• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Соціальне прогнозування

Соціальна екологія

Найважливіші глобальні проблеми сучасного суспільства

Становлення і розвиток глобалістики в Україні

Лекція 16. Глобалістика і соціальна екологія: становлення і розвиток

Література

Питання для роздумів

І.Яке співвідношення існує між соціологією, ентносоціологією, соціологією

нації?

2. Що Ви розумієте під поняттям етнічний ренесанс? В чому полягають його

причини?

З.Коли і ким у науковий обіг вводиться термін етносоціологія?

4. В чому полягає відмінність між предметом і об’єктом етносоціології?

5.Як Ви розумієте співвідношення соціального і етнічного? Поясність свої

міркування.

б. Що таке соціологія нації та які процеси і явища вона вивчає?

7.Назвіть основні соціальні функції етносоціології та розкрийте їх суть.

8. Назвіть основні підходи до розуміння етносу та поясність відмінності між

ними.

9.Що, на Вашу думку, є основним у визначенні нації:

а) суб'єктивні чинники;

б) об'єктивні чинники;

в) сукупність різноманітних факторів.

10. Що таке національне відродження? Поясніть, в чому полягає специфіка національного відродження України.

1. Арбенина В.П. Методологические проблемы этносоциологического исследовании //Харьков, соиолог. чтения -95. Доклады сообщения учасников. X., 1995.

2. Арутюнян Ю.В., Дросижева Л.Н., Сусоколов А. А. Этносоциология. М.. 1999.

3. Балушок В. Етнічне й національне: динаміка взаємодії // Соціологія: теорія, методи. маркетинг. 1999. - № І.

4. Бочковський О. Вступ до націології. К.,1998.

5. Етнонаціональний розвиток України: Терміни, визначення, персоналії. К., 1993.

6. Етносоціологія // Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів /за ред. В. Г. Городяненка. К., 2002.

7. Життя етносу: Соціокультурні нариси. К., 1997.

8. Мотиль О. Держава і нація // Quo vadis, Україно? Одеса, 1992.

9. Національні процеси в Україні: Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник у 2 ч. К., 1997.

10. Пірен М.І. Етносоціологія. Чернівці, 1996.

11. Рудницька Т. Етнос і нація: спроба понятійно-тсрмінологічного розмежування //

12. Соціологія: терміни, поняття, персоналії. Навчальний словник-довідник /За заг. ред. В.М. Пічі. К.,Львів, 2002

13. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1998. - № 3.

14. Сміт Е. Національна ідентичність. К., 1994.

15. Старосольський В. Теорія нації // В. Старосольський. Записки НТШ. Т.210. - Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто, 1991.

16. Степико М. Буття етносу: Витоки, сучасність, перспективи. - К.,1998.

17. Черниш Н. Етносоціологія і соціологія нації // Черниш. Соціологія: Курс лекцій. 2 вид.Львів, 1998.

18. Шаповал М. Загальна соціологія. - К.,1994.

1. Поняття «глобалістика»

1.Поняття «глобалістика»

Глобальні проблеми — це загальнолюдські проблеми, які зачіпають корінні інте­реси всієї цивілізації, кожної людини. Виникнення даного напряму соціологічної думки пов'язують з діяльністю Римського клубу, в якому відомі вчені, політичні діячі зробили небезуспішні кроки з моделювання можливих сценаріїв світового розвитку, глобальних оцінок стану людства на початку третього тисячоліття.

В даний час сформувалася й вітчизняна глобалістика, тобто науковий напрям, який вивчає глобальні проблеми сучасного людства.

З екологічним конгресом у Ріо-де-Жанейро пов'язана перша спроба впливу на гло­бальні проблеми в планетарному масштабі. У ньому взяли участь 170 країн, і в тому числі більшість їх лідерів. Тут уперше була сформульована концепція стійкого розвитку сус­пільства. «Стійкий розвиток повинен уможливити розвиток технологічної основи праці, ріст суспільного багатства і добробут людей при одночасному збереженні навколишнь­ого середовища для проживання нинішніх і майбутніх поколінь», — зазначав Д. Марке­вич.

Найважливішим теоретичним джерелом вітчизняної глобалістики стали ідеї В. І. Вернадського про ноосферу. При відомій умовності навколишній світ можна розділити на біосферу, техносферу і соціосферу. Людина впливає на біосферу, у ре­зультаті чого вона переходить у якісно новий стан - ноосферу. Ноосфера являє со­бою єдність природи і суспільства, в основі якого—свідома діяльність людей. Проце­си формування і функціонування ноосфери є предметом вивчення соціальної еко­логії. «Людина вперше реально зрозуміла, що вона житель планети і може, і повинна мислити і діяти в новому аспекті, не тільки особистості, сім'ї, роду, держави чи їх союзів, але й у планетному аспекті», - писав видатний учений. Саме В. І. Вернадському належить ідея про діяльність людини як геологічний фактор, що своїми госпо­дарськими турботами докорінно змінює навколишнє природне середовище. І дійсно, сучасна цивілізація перетворює природу до невпізнанності. На її рахунку величезні безлісні простори, пустелі. Викиди вуглекислоти і фреону сильно впливають на ат­мосферу і глобально змінюють нашу планету. Утім є і численні приклади, коли лю­дина своїм втручанням облагороджує природу, робить її більш комфортною, ство­рює другу «природу» — штучне середовище свого проживання — сучасні міста, мегаполіси. Яскравим прикладом позитивного впливу на навколишню природу можна вважати міста ОАЕ. Але поки більше прикладів негативного впливу людини на на­вколишнє середовище. Наведемо кілька цифр. Щодня населення планети збільшуєть­ся на 250 тис. чоловік, щодня до 500 млн. автомобілів додається 140 тис. нових.

Ідея глобального моделювання виникла наприкінці 60-х початку 70-х рр. XX ст. Біля її джерел стояли такі вчені, як Дж. Форестер, А. Печчеі, Е. Янг, Г. Тіммантаінші. Особлива роль у розробці і застосуванні глобального моделювання належить Римсько­му клубу — організації західних учених, бізнесменів, політиків і громадських діячів, заклопотаних виробленням заходів для запобігання глобальних загроз. Римський клуб був створений у 1968р. А в 1972р. була опублікована перша доповідь Римсько­му клубу під назвою «Межі росту». Авторський колектив, який очолив Деніз Медоуз, поставив завдання за допомогою математичних моделей і комп'ютерної техніки ви­явити межі росту світової цивілізації, навантажень антропологічного характеру.

Для глобальної свідомості, видно, цілком справедливі слова X. Ортеги-і-Гассе-та: «Не тільки не важливо, але й не потрібно, щоб окремі частини соціального цілого збігалися у своїх прагненнях і ідеалах. Важливо і потрібно, щоб кожна група не забу­вала про інших і певною мірою розділяла їх життя».

За наявними даними, у процесі спалювання викопного палива щорічно виділяється 5 млрд. тонн вуглекислого газу, з якого не менше половини залишається в атмосфері. З 1900 р. кількість вуглекислого газу в атмосфері збільшилося на 15 відсотків, а нині щорічно збільшується на 0,4 відсотки. Крім того, в атмосфері зростає вміст сірки і сполук азоту. У ряді регіонів світу ліси й озера отруюються кислотними дощами. Ви­киди вуглекислоти і фреону сильно впливають на атмосферу і глобально змінюють нашу планету (парниковий ефект, руйнування озонового шару). Забруднення вод хімічними і побутовими відходами набуває таких масштабі в, що багато рік перетвори­лися в колектори для стічних вод і непридатні для пиття. Проблема чистої питної води стала найгострішою, по суті, глобальною, проблемою для людства. До речі, нагадаємо, що в озері Байкал — п'ята частина всієї прісної води планети, якщо не вважати антарк­тичного льоду.

Деградація навколишнього середовища в результаті господарської діяльності людини вийшла за рамки окремих територій і почала набувати глобальних масштабів. У природі стали з'являтися зміни планетарного характеру. Спостерігається трансграничний перенос хімічних і реактивних речовин, що призводять до випадання кис­лотних дощів, важких металів і радіоактивних опадів на території багатьох країн. Відбу­вається виснаження озонового шару й обумовлений цим украй несприятливий вплив на все живе ультрафіолетового випромінювання, нагромадження інших речовин, що призведе до посилення «парникового ефекту». Зміни планетарного характеру стали гло­бальними проблемами людства.

Читайте також:

1. Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки
2. Багатокрокове прогнозування
3. Багатокрокове прогнозування з перенавчанням нейромережі на кожному кроці прогнозу
4. Біологічне і соціальне в людині
5. Біологічне, психічне і соціальне у людині
6. Біологічне, соціальне й культурне в людині
7. Бюджетне планування та прогнозування.
8. Бюджетне прогнозування
9. Визначення потреби організації у персоналі як основа для прогнозування і планування його розвитку
10. Внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття
11. ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ
12. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

Переглядів: 554