• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ПОВЕДІНКА СУБЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ НА РИНКУ

ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ. РИНОК І РИНКОВА ІНФРАСТРУКТУРА

Ринок – це сфера товарного обігу і зв’язана з ним сукупність товарно-грошових відносин, яка виникає між виробниками та споживачами у процесі купівлі-продажу товарів.

Ринок забезпечує організаційний зв'язок між виробництвом і споживанням, перебуває під їхнім впливом і сам впливає на них.

Функції ринку:

1. Регулятивно-контрольна;

2. Стимулююча.

Стимулююча функція ринку полягає в тім, що він ініціює виробництво саме тих товарів, які потрібні споживачам.

Виділяють п’ять основних типів ринків:

1. Ринок споживачів – окремих осіб і домашніх господарств, які купують товари чи отримують послуги для особистого споживання;

2. Ринок виробників– сукупність осіб і підприємств, що закуповують товари для використання їх у виробництві інших товарів та послуг;

3. Ринок проміжних продавців (посередників) – сукупність осіб та організацій, які стають власниками товарів для перепродажу або здавання їх в оренду іншим споживачам із зиском для себе;

4. Ринок громадських установ, які купують товари та послуги для забезпечення сфери комунального господарства або для забезпечення діяльності різних некомерційних організацій;

5. Міжнародний ринок – зарубіжних покупців, споживачів, виробників, проміжних продавців.

Інфраструктура ринку становить сукупність організацій які мають різні напрямки діяльності, забезпечують ефективну взаємодію товаровиробників та інших ринкових агентів, що здійснюють оборот товарів, просування останніх зі сфери виробництва у сферу споживання.

Поряд із зазначеними законодавством України нормами і правилами господарювання та юридичної відповідальності за порушення таких у ринковій економіці сформувалися і широко використовуються у підприємницькій діяльності загальновизнані принципи поведінки суб’єктів господарювання на ринку. Особливе місце займає принцип соціального партнерства.

Цей принцип випливає з того, що підприємство як соціально-економічна цілісність є складовою частиною свого зовнішнього оточення. Тому разом з економічними функціями з виробництва продукції і послуг та одержання завдяки цьому максимально можливого прибутку підприємство зобов’язане постійно опікуватися питаннями соціального розвитку не тільки свого трудового колективу, а й місцевого населення.

Іншим важливим принципом поведінки на ринку є принцип свободи підприємництва. Останній забезпечується певними правами підприємства, а саме:

1. Можливістю ініціативної, самостійної, здійснюваної на свій ризик економічної діяльності;

2. Самостійністю в організації виробництва та його ресурсному забезпеченні;

3. Самостійністю у прийнятті будь-яких господарських рішень, комерційною свободою ціноутворення, правом визначення шляхів і способів реалізації продукції;

4. Реальним правом розпорядження майном, а також прибутком, що залишається після сплати податків та інших платежів установлених законом.

Ці принципи конкретизуються через певні засади саморегуляції господарської поведінки. Основними з них є:

· Спільність комерційних інтересів і постійний пошук засобів максимального задоволення потреб споживачів;

· Взаємовигідність ділових стосунків, що передбачає забезпечення достатнього прибутку партнерам за господарськими угодами;

· Рівноправність у взаємовідносинах, що означає однакову відповідальність за порушення умов угоди, альтернативу у виборі контрагентів господарських зв’язків;

· Відповідальність перед кінцевим споживачем продукції всіх суб’єктів господарювання (виробників, продавців, торгових посередників), що беруть участь у виробництві та обігу товарів;

· Самозбереження особистого споживання, добровільне прагнення постійного виробничого інвестування, якісного задоволення нових суспільних потреб, створення додаткових робочих місць;

· Підпорядкування виробничої та комерційної діяльності не досягненню короткочасних успіхів, а забезпеченню стійкого економічного стану підприємства в тривалій перспективі, досягнення комерційної переваги тільки завдяки інноваційним перетворенням в усіх сферах діяльності.

З метою формування сприятливого економічного середовища треба розробити і дотримувати також певних етичних норм поведінки суб’єктів господарювання на будь-якому ринку. Вони поряд із загальними етичними цінностями (взаємна довіра, порядність, сумлінність, чесність, повага до людини та віра в її сили, висока мотивація творчої праці) включають також правила етичної поведінки в бізнесі: вірність слову та послужливість у взаємостосунках, ділова чесність і партнерська надійність, збереження комерційної таємниці та інших правил, що відповідають вищим стандартам ділової честі. Усе це разом сприяє формуванню іміджу фірми як партнера, з яким можливе тривале, надійне і взаємовигідне співробітництво, що є життєво важливим у швидко мінливому ринковому середовищі.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Характеристика підприємства (фірми) як первинної ланки виробничої сфери та юридичної особи.

2. Обґрунтування мети, цілей та напрямків діяльності підприємства (фірми).

3. Правові основи діяльності підприємств (фірми) за умов ринкової економіки.

4. Державна реєстрація суб’єктів підприємництва.

5. Установчі документи суб’єкта підприємницької діяльності.

6. Класифікація видів підприємств.

7. Виробнича і загальна структура підприємств різних форм власності.

8. Характеристика ринкового середовища діяльності вітчизняних підприємств.

9. Основні принципи поведінки суб’єктів господарювання.

10. Поняття й організація управління діяльністю підприємства.

11. Сучасні принципи управління підприємством.

12. Загальні функції управління підприємством, їхня характеристика.

13. Методи управління підприємствами: сутність, узгодженість і взаємодія.

14. Характеристика організаційних структур управління підприємством.

15. Необхідність і характеристика діяльності вищих органів державного управління підприємствами та організаціями.

Тести

1. Економіка підприємства – це:

а) наука про ефективність виробництва, шляхи і методи досягнення підприємством найкращих результатів при найменших затратах;

б) господарство окремого району, країни;

в) сукупність відносин, що визначаються характером власності на засоби виробництва.

2. Підприємство – це:

а)самостійний господарюючий статутний суб’єкт, наділений основними й оборотними засобами, який здійснює свою діяльність для забезпечення потреб ринку і населення в своїй продукції з метою одержання максимальних прибутків за рахунок мінімальних витрат;

б)суб’єкт господарювання, який працює для того, щоб одержати максимальні прибутки;

в) тимчасове статутне об’єднання промислового і банківського капіталу для реалізації певної підприємницької ідеї.

3. Якщо підприємство має статус юридичної особи, то воно має:

а)печатку, кутовий штамп, товарний знак;

б)наділене основними і оборотними засобами, має закінчену звітність, самостійний баланс, розрахунковий рахунок в банку, з власною назвою, товарний знак, може заключати господарські договори та інші угоди.

в)може здійснювати самостійно свою виробничо-господарську діяльність.

4. Головне завдання підприємства полягає у:

а) задоволенні потреб ринку з метою одержання прибутку;

б)ефективному використанні основних фондів і оборотних засобів;

в)підвищенні продуктивності праці й ефективному використанні системи мотивації праці;

5. Цілі підприємства повинні відповідати наступним вимогам:

а) чітко сформульовані, безконфліктні, систематизовані, передбачати систему стимулювання їхнього здійснення;

б) конкретні, піддаватися вимірюванню, орієнтованими в часі, досяжні, взаємопідтримуючі;

в) досяжні частково, конкурентоспроможні, довготермінові, середньо термінові, короткотермінові.

6. До напрямків діяльності підприємства належать:

а) вивчення ринку товарів, інноваційна діяльність, виробнича діяльність, комерційна діяльність, післяпродажний сервіс, економічна діяльність, соціальна діяльність;

б) промислова діяльність, торгова діяльність, транспортна діяльність, сільськогосподарська діяльність, складська діяльність, страхова діяльність, банкова діяльність;

в) задоволення потреб ринку, ефективне використання основних і оборотних засобів, підвищення продуктивності праці, підвищення якості продукції.

7. Основним документом, що регулює діяльність підприємства, є:

а)Закон України “Про підприємства в Україні”;

б)ліцензія;

в)колективний договір;

8. За яких умов створюється підприємство:

а)за рішенням власника чи уповноваженим ним органу; в результаті відокремлення зі складу підприємства одного чи кількох підприємств, за рішенням трудового колективу;

б)за рішенням вищестоячих органів;

в)за рішенням трудового колективу; за рішенням власника майна.

9. Колективний договір - це:

а) поліпшення умов праці та відпочинку працівників, величина матеріального стимулювання, поліпшення стану довкілля;

б)угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією, або власником, що укладається щорічно і регулює їх виробничі, економічні і трудові відносини;

в) це зібрання обов’язкових правил, що регулюють його взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання, а також індивідуальну діяльність.

10. За яких обставин підприємство припиняє свою діяльність:

а)у випадком визнання його банкрутом;

б)у випадком визнання його банкрутом; за рішенням власника чи уповноваженого ним органу; за рішенням суду чи арбітражу;

в)коли його виключають з реєстру державних підприємств.

11. Статут підприємства – це:

а) збірник правил, що регулюють взаємовідносини підприємства з іншими суб’єктами господарювання, а також індивідуальну діяльність;

б) це угода між трудовим колективом і адміністрацією;

в) це дозвіл на здійснення підприємницької діяльності..

12. Колективне підприємство – це таке, що:

а)ґрунтується на колективній власності;

б)ґрунтується на власності трудового колективу, членів кооперативу, акціонерів;

в)грунутється на майні, яке є власністю людей.

13. Які підприємства є комунальними:

а)які засновані на державному майні;

б)майно, яких належить територіально-адміністративним одиницям;

в)це один із видів колективних підприємств.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
3. Банки як учасники ринку цінних паперів
4. Банківські установи на кредитному ринку
5. Бухгалтерський облік як інформаційне джерело системи управління суб’єктом господарювання
6. Важелі впливу на процеси розвитку ринку капіталу.
7. Валютний ринок. Види операцій на валютному ринку
8. Валютний ринок. Види операцій на валютному ринку
9. Варіанти проведення реструктуризації суб’єктів господарювання
10. Вибір фірмою обсягу виробництва і рівновага конкурентного ринку у довгостроковій перспективі
11. Вивчення ринку сировини й матеріалів
12. Вивчення товару і комплексне дослідження ринку.

Переглядів: 2339