Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Використання прав інтелектуальної власності у сфері господарювання

У сфері господарювання широко застосовуються об'єкти права промислової власності або так звані «промислові права». Право промислової власності- це суб'єктивні права на різноманітні результати інтелектуальної творчості (технічні та нетехнічні), яким надається спеціальна правова охорона з огляду на їх важливе зна­чення для господарської діяльності (виробничої та торговельної)1. До об'єктів права промислової власності належать;

винаходи та корисні моделі;

промислові зразки;

сорти рослин та породи тварин;

торговельні марки (знаки для товарів і послуг);

комерційне (фірмове) найменування;

географічне зазначення;

комерційна таємниця;

комп'ютерні програми;

компіляція даних (бази даних);

виконання;

наукові відкриття;

компонування (топографія) інтегральних мікросхем;

фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мов­лення;

• інші об'єкти, передбачені законом.

З огляду на надання особливої охорони об'єктам права промис­лової власності, їм притаманний спеціальний правовий режим, що характеризується такими рисами:

Спеціальне правове регулювання здійснюється за допомогою системи нормативно-правових актів:

Кодексів::

Господарського кодексу, який містить главу 16 «Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності» (стат­ті 154-162);

Цивільного кодексу, в якому ціла книга (кн. 4 «Право інтелекту­альної власності» з 12 глав); присвячена регулюванню відносин, пов'язаних з використанням об'єктів права промислової власності.

Законів:

загального - від 23.12.1993 р. «Про авторське право і суміжні права» (в редакції Закону від 11.07.2001 p.);

спеціальних - (щодо певних об'єктів права промислової власності):

від 18.09.1991р. «Про інвестиційну діяльність», який регулює відносини, пов'язані із використанням інвестиційного проекту будів­ництва, в т. ч проведення обов'язкової державної комплексної екс­пертизи цих проектів як необхідної умови їх реалізації;

від 13.12.1991 р. «Про основи державної політики у сфері нау­ки і наукової діяльності»;

від 21.04.1993 р. «Про охорону прав на сорти рослин»;

від 25.06.1993 р. «Про науково-технічну інформацію»;

від 15.12.1993 р. «Про охорону прав на винаходи і корисні мо­делі» (в редакції Закону від 01.06.2000 p.);

від 15.12.1993 р. «Про племінне тваринництво»;

від 15.12.1993 р. «Про охорону прав на промислові зразки»;

від 15.12.1993 р. «Про насіння»;

від 07.06.1996 р. «Про захист від недобросовісної конкурен­ції» (передбачає захист від неправомірного використання комер­ційної таємниці, товарного знаку та інших об'єктів права проми­слової власності для досягнення переваг у сфері економічної конкуренції);

від 05.11.1997 р. «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем»;

Акти Уряду України:

Постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 р. № 611 «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці»;

Положення про представників у справах інтелектуальної власності: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1994 р. №545 та ін.

Відомчі нормативно-правові акти:

Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідо­цтва України на знаки для товарів і послуг: Затверджено наказом Держпатенту України від 28.07.1995 р. № 116;

Правила складання та подання заявок на винахід та заявки на корисну модель: Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 22.01.2001 р. № 22;

Положення про Державний реєстр патентів і деклараційних па­тентів України на винаходи: Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.2001 р. № 291;

Правила складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого походження товару: Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 17.08.2001 р. № 598;

Правила складання та подання заявки на промисловий зразок: Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 18.02.2002 р. № 110 та інші.

Міжнародні договори (конвенції):

Паризька конвенція щодо охорони промислової власності від 29 березня 1883 р.

Суб'єкти господарювання на мають правомочності щодо ви­користання певних об'єктів права промислової власності відпо­відно до Цивільного та Господарського кодексів, вищезгаданих законів.

Особливості використання прав на об'єкти промислової власно­сті передбачені Господарським кодексом (щодо відносин, не вре­гульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України та законів):

щодо використання винаходу, корисної моделі та проми­слового зразка, а також прав на сорти рослин і породу тварин (ст. 156 ГК України; глави 39 і 42 ЦК України; закони «Про охо­рону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки»; «Про охорону прав на сорти рослин», «Про племінне тваринництво»);

а) право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок відповідно до законодавства України засвідчу­ється патентом;

б) використанням винаходу, корисної моделі чи промислового зразка у сфері господарювання є:

виготовлення, пропонування для продажу, запровадження в гос­подарський (комерційний) обіг, застосування, ввезення чи зберіган­ня із зазначеною метою продукту, що охороняється відповідно до закону;

застосування способу, що охороняється відповідно до закону, або пропонування його для застосування в Україні за умов, перед­бачених Цивільним кодексом України;

пропонування для продажу, запровадження в господарський (комерційний) обіг, застосування, ввезення чи зберігання із зазначе­ною метою продукту, виготовленого безпосередньо способом, що охороняється відповідно до закону;

в) володілець патенту може передавати свої права щодо викори­стання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка як вклад у статутний фонд підприємства;

щодо використання торговельної марки(статті 157-158 ГК України; глава 44 ЦК України):

а) право інтелектуальної власності на торговельну марку засвід­чується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом; торговельна марка, що належить кільком особам (торговельна мар­
ка об'єднання, спільна торговельна марка), підлягає реєстрації в установленому законом порядку;

б) використанням торговельної марки у сфері господарювання визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих ви­даннях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмар­ках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг. Свідоцтво надає право його володільцеві забороняти іншим особам використовувати зареєст­ровану торговельну марку без його дозволу, за винятком випадків правомірного використання торговельної марки без його дозволу;

в) суб'єкти права на торговельну марку можуть проставляти по­переджувальне маркування, яке вказує на те, що торговельна марка, яка застосовується, зареєстрована в Україні;

г) суб'єкти права на торговельну марку, які здійснюють посеред­ницьку діяльність, можуть на підставі договору з виробником това­ру (послуг) використовувати свою торговельну марку з торговель­ною маркою виробника, а також замість його торговельної марки;

д) право інтелектуальної власності на торговельну марку може бути передано як вклад до статутного фонду суб'єкта господарю­вання;

є) у разі банкрутства суб'єкта господарювання право на торговель­ну марку оцінюється разом з іншим майном цього суб'єкта.

щодо комерційного найменування(ст. 159 ГК України; гла­ва 43 ЦК України):

а) комерційне найменування індивідуалізує суб'єкт господарю­вання — юридичну особу або громадянина-підприємця, які можуть мати таке найменування - як повне, так і скорочене; громадянин-підприємець має право заявити як комерційне найменування своє прізвище або ім'я;

б) відомості про комерційне найменування суб'єкта господа­рювання вносяться за його поданням до відповідних реєстрів, по­рядок ведення яких встановлюється законом. Суб'єкт господарю­вання, комерційне найменування якого було включено до реєстру раніше, має пріоритетне право захисту перед будь-яким іншим суб'єктом, тотожне комерційне найменування якого включено до реєстру пізніше;

в) у разі якщо комерційне найменування суб'єкта господарю­вання є елементом його торговельної марки, здійснюється правова охорона і комерційного найменування, і торговельної марки;

г) особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов'язана припинити таке використання і відшкодувати завдані збитки;

щодо використання географічного зазначення(ст. 160 ГК України; глава 45 ЦК України):

а) право на використання географічного зазначення мають ли­ше суб'єкти господарювання, які виробляють товари (надають по­слуги), щодо яких здійснено державну реєстрацію відповідного
географічного зазначення;

б) використанням географічного зазначення суб'єктом господа­рювання вважається: застосування його на товарах, для яких зареєс­тровано це географічне зазначення, а також на упаковці; застосу­
вання в рекламі, проспектах, рахунках, друкованих виданнях, офі­ційних бланках, вивісках тощо;

г) суб'єкти господарювання, які здійснюють посередницьку дія­льність, можуть використовувати свою торговельну марку поряд з географічним зазначенням товару виробника не інакше як на під­
ставі договору;

д) правова охорона географічного зазначення надається з дати, наступної за датою державної реєстрації, і охороняється безстроково за умови збереження характеристик товару (послуги), позначених цим позначенням.

щодо назви країни походження товару(ст. 161 ГК Ук­раїни):

а) вироби іноземного походження або у встановлених законо­давством випадках їх упаковка, а також вироби вітчизняного вироб­ництва чи їх упаковка, призначені для експорту, повинні містити
інформацію про країну їх походження;

б) інформація про країну походження має міститися у доступ­ному місці виробу (упаковки) та нанесена у спосіб, що відповідає встановленим вимогам;

в) забороняється використання суб'єктами господарювання на­пису (клейма) «Виготовлено в Україні» або аналогічного за змістом щодо товарів, які мають іноземне походження;

г) уповноважені органи державної влади контролюють дотри­мання зазначених вимог відповідно до закону;

щодо комерційної таємниці(ст. 162 ГК України; глава 46 ЦК України, Закон України від 07.06.1996 р. «Про захист від недоб­росовісної конкуренції»):

а) суб'єкт господарювання, що є володільцем технічної, органі­заційної або іншої комерційної інформації, має право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами за умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв'язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а володілець інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності;

б) майновими правами на комерційну таємницю є: право на ви­користання комерційної таємниці; виключне право дозволяти ви­користання комерційної таємниці; виключне право перешкоджати
неправомірному розголошенню, збиранню або використанню ко­мерційної таємниці; інші права, встановлені законом;

в) строк правової охорони комерційної таємниці обмежується часом дії сукупності вищезазначених (в пункті «а») умов;

г) особа, яка протиправно збирає, розголошує та/або використо­вує комерційну інформацію, що належить суб'єктові господарюван­ня, зобов'язана відшкодувати завдані йому такими діями збитки
відповідно до ст. 24 Закону «Про захист від недобросовісної конку­ренції»; особа, яка самостійно і добросовісно одержала інформацію, що є комерційною таємницею, має право використовувати цю інфор­мацію на свій розсуд;

д) в передбачених законом випадках органи державної влади зобов'язані охороняти комерційну таємницю від недобросовісного використання.

 


Читайте також:

  1. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
  2. А/. Право власності.
  3. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
  4. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
  5. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
  6. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
  7. Аналіз використання капіталу.
  8. Аналіз використання матеріальних ресурсів
  9. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
  10. Аналіз використання обладнання.
  11. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання
  12. Аналіз використання робочого часу на підприємстві




Переглядів: 789

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Право приватно-колективної власності | Поняття та загальні засади здійснення корпоративних прав

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.016 сек.