Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Функційно-стилістична диференціація української літературної мови

Література

План

Характеристика офіційно-ділового стилю

Стилістична диференціація української літературної мови.

По безприйменникова конструкція

Но до

По під

не по силе не під силу

по октябрь до жовтня включно
включительно

I

по щодо (до, для)

мероприятия заходи щодо(до, для)

по улучшению поліпшення

по целым дням цілими днями

отличный по качеству відмінної якості

по своей величине своїм розміром

(за своїм розміром)

по своей силе своею силою

по почте поштою

младший по званию молодший званням

(молодший за званням)

по содержанию змістом (за змістом)

 

Література:1,9, 21, 22, 23, 25, 29.

 


*Німчук В.В. Граматична теорія і практика на Україні в XIV – XVII ст. // Мовознавство на Україні в XIV – XVII ст. - http://litopys.kiev.ua

[1] ДСТУ 2732-94 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення. Чинний з 01.07.95

 

 

*Див. Партико З.В. Загальне редагування. – Львів, 2001. – С.115 – 117.

1. Функціонально-стилістична диференціація української літературної мови.

2. Офіційно-діло­вий стиль як компонент системи української літературної мови і як основа ділового спілкува­ння. Характеристика офіційно-ділового стилю на всіх мовних рівнях.

3. Підстилі офіційно-ділового стилю.

 

  1. Глущик С.В. Сучасні ділові папери / Глущик С.В., Дияк О. В., Шевчук С.В. – К. : А.С.К., 2001.
  2. Діденко А.Н. Сучасне діловодство / Діденко А.Н. – К. : Либідь, 1998.
  3. Загнітко А.П. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування / Загнітко А.П., Данилюк І.Г. – Донецьк : ТОВ ВКФ ”БАО”, 2007.
  4. Зубков М. Сучасна українська ділова мова / Зубков М. – Х. : СПД ФО Співак Т.В., 2006. – 448 с.
  5. Культура фахового мовлення / За ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2006.
  6. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування / Мацюк З. Станкевич Н. – К. : Каравела, 2008.
  7. Пентилюк М. І. Культура ділового мовлення / Пентилюк М. І., Руденко Л.М., Іващенко О.В. – Херсон : Титан, 2005.
  8. Плотницька І.М. Ділова українська мова / Плотницька І.М. – К. : Центр учбової літератури, 2008.

 

У цілому мовний стиль визначається як «сукупність засобів, вибір яких зумовлюється змістом, метою та характером висловлювання» (Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. — Тернопіль, 2000. — С. 6).

Функційний стиль — це різновид мови, який обслуговує ту чи ту сферу суспільно-мовної практики людей і характеризується сукупністю засобів. У сучасній українській літературній мові розрізняються стилі: розмовний і книжні, до останніх належать публіцистичний, офіційно-діловий та науковий. Окремо виділяється художній стиль. Питання про його місце у літературній мові викликає суперечки серед науковців. На думку окремих дослідників, він є функціональним стилем, інші мовознавці наділяють його особливим статусом, виходячи з того, що мова художньої літератури має “багатостильовий” характер, оскільки містить елементи всіх стилів, зокрема територіальні й соціальні діалекти.

Найпоширенішою є класифікація, за якою виділяють п'ять функціональних стилів: розмовний, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній. Використання того чи іншого стилю зумовлюється метою і завданнями спілкування, а також ситуацією мовлення. Кожен стиль характеризується певною властивою йому системою мовних засобів і стилістичними нормами, проте може містити й елементи іншого стилю.

Студенти заповнюють таблицю:

Стиль Основна функція Сфера вживання Жанри Загальні ознаки Мовні особливості
Розмовний          
Науковий          
Публіцистичний          
Художній          
Офіційно-діловий          

 

У кожному зі стилів, у свою чергу, можуть бути виділені кілька підстилів. Розмовний стиль, наприклад, має два різновиди: розмовно-офіційний і розмовно-побутовий. Науковий стиль поділяється на власне науковий, науково-навчальний і науково-популярний підстилі. У публіцистичному стилі відповідно до специфіки засобів масової комунікації виділяють газетно-публіцистичний, радіо-, тележурналістський та ораторський підстилі. Офіційно-діловий стиль розпадається на такі підстилі: власне законодавчий (мова законів), дипломатичний (мова міжнародних документів) і канцелярський (мова ділових паперів).

Наявність стилів пов’язують також із різною функціональною спрямованістю мовних підсистем. Для розмовного стилю — це безпосереднє спілкування, для публіцистичного — політичний вплив, для наукового — обмін науковою інформацією, для офіційно-ділового — повідомлення фактів державного чи приватного значення, для художнього стилю — створення художніх образів.

Кожен із стилів виступає у певній соціально значущій сфері. Розмовний стиль побутує у повсякденному неспеціальному спілкуванні. Публіцистичний стиль пов’язаний із суспільно-політичною сферою життя, науковий стиль обслуговує науку і виробничо-технічну сферу, офіційно-діловий стиль — це стиль ділових паперів і спеціального спілкування в економічній та юридичній сферах, а також у державних установах, художній стиль використовується у творах художньої літератури.

Кожен із функціональних стилів має свої особливості в лексиці, фонетиці, фразеології, морфології, синтаксисі, у використанні емоційно-оцінних та експресивних засобів, однак у будь-якому стилі переважають загальномовні, чи міжстильові, норми — орфоепічні, орфографічні, лексичні, граматичні. Розглянемо найважливіші особливості кожного зі стилів. Центральне місце у всіх мовах належить розмовному стилеві, що вважається “нейтральним” різновидом літературної мови, на тлі якого виявляються особливості інших функціональних стилів.

Розмовний стиль застосовується в широкому повсякденному неспеціальному спілкуванні, у таких мовних ситуаціях, в яких відсутнє попереднє обдумування висловлювання, спеціальний добір мовних засобів. Цей стиль характеризується невимушеністю, особливим емоційним забарвленням, виразністю. У розмовному стилі широко вживається розмовна лексика і фразеологія, часто з яскравим емоційним забарвленням, просторічна лексика (завучка, директорша, стипуха, класно, запаритись (“втомитись”), рубати (“їсти”). Синтаксичними особливостями розмовного стилю є вживання неповних речень, слів-речень, звертань, вставних слів, зворотний порядок слів.

Для наукового стилю характерні попереднє обдумування висловлювання, його логічна стрункість, точність у поясненні фактів. Наукові роботи відзначаються монологічним характером. Лексика характеризується нейтральністю. Характерною рисою наукового стилю є наявність термінології. Специфіка стилю яскраво виявляється на морфологічному рівні, зокрема у таких особливостях: заміна особового займенника я авторським ми (“Ми прийшли до висновку…”; “Ми погоджуємося з нашим опонентом…”; “Ми пропонуємо таке вирішення проблеми…”); абстраговане, “позачасове” вживання дієслівної категорії часу (“Правопис охоплює орфографію і пунктуацію”; “Рекуператори використовуються в металургійній і хімічній промисловості”; “З газосилікату виготовляють тепло- і звукоізоляційні вироби”; “Гатерія живиться комахами, молюсками, яких добуває вночі”); використання типових сполучників і відносних слів (залежно від того, що; після того, як). Характерними для синтаксису наукового стилю є складні речення різних типів, відокремлені звороти, конструкції з однорідними членами речення, а також прямий порядок слів.

Публіцистичний стиль використовується для агітації та пропаганди. Це стиль суспільно-політичної літератури, газет, журналів, виступів на зборах тощо. Публіцистичний стиль характеризується використанням суспільно-політичної лексики і фразеології, різних термінів (наукових, політичних, спортивних і т. ін.). Цьому стилю притаманне вживання зображувально-виражальних засобів (епітетів, порівнянь, метафор тощо). Синтаксис публіцистичного стилю відзначається використанням спонукальних і окличних речень, риторичних питань, звертань, зворотного порядку слів.

Основна особливість художнього стилю — образність, створення образів мовними засобами. Цей стиль використовується при написанні художніх творів — романів, повістей, оповідань тощо. Характерною рисою художнього стилю є наочність, конкретність, емоційність зображення, які дозволяють автору впливати на читача. У художніх творах широко використовуються зображувально-виражальні засоби. Типовим для художнього стилю є включення фрагментів різних стилів. Іноді письменники використовують у своїх творах слова нелітературної мови — діалектизми, жаргонізми, просторіччя, вульгаризми. Стиль художньої літератури в кожному художньому творі відображає творчу індивідуальність автора.

Офіційно-діловий стиль обслуговує законодавство, адміністративно-господарську діяльність та інші ділянки життя, пов’язані з діловодством і документацією. У діловій мові реалізуються такі функції мови, як інформативна (повідомлення) і волюнтативна (вплив). Наприклад, такі документи, як автобіографія, акт, оголошення, складаються з метою повідомити про щось, а розпорядження містить наказ виконати якісь дії.

 

 


Читайте також:

  1. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  2. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  3. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  4. Аудіювання на уроках української мови
  5. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
  6. Боротьба Директорії за відродження УНР. Занепад Української державності.
  7. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60- 80-х роках XVII ст.
  8. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60-80-х роках XVII ст.
  9. Братства та їх роль в розвитку української культури.
  10. В чому була провідна роль української шляхти як верхівки українського суспільства в політичному житті XIV-XVI ст.
  11. Використання засобів фонетики у стилях літературної мови
  12. Випишіть тих військових діячів УНР, із чиїм імям повязують опір окупації України військами більшовицької Росії в останні роки Української революції.




Переглядів: 622

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
По через | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.016 сек.