Сутність операцій міжнародної купівлі–продажу товарів та їх різновиди

ТЕМА 4. Експортно-імпортна діяльність: види та українська специфіка

1. Сутність операцій міжнародної купівлі-продажу товарів та їх різновиди.

2. Експортна діяльність у макро- та мікроекономічному вимірах.

3. Імпортна політика: загальні цілі та актуальні проблеми України.

Зовнішньоекономічна комерційна операція–це комплекс дій контрагентів різної державної належності щодо підготовки, укладення і виконання міжнародної торгової, науково-виробничої, інвестиційної чи іншої угоди економічного характеру. Її об'єктами є матеріально-речова продукція, послуги, результати виробничого та науково-технічного співробітництва у вигляді знань, досвіду, технології тощо.

У матеріально-речовому плані предметами міжнародної товарної торгівлі є кінцева продукція та інші матеріальні цінності — напівфабрикати, сировина, енергоносії, знаряддя праці.

З суб’єктно-функціонального погляду міжнародна торгівля здійснюється:

• безпосередньо контрагентами, а саме комерційними структурами через установлення прямих господарських контактів між виробниками (продавцями, постачальниками) та інонаціональними споживачами (покупцями), а також державами через уповноважені органи-представники;

• опосередковано, через спеціалізовані структури, з якими відповідні структури встановлюють комерційні відносини.

При міжнародних операціях з купівлі-продажу товарів експорт та імпорт здійснюються, як правило, у чистому вигляді, оскільки у міжнародному контракті сторона є або продавцем-експортером, або покупцем-імпортером товару, що є предметом відповідного контракту. Мають місце і змішані трансакції, пов’язані з подвійною роллю суб’єктів торгівлі та з більш, ніж одним географічним вектором руху товарів.

Міжнародні комерційні операції поділяються на основні, тобто такі,які здійснюються між безпосередніми учасниками операцій, та забезпечувальні (допоміжні, або товаропросувальні), що пов'язані з переміщенням товару до покупця. Забезпечувальні операції здійснюються безпосередньо самими продавцями (експортерами) та покупцями (імпортерами) або іншими фірмами та організаціями на основі окремих угод за відповідну винагороду. В залежності від складності основної операції на одну основну операцію може припадати до 10 і більше допоміжних операцій. Отже, зовнішньоекономічна комерційна операція (ЗЕКО) –це комплекс основних та забезпечувальних операцій.

Зовнішньоторгові операції становлять переважну частину усіх міжнародних комерційних операцій. До них слід віднести експортні – імпортні операції. Експортні операції пов’язані з продажем і вивезенням товарів за кордон для передачі їх у власність іноземному контрагенту, а імпортні операції пов’язані із закупівлею і ввезення іноземних товарів для реалізації їх на внутрішньому ринку країни-імпортера або виробничого споживання підприємством-імпортером.

При здійсненні експортно – імпортних операційу міжнародній комерційній практиці використовують такі основних методи:

а) прямий метод здійснюється шляхом прямої продажі товарів, капіталу і передбачає встановлення прямих зв'язків між виробником (постачальником) та кінцевим споживачем на підставі договору купівлі-продажу.

б) непрямий або посередницький метод передбачає купівлю та продаж товарів через торгово-посередницьку ланку на підставі укладання спеціального договору – агентської, комісійної або іншої угоди з торговим посередником, в якій передбачається виконання останнім певних обов'язків, пов'язаних з реалізацією товару продавця, за агентську, комісійну або іншу винагороду. При застосуванні вказаного методу для здійснення експортно – імпортних операцій посередниками, як правило, виступають брокери, дилери, комісіонери, оптові покупці, промислові та торгові агенти. До їхнього обов’язку входить: пошук іноземних партнерів, підготовка документації і оформлення угод, кредитно-фінансове обслуговування і страхування товарів, після продажне обслуговування, рекламування товарів тощо.

Виділяють такі види операцій купівлі-продажу товарів:

• експорт;

• імпорт;

• реекспорт;

• реімпорт.

Реекспорт — це продаж та вивезення до іншої країни товарів, які раніше були завезені ззовні, без їхнього перероблення.

Реімпорт є ввезенням до країни товарів, які раніше були вивезені з неї за кордон та які не піддавалися там переробленню. Інакше кажучи, реімпорт — це завершення операцій експорту, які не відбулися як такі.

На відміну від реекспорту, який може і не передбачати ввезення товару до країни-реекспортера, реімпорт має чітку ознаку: товар двічі перетинає кордон, під час вивезення, а також під час ввезення назад до країни.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Кількісні обмеження як нетарифні інструменти регулювання зовнішньоекономічної діяльності	\|	Експортна діяльність у макро- та мікроекономічному вимірах

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.