• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Пересічний вміст елементів мінерального живлення в грунті

Агрохімічні основи застосування добрив

Зміст лекції

Тема: Особливості застосування добрив при вирощуванні садивного матеріалу .

(за програмою)

План:

1. Агрохімічні основи застосування добрив. Види добрив.

2. Застосування добрив у відкритому та закритому грунті.

3. Технологія та системи внесення добрив.

Література:

1. Гордієнко М.Г, Корецький Г.С., Маурер В.М. Лісові культури. - К.: Сільгоспосвіта, 1995. - 328 с.

2. Гордієнко М.І., Фесюк А.В., Маурер В.М., Гордієнко Н.М. Лісові культури. – К.: ІСДО, 1995. - 344 с.

3. Логгінов Б.Й. Кальной П.Г., Васильченко П.А. Лісове насіння та деревні розсадники. – К.: В-во УАСГН, 1980. – 210 с.

4. Гладкий Н.П. Питомник декоративних растений и кустарников. – Л.: Стройиздат, 1971. – 229 с.

5. Кальной П.Г. Чернега А.Н. Питомники декоративних растений. – К.: Колос, - 1969. – 129 с.

6. Маурер В.М. Декоративне розсадництво.Навчальний посібник. – Вінниця: Нова Книга,2007. – 264с.,іл.

Ключові слова:добрива, елементи мінерального живлення, система внесення добрив, підживлення рослин .

В зв’язку з інтенсивним і більш тривалим в часі, у порівнянні з сільськогосподарськими користуванням, використанням грунту в розсадниках деревним садивним матеріалом в його верхніх коренезаселених шарах відбуваються значні зміни умов живлення рослин, які посилюються внаслідок виносу з грунту значної кількості елементів мінерального живлення разом з вирощеним садивним матеріалом.

Розрізняють 3 види живлення рослин: повітряний, водний, мінеральний

Відомо, що рослинам для мінерального жив­лення необхідно понад 16 хімічних елементів. Чотири з них – вуг­лець, водень, кисень і азот – вони одержують з вуглекислого газу, води та частково з атмосферного азоту, а решту – з грунту. Елементи мінерального живлення, які деревні рослини поглинають з грунту, поділяють на дві групи:макро- та мікроелементи.

До макроелементів належать азот, фосфор, калій, сірка, кальцій, магній та залізо. Тканини росли­ни містять їх у значній кількості (від сотих долей процента до кількох процентів маси сухої речовини). До другої групи – мікроелементів належать марганець, бор, мідь, цинк, молібден, кобальт, хлор та ін. Вміст їх в рослинах незначний і становить тисячні та стотисячні частки відсотка. Різний вміст елементів мінерального живлення і в грунті (табл.4.1). Запас їх в грунті в значній мірі впливає на стан рослин і вміст елементів мінерального живлення в їх тканинах.

Таблиця 4.1.

(за Г. Крюссманом,1998)

Нестачуосновних елементів мінерального живлення можна визначити за зовнішнім виглядом садивного матеріалу – ступенем його розвитку, забарвленням і розміром асиміляційного апарату. При нестачі азоту листя у рослин невеликих розмірів, блідо-зеленого кольору з жовтуватим відтінком, швидко опадає. Про нестачу в грунті фосфору свідчить темно-блакитне з пурпуровим відтінком забарвлення листків та блакитно-червоний колір шпильок сосни. Нестача калію викликає побуріння, пожовтіння, а згодом і відмирання рослинних тканин по краю листків, закручення їх країв донизу, а шпильки сосни набувають світло-жовтого кольору. Ознакою нестачі в грунті заліза є блідо-зелене забарвлення листків без ознак відмиранні тканин. Нестача кальцію на підзолистих грунтах є причиною зменшення довжини шпильок, ураження та відмирання бруньок і коріння.

Виключення того або іншого життєво важливого, функціонального елемента з поживної суміші може призвести до загибелі рослини. Через це ефективність вирощування садивного матеріалу у розсадниках багато в чому залежить від рівня забезпеченості рослини елементами мінерального живлення (табл. 4.2).

Таблиця 4.2.

Оцінка ґрунтів розсадника за вмістом в них гумусу та доступних форм елементів мінерального живлення в поживній суміші (за П.Г. Кальним)

Шкала забезпеченості дозволяє встановити дефіцит того або іншого елемента мінерального живлення в період росту сіянців або саджанців.

Про потребу в елементах мінерального живлення взнають по:

- результатам агрохімічного аналізу грунту;

- хімічному аналізу рослин (листова діагностика);

- візуально по зовнішньому вигляду.

Забезпеченість рослин поживними речовинами у розсад­никах, як і в сільському господарстві, регулюють внесенням добрив. Дія добрив у грунті різнобічна: вони поповнюють запаси елементів мінерального живлення в грунті, поліпшують його фізичні власти­вості, нейтралізують реакцію ґрунтового середовища, підвищують життєстійкість корисних мікроорганізмів, підвищують стійкість рослин до несприятливих метеорологічних умов та хвороб.

Читайте також:

1. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
2. Автотрофне та гетеротрофне живлення
3. Азоновмістні органічні сполуки.
4. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
5. Безперебійні джерела живлення
6. Блоки живлення
7. Будова атомів хімічних елементів.
8. Будова нагрівальних елементів
9. Будова системи живлення
10. Валентність — це здатність атомів одного елемента сполу­чатися з певним числом атомів інших елементів під час утворення хімічних сполук.
11. Введення даних до клітинок і редагування їх вмісту.
12. Взаємозв’язок елементів управління

Переглядів: 924