Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Основні моральні принципи та якості

Питання 2. Моральні принципи та моральні якості юриста.

Основу та суть професійної діяльності юриста визначають моральні принципи, які служать також його світоглядним і методологічним орієнтиром і на яких грунтується моральна культура [13, 184, 248].

У науковій правничій літературі висвітлені основні принципи без яких не може сформуватися юрист у вищому навчальному закладі.

Вони пронизують зміст норм моралі, визначають логіку поведінки в тій чи іншій ситуації, а також професійно необхідні моральні якості.

1. Відданість ідеалам правової держави демократичного і функціональноорієнтованого суспільства.

2. Дотримання принципів верховенства права і законності.

3. Гуменне, турботливе ставлення до людини.

4. Принцип високоморального співробітництва як з коллегами так і клієнтами.

5. Справедливістьі непримиренність.

6. Об’єктивність до несправедливості.

7. Істинність.

8. Порядність.

9. Довіра.

10. Співчуття.

11. Добросовісне ставлення до праці.

12. Чесність, правдивість і самовідданість.

13. Колективізм.

Соціологічні дослідження, які проводив Центр соціальних експертиз Інституту соціології НАН України, вивчаючи стан громадянського суспільства в Україні, свідчать, що довіра населення до більшості державних установ і соціальних інститутів украй низька. Так, цілком і здебільшого довіряють органам внутрішніх справ 12 % респондентів, СБУ та прокуратурі- по 15% , судам (усіх рівнів) – 20 %, а адвокатам – 24 %. Зовсім не довіряють (відповідно) 35%, 31%, 28%, 26% [165, 120-121].

Причиною низької довіри до судової гілки влади і правоохоронних органів є залучення правоохоронців, податківців і суддівського корпусу до «політичних ігор» і «Політичних розбірок», бюрократизації і корумпованість органів та їхніх співробітників як складової державного апарату загалом. Найбільш часто порушують конституційні права людини і громадянина співробітники органів внутрішніх справ (38 % респондентів) і суду (10% )[39,68-69]

Проблема формування особистості юриста особливо гостро постала сьогодін – у період зміни соціальних координат і принципів розвитку, коли утверджується нова система цінностей, здійснюються суспільні пріоритети.

А так як професійна діяльність юриста торкається найважливіших інтересів людей, їх благ, а іноді й долі, є є це накладає особливий тягар моральної відповідальності за зміст, процес і результати своєї професійної діяльності на суддів, прокурорів, слідчих, адвокатів та інших працівників юридичної спеціальності й вимагає від них високих моральних якостей. До юристів, які працюють у правоохоронних органах та в інших державних структурах й наділені владними повноваженнями, ставляться підвищені моральні вимоги ще й як до представників державних органів і держави, носіїв владних повноважень, охоронців закону.

Може відбутися як людина і професіонал за умови наявності, крім ділових, інтелектуальних, емоційно-вольових, комунікативних, організаторських, також високих професійно необхідних моральних якостей.

Ми вважаємо що ними повинні бути: високий рівень моральної култури та моральної свідомості, твердість моральних принципів, духовність, гуманність, правдивість, справделивість, істинність, вірність службовому обов’язку, відповідальність, громадянська мужінсть, патріотизм, незалежність, самостійність, неупередженість, вірність, чесність, сміливість, оптимізм, виключна обачність, порядність, старанність, скромність, непідкупність, людяність, співчутливість, активність, здатність уявити себе на місці іншої людини і розглянути проблему з цієї позиції, розвинене почуття совісті, дисциплінованість, принциповість, здатність до співчуття та милосердя, вдячність, доброзичливість, вихованість, чемність, толерантність, терпимість, інтернаціоналізм, бережливість, колективізм, альтруїзм, чуйність, гідність, тощо.

Для прикладу зупинимись лише на такій ознаці порядності, як правдивість. Це моральна якість юриста, яка характеризує його як особистість, котра зробила для себе правилом встановлювати в будь-якій юридичній спаві та говорити людям істину, не приховувати від них дійсний стан справ.

Вимога здійснювати правосуддя згідно з «правдою»та встановленою «істиною» звучить на теренах України з часів Київської Русі. Так, розглядаючи проблему взаємодії права і моралі, вирішення закону і благодаті, істини і правди, митрополит Іларіон у першій, яка надійшла до нас, давньоруській письмовій пам’ятці XI століття під назвою «Слово про закон і благодать», говорить, що Володимир Великий був «правдой облечен, крепостью препоясан, истиной обут, смыслом венчан», тобто правив Китївською Руссю мудро та згідно з законом.

На думку сучасних дослідників, стина і правда в Іларіона - це результат високого внутрішнього удосконалення людини, яке наступає під впливом моральних норм християнської моралі [160, 98-103].

Моральні якості юриста:

- забезпечують громадянську спрямованість та зміст соціальних цінностей юристів (цілеспрямованість, відповідальність, гуманізм, патріотизм, інтернаціоналізм, толерантність, громадянська мужність, колективізм);

- спрямовані на досягення поставлених питань цілей (ініціативність, енергійність, наполегливість, самостійність, обов’язковість, старанність, незалежність, сміливість, альтруізм);

- допомагають контролювати і гальмувати вияви у поведінці (витримка, стриманість, ввічливість, володіння собою, принциповість);

- сприяють досягненню мети (діловитість, уміння вибудовувати моральний досвід особистості, активність, твердість моральних принципів);

- сприяють самовдосконаленню та самовихованню (здатність до самооцінки, самокритичність вимогливість до себе, справедливе ставлення до інших, самостійність, старанність, самопізнання, саморегуляція).

Структура блоків моральних якостей відносно динамічна, оскільки безперервно змінюється особистістю, яка сама перебуває у постійній зміні.

Наявність різних за функціями моральних якостей є своєрідним поєднанням моральної свідомості і поведінки юриста.

 


Читайте також:

  1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  2. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  3. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  4. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
  5. Аналіз структури та якості кредитного портфеля
  6. Аналіз якості виробничої інформації
  7. Аналіз якості обігового капіталу
  8. Аналіз якості продукції та робіт
  9. Антикорупційні принципи
  10. Артеріальний пульс, основні параметри
  11. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  12. Б/. Принципи виборчого права.




Переглядів: 1391

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Питання 4. Місце християнської моралі в етиці юриста.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.02 сек.