НЕМАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Поняття нематеріальних ресурсів

Нематеріальні ресурси – це складова частина

потенціалу підприємства, що здатна забезпечувати

економічну користь протягом відносно тривалого часу. Для цієї складової характерними є нематеріальна основа і невизначеність величини майбутнього прибутку від її використання в процесі виробництва. Термін «нематеріальні ресурси» застосовуються для характеристики сукупності об’єктів інтелектуальної власності.

Нематеріальні ресурси - об’єкти інтелектуальної власності

- раціоналізаторські пропозиції - «Ноу – Хау» -комерційні таємниці

Об’єкти промислової власності

Інші (нетрадиційні) об’єкти інтелектуальної власності

Об’єкти, які охороняються авторським правом і суміжними правами

- винаходи - корисні моделі - промислові зразки - знаки для товарів і послуг -позначення походження товару -фірмове найменування - способи захисту від недоброякісної конкуренції

- твори в галузі науки, літератури та мистецтв -комп’ютерні програми - бази даних -топології інтегральних мікросхем - права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення

Інтелектуальн

Окремі об’єкти інтелектуальної власності

Сутнісно – змістовна характеристика окремих об’єктів інтелектуальної власності за трьома окремими групами:

Група І. Об'єкти промислової власності.

Винахід — це результат творчої діяльності людини

в будь-якій галузі технології. Об'єктами винаходу

можуть бути продукти (пристрій, речовина, штам) і способи (дії над матеріальними об'єктами за допомогою інших матеріальних об'єктів). Для визначення патентоспроможності винаходу використовують конкретні критерії:

а) новизна винаходу;

б) наявність винахідницького рівня;

в) промислова придатність винаходу.

Корисна модель — це результат творчої діяльності людини, об'єктом якої може бути конструктивне вирішення пристрою або його складових частин. Це означає, що речовини, штами мікроорганізмів, а також способи не можуть бути визнані корисними моделями. Корисна модель відповідає умовам патентоспроможності, якщо вона є новою та промислово придатною.

Промисловим зразком вважається результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Об'єктом такої діяльності може бути форма, рисунок, кольори, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу й призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Промисловий зразок може бути об'ємним (модель), плоским (рисунок) або комбінованим. Не визнаються промисловими зразками: об'єкти архітектури, промислові гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція; об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких і подібних речовин. Промислові зразки повинні мати новизну та бути промислово придатними.

Знаками для товарів і послуг (в інших країнах — товарними знаками й знаками обслуговування) є оригінальні позначення (символи), за допомогою яких товари та послуги одних фірм відрізняють від однорідних товарів і послуг інших фірм. Головне завдання таких знаків полягає в ідентифікації товару. Тому їх розміщують на самому товарі або на його упаковці. Основними вимогами до знаків товарів і послуг є: а) їхня новизна стосовно сфери використання та часу дії; б) оригінальність, тобто істотна відмінність від уже зареєстрованих і відомих позначень; в) охоронопридатність, тобто можливість їхньої офіційної реєстрації.

До позначень (символів), які не підлягають реєстрації як знаки для товарів і послуг, належать:

а) державні герби, прапори, офіційні назви держав, найменування
міжнародних організацій, печатки тощо;

б) позначення, що не забезпечують миттєвого розпізнавання товару, або такі,
що є надто подібними до раніше зареєстрованих знаків.

Зазначення походження товару може бути двох видів: просте і кваліфіковане. Просте зазначення — це будь-яке словесне чи графічне позначення, яке прямо або опосередковано вказує на географічне місце походження товару (країну, її регіон, населений пункт, місцевість тощо). Словосполучення «кваліфіковане зазначення походження товару» об'єднує в один термін назву місця та географічне зазначення походження товару.

Фірмове найменування — це стале позначення підприємства (фірми, компанії) або окремої фізичної особи, від імені якої здійснюється виробнича чи інша діяльність. Воно використовується для ідентифікації підприємств (окремих підприємців) і виділення їх з-поміж інших, а також для загальної характеристики їхньої репутації на ринку.

Недобросовісною конкуренцією визнаються будь-які дії, що суперечать правилам, торговельним та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. До недобросовісної конкуренції відносять дії, які пов'язані з:

а) неправомірним використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки, копіювання зовнішнього вигляду виробу тощо);

б) створенням перешкод суб'єктам господарювання в процесі конкуренції та використанням неправомірних переваг у конкуренції (дискредитація суб'єкта, купівля продаж товарів і надання послуг з примусовим асортиментом; підбурювання до бойкоту суб'єкта господарювання; підкуп постачальника або покупця);

в) неправомірним збиранням, розголошенням та використанням комерційних таємниць інших підприємців (фірм, компаній).

Група II. Об'єкти, що охороняються авторським правом і суміжними правами

До об'єктів, що охороняються авторським правом, належать твори в галузі науки, літератури та мистецтва, які існують в таких об'єктивних формах: письмовій, усній, образотворчій, об'ємно-просторовій та ін. Авторське право не поширюється на: офіційні документи; державні символи та знаки; твори народної творчості; прес-інформацію; винаходи; корисні моделі; промислові зразки; знаки для товарів і послуг, раціоналізаторські пропозиції.

Під комп’ютерною програмою розуміють об'єктивну форму подачі сукупності даних і команд, призначених для забезпечення функціонування ЕОМ (набір інструкцій; операційні системи та прикладні програми, виражені у вихідному чи об'єктному коді). Варто знати., що поняття (комп'ютерна програма» не поширюється на бази даних.

Базою даних заведено називати сукупність даних, матеріалів чи творів, систематизованих у формі, яку «читає» машина. Усі бази даних охороняються авторським правом. Проте правова охорона не поширюється на ідеї та принципи., що їх покладено в основу бази даних,

Топологією інтегральної мікросхемивизнається зафіксоване на матеріальному носії просторово - геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та зв'язків між ними. При цьому обов'язковою умовою правового захисту даного об'єкта є його оригінальність.

Суміжні права—це права, які примикають до авторського права та є похідними від нього. Вони розділяються на три групи (види):

1) права виконавців;

2) права продуцентів фонограм;

3) права організацій мовлення.

Права виконавців охороняються, якщо виконання:

а) уперше мало місце на території України;

б) зафіксоване на фонограмі, що охороняється законом;

в) включене в передачу організації мовлення, права якої охороняються законом.

Права продуцентів фонограм охороняються, якщо:

а) процудент є громадянином України чи юридично особою із місцезнаходженням в Україні;

б) фонограму вперше озвучено на території України.

Права організацій мовлення охороняються за умови, що вони перебувають офіційно на території України та здійснюють передачі з передавачів, розміщених на території України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ДЖЕРЕЛА ТА СПОСОБИ ЕКОНОМІЇ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ	\|	ФОРМИ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.