• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Упаковка товарів: вибір, застосування, основні напрямки удосконалення.

Упаковка – це засіб або комплекс засобів для забезпечення захисту продукції і навколишнього середовища від ушкоджень та втрат, а також для полегшення процесу обігу.

Види упаковки:

1. Первинна упаковка вміщує товар в процесі його виготовлення.

2. Вторинну упаковку використовують додатково до первинної і викидають перед споживанням товару.

3.Транспортна упаковка необхідна для зберігання, пакування, транспортування. До неї ставлять наступні вимоги: дешевизна, надійність, невелика вага, захист товару від пошкодження та несприятливої дії зовнішнього середовища, відповідність вимогам складування.

Виділяють наступні складові упаковки:

v Тара – картонні коробки, целофанові упаковки, скляні банки чи флакони, алюмінієві туби, паперові пакети тощо. Існує й спеціальна транспортна тара: картонні, дерев’яні чи пластикові ящики, контейнери.

v Етикетка – містить фірмову назву продукції, символ компанії, хімічний склад продукту, рекламні матеріали, коди та інструкції з використання. Етикетка розміщується на тарних елементах.

v Вкладиш – містить докладні інструкції і вказівки про застережні заходи для складної або небезпечної продукції.

Упаковка повинна відповідати наступним вимогам:

ü збереження цінності;

ü доцільність;

ü ставлення до продукту, до марки, до покупця;

ü пристосованість до перевезень і складування;

ü витонченість форми;

ü доступність використання;

ü збільшення споживчої цінності товару;

ü підвищення дієвості реклами.

Упаковка виконує ряд функцій:

Ø Зберігання товару від псування та пошкоджень: сучасна упаковка повинна зберегти всі якості товару – свіжість, запах, смак, зовнішній вигляд. Для пакування використовують такі матеріали як деревина, алюміній, жерсть, тканина, скло, полімери, папір, целофан;

Ø Створення оптимальних одиниць для продажу і споживання товару: найбільш вдалі упаковки акумулюють у собі такі характеристики як відповідальність товару і споживання, зручність відкривання, зручність використання, естетичні функції, можливість повторного використання;

Ø Створення раціональних одиниць для транспортування, складування, навантаження, розвантаження товару:упааковка повинна відповідати вимогам збереження вантажів та зручності роботи із ними. При створенні упаковки з’ясовують умови зберігання товару: температура складських приміщень, наявність опалення, тривалість зберігання під відкритим небом, кліматичні умови регіону;

Ø Ефективний засіб рекламування та надання інформації про товар: розмір, форма, колір упаковки здатні стимулювати бажання придбати товар. Упаковка повинна відрізнятися від упаковки конкурента, мати власний особливий дизайн та імідж, допомагати споживачу швидко знаходити товар. Маркірування товару здійснюється також на його упаковці;

Ø Захист товарів від підробки: створюючи упаковку, виробники розробляють заходи стосовно захисту товарів від підробки і пропонують такі упаковки, порушення яких є сигналом для споживача про ймовірну контафакцію.

Упаковка як один із найдійовіших інструментів маркетингу сприяє просуванню товару і створенню у покупця впевненості у його корисності. На підвищення зручності упаковки у товарній політиці підприємств впливають такі чинники:

q зростання частки самообслуговування при продажах товарів;

q необхідність диференціації однорідних товарів;

q пред’явлення із боку покупців вимог до упакування товарів;

q можливість формування іміджу виробника через упаковку і марку товару;

q технологічний розвиток індустрії пакування.

Звичайно, використання упаковок має і негативні наслідки:

Ø збільшення ціни товару;

Ø забруднення природного середовища;

Ø не завжди правдиве відбиття інформації на упаковці;

Ø можливість підробки упаковки та введення споживачів в оману.

Вигоди упаковки для споживача:

¨ Інформаційні – згідно чинного законодавства на упаковці обов’язкова присутність певної товарної інформації.

¨ Функціональні – забезпечує цілісність, безпечність і схоронність товару, надає зручність при його користуванні.

¨ Вигоди сприймання – забезпечує позитивне сприяймання внаслідок яскравого оформлення пропозиції, яке запам’ятовується.

Основними напрямками розвитку ринку упаковки є наступні:

1. Оптимізація форми упаковки, що зробить транспортування ефективним.

2. Автоматизація процесу складання.

3. Виконання друку високої якості.

4. Посилення функції рекламоносія при розробці упаковки.

Маркування – це текст, умовні позначення чи малюнок, нанесені на упаковку і/чи товар, а також інші допоміжні засоби, призначені для ідентифікації товару або екремих його властивостей, доведення до споживача інформації про виготовлювачів (виконавців), про кількісні та якісні характеристики товару.

Залежно від місця нанесення розрізняють маркування виробниче й торгове.

Маркування має відповідати вимогам стандартів, інших нормативних документів. Вимоги до виробничого маркування встановлюються в основному стандартами на маркування й пакування, а також загальнотехнічними умовами стандартів на продукцію. Вимоги до торгового маркування розроблені меншою мірою порівняно з виробничими вимогами. Окремі вимоги до торгового маркування встановлюються Правилами продажу окремих груп продовольчих і непродовольчих товарів, а також правилами роздрібної торгівлі.

До маркування висуваються загальні для товарної інформації та специфічні вимоги. Загальні вимоги регламентуються Законом України “Про захист прав споживачів”.

Відповідно до цього закону споживач користується такими правами:

1. Споживач має право на отримання необхідної, доступної та достовірної інформації про товари (роботи, послуги), що забезпечує можливість їх компетентного вибору.

Інформація про товари (роботи, послуги) має містити:

¨ назви нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати товари (роботи, послуги);

¨ перелік основних споживчих властивостей товарів (робіт, послуг), а щодо продуктів харчування – склад (включаючи перелік використаних у процесі їх виготовлення інших продуктів харчування і харчових добавок), калорійність, вміст шкідливих для здоров’я речовин порівняно з обов’язковими вимогами нормативних документів і протипоказання щодо застосування;

¨ ціну та умови придбання товарів (робіт, послуг);

¨ дату виготовлення;

¨ гарантійні зобов’язання виробника (виконавця);

¨ правила та умови ефективного використання товарів (робіт, послуг);

¨ термін служби (придатності) товарів (наслідків робіт), відомості про необхідні дії споживача після закінчення цього терміну, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

¨ найменування та адресу виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке виконує його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також здійснює ремонт і технічне обслуговування.

Стосовно товарів (робіт, послуг), що підлягають обов’язковій сертифікації, споживачеві має надаватись інформація про їх сертифікацію.

Якщо товари (роботи, послуги) за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров’я споживача та його майна, виробник (виконавець, продавець) зобов’язаний довести до відома споживача інформацію про такі товари (роботи, послуги) і можливі наслідки їх впливу.

2. Інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у технічній документації, що додається до товарів (наслідків робіт, послуг), на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом, прийнятим для окремих видів товарів (робіт, послуг) або в окремих сферах обслуговування.

Продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, мають забезпечуватись інформацією про місце їх походження.

3. Громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність, на етикетці товару (роботи, послуги) має надати інформацію про номер документа, що засвідчує його право займатися підприємницькою діяльністю, і найменування органу, що його видав, а в разі потреби – відомості про його сертифікацію.

4. Якщо надання недостовірної або неповної інформації про товар (роботу, послугу), а також про виробника (виконавця, продавця) спричинило:

· придбання товару (роботи, послуги), що не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків;

· неможливість використання придбаного товару (робботи, послуги) за призначенням – споживач має право вимагати надання в розумно короткий (однак не більше місяця) термін належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений термін не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;

· заподіяння шкоди життю, здоров’ю або майну споживача – він має право пред’явити продавцеві (виробникові, виконавцеві) вимоги відшкодувати збитки;

5. Збитки, завдані споживачеві товарами (роботами, послугами), придбаними в результаті недобросовісної реклами, підлягають відшкодуванню винною особою в повному обсязі.

6. Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про товари (роботи, послуги) чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг), які він купує.

До маркування висуваються такі вимоги:

Ø чіткість тексту та ілюстрацій;

Ø наочність;

Ø однозначність тексту, його відповідність споживчим властивостям товару;

Ø вірогідність – наведені на маркуванні відомості не повинні вводити одержувача та споживача в оману щодо кількості, якості, виготовлювача, країни походження;

Ø використання для маркування незмивних барвників, дозволених для застосування органами санепідемнагляду.

Виробниче маркування – це текст, умовні позначення чи малюнок, нанесені виготовлювачем (виконавцем) на товар і (або) упаковку й інші носії інформації.

Носіями виробничого маркування можуть бути:

q Етикетки наносяться друкарським чи іншим способом на товар або на упаковку. Крім того, вони можуть бути самостійним носієм інформації, що приклеюється чи прикладається до товару. Етикетки вирізняються значною інформаційною місткістю, можуть містити пояснювальні тексти.

q Кольєретки – різновид етикеток – мають особливу форму, наклеюються на шийку пляшок. Вони не мають великого інформаційного навантаження, в основному їх призначення – естетичне оформлення. Використовуються в комплексі з етикеткою. На кольєретці можуть бути зазначені найменування напою, виготовлювач, рік виготовлення чи інформаційні знаки. Іноді на кольєретках інформація взагалі відсутня.

q Вкладиші – це різновид етикеток. Від останніх вони відрізняються спрямованістю товарної інформації, містять стислі відомості про найменування товару й виробника (найменування організації, номер зміни). Найчастіше вкладиші застосовують для кондитерських виробів, для парфюмерно-косметичних і лікарських засобів і товарів побутової хімії.

q Бирки та ярлики – це носії маркування, що приклеюються, прикладаються чи навішуються на товар. Для них характерні менша інформаційна місткість, обмежений перелік відомостей, відсутність малюнків.

Бирки відрізняються від ярликів меншою інформацією. Вони можуть бути лаконічними (зазначаються лише найменування або фабрична марка) або мати тільки назву фірми-виробника.

На ярликах зазвичай розміщують інформацію: найменування товару, фірми-виробника, його адресу, сорт товару, ціну, дату випуску, а також деякі ідентифікуючі дані. Так, на ярликах на одягу зазначають артикул виробу, номер моделі, розмір, дату випуску. Ярлик може містити фірмовий і товарний знаки.

q Контрольні стрічки – це носії стислої дублюючої товарної інформації, що розміщується на невеликій стрічці й призначена для контролю або відновлення відомостей про товар у разі втрати етикетки, бирки чи ярлика. Вони можуть застосовуватися як додаток, рідше замість інших носіїв інформації. Особливістю контрольних стрічок є перевага цифрової чи символьної інформації, мета якої – зазначити артикул виробів, номер модулі, розмір, сорт, іноді артикул тканин, експлуатаційні знаки тощо. Контрольні стрічки найчастіше застосовуються для одягу та взуття, причому на взуття відомості контрольної стрічки звичайно наносять на підкладку чи на внутрішню частину виробів.

q Клейма і штампи – це носії інформації, яку наносять у вигляді ідентифікуючих умовних позначень на товари, упаковку, етикетки за допомогою спеціальних пристосувань встановленої фірми.

Залежно від місця нанесення розрізняють клейма й штампи виробничі й торгові; від призначення – ветеринарні, товарознавчі, карантинні тощо; від форми – овальні, прямокутні, квадратні, трикутні, ромбовидні.

Торгове маркування – це текст, умовні позначення чи малюнок, нанесені виробником на товарні та (чи) касові чеки, упаковку і (чи) товар.

Відмінність торгового маркування від виробничого полягає в тому, що ідентифікуюча функція першого більшою мірою пов’язана із зазначенням даних про продавця. меншою – з інформацією про товар. Це зумовлено особливостями носіїв торгового маркування: невеликі розміри, заповнення для кожного товару чи покупки, значні витрати ручної праці на маркування, обмежені технічні можливості нанесення інформаційних даних. Завдяки ідентифікуючій функції торгове маркування дає змогу заявляти претензії продавцеві в разі виявлення дефектів товарів і нанесення збитків споживачеві.

Вимоги, що висуваються до змісту торгового маркування, регламентуються такими нормативними актами: правилами продажу окремих видів продовольчих і непродовольчих товарів, положення про застосування контрольно-касових апаратів.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
3. Акти правозастосування, їх види
4. Аміноглікозиди (стрептоміцину сульфат, гентаміцину сульфат). Механізм і спектр протимікробної дії, застосування, побічні ефекти.
5. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
6. Артеріальний пульс, основні параметри
7. Банківська система та її основні функції
8. Біржові товари і основні види товарних бірж. Принципи товарних бірж.
9. Будова й основні елементи машини
10. Будова оптоволокна та основні фізичні явища в оптоволокні.
11. Бюджетування (основні поняття, механізм).
12. Валютний ринок, основи його функціонування. Основні види валютних операцій

Переглядів: 4118