Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






ЛЕКЦИЯ 4

Вступ

План

Стаття 185. Завершення митного режиму відмови на користь держави

Стаття 184. Поміщення товарів у митний режим відмови на користь держави

1. У митний режим відмови на користь держави поміщуються іноземні товари.

2. Відмова від товарів на користь держави здійснюється за відповідною письмовою заявою власника цих товарів та з дозволу митного органу.

3. Кабінет Міністрів України визначає перелік товарів, які не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави .

4. Іноземні товари поміщуються у митний режим відмови на користь держави із звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

1. Митний режим відмови на користь держави завершується після розміщення товарів на складі митного органу.

2. Відповідальність за неправомірне розпорядження товарами шляхом їх поміщення в митний режим відмови на користь держави несе декларант. Митні органи не відшкодовують будь-які майнові претензії осіб, які мають повноваження щодо товарів, від яких декларант відмовився на користь держави.

 

Вступ

1.Сутність та поняття оперативно-розшукової ситуації

2.Зміст оперативно-розшукової ситуації

 

 


 

У системі органів Міністерства доходів і зборів України та, зокрема, у податковій міліції дуже часто для визначення сфери застосування зусиль оперативно-розшукової діяльності, основною категорією якої являється оперативно-розшукова тактика, вживається термін оперативно-розшукова ситуація.

Зміст оперативно-розшукової тактики розкривається через її структуру, основні характеристики на рівні її існування.

Під структурою поняття слід розуміти такі її елементи, які охоплюють собою увесь комплекс послідовних дій – від оцінки ситуації до досягнення поставленої мети.

Одним з найважливіших елементів оперативно-розшукової тактики є оперативно-розшукова ситуація.

Необхідність даної категорії зумовлена потребою у вивченні специфічного механізму прийняття та реалізації оперативно-тактичних рішень, які сполучають інтелектуальні та діяльнісні аспекти оперативної роботи. Саме у результаті вивчення та оцінки оперативно-розшукової ситуації висовуються версії, формуються рішення, визначаються найкращі заходи їх реалізації.

Звідси, оцінка ситуації, осмислення явищ, аналіз поступаючої та маючої місце інформації – все це інтелектуальні операції, припускаючи професійні знання, досвід, плідне мислення оперативного працівника податкової міліції. На їх основі, які було визначено раніше, виникають тактичні рішення, здійснюється вибір засобів, методів та інших можливостей ОРД, порядок застосування у ході підготовки та проведення оперативно-розшукових заходів для досягнення покладеної мети.

У цьому заключається значення такого елемента оперативно-розшукової тактики як оперативно-розшукова ситуація у ефективній протидії злочинам у системі оподаткування.

1.Сутність та поняття оперативно-розшукової ситуації.

Оперативно-розшукова ситуація посідає центральне місце в структурі тактики, оскільки прийоми що використовуються в оперативно-розшуковій діяльності податкової міліції, застосовуються з обов’язковим урахуванням існуючої реальності, відповідних умов, що склалися або штучно створених. Саме умови в яких діє оперативний підрозділ податкової міліції і застосовує тактичні прийоми, засоби, методи, форми та сили ОРД, визначають суть оперативно-розшукової ситуації.

Поняття оперативно-розшукової ситуації по-різному трактується вченими в галузі оперативно-розшукової діяльності та оперативними працівниками.

Для більш детального та глибокого вивчення поняття та сутності такої категорії як « оперативно-розшукова ситуація» спочатку треба дослідити ще більш ширше поняття – «оперативно-розшукова обстановка» в яке, на нашу думку, входить перше.

У довідковій літературі оперативна обстановка визначається як сукупність факторів (умов) внутрішнього і зовнішнього середовища, характер і зміст яких визначається переліком оперативно-службових заходів впливу на конкретні напрями правоохоронної діяльності. В теорії управління оперативна обстановка як вид управлінської діяльності, обов’язкова умова розробки управлінських рішень. Оперативна обстановка як функція управління притаманна і діяльності податкової міліції, її галузевим службам і підрозділам у боротьбі зі злочинністю у сфері оподаткування.

Згідно Кратної розшукової енциклопедії оперативна обстановка – сукупність обставин об’єктивної та суб’єктивної властивості, характер та зміст якої впливає на прийняття відповідних заходів, впливу уповноваженим на те суб’єктом оперативно-розшукової діяльності на осіб, що становлять оперативний інтерес на конкретній ділянці в визначений період часу.

Як показує вивчення наукових досліджень та практичної діяльності оперативних підрозділів податкової міліції оперативна обстановка складається з декількох основних елементів:

1) середовище (територіально-географічні, соціально-економічні, демографічні, релігійні та інші характеристики території, яка обслуговується оперативними підрозділами податкової міліції);

2) структура, динаміка, рівень злочинності та адміністративних правопорушень, дані про суб’єктів протиправних діянь;

3) ефективність використання сил та засобів оперативних підрозділів податкової міліції, взаємодії з іншими державними громадськими об′єднаннями та окремим особами у боротьбі зі злочинністю;

4) результати оперативно-службової діяльності із запобігання злочинам у сфері оподаткування, їх припинення, розкриття та розслідування, розшуку злочинців і встановлення місця знаходження платників податків.

Аналіз практичної діяльності оперативних підрозділів податкової міліції дозволяє змістовно визначити процес вивчення оперативної обстановки, який заключає у собі:

§ збір, вивчення та оцінка систематичних даних про стан, рівень, структуру та динаміку злочинності;

§ виявлення та вивчення факторів (соціальних та інших процесів) та явищ, що впливають негативно або позитивно на рівень, структуру, динаміку злочинності у сфері оподаткування вцілому, або окремих видів злочинності;

§ виявлення та вивчення специфічних факторів, подій та обставин оперативно-криміналістичного характеру, тобто тих, які визначають специфіку вчинення злочинів з боку визначеного контингенту осіб, на встановлених територіях або об’єктах тощо;

§ збір та вивчення відомостей що характеризують кінцеві результати та ефективність діяльності оперативних підрозділів податкової міліції по виявленню, попередженню та розкриттю злочинів у сфері оподаткування;

§ оцінка узагальненої характеристики оперативної обстановки як системного об’єкту відповідного впливу з боку оперативних підрозділів податкової міліції на встановленій території та за визначений відрізок часу.

У цілому, розглянуті вище положення, являються методологічною базою здійснення як наукового пізнання, так і практичного аналізу оперативними підрозділами податкової міліції, об′єктів оперативно-розшукового впливу, якими і є оперативна обстановка у цілому у сфері розкриття усіх злочинів або окремих її різновидів, зумовлені цілями та завданнями розкриття окремих видів злочинів у сфері оподаткування.

Оперативна обстановка являє собою у широкому розумінні слова об’єктивно існуюче, в умовах конкретного міста та часу, специфічне соціально-системне створення включаючи сукупність елементів:

§ злочинність (як загальний її сукупний стан так і конкретні злочини);

§ фактори соціального середовища (які роблять криміногенний або анти криміногенний вплив на злочинність у цілому, та на окремі види, або різновиди, у тому числі фактори, події, обставини що визначають специфіку по цілям, мотивам, способам, обставинам тощо)

§ вчинення конкретних злочинних актів, а також суб’єктивні умови пов’язані з практичною діяльністю податкової міліції у боротьбі зі злочинністю у сфері оподаткування.

Поняття «оперативна обстановка» має багатопланове наукове та практичне значення.

Як наукова категорія, оперативна обстановка фіксує наші уявлення про складний комплекс (систему) і різнохарактерних, реальних явищ та процесів, які мають стратегічне та тактичне значення у боротьбі податкової міліції зі злочинністю. У цьому зв’язку вона (категорія) має практичне призначення, а також відкриває шляхи для глибокого гносеологічного пізнання явищ і процесів. При цьому дане поняття дозволяє вивчити вказану систему з позицій матеріалістичного підходу в їх єдності та визначеної цілісності.

Це закономірно повинно вести до отримання якісно нових та внутрішньо-цілісних знань про об’єкт впливу податкової міліції у сфері діяльності по розкриттю злочинів, а отже, до визначення на даній основі адекватних заходів, засобів і методів такого впливу в умовах конкретного місця та часу.

На основі вищевикладеного під оперативною обстановкою у найбільш схематичному вигляді треба розуміти сукупність реально існуючих умов, що мають значення для ефективності боротьби зі злочинністю у сфері оподаткування.

Але при всьому цьому оперативна обстановка – не абстрактне поняття, а жива дійсність існуюча реально. Пізнання її не є самоціллю. Кінцевою метою вивчення та аналізу оперативної обстановки є проникнення у глибину явищ, з′ясування причин, які породжують ті або інші зміни податкової злочинності для прийняття необхідних рішень. Тому орієнтуватися в оперативній обстановці співробітникам податкової міліції необхідно для службової діяльності, для внесення змін у порядок використання сил, засобів, форм та методів ОРД.

З урахуванням всього вищевикладеного можна прийти до висновку, що оперативна обстановка у процесі виявлення, попередження та розкриття злочинів у сфері оподаткування являє собою у широкому понятті, об’єктивно-існуюче в умовах конкретного місця та часу специфічне соціальне системне формування, що включає в себе сукупність таких елементів як злочинність, фактори соціальної сфери, а також суб’єктивні умови, пов’язані з практичною діяльністю суб’єктів протидії злочинності у сфері господарської діяльності.

Коли ми звернемося до виникнення такого поняття як «оперативно-розшукова ситуація» необхідно визначити що, оперативно-розшукова ситуація – це складна динамічна система, яка виникає у ході здійснення оперативно-розшукової діяльності та включає в себе людей, їх вчинки, інтереси, цілі, просторно-часові та інші фактори, які відображають стан оперативно-розшукових заходів стосовно конкретних осіб та фактів, що становлять оперативний інтерес, а також процес пошуку зазначених осіб та фактів.

Деякі вчені та практичні працівники до складових оперативно-розшукової ситуації відносять:

§ оперативно-тактичну характеристику відповідної криміногенної чи кримінальної події, у зв’язку з чим проводяться оперативно-розшукові дії;

§ характеристику умов, у яких проявилась ця подія;

§ реальні можливості оперативного підрозділу, якому необхідно здійснити відповідні заходи для вирішення завдання, що виникло.

На основі викладеного можна зробити висновок, що оперативно-розшукова ситуація це реально існуючий на даний момент стан конкретної криміногенної чи кримінальної події, у зв’язку з яким здійснюються оперативно-розшукові заходи, умови, в яких вони проводяться, і спроможності оперативного підрозділу (працівника) податкової міліції здійснити ці заходи.

Одним із першим про таке поняття в свій час писав А.К.Кавалиерис. Останній висунув гіпотезу про існування оперативно-тактичної ситуації як різновиду конкретної оперативної обстановки, зміст якої у цьому випадку носить в значній мірі кримінальний характер. На його думку існуючі у кожному регіоні криміногенні та інші фактори, які вивчаються кримінологією, створюють ситуацію, яка у кінцевому рахунку у рівній мірі впливає як на вчинення злочинів, так і на їх розкриття.

Необхідність даної категорії обумовлена потребою у вивченні специфічного механізму прийняття та реалізації оперативно-тактичних рішень, які являються зв’язковим сполученим кільцем інтелектуального та діяльного аспектів оперативної роботи. Якраз у результаті вивчення та оцінки ситуації висовуються версії, формуються рішення, визначаються конкретні заходи їх реалізації.

Вчені у галузі ОРД постійно працюють над розвитком та доповненням змісту та сукупності поняття «оперативно-розшукова ситуація».

Наприклад, В.Г.Самойлов писав, що оперативно-розшукова ситуація включає в себе сукупність фактичних даних про кримінальні події та умови, в яких необхідно приймати рішення щодо здійснення оперативно-розшукового заходу та забезпечити його реалізацію.

До елементів оперативно-розшукової ситуації він відносить:

§ оперативно-тактичну характеристику на даний момент певної кримінальної або криміногенної події;

§ характеристику умов, в яких проявляється ця подія;

§ характеристику реальних можливостей оперативного працівника (або оперативного апарату) приймати необхідні заходи для вирішення завдання, яке має місце.

Для того, щоб підійти до визначення поняття оперативно-розшукової ситуації розглянемо сутність самого слова «ситуація».

Слово «ситуація» означає обставину, положення, сукупність обставин. У широку розумінні воно застосовується у щоденному житті і означає ті умови, в яких вона протікає. Водночас, як категорія відповідних галузей науки, термін «ситуація» надто багатоаспектний і несе різне суттєве навантаження. Наприклад, для кримінології найбільший інтерес становить поняття конкретної життєвої ситуації, яка визначається «як сукупність обставин життя даної особи перед здійсненням злочину, які при вирішальній ролі його антисуспільних поглядів, намагань та звичок впливають на його дії, що підлягають кримінальній відповідальності». Разом з тим, незважаючи на різницю у суттєвому змісті цього поняття, його функціональне навантаження у різних галузях науки у принципі єдине, оскільки проблема ситуації,взагалі, і оперативно-розшукової зокрема, є важливою складовою більш загальної проблеми – проблеми прийняття рішення.

Згідно з новим тлумачним словником української мови, ситуація – це сукупність умов і обставин, що створюють певне становище, викликають ті чи інші взаємини людей, стани, положення.

Ситуація оперативно-розшукова – сукупність обставин, у яких у відповідний відрізок часу (як правило, незначний) здійснюється ОРД.

Аналізуючи вищевикладене можна зробити висновок, що оперативно-розшукова ситуація – це тактична категорія, складна динамічна система, своєрідна інформаційна модель, сукупність умов та обставин, що створюють певне становище у реальному житті у відповідний проміжок часу (як правило, незначний), дійсно існуючий стан криміногенної чи кримінальної події або іншого пов’язаного з ним факту (або загрози настання такої події), у зв’язку з чим приймається оперативно-тактичне рішення, яке визначає лінію поведінки оперативного співробітника податкової міліції, та здійснюються оперативно-розшукові заходи, а також умови, в яких вони проводяться, і можливості оперативника (підрозділу) здійснювати ці заходи та забезпечити їх виконання з метою своєчасного виявлення, припинення та розкриття злочинів, розшуку осіб, які їх вчинили або переховуються від слідства та суду.

 

2.Зміст оперативно-розшукової ситуації

Застосування оперативно-розшукових сил,засобів та методів здійснюється з врахуванням певних ситуацій (обставин), що склались або можуть скластися при вирішенні конкретних завдань оперативно-розшукової діяльності. Вони можуть позитивно або негативно впливати на лінію поведінки оперативного працівника податкової міліції,характер його дій, вибір найбільш ефективних прийомів та методів, ступінь зашифрованості чи негласності оперативно-розшукових заходів. Тому здійснення будь-якого тактичного заходу щодо кримінальної події, підготовки або скоєння злочину, розшуку та затримання злочинця мають місце тільки після ретельного вивчення й оцінки ситуації, що склалася.

Фактичними даними (інформацією), що характеризують оперативно-розшукову ситуацію в цілому, є відомості: про стан оперативної обстановки в регіоні чи зоні обслуговування; різке збільшення чи зменшення окремих видів злочинів; повторюваність часу, місць та способів злочинних посягань тощо.

Аналіз такої інформації дозволяє об′єднати різноманітну інформацію про об’єкт ОРД заходів, виділити найбільш суттєві риси кримінальної або криміногенної події, зробити певні узагальнення, що дозволяє скласти цілісну картину події або обставин, що склалися.

Оперативно-розшукова ситуація – це ті умови, в яких оперативні працівники податкової міліції планують застосувати оперативно-розшукові прийоми, засоби і методи ОРД. Іншими словами, це існуюча в даний, конкретний момент реальність, в умовах якої діє оперативний підрозділ податкової міліції, а саме:

§ умови та ситуація, які в своїй сукупності створюють динамічну систему, яка в будь-який час може змінитися під впливом неспрогнозованих змін реальності;

§ наявність об’єктивних факторів, що полегшують або ускладнюють ситуацію (наприклад, затримання організатора злочину іншим органом за правопорушення; конфлікт між учасниками злочинного угрупування; раптове втручання корумпованих осіб тощо);

§ наявність суб’єктивних факторів, що можуть проявитися в поведінці і діях учасників оперативно-розшукових заходів, низький професіоналізм, порушення спеціальних принципів – конспірації, наступальності, конфіденційності та інших.

Вивчення й оцінка оперативно-розшукової ситуації – це також пізнавальна діяльність, що базується на філософських категоріях пізнання та відображення. Аналіз ситуації здійснюється відповідно до загальних об’єктивних закономірностей і категорій гносеології, які притаманні процесу пізнання в усіх галузях теорії і практики. Отже,теорія пізнання дає можливість розглядати пізнавальний результат як знання, що відбивають реальний, справжній стан речей.

Пізнавальна діяльність щодо вивчення й оцінки оперативно-розшукової ситуації пов’язана із складним діалектичним процесом дослідженням події, що вивчається, і проходить суперечливий шлях від незнання до знання, від знання часткових фактів, що стосуються елементів ситуації, до пізнання всіх її сторін. У результаті з′ясовуються всі необхідні обставини об’єктивної дійсності на момент виявлення кримінальної події. А вона, як відомо, пізнається за її слідами, залишеними в оточуючій дійсності, за поведінкою і діями суб’єктів, що до неї причетні. Тому наукові положення і практичні рекомендації оперативно-розшукової тактики базуються на пізнанні об’єктивного процесу документування, збереження та оцінки фактичних даних, що мають значення для боротьби зі злочинністю, а також і закономірностей їх використання в умовах конкретної ситуації. При цьому оперативний працівник податкової міліції має справу з даними, що відображають не тільки протиправні дії, а і соціальні, психологічні та інші процеси, пов’язані з поведінкою особи при підготовці чи скоєнні злочину у сфері оподаткування.

Загальними основами вивчення та оцінки оперативно-розшукової ситуації передує збір, накопичення, переробка та аналіз інформації про кримінальну подію, зіставлення її з іншими фактичними даними та їх джерелами. Важливе значення для вивчення й оцінки оперативно-розшукової ситуації має інформація, яка отримана з негласних джерел та стан поінформованості оперативних підрозділів податкової міліції, а також інших відповідних правоохоронних органів держави про оперативну обстановку чи ситуацію, що склалася.

Отже, зміст оперативно-розшукової ситуації становить: фактичні дані (гласні і негласні) про кримінальну подію; умови, в яких необхідно діяти оперативному підрозділу податкової міліції; характеристику реальних можливостей оперативного підрозділу щодо впливу на кримінальну подію; ступінь активності протидіючої сторони; наявність негласних джерел щодо висвітлення події скоєного злочину чи такого, що готується; можливість маневрування оперативно-розшуковими силами та засобами; необхідність та правомірність вдаватися до професійного ризику.

Окрім цього, оперативно-розшукова ситуація обумовлює необхідність як комплексного застосування засобів і методів ОРД, так і здійснення разового оперативно-розшукового заходу. Так, здійснюючи заходи щодо виявлення джерел фактичних даних, необхідних для вивчення оперативно-тактичної ситуації, працівники оперативних підрозділів повинні спрямувати свої зусилля на пошук об’єктів – «сховищ» такої інформації. В першу чергу, це – громадяни, які володіють інформацією про обставини скоєння злочину, поведінку підозрюваної особи, місце перебування розшукуваного злочинця, предмети і документи, на яких відбилися сліди злочину або які були знаряддям злочину. Значна інформація щодо ситуації, як склалася, отримується від негласних співробітників, підрозділу оперативного документування, оперативно-технічних підрозділів податкової міліції. Іншими словами, пізнання сутності оперативно-розшукової ситуації на цьому етапі починається з вивчення того, що лежить на поверхні, як явища дійсності. Такому безпосередньому сприйняттю доступні, як правило, матеріальні сліди і наслідки події, що перевіряється, що збереглися до часу її виявлення. Для відтворення за ними повної картини події необхідні: розумова праця, проникнення в суть явищ, їх правильна інтерпретація. А на цій основі – намагання пізнати загальну картину оперативно-розшукової ситуації, отримати об’єктивну картину кримінальної події, що потребує не тільки виявлення фактичних даних, але їх перевірки та оцінки.

Перевіркавиявлених фактичних даних ставить за мету встановити їх достовірність або, іншими словами, переконатись, що всі ці дані точно відображають дійсність. Тому досконала перевірка достовірності отриманої інформації має досить важливе значення.

Особливо слід врахувати таку обставину, що негативні наслідки можуть зявитися в силу непрофесійності збору фактичних даних, зустрічі з нетиповими слідоутвореннями скоєного злочину, перерви в документуванні злочинної діяльності розроблюваних осіб чи таких, що перевіряються, старанного маскування злочинцями протиправних дій, дезінформації оперативних підрозділів, розшифровки негласних співробітників тощо. Крім цього, фактичні дані, які отримуються від негласних джерел, представників громадськості, окремих громадян, можуть бути також недостовірними внаслідок добросовісної помилки або умисного викривлення істини під впливом підозрюваних у скоєнні злочину осіб.

Перевірка фактичних даних, що не викликають сумніву, дозволяє запланувати необхідні оперативно-розшукові заходи для впливу на ситуацію при запобіганні розкритті злочину або розшуку злочинців, що переховується від слідства та суду. Етап перевірки має важливе значення для своєчасного запобігання та розкриття оперативними підрозділами податкової міліції злочинів у сфері оподаткування.

При вивченні оперативно-розшукової ситуації та її моделюванні важливе значення має оцінка фактичних даних і джерел, що їх містять (матеріали оперативно-розшукової справи, повідомлення, результати застосування оперативно-технічних засобів).

До змісту оцінки фактичних даних (доказової іноформації) входить встановлення їх достовірності, належності, допустимості і достатності для вирішення завдань кримінального судочинства. Отримані в процесі оперативно-розшукової діяльності фактичні дані при їх зіставленні з іншими даними, отриманими, скажімо, процесуальний шляхом, дають підстави визначити подальші шляхи проведення оперативно-розшукових заходів, правильної оцінки не тільки конкретних даних, які є в розпорядженні оперативного працівника податкової міліції, а й оцінити оперативно-розшукову ситуацію в цілому.

При оцінці вирішується питання, чи достатньо фактичних даних для того, щоб на їх основі прийняти рішення про застосування відповідних розшукових прийомів проведення слідчих дій, чи необхідності провести додаткові оперативно-розшукові заходи для зміни ситуації на користь оперативного підрозділу, а в цілому – процесу доказування.

Оцінка фактичних даних ставить за мету визначити: чого вони варті, що підтверджують, про що свідчать, правильно чи неправильно відображають матеріальні і нематеріальні сліди злочинної події та оперативно-розшукову ситуацію в цілому.

Необхідність оцінки фактичних даних виникає і тоді, коли необхідно прийняти (а у випадках, передбачених оперативно-розшуковим чи кримінально-процесуальним законодавством, ще і письмово обгрунтувати) проміжне, етапне рішення по застосування, наприклад, окремих виняткових та тимчасових заходів ОРД (негласне проникнення в житло громадянина, зняття інформації з каналів зв’язку, контроль телеграфно-поштової кореспонденції тощо). Тобто тоді, коли оперативно-розшукова ситуація свідчить, що іншими способами одержати доказову інформацію неможливо.

Вивчення та оцінка дають можливість прийняти також підсумкове рішення (про документування злочинної діяльності розроблюваних осіб; реалізацію оперативно-розшукової інформації; затримання злочинців у момент скоєння злочину та ін.).

Таким чином, основу оперативно-розшукової ситуації становлять відповідні компоненти інформаційного характеру: загальні відомості про оперативну обстановку в цілому, обізнаність працівника оперативного підрозділу податкової міліції з обставинами підготовки чи скоєння злочину, гласні та негласні джерела інформації, ступінь протидії підозрюваних, необхідність проведення оперативних комбінацій з метою зміни оперативно-розшукової ситуації на свою користь та ін.

Сукупність інформаційних матеріалів та інших складових, що характеризують оперативно-розшукову ситуацію, дають нам підстави класифікувати ситуації як початкові, проміжні та кінцеві. Початкова оперативно-розшукова ситуаціявиникає з моменту виявлення кримінальної події або одержання первісної інформації про підготовку чи скоєння злочину. На цьому етапі оцінка ситуації повинна дати можливість оперативно-розшуковим шляхом встановити наявність або відсутність достатніх даних, які вказують на ознаки злочину; провести можливе та необхідне розвідувальне опитування громадян, витребувати від підприємств, установ, організацій, службових осіб і громадян предмети і документи, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; з′ясувати розмір шкоди, завданої злочином, тощо.

Проміжна оперативно-розшукова ситуаціяформується за результатами впливу оперативно-розшукових заходів на початкову ситуацію, коли гласні і негласні заходи не привели до кінцевого результату.

Оцінка проміжної ситуації дає можливість оперативним працівникам податкової міліції приймати рішення про застосування більш широких, складних оперативно-розшукових заходів: а) пошуку підходів негласних співробітників до розроблюваних осіб чи тих, що перевіряються; б) використання оперативних та оперативно-технічних засобів для документування злочинної діяльності розроблюваних осіб; в) затримання та камерної розробки осіб; г) проведення оперативних комбінацій та інших негласних заходів.

Кінцева оперативно-розшукова ситуація визначає ступінь та обсяг документування чи розслідування обставин кримінальної справи, достатність фактичних даних (доказів) та їх джерел. На цьому етапі оцінка ситуації повинна дати відповідь, чи надійно і достовірно встановлені обставини, які входять до предмета доказування, чи необхідно оперативно-розшуковим шляхом супроводжувати кримінальну справу у досудових у судових стадіях, які необхідно вживати заходи для запобігання новим злочинам у сфері оподаткування.

Результати дослідження показали, що оперативно-розшукова ситуація відзначається винятковою складністю, багатосторонністю зв’язків та їх суперечливістю, динамізмом руху. Так, за можливостями досягнення бажаного результату вона може бути сприятливою і несприятливою.

Перша – характеризується наявністю сприятливих умов, які природно склалися і дають можливість вирішити поставлене оперативно-розшукове завдання мінімальними силами при мінімальних затратах (наприклад, явка з повинною одного з членів злочинної групи, затримання розроблюваної особи за інше правопорушення, отримання інформації щодо місць зберігання чорної бухгалтерії або коштів одержаних злочинним шляхом).

Друга – характеризується відсутністю сприятливих умов або наявністю таких, що перешкоджають вирішенню оперативно-розшукового завдання (наприклад, відмова свідків або потерпілих від дачі показань, інформованість злочинця щодо оперативно-розшукових заходів, корумпованість з представниками владних структур, провали в агентурній мережі та ін. ). Такі випадки потребують зміни ситуації на більш сприятливу шляхом оперативних комбінацій.

Нарешті, за характером і ступенем протиборства оперативно-розшукову ситуацію можна поділити на безконфліктну та конфліктну. Найчастіше безконфліктна ситуація виникає при розкритті очевидних злочинів, затриманні злочинця в момент вчинення правопорушення, своєчасного вилучення бухгалтерських документів та інших доказів тощо.

Більш детального вивчення й оцінки потребує конфліктна оперативно-розшукова ситуація. І це зрозуміло, оскільки оперативний працівник і особа, яка підозрюється в скоєнні злочину, перебувають у стані протиборства. У зв’язку з цим інтереси правопорушника вступають в протиріччя з інтересами оперативного працівника податкової міліції, кожен з яких прямує до діаметрально протилежних цілей, намагаються протидіяти один одному. Причому характер такої протидії – різний.

Оперативний працівник, виступаючи від імені держави, зобов’язаний діяти в рамках суворого дотримання законності і професійної етики, тоді як злочинець таких обмежень не має.

Якщо врахувати, що оперативному працівникові може протистояти, наприклад, особливо небезпечний злочинець чи особа, якій відомі методи оперативно-розшукової діяльності, яка має корумповані зв’язки з правоохоронними органами або владними структурами, то такі ситуації ніяк не можна назвати безконфліктними, хоча ці конфлікти не завжди мають гласний характер. На відміну від слідчого, прокурора, суду, які виступають у кримінальному судочинстві гласно і мають в розпорядженні докази, то оперативному працівникові доводиться діяти конспіративно, зашифровувати свої цілі та джерела інформації, маскувати фактичну соціальну реальність. Цілком очевидно, що він діє не в якійсь штучно створеній обстановці, а в таких умовах і обставинах, співвідношення яких і створює реальну оперативно-розшукову ситуацію. Тому, конфліктну (найбільш складну ситуацію) ми визначаємо як сукупність характерних для оперативно-розшукової тактики факторів а обставин, які деякою мірою можуть ситуаційно змінюватися в небажаний для оперативного працівника бік.

До конфліктних оперативно-розшукових ситуацій, що найбільш яскраво проявилися в останні роки, слід віднести: а) непоодинокі випадки відмови свідків, потерпілих та інших суб’єктів кримінального судочинства від дачі показань; б) відмови брати участь у кримінальному судочинстві з причин підкупу, шантажу та погроз з боку злочинців; в) замовні вбивства учасників кримінального судочинства і навіть оперативних працівників, які володіють доказовою інформацією про діяльність злочинного формування; г) озброєність злочинних угрупувань, їх мобільність, наявність міжрегіональних та міжнародних зв’язків.

Особливо великого психологічного напруження набуває збір доказової інформації шляхом родичів і близьких злочинця, його співучасників, очевидців злочину та інших причетних до правопорушення осіб. Проведення розвідувального опитування цієї категорії осіб, застосування особистого пошуку, візуального спостереження, оперативно-розшукової діяльності часто характеризуються конфліктним характером, оскільки і оперативний працівник, і вказані особи найчастіше перебувають стані психологічного напруження, підвищеної настороженості, зашифровки своєї поведінки.

Розглянуті нами питання оперативно-розшукової ситуації не можна вважати завершеними без розгляду професійно – психологічного забезпечення діяльності оперативних працівників у сучасних умовах. Адже одні і ті ж умови, що склалися в оперативно-розшуковій ситуації, можуть по-різному сприйматися оперативними працівниками – залежно від їх професійної підготовленості, темпераменту, рис характеру та інших факторів. У зв’язку з цим нами стверджується, що психологічні закономірності, які притаманні оперативно-розшуковій тактиці, причинно пов'язані з особливими умовами, у яких діє оперативний працівник, а саме:

§ наявність конфліктних ситуацій і постійної протидії злочинця (злочинного середовища), який намагається таємно підготувати чи скоїти небезпечний злочин, переховується від слідства (суду) і фактично перебуває на нелегальному становищі, що потребує від працівників податкової міліції постійної оперативної готовності, оперативної гнучкості, самостійності і виправданого професійного ризику;

§ необхідність оперативно мислити, аналітично оцінювати ситуацію, що надходить з різних джерел, для прийняття правильного і обґрунтованого рішення, виходячи з реальної ситуації;

§ необхідність діяти наступально, раптово, швидко та винахідливо, проявляючи оперативну кмітливість, враховуючи постійний дефіцит часу і динамічні зміни ситуацій, фізичні і психічні перевантаження;

§ практична потреба з специфічних формах спілкування з іншими особами (конспіративний зв'язок з негласними співробітниками, проведення розвід опитувань, оперативних установок, застосування особистого пошуку тощо);

§ необхідність дієвої координації тактичних заходів з співробітниками інших служб та взаємодіючих органів.

Таким чином, оперативно-розшукова ситуація формулюється нами як сукупність обставин (факторів), які позитивно або негативно, конфліктно або безконфліктно склалися на момент вирішення конкретного оперативно-розшукового завдання.


Список використаних джерел:

1. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність»

2. Податковий Кодекс України

3. Закон України «Про Державну податкову службу України»

4. Оперативно-розыскная деятельность: Учебник, 2-е изд., доп. И перараб. Шумилова. – М.: ИНФРА – М., 2004. – Х.- 848 с.

5. Оперативно-розшукова діяльність: Навч.посіб. Є.М.Моісеєв, О.М.Джужа, Д.Й Никифорчук та ін. За ред. проф. О.М.Джужі. – К.: Правова єдність, 2009. – 310 с.

6. Б.И.Бараненко, Г.М.Бирюков Оперативная обстановка: понятие, структура, подходы к изучению и оценке // Вісник ЛІВС МВС України – 1998. - №2. – с. 163-164

7. В.П. Шиєнок Сущность оперативно- розыскной тактики: Лекция. – Мн.: МВШ МВД СРСР, 1998 – 26 с.

8. В.Г.Самойлов Оперативно-розыскная тактика органов внутренних дел: Учебное пособие. – М.: МВШМ МВД СССР, 1984. – с.25

9. Г.М.Бірюков Понятие,содержание оперативно-разыскной тактики// Міжнародний науково-практичний семінар «Проблемы усовершенствования законодательства и практики противодействия преступности в сфере хозяйственной деятельности» м.Ірпінь. – 2009.

10. Г.М.Бірюков Інформаційне забезпечення оперативно-розшукової тактики та основні напрями його захисту/ НПК «Актуальні проблеми забезпечення інформаційної безпеки держави» Інститут захисту інформації з обмеженим доступом Національної академії СБУ. – 2010.

11. Г.М.Бірюков Оперативно-розшукова ситуація, як елемент оперативно-розшукової тактики/ м.Луганськ. Постійно-діючий семінар, (Методологічні аспекти теорії і практики оперативно-розшукової діяльності в сучасних умовах). Державний університет Внутрішніх Справ ім. Е.О.Дідоренко. – 2011.


 

СИСТЕМАТИКА И КЛАССИФИКАЦИЯ БАКТЕРИЙ

1. Cистематика бактерий

2. Принципы классификации микроорганизмов

3. Классификация бактерий


Читайте також:

  1. Лекция 1
  2. ЛЕКЦИЯ 1
  3. Лекция 1.
  4. Лекция 1.
  5. Лекция 1. Введение
  6. Лекция 1. Векторная графика. Macromedia Flash MX Инструменты и технологии рисования во Flash
  7. Лекция 1. МАКРОЭКОНОМИКА. НАЦИОНАЛЬНАЯ
  8. ЛЕКЦИЯ 10
  9. Лекция 10.
  10. Лекция 11. Растворы электролитов. Электролитическая
  11. Лекция 11. Растворы электролитов. Электролитическая
  12. Лекция 11. Растворы электролитов. Электролитическая




Переглядів: 807

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Складові ГІС. | ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.019 сек.