Пересічний вміст елементів мінерального живлення в грунті

Агрохімічні основи застосування добрив

Зміст лекції

Тема: Особливості застосування добрив при вирощуванні садивного матеріалу .

(за програмою)

План:

1. Агрохімічні основи застосування добрив. Види добрив.

2. Застосування добрив у відкритому та закритому грунті.

3. Технологія та системи внесення добрив.

Література:

1. Гордієнко М.Г, Корецький Г.С., Маурер В.М. Лісові культури. - К.: Сільгоспосвіта, 1995. - 328 с.

2. Гордієнко М.І., Фесюк А.В., Маурер В.М., Гордієнко Н.М. Лісові культури. – К.: ІСДО, 1995. - 344 с.

3. Логгінов Б.Й. Кальной П.Г., Васильченко П.А. Лісове насіння та деревні розсадники. – К.: В-во УАСГН, 1980. – 210 с.

4. Гладкий Н.П. Питомник декоративних растений и кустарников. – Л.: Стройиздат, 1971. – 229 с.

5. Кальной П.Г. Чернега А.Н. Питомники декоративних растений. – К.: Колос, - 1969. – 129 с.

6. Маурер В.М. Декоративне розсадництво.Навчальний посібник. – Вінниця: Нова Книга,2007. – 264с.,іл.

Ключові слова:добрива, елементи мінерального живлення, система внесення добрив, підживлення рослин .

В зв’язку з інтенсивним і більш тривалим в часі, у порівнянні з сільськогосподарськими користуванням, використанням грунту в розсадниках деревним садивним матеріалом в його верхніх коренезаселених шарах відбуваються значні зміни умов живлення рослин, які посилюються внаслідок виносу з грунту значної кількості елементів мінерального живлення разом з вирощеним садивним матеріалом.

Розрізняють 3 види живлення рослин: повітряний, водний, мінеральний

Відомо, що рослинам для мінерального живлення необхідно понад 16 хімічних елементів. Чотири з них – вуглець, водень, кисень і азот – вони одержують з вуглекислого газу, води та частково з атмосферного азоту, а решту – з грунту. Елементи мінерального живлення, які деревні рослини поглинають з грунту, поділяють на дві групи:макро- та мікроелементи.

До макроелементів належать азот, фосфор, калій, сірка, кальцій, магній та залізо. Тканини рослини містять їх у значній кількості (від сотих долей процента до кількох процентів маси сухої речовини). До другої групи – мікроелементів належать марганець, бор, мідь, цинк, молібден, кобальт, хлор та ін. Вміст їх в рослинах незначний і становить тисячні та стотисячні частки відсотка. Різний вміст елементів мінерального живлення і в грунті (табл.4.1). Запас їх в грунті в значній мірі впливає на стан рослин і вміст елементів мінерального живлення в їх тканинах.

Таблиця 4.1.

(за Г. Крюссманом,1998)

Елемент мінерального живлення	Вміст в грунті, в % від маси сухої речовини або в мг/кг грунту
Азот /N/	0,02-0,4%, з них 95% в органічних з’єднаннях
Калій /К/	0,2-3,5%
Фосфор /Р/	0,02-0,15%
Магній /Мg/	0.05% в піщаних і до 0,5 % в глинистих грунтах
Залізо /Fe/	0,5-5%
Бор /В/	0,1-0,2%
Марганець /Мn/	0,2-0,3%
Мідь /Cu/	5-50 мг/кг
Цинк /Zn/	5-15 мг/кг
Молібден /Мо/	0,5-10 мг/кг

Нестачуосновних елементів мінерального живлення можна визначити за зовнішнім виглядом садивного матеріалу – ступенем його розвитку, забарвленням і розміром асиміляційного апарату. При нестачі азоту листя у рослин невеликих розмірів, блідо-зеленого кольору з жовтуватим відтінком, швидко опадає. Про нестачу в грунті фосфору свідчить темно-блакитне з пурпуровим відтінком забарвлення листків та блакитно-червоний колір шпильок сосни. Нестача калію викликає побуріння, пожовтіння, а згодом і відмирання рослинних тканин по краю листків, закручення їх країв донизу, а шпильки сосни набувають світло-жовтого кольору. Ознакою нестачі в грунті заліза є блідо-зелене забарвлення листків без ознак відмиранні тканин. Нестача кальцію на підзолистих грунтах є причиною зменшення довжини шпильок, ураження та відмирання бруньок і коріння.

Виключення того або іншого життєво важливого, функціонального елемента з поживної суміші може призвести до загибелі рослини. Через це ефективність вирощування садивного матеріалу у розсадниках багато в чому залежить від рівня забезпеченості рослини елементами мінерального живлення (табл. 4.2).

Таблиця 4.2.

Оцінка ґрунтів розсадника за вмістом в них гумусу та доступних форм елементів мінерального живлення в поживній суміші (за П.Г. Кальним)

Рівень забезпеченості рослин елементами мінерального жив-лення	Гумус (за Тюріним), %)	Вміст поживних речовин, мг/100 г грунту
Р₂О₅ (за Троугом)	К₂О₅ (за Масловою)
Дуже низький	1,0	до 3,0	0-5,0
Низький	1,1-2,5	3,1-7,0	5,1-10,0
Середній	2,6-3,0	7,1-12,0	10,1-15,0
Підвищений	3,1 і більше	12,1-18,0	15,1-20,0
Високий	3,1 і більше	18,1-25,0	20,1-30,0
Дуже високий	3,1 і більше	більше 25,0	більше 30,0

Шкала забезпеченості дозволяє встановити дефіцит того або іншого елемента мінерального живлення в період росту сіянців або саджанців.

Про потребу в елементах мінерального живлення взнають по:

- результатам агрохімічного аналізу грунту;

- хімічному аналізу рослин (листова діагностика);

- візуально по зовнішньому вигляду.

Забезпеченість рослин поживними речовинами у розсадниках, як і в сільському господарстві, регулюють внесенням добрив. Дія добрив у грунті різнобічна: вони поповнюють запаси елементів мінерального живлення в грунті, поліпшують його фізичні властивості, нейтралізують реакцію ґрунтового середовища, підвищують життєстійкість корисних мікроорганізмів, підвищують стійкість рослин до несприятливих метеорологічних умов та хвороб.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особистість та її місце у суспільстві. Соціологічна структура особистості	\|	Види добрив та їх характеристика

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.