Системи основного обробітку грунту та вимоги до нього.
Рекомендована глибина основного обробітку грунту, см
Таблиця3.1.
Виробниче відділення
Ґрунти
підзолисті та дерново-підзолисті
сірі лісові, опідзолені чорноземи
потужні та звичайні чорноземи
південні чорноземи, каштанові
Посівне
20-22
22-25
25-27
27-35
Шкільне
25-35
30-40
35-45
40-50
Боронуванняпроводять з метою вирівняння і розпушування виораної поверхні, знищення ґрунтової кірки та загортання мінеральних добрив.
Культивацію проводять з метою більш глибокого розпушування грунту без обертання скиби та для боротьби з бур’янами. Роботу виконують культиваторами різних конструкцій та дисковими боронами. Своєчасна культивація значно покращує водно-повітряний режим грунту.
Лущенняпроводять з метою зменшення засміченості полів і покращення якості зяблевої оранки після зернобобових. Здійснюють його відвальними та дисковими лущильниками на глибину до 5 см. В результаті проведення цього прийому обробітку грунту насіння бур’янів мілко загортається в грунт і за сприятливих умов швидко проростає, а після цього небажана трав’яна рослинність легко знищуються культурною оранкою.
Вирішити усі завдання, покладені на обробіток грунту, проведенням тільки одного окремого прийому неможливо, тому, для досягнення мети обробітку грунту застосовують ряд прийомів, які виконують у певній послідовності. Сукупність таких прийомів, що спрямовані на вирішення головних завдань обробітку грунту в конкретних грунтово-кліматичних умовах, називають системою обробітку грунту (СОГ). При вирощуванні садивного матеріалу в розсадниках для основного обробітку грунту використовують такі системи основного обробітку грунту: зяблеву, чорного, раннього, зайнятого і сидерального парів(мал.3.2).