Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємозв’язок.

Для здійснення процесу виробництва необхідні певні умови – фактори виробництва.

Фактори виробництва – це всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і духовних благ.

Для виробництва того чи іншого блага є свій набір факторів. Тому їх класифікують, об’єднуючи в певні групи.

В економічній науці є різні підходи до класифікації факторів виробництва.

Наприклад, марксистська теорія поділяла всі фактори виробництва на дві великі групи: особистий фактор виробництва та речовий фактор виробництва. Під особистим факторомвиробництва розуміють робочу силу як сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини до праці. Під речовим факторомвиробництварозуміють сукупність засобів праці, предметів праці та природних умов.

Однак такий розподіл факторів виробництва не визнається сучасною економічною наукою, тому, що він має занадто спрощений характер і не враховує тих змін, котрі відбулися в структурі факторів виробництва.

У другій половині XIX ст. ряд західних економістів ввели в науковий обіг три фактори виробництва: працю, капітал, землю, кожен з яких створює його власнику певний вид доходу.

А на початку XX ст. засновник неокласичної теорії А. Маршалл поряд з названими трьома факторами визначив четвертий – підприємницькі здібностіщодо організації та управління виробництва.

Однак на кожному етапі розвитку суспільного виробництва під впливом науково-технічного прогресу постійно з’являються нові складові процесу виробництва, які з часом перетворюються на самостійні фактори виробництва. Тому економічна наука постійно розширює і доповнює класифікацію факторів виробництва.

Сучасна вітчизняна і світова економічна наука до складу факторів виробництва відносить: працю, капітал, землю, підприємницькі здібності, науку, інформацію, екологію(рис. 2.5.).

Рис. 2.5. Фактори виробництва

Працяяк фактор виробництва є фізичною та інтелектуальною діяльністю людини, спрямованою на виробництво економічних благ і надання послуг.

В економічній науці протягом останнього часу праця освіченого та кваліфікованого працівника розглядалася як головний фактор економічного і соціального прогресу суспільства та отримала назву “людський капітал”.

Людський капітал – накопичений людиною певний запас знань, навичок, здібностей, а також стан здоров’я, які доцільно та ефективно використовуються в тій чи іншій сфері суспільного виробництва.

Але, науково-технічний прогрес висуває нові вимоги до кожного працівника.

По-перше,зростають вимоги до кваліфікації і відповідальності працівників за функціонування потужної і складної техніки. Сучасний робітник має бути висококваліфікованим.

По-друге,технічний прогрес вимагає робітника творчого, надаючи йому необхідні права і свободи, а тому праця має бути вільною.

По-третє,праця в умовах НТП має бути також матеріально забезпечена. Сучасний робітник зможе нормально працювати лише в разі забезпечення його необхідними житловими та іншими побутовими умовами.

Капітал – це економічний ресурс, що визначається як сукупність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, що використовуються для виробництва товарів та послуг.

Цей фактор виявляється в основному в двох формах: натурально-речовій та грошовій.

Натурально-речовий склад капіталу представлений машинами, станками, обладнанням, спорудами, транспортними засобами, сировиною, матеріалами, які задіяні у процесі виробництва.

Грошова форма – це коли капітал виступає у вигляді певної суми грошей, необхідної підприємцю, який розпочинає свою діяльність, для придбання засобів виробництва та наймання робочої сили.

Земляяк фактор виробництва включає в себе саму землю, а також лісові й водні ресурси, родовища корисних копалин та інші природні багатства, що використовуються у виробничому процесі.

При цьому сама земля в цій сукупності факторів розглядається як основний фактор виробництва, що має ряд специфічних ознак:

— по-перше, земля є кількісно обмеженим фактором виробництва (29 % від її загальної площі планети);

— по-друге, земля є невідтворюваним фактором виробництва;

— по-третє, земля є фізично непереміщуваним фактором виробництва;

— по-четверте, земля як фактор виробництва має здатність не зношуватись фізично та не старіти морально;

— по-п’яте, земля широко використовується як територія для будівництва виробничих будівель, розміщення транспортних та інших комунікацій, добування корисних копалин та ін.

Наука– це специфічна форма людської діяльності, спрямована на отримання та систематизацію нових знаньпро природу, суспільство і мислення.

Втілюючись у виробничій діяльності людей у вигляді створення нових засобів праці, впровадження прогресивних технологій, використання нових видів енергії, матеріалів, передових методів організації виробництва та праці тощо.

Інформаціяв сучасних умовах є найважливішим фактором суспільного виробництва, який можна визначити як систему збирання, обробки та систематизації різноманітних знань людиниз метою використання їх у різних сферах життєдіяльності й насамперед в економічній сфері.

Екологічний фактор виробництва – це система спеціалізованих видів трудової діяльності та витрат, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів, охорону навколишнього середовища, а також на його відтворення.

Підприємницькі здібності – особливий, специфічний фактор виробництва, що характеризує діяльність людини стосовно поєднання та ефективного використання всіх інших факторів виробництва з метою створення благ та послуг.

Специфіка цього фактора полягає в особливому типі поведінки суб’єкта господарювання, якому притаманні ініціатива, новаторство, гнучкість, певний ступінь ризику та відповідальності.

Всі фактори виробництва переплітаються і взаємодіють один з одним. Жоден з них сам по собі не спроможний виробити продукт і принести дохід. Відсутність хоча б одного з них може зробити неможливим сам виробничий процес.

Співвідношення між будь-яким набором факторів виробництва і максимально можливим обсягом продукції, що виробляється за допомогою цього набору факторів, характеризує виробничу функцію.

Якщо врахувати весь набір факторів виробництва (працю, капітал, матеріали та інші фактори), то виробнича функція матиме такий вигляд:

Q = f(L,K,M,...,X_n),

де Q – обсяг випуску продукції;

L – затрати праці;

К – затрати капіталу;

M – витрати матеріалів;

Х_п – витрати інших факторів.

Виробнича функція вказує на те, що різне поєднання факторів виробництва або їхня взаємозаміна забезпечують такий самий максимальний обсяг випуску продукції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Матеріальне і нематеріальне виробництво.	\|	Ефективність виробництва, її сутність, економічні та соціальні показники

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.