аморальних проступків.
9. Відмінність між мостом і комутатором
10. Відмінність міжнародного гуманітарного права від права держав на ведення війни (збройного конфлікту) та від права прав людини
11. Відмінність правоздатності від суб'єктивного права

Переглядів: 2120