• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Фактична помилка і її види.

Фактична помилка (помилка у факті) –це неправильне уявлення особи щодо фактичних ознак суспільно небезпечного діяння і його наслідків.

Фактична помилка підрозділяється на наступні підвиди:

1)помилка в об'єкті і суміжні з нею (у предметі, в особистості, відхилення дії),

2)у кваліфікуючих ознаках,

3)у характері діяння,

4)у наслідках,

5)у розвитку причинного зв'язку,

6)негідний замах,

7)у мотиві.

Помилка в об'єкті. В теорії кримінального права розглядаються випадки, коли у особи складається неправильне уявлення щодо об'єкта посягання. Омана особи щодо об'єкта може носити двоякий характер. З однієї сторони суб'єкт, маючи намір на зазіхання на конкретно визначений їм об'єкт (суспільні відносини), насправді заподіює шкоду іншому, не усвідомлюючи цього факту. Помилка в об'єкті має місце:

а) особа помилкова думає, що викрадає індивідуальне майно громадян, а в дійсності заволодіває державним чи колективним майном. Наприклад, викрадення в громадянина мисливської рушниці, що було узято їм для полювання в спортивному суспільстві;

б) протилежний вид такої помилки – особа помилкова думає, що викрадає державне майно, а фактично це майно належить громадянину. Наприклад, крадіжка з магазина пальто, що було вже куплене громадянином.

У цих випадках у зв'язку з наявністю помилки скоєне особою діяння кваліфікується по спрямованості його наміру, тобто по змісту наміру. У першому випадку як розкрадання індивідуального майна, а в другому – як розкрадання державного майна. Однак через те, що як у першому, так і в другому випадках ціль, що ставив перед собою винний, фактично досягнута не була з причин, що не залежать від волі винного (відбулася помилка по незалежним від винного обставинам), дії винного кваліфікуються, як замах на злочин (як замах на той злочин, на здійснення якого був спрямований його намір). У даному випадку кінчений злочин визнається замахом для дотримання принципу суб'єктивного ставлення (для чого і використовується юридична фікція: кінчений злочин визнається замахом ).

Вищенаведені приклади утратили своє значення після прийняття нового КК, тому що злочини проти державної, колективної і приватної власності об'єднані в один розділ. Але помилка в об'єкті може мати місце й в іншій ситуації. Наприклад, коли має місце спроба замаху на життя представника іноземної держави, але в результаті помилки гине пересічна людина. Діяння кваліфікується як замах на життя представника іноземної держави, тобто з дотриманням вищезазначених правил.

З іншої сторони існують об'єкти, що володіють особливими властивостями, що законом охороняються більш суворо в порівнянні з іншими об'єктами.

Читайте також:

1. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
2. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
3. Акціонерне товариство, як форма організацій бізнесу. Акції, їх суть і види.
4. Валютний курс та його види.
5. Виробнича структура та її види.
6. Держава як суб’єкт міжнародного приватного права. Імунітет держави: поняття, ознаки, види.
7. Державні боргові цінні папери та їх види.
8. Десенсибілізація.Види.
9. Ділове спілкування, його форми й види. Писемне ділове спілкування
10. Довіреність та її види. Представництво без повноважень.
11. Додаткові види.
12. Економічні збитки від забруднення навколишнього середовища, їх види.

Переглядів: 3365