Закінченим злочином (ч. 1 ст. 13 КК) визнається діяння, що містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального Кодексу України.

Друге питання. Поняття закінченого злочину.

Розгляд характеристики готування до злочину і замаху на злочин неможливо без визначення поняття закінченого злочину.

У закінченому злочині існує єдність об'єктивної і суб'єктивної сторін. У даному випадку винний повною мірою реалізував намір, закінчив діяння, виконав усі дії, що складають об'єктивну сторону складу злочину, заподіяв шкоду об'єкту.

Із визначення закінченого злочину (ч. 1 ст. 13) випливає, що незакінчений злочин- це умисне, суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність), яке не має всіх ознак злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, оскільки злочин не був доведений до кінця з причин, не залежних від волі винного. Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин (ч. 2 ст. 13).

У юридичній літературі незакінчений злочин називають попередньою злочинною діяльністю, розпочатим або незавершеним злочином, невдалою діяльністю зі вчинення злочину.

При незакінченому злочині умисел винного так повністю й не реалізовується, об'єктивна сторона не розвивається, шкода об'єкту не завдається. У закінченому ж злочині умисел реалізується повністю, об'єктивна сторона виконується, об'єкту завдається шкода.

Незакінчений злочин (готування до злочину та замах на злочин) - це нездійснена можливість завдання шкоди об'єкту посягання. Злочинна діяльність припиняється у зв'язку з обставинами, що виникли всупереч волі й бажанню суб'єкта.

Видами незакінченого злочину відповідно до ч. 2 ст. 13 є готування до злочину та замах на злочин.

Кримінальний закон передбачає різні конструкції складів злочину. Момент закінчення того чи іншого складу злочину знаходиться в прямій залежності від особливостей її конструкції.

Виходячи з цього розрізняють:

а)момент закінчення злочину з формальним складом;

б)момент закінчення злочину з матеріальним складом;

в)момент закінчення злочину з усіченим складом.

Схема № 2 „Види закінчених злочинів”

Злочин з формальним складомвизнається кінченим з моменту здійснення самого діяння незалежно від настання суспільно небезпечних наслідків.

Дана категорія злочинів в чинному кримінальному законодавстві утворює певну більшість. Це обумовлюється тим що законодавець вважає – в більшості випадків для того, щоб можна було визнати злочини закінченим, немає необхідності очікувати на настання шкідливих наслідків.

Наприклад, ст. 215 КК України „Підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків”, ст. 295 КК України „Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку” і т. п.

В цьому свідченні реальне настання таких наслідків розглядається як кваліфікуюча обставина.

Наприклад, в ст. 274 КК України „Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки” злочин є закінченим з моменту вчинення суспільно небезпечного діяння, яке повинно порушити встановленні правила та створити певну загрозу. При цьому настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді загибелі людей та інших тяжких наслідків є кваліфікуючі обставинами.

Злочин з матеріальним складом визнається кінченим з моменту, коли наступило зазначене в диспозиції статті КК суспільно небезпечний наслідок.

Такими є склади злочинів, передбачені ст.ст. 115 КК України „Умисне вбивство”, 185 КК України „Крадіжка”, 223 КК України „Порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів” та багато інших.

З точки зору характеристики суб’єктивної сторони злочини з матеріальним складом вчинюються як умисно, так і з необережності.

Узагальнюючи все вищевказане необхідно відмітити, що злочини з матеріальним складом містять у собі весь комплекс характеристик об’єктивної сторони складу злочину.

Злочин з усіченим складом визнається кінченим з моменту прямо зазначеного в диспозиції статті КК (як правило з моменту здійснення самого діяння). У цьому випадку закон „переносить” момент закінчення злочину безпосередньо на стадію чи готування замаху.

Наприклад, бандитизм (ст. 257) є кінченим злочином з моменту організації збройної банди з метою нападу на підприємства, установи, чи організації окремих осіб; розбій (ст. 187) – з моменту нападу з метою заволодіння чужим майном і інші склади.

Створення усічених складів дає можливість запобігти пом'якшенню покарання за вчинене готування до злочину або замах на злочин і розглядати стадії готування або замаху на злочин як закінчений злочин.

При вчиненні злочинів з усіченим складом особа, як правило, не зупиняється на стадії юридичне закінченого злочину, не припиняє його, а виконує подальші діяння, що охоплюються цим же складом злочину та спрямовані на той же об'єкт, і завдає йому шкоди. Розбіжність між юридичним і фактичним закінченням злочину має значення при вирішенні ряду питань, зокрема питання про можливість співучасті аж до закінчення фактичного посягання на об'єкт, що перебуває під охороною закону, і т. ін. Наприклад, бандитизм (ст. 257) є закінченим з моменту організації озброєної банди, пособництво ж бандитизму може бути здійснено не тільки в процесі створення банди, але й при вчиненні окремого бандитського нападу.

Триваючий злочин- це одноразовий злочинний акт, який характеризується тривалим виконанням злочинного наміру на стадії закінченого злочину. Злочин слід вважати закінченим не в момент завершення, припинення злочинного стану винного, а з настанням факту реалізації злочинного наміру (наприклад, дезертирство).

Продовжуваний злочинхарактеризується рядом тотожних злочинних дій, об'єднаних єдиною метою, що складають у сукупності один злочин (крадіжка цілого частинами).

Продовжуваний злочин є закінченим від моменту вчинення останнього злочинного діяння. Наприклад, крадіжка радіоприймача частинами в декілька заходів. Злочин буде закінченим з моменту, коли особа викрала останню деталь радіоприймача. Наприклад, згідно з п. 22

ППВСУ "Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами" від 26 квітня 2002 р. № 3 у разі викрадення складових частин, деталей або вузлів, комплект яких дозволяє виготовити придатну до використання вогнепальну зброю, дії винної особи слід розцінювати як закінчений злочин і кваліфікувати за ст. 262 КК.

Висновок:

Отже, закінчений злочин – це злочин, у складі якого наявні всі ознаки, передбачені відповідною статтею Особливої частини кримінального закону. Момент закінчення злочину визначає сам законодавець у диспозиції закону, використовуючи відповідно конструкцію матеріального чи формального складу злочину. Моментом закінчення злочину з матеріальним складом є момент фактичного настання передбачених у диспозиції злочинних наслідків, моментом закінчення злочину з формальним складом – лише момент вчинення протизаконного діяння. У переважній більшості випадків досягнення реальної мети злочинця співпадає із законодавчим визначенням моменту закінчення злочину. Однак, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності певних дій злочинця, які, на його думку, є лише готуванням до злочину чи замахом на злочин, законодавець оголошує (визнає) їх закінченим злочином (напр., організація озброєної банди з метою нападу на громадян та установи ст.69, розбій ст.142).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фактична помилка і її види.	\|	Третє питання. Поняття та види готування до злочину. Відмінність готування від виявлення наміру.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.