• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Біологічні ресурси

Земельні ресурси

Заходи по запобіганню забруднення: очистка стічних вод, перехід промислових підприємств на оборотне водопостачання по можливості з замкнутим циклом.

Земля –універсальний природний ресурс, необхідний для багатьох галузей людської діяльності (в промисловості, будівництві, для сухопутного транспорту, в сільському та лісовому господарстві).

Земля – вид ресурсу, який має бути використаний там, де знаходиться і не може бути замінений іншим ресурсом, використовується для однієї цілі в певний час. Земельні ресурси можуть вважатись вичерпними, оскільки їх площа обмежена розмірами земної суші. Проте володіючи родючістю, земельні ресурси (а саме ґрунти) при правильному їх використанні, регулярному внесенні добрив, ґрунтозахисних та меліоративних заходах відновлюють і навіть підвищують свою продуктивність. Тому родючість ґрунтів можна розглядати як відновлювані ресурси. Родючість буває природною (в результаті процесів ґрунтоутворення) та економічною (в результаті вкладу капіталу та людської праці). Раціональне сільськогосподарське використання земельних ресурсів – науково обґрунтована організація сільськогосподарської території, механізація, хімізація, меліорація та грунтозберігаючі заходи.

Земельний кадастр – сукупність достовірних і необхідних даних про землю, її розміри, якість та склад ґрунтів, їх родючість, господарське використання, цінність. Найважливішою частиною кадастру є бонітування та економічна оцінка ґрунтів. Бонітування ґрунтів (від лат. bonitos – доброякісність) відносна оцінка ґрунтів за їх родючістю. Економічна оцінка дозволяє порівняти землі за ефективністю їх освоєння, використання, рекультивації на основі грошевих показників.

Для більш ефективного використання земель та підвищення їх продуктивності здійснюють:

Меліорацію– сукупність організаційних, господарських, технічних заходів, спрямованих на покращення ґрунтів, підвищення їх продуктивності з метою отримання гарантованих врожаїв сільськогосподарських культур та кормів для тваринництва.

Зрошення та осушення – основні види сільськогосподарських меліорацій, їх підвиди різняться цілями, об’єктами і технологіями.

Боротьба з ерозією – руйнування ґрунтів поверхневими водами та вітрами.

Хімізація– один з головних напрямків підвищення продуктивності земель, росту інтенсивності сільського господарства, зниження затрат на вирощення продукції.

Принципово відрізняються від більшості природних ресурсів всіх інших категорій. Так для лісового господарства, взятого в цілому ресурсом служать лісонасадження (ліси) як природні чи природно-антропогенні екосистеми, що володіють способностью відновлюватися. Теж можна сказати і про мисливське та рибне господарство ресурсами для яких служать мисливські та водні угіддя, що забезпечують відновлення риби і дичини або самостійно, або при активній участі людини. Інтенсивність та форми використання біологічних ресурсів радикально змінюються в процесі розвитку різних галузей господарства; відповідно до цього змінюється їх географія, стан та можливості відновлення.

В освоєнні кожного виду біологічних ресурсів виділяють 5 етапів: Початковий(не викликає суттєвих порушень стану екосистем)

Екстенсивного використання ресурсів (сильний по впливу, але без компенсації та з виникаючими порушеннями відновлення ресурсу в екосистемі)

Інтенсифікації використання ресурсів (активні міри направлені на підтримку умов їх відновлення та підвищення виходу продукції)

Інтенсивного, раціонального використання ресурсів рослин та тварин, яких розводять у природних та напівприродних системах;

Розведення тварин, рослин та мікроорагізмів в умовах, в значній мірі ізольованих від факторів природного оточення, причому багато якостей організмів змінюються штучним відбором.

До біологічних ресурсів відносяться наступні категорії:

Лісові ресурсиВикористання лісу та його продуктів у промислових масштабах спричиняє порушення стану лісних ресурсів. Масштаби вирубок стали перевищувати об’єм природного лісовідновлення, а розчистка лісів для використання в сільському господарстві охопила широкі території. Змінився видовий склад лісонасаджень, їх вікова структура та бонітет. Порушились функції лісу: регулювання місцевого клімату, водного балансу, захисту ґрунтового покриву від ерозії, та значення лісу як середовища проживання багатьох видів тварин. Для охорони лісу вводиться система комплексного використання лісових ресурсів, більш повна утилізація на лише деревини, але й інших продуктів лісу: грибів, ягід, горіхів, лікарської сировини, хутрових тварин та пернатої дичини. В густозаселених районах зростає значення лісу як рекреаційних територій.

РослинництвоЦю найважливішу галузь використання рослинних ресурсів часто узагальнено називають землеробством. Нині в світі культивується більше 3000 видів вищих судинних рослин. Шляхом селекції з деяких видів виведено велику кількість сортів, н-д звичайної м’якої пшениці – більше 4000!

Тваринництво та кормові ресурси.Найпоширенішим типом сільськогосподарських земель є пасовища, - землі, використовувані не менше 5 років підряд для отримання трав’янистих продуктів. Вони займають близько 23% поверхні суші. Тваринництво розвивалось на основі використання природних пасовищ. На нинішньому етапі створюються великі тваринницькі комплекси, які об’єднують різні галузі виробництва. Зростає і незалежність більшості виробничих процесів від природних умов, що дозволяє розміщувати дані комплекси поблизу споживачів їх продукції. Першими на індустріальну технологію перейшли птахофабрики, за ними свинарські ферми, а потім і виробничі комплекси по розведенню великої рогатої худоби. Менше успіхів досягло вівчарство, більшість поголів’я овець продовжують тримати на пасовищах.

Ресурси мисливських тварин та птицідають наступні продукти: хутро, делікатесне м'ясо, панти, пух та ін., а також можливості для розвитку спортивного мисливства. В результаті росту інтенсивності мисливства та скорочення площ мисливських угідь (вирубка лісів, осушення боліт), скоротилось поголів’я мисливських тварин (деякі з них стали на межі вимирання). Завдяки проведенню регулювання мисливства, введенню заборон на певні види, покращенням якості угідь, підкормці тварин в складні пори року, розведенню окремих видів тварин на фермах дичини збільшилась чисельність тварин та пахів.

Рибні ресурсиЗдійснюється рибальство на річках та в морях і океанах, а також широко розвивається аквакультура: розведення риб, молюсків, ракоподібних та деяких морських водоростей в штучних ставках та на спеціальних підводних фермах, в тому числі і на морських. Нині аквакультура дає 8-10% світової продукції риби, молюсків, морських водоростей. Продуктивність господарських водних угідь значно вище, ніж природних водойм.

Враховуючи те, що кількість всіх видів біологічних ресурсів не безмежна, основні зусилля направляються на розширення їх відтворення. Це здійснюється різними способами через активний вплив на природні комплекси, у склад яких входять види чи групи видів, використання яких бажано розширити.

Читайте також:

1. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
2. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
3. Антропогенний вплив – це будь-який вплив, що здійснює людина на навколишнє середовище та його ресурси.
4. Банківські ресурси, їх види та класифікація
5. Біологічні і психологічні теорії.
6. Біологічні каталізатори – ферменти
7. Біологічні методи боротьби з шкідниками сільського й лісового господарства
8. БІОЛОГІЧНІ МОТИВАЦІЇ
9. Біологічні мутагени
10. Біологічні мутагени.
11. Біологічні небезпеки
12. Біологічні небезпеки

Переглядів: 1262