• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Принцип інтенсифікації технологічних процесів

Принцип раціонального використання енергоресурсів та устаткування

Принцип раціонального використання сировини

Особливості дії законів фундаментальних наук у харчовій технології

Технологічні закономірності харчових технологій

Харчове виробництво як хіміко-технологічна система

План

Литература

1. Барулин, С.В. Теория и история налогообложения / С.В. Барулин. – М.: Экономисть, 2006. – 319 с.

2. Коровин, М.В. Основы теории налогообложения / М.В. Коровин. – М.: Экономистъ, 2006. – 575 с.

3. Майбуров, И.А. Теория и история налогообложения / И.А. Майбуров. – М.: ЮНИТИ, 2007. – 495 с.

4. Налоги, налоговое право / Под ред. Брызналина А. В. – М.: Юрайт, 2007. – 832 с.

5. Пансков В.Г. Налоги и налогообложение. Теория и практика. – Изд. Юрайт, 2011.–680 с.

6. Пансков В. Г. Налоги и налоговая система Российской Федерации: учебник. – М.: Финансы и статистика, 2007 . – 464 с.

7. Российская Федерация. Законы. Федеральный закон от 31 июля 1998 года № 146 – ФЗ «Налоговый кодекс (часть первая)».

8. Скрипниченко В.А. Налоги и налогообложение: учебное пособие. СПб.: Питер; М.: БИНФА, 2008. - 496 с. - http://www.consultant.ru

9. http://bibliofond.ru – библиотечный фонд

2.5. Принцип оптимального варіанта (принцип оптимізації)

Технологічний процес як технологічна система на сучас­них харчових виробництвах реалізується у вигляді техно­логічних ліній. Технологічна лінія, в свою чергу, як системний об'єкт складається з первин­них елементів — технологічних операцій, межі яких, як прави­ло, співпадають з межами машин і апаратів. Саме технологічна операція є первинним елементом технологічної системи тому, що тільки вона у взаємодії з іншими в межах процесу надає йо­му нову системну якість — цілісність.

Але, якщо розглядати технологічний процес як пла­номірну послідовну зміну властивостей сировини і формуван­ня властивостей готового продукту, то основою процесу є тех­нологічна операція (одиничний технологічний процес) як су­купність фізико-хімічних підсистем. Ці підсистеми склада­ються з типових фізичних, хімічних, біохімічних та мікробіологічних процесів, в ході яких і відбувається зміна ха­рактеристик сировини. Виходячи з цієї точки зору на техно­логічний процес, його, а відповідно й харчове виробництво як сукупність таких процесів, можна розглядати як певну хіміко-технологічну систему (ХТС).

Отже, хіміко -технологічна система — це сукупність пов'язаних між собою машин і агрегатів, в яких здійснюються одиничні технологічні процеси, необхідні для перетворення вихідної сировини в готовий продукт заданої якості і призна­чення. Саме ці перетворення складають фізико-хімічну сутність одиничного процесу, а тому через створення певних умов перебігу цих перетворень можна керувати технологічною операцією. 3 величезної кількості різноманітних перетворень, які відбуваються в харчовій сировині та проміжних продуктах під час процесу виробництва, можна виділити такі, що є типо­вими, повторюваними в багатьох харчових виробництвах. У технології вони отримали назву типових, а їх умовні графічні позначення називають технологічними процесорами. До них відносяться такі (табл. 2.1):

Оскільки технологічні операції, як правило, складаються з декількох типових процесів, які відбуваються в конкретній ма­шині одночасно, то й на графічних схемах операції відобража­ються комбінацією процесорів. Така комбінація процесорів, яка відповідає одиничному технологічному процесу, що відбу­вається в машині чи агрегаті, називається технологічнимоператором. При проектуванні або модернізації техно­логічних ліній їх складові — операції розглядаються саме як технологічні оператори, через зміну вхідних та вихідних по­токів яких здійснюється контроль та регулювання техно­логічного процесу. Принципова схема багатофункціонального технологічного оператора наведена на рис. 2.1 .

Рис. 2.1. схема технологічного оператора:

х_х , х₂...х_п , х - індивідуальні та узагальнені характеристики вхідних потоків.

Уі, У₂…У_п і У - індивідуальні та узагальнені характеристики вихідних потоків.

Як і технологічні операції, оператори поділяють на основні і допоміжні в залежності від характеру перетворень продукту, яких він зазнає при проходженні через оператор. До основних відносяться технологічні оператори цільового призначення, а саме: хімічних, біохімічних, мікробіологічних перетворень, суттєвих фізичних змін (міжфазовий масообмін, подрібнення, змішування, розділення тощо). Допоміжними операторами вважаються ті, що відображають енергетичний та агрегат­ний стан технологічних потоків (охолодження, нагрівання, термостатування, зміна агрегатного стану та ін.).

Взаємодія технологічних операторів у складі системи відбувається за допомогою технологічних зв'язків, під якими розуміються матеріальні або енергетичні потоки. Ці внутрішні зв'язки, а також взаємодія системи з оточенням на графічних схемах зазвичай зображують стрілками, що вказують направ­лення потоків, частіше за все матеріальних. Серед багатьох варіантів поєднання операторів у технологічну систему виділя­ють п'ять основних типів технологічних зв'язків: послідовний, послідовно-обвідний (байпас), паралельний (колекторний), пе­рехресний та зворотний (рециклічний) (рис. 2.2 і 2.3).

Рис. 2.2. Типи зв’язків між операторами в технологічних системах:
а — послідовний; б — послідовно-обвідний (байпасний); в — паралельний;

г — перехресний

Рис. 2.3. Технологічні системи з зворотним зв’язком операторів: .

а — послідовно-зворотним; б — паралельно-зворотним

Послідовним називають такий тип технологічних зв'язків, коли потік проходить через кожен оператор тільки один раз. Технологічні лінії, які будуються за допомогою такого типу зв'язків, називають відкритими. Такий зв'язок використо­вується частіше за все при об'єднанні декількох машин в тех­нологічний агрегат, в якому послідовно виконується одна й та ж операція або суміжні операції. Така схема поєднання опера­торів дозволяє поступово надавати продукту потрібних харак­теристик та ефективно використовувати оператори цього ти­пу. Наприклад, послідовне миття сировини в миєчному агре­гаті, розмелювання зерна на валкових млинах, уварювання то­матної пасти у вакуум-випарних апаратах.

При послідовно-обвідному (байпасному) типу зв'язків тех­нологічний потік розгалужується на два або більше і частина з них минають один чи декілька наступних операторів. Такий тип зв'язку використовується достатньо широко в харчових виробництвах при обробці сировини різними методами. Так, при виробництві соняшникової олії частина проміжного продукту піддається прямій екстракції, а інша проходить спочат­ку через прес для попереднього вилучення олії.

Паралельні технологічні зв'язки також дуже поширені в харчових виробництвах. При цьому типу зв'язку техно­логічний потік так само розгалужується на дві-три паралельні гілки, на яких, на відміну від попереднього типу зв'язків, гілки потоку проходять всі оператори, не минаючи жодного з них. Такий зв'язок використовують у разі наявності в складі проце­су періодичних (дискретних) операцій, в разі отримання з од­ного виду сировини різних продуктів та в інших випадках. Створення таких паралельних дільниць у складі системи хоча й пов'язано зі збільшенням кількості машин, апаратів та устат­кування, задіяних в процесі, та з додатковими витратами, зате дозволяє істотно підвищити продуктивність технологічної лінії, її надійність, стабільність режиму, безперервність проце­су. Прикладом такого типу зв'язків може слугувати дільниця стерилізації з двох або трьох ліній автоклавів у консервному виробництві.

Перехресним називають зв'язок, коли один технологічний потік (матеріальний) перехрещується за напрямом руху з іншим, частіше за все енергетичним. Цей тип зв'язку застосовують для більш ефективного використання виробни­чих площ, енергоресурсів, зменшення парку технологічного обладнання. За таким типом зв'язків здійснюється, наприклад, висушування макаронних виробів, плодів, овочів, дрібної ри­би на паралельних сітчастих конвеєрах, які продуваються по­током теплого повітря, або процес охолодження м'ясних туш, ковбасних виробів, або миття сировини методом душування.

Зворотним (або рециклічним) зв'язком називається такий, при якому технологічний потік розгалужується на два-три і частина з них повертається на попередню або декілька попе­редніх операцій. В залежності від кількості зворотних гілок розрізняють послідовно-зворотний і паралельно-зворотний типи зв'язку (рис. 2.3).

У системі зі зворотним зв'язком розрізняють прямий вхідний потік (А), прямий вихідний (D), головні (В і С)та зво­ротній (Е).Для характеристики такої системи використо­вується показник — коефіцієнт рециркуляції. Його розрахову­ють за такою формулою:

K_R=G_E/G_A (1)

де: K_R — коефіцієнт рециркуляції;

G_E та G_A — відповідно масові витрати прямого (А) та зворот­ного потоку (Е).

Системи зі зворотним зв'язком знайшли широке застосу­вання в харчових виробництвах тому, що вони забезпечують найбільш ефективне використання сировини, устаткування, енергії, сприяють підвищенню швидкості процесу та оп-тимізації технологічних режимів.

Підсумовуючи розглянуте, треба зазначити, що викорис­товуючи різні типові процеси, різне їх апаратурне оформлення та комбінуючи їх взаємодію за різними типами зв'язку, можна синтезувати дуже багато комбінацій ХТС. Це можливо тому, що кожний з елементів цього сполучення (одиничні процеси, технологічні оператори та їх зв'язки) існують у багатьох варіантах. Звідси завдання проектувальника технологічних систем — проаналізувати можливі комбінації ХТС та вибрати з них оптимальний за певними критеріями. Подібні ж завдан­ня вирішує і інженер-технолог під час модернізації діючих технологічних ліній з метою підвищення ефективності їх функціонування. Вирішення цих завдань значно полег­шується і прискорюється при використанні комп'ютерної техніки та інформаційних технологій.

Читайте також:

1. Автоматизація виробничих процесів
2. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
3. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
4. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
5. Антикорупційні принципи
6. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
7. Б/. Принципи виборчого права.
8. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
9. Базові принципи психології спорту.
10. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
11. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
12. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.

Переглядів: 1757