Будова нагрівальних елементів

Ремонт побутової техніки - процес зміни, відновлення, поліпшення пристроїв, доведення об’єкту до початкових характеристик. У нашому повсякденному житті, в століття глобальної комп’ютеризації та автоматизації, нас оточує маса побутової техніки, такої як мікрохвильова піч, пилосос, праска, телевізор, телефон, холодильник і безліч інших наших помічників. Вони полегшують і покращують наше життя, економлять наш час. Ми купуючи побутову техніку та електроніку, рідко коли замислюємося - про ремонт та виход з ладу нашої улюбленої техніки. Немає побутової техніки, яка була б нам вічно. Іноді бувають дефекти зборки, а також дефекти на компонентному рівні, які неможливо проконтролювати на заводі виробника. Але в 90% поломок нашої побутової техніки, винні ми самі! Ремонт побутової техніки може бути не потрібний, якщо періодично проводити профілактичні роботи і діагностику. Якщо ви хочете, щоб Ваша побутова техніка служила Вам довго, тримайте її в чистоті. Ну а якщо у Вас виникли проблеми і виникла потреба у ремонті побутової техніки, то не намагайтеся самі проводити ремонт, тому що після некваліфікованого втручання найчастіше неможливо відремонтувати побутову апаратуру без заміни дорогих комплектуючих.

Будова нагрівальних елементів

План

Технічне обслуговування та ремонт електроприладів

Ремонт побутової техніки.

Сучасна квартира насичена досить складною домашньою технікою, яка живиться від електричної мережі. Це та сама електропроводка з елементами захисту та комутації, це різні електроприлади, перелік яких надзвичайно великий. У кожній групі приладів, однорідних за призначенням і принципом роботи, є цілий ряд моделей, що відрізняються один від одного конструкцією, потужністю, наявністю додаткових функцій. Відповідно різноманітні причини і характер можливих пошкоджень цих приладів. Зауважимо, що досить значна частина пошкоджень викликається не обережною експлуатацією приладів. А не кваліфікований ремонт - додаткова можливість отримання електротравм і опіків, виникнення загорянь, вже не кажучи про зіпсовані настрої при зникненні напруги в самий не відповідний момент.

У зв’язку з цим, велике значення має навчання населення «спілкування» з домашньою електротехнікою. Її ремонт своїми силами накладає на вас велику відповідальність за можливі не бажані наслідки в разі технічно неграмотного виконання і порушення чинних правил улаштування електроустановок (ПУЕ). Тому без чіткого розуміння причини, що викликала несправність, без знання принципу роботи пристрою ніхто не має права прикладувати до нього свої навіть вмілі руки. Допомогти читачеві не порушувати ці правила - ось головне завдання цього матеріалу. Тут же даються поради щодо підбору та утримання інструментів, виготовлення і застосування нескладних пристроїв, пошуку несправностей в електропроводці, логічного визначення місця прихованої несправності приладу без його розбирання, усунення несправностей.

В основу викладу покладено системний принцип, при якому з групи однорідних за призначенням приладів вибирається модель, найбільш повно відображає основні характеристики всієї групи, і стосовно до цієї моделі викладаються найважливіші відомості та практичні поради. Такий підхід орієнтує читача на велику самостійність при вивченні та ремонті інших приладів.

При конструюванні різних приладів часто потрібно щось нагрівати - велике (наприклад в муфельній печі) або маленьке (предметний столик мікроскопа, проводить по трубці воду і т.п.). Щоб нагріти, ми повинні перетворити на теплову енегію якийсь інший її вигляд - електричну, хімічну, енергію електромагнітних або звукових хвиль, ядерну і т.п. Ми зупинимося поки на електричних нагрівачах як найбільш універсальних і зручних в управлінні, хоча в різних випадках може бути оптимальним застосування інших типів нагрівачів.

Будь-який електронагрівач складається з пари провідників з низьким опором (для підведення енергії), з’єднаних провідником з високим опором (власне нагрівачем), а в інших місцях розділених ізолятором. При цьому вся конструкція (принаймні в зоні нагрівання) повинна витримувати робочу температуру нагрівача.

Нагрівальні елементи виготовляють у вигляді спіралі зі сплаву спеціальних металів. Цей сплав має великий опір і може тривалий час витримувати високу температуру, не окислюючись на повітрі. Під час проходження по спіралі електричного струму виділяється багато тепла, від якого вона нагрівається.

Залежно від призначення нагрівальні елементи можуть бути відкритими, захищеними і схованими.

Ці елементи застосовують у чайниках, самоварах, кавоварках, кип'ятильниках, плитках.

Електронагрівальні прилади одержали широке поширення. Приклади виконання деяких з них показані на рис. 1-4 з єдиною метою пояснити схеми їхнього включення. Розповсюджені побутові електроприлади з ескізами, технічними характеристиками, позначеннями й розшифровкою знаків, нанесених на прилади.

Рис 1. Праска (а), плитки з відкритою (б) і закритою (в) спіралями. Схема нагрівального приладу із двома ступенями нагрівання (г) і трубчастих нагрівальних елементів

У всіх побутових електронагрівальних приладах нагрівається спіраль із жаростійкого дроту або плоскої стрічки (звичайно з ніхрому), коли по ній проходить струм.

У прасці (рис. 1, а) дротова спіраль 7 укладена в порцелянові намиста й покладена в пази 6 підошви праски. Кінці спирали приєднані до штирків 1, на які надягають гнізда приладової розетки 5 знімного шнура 3. В іншій конструкції стрічка 8 навита на пластину 9 з міканіту (склеєні шматочки слюди). Такий нагрівальний елемент містять між двома електроізолюючими пластинами й кладуть на підошву праски. У сучасних конструкціях прасок трубчастий нагрівач незмінюваний - він покладений у підошву праски. У цей час прості праски (рис. 1, а) застосовують рідко. Звичайно праски постачають терморегуляторами, а іноді й увлажнителями.

У плитці на рис. 1, б спіраль 10 покладена в пази керамічної підстави 11. Плитки з відкритими спіралями ще перебувають в експлуатації, але вони далеко не досконалі. До відкритої спіралі легко доторкнутися, а це небезпечно, тому що спіраль перебуває під напругою. Крім того, спіраль легко облити, наприклад киплячим молоком, що значно скорочує строк її служби.

У сучасних плитках одного з виконань (рис. 1, в) спіраль 15 звичайно перебуває в герметично закритій коробці 14, що заповнена матеріалом, що електрично ізолює спіраль від металевого корпуса коробки й сприяє гарній теплопровідності. Приблизно так само влаштовані конфорки багатьох електричних плит. Поширено нагрівальні прилади з декількома ступенями нагрівання. Схема плитки із трьома ступенями нагрівання показана на рис. 1, г. У неї є дві спіралі (або ж одна двосекційна спіраль), які за допомогою перемикача 18 можна або відключити, або включити трьома способами: обидві спіралі включаються послідовно - їхні опори складаються (R+R), струм зменшується вдвічі, а потужність - учетверо; включається одна спіраль (R); включаються дві спіралі, з'єднані паралельно (R/2), і дають подвійну потужність. У плитці на рис. 1, м застосовані трубчасті нагрівальні елементи (ТЕН) 16 й 17. У плитках із трубчастими нагрівальними елементами є сигнальна лампочка 19, що горить, коли плитка включена.

Плитки зі східчастим регулюванням температури за допомогою перемикача витісняються плитками з безступінчастим регулюванням температури. При включенні такої плитки спочатку ручку регулятора повертають до упору, що відповідає найбільшій температурі (потужності). Після закипання їжі ручку переводять у проміжне положення, при якому температура буде автоматично підтримуватися з невеликими коливаннями на певному рівні, причому чим далі від максимальної вставки встановлена ручка, тим температура нижче.

На рис. 2, а показаний електрочайник з герметично схованим нагрівальним елементом 2, виводи від якого на штирки 1 для приєднання шнура ізольовані намистом 3. Чайник має теплоізолючі ніжки 4. Усередині чайника на рис. 2, б є ТЕН 5. У ряді конструкцій електрочайників й електросамоварів є термоограничителі, а також пристрою, що відключають електросамовар при википан води.

Рис 2. Прилади для кип'ятіння води - електрочайники (а й б), заглибний кип'ятильник (в)

Кип'ятильник (рис. 2, в) виконаний із трубчастого нагрівача 7. Включати його можна тільки тоді, коли він повністю занурений у воду, інакше він перегріється й згорить. На рукоятці 6 зроблена напис, наприклад «1000 Вт 220 В, без води не включати» і т.п.

Рис. 3. Опалювальні прилади

В електричному каміні (рефлекторі) спіраль 3 (рис. 3, а) розміщена на порожньому керамічному конусі 4, що закінчується цоколем 2, що угвинчений у патрон 1.

В електричному каміні (рис. 3, б) спіралі 5 й 6 потужністю 400 й 600 Вт відповідно укладені в напівпрозорі кварцові трубки, які збільшують частку випромінювання у звичайному тепловому потоці. Спирали мають роздільні вимикачі (на малюнку не видні). Корпус 7 можна повертати навколо його осі 8.

На рис. 3, у показаний електричний камін, у якому спеціальний пристрій імітує ефект палаючого полум'я. На рис. 3, м видні два нагрівачі 9, клавішні вимикачі 12, лампа 10, що створює підсвіт, і обмотки низькооборотного електродвигуна 11, що приводить у рух фасонні лопати. Світло лампи, проходячи через щілини, утворені при обертанні лопат, створює на декоративній панелі (на ній зображені дрова, вугілля) ефект мерехтіння тліючого вогню, а на вертикальній стінці - мов, що бігають, полум'я.

Потужність нагрівача можна регулювати, включивши або один, або два нагрівачі. Імітуючий пристрій (лампа й електродвигун) включаються або окремо, або разом з першим нагрівачем.

Варто тут же попередити про те, що у квартирах, де напруга 127 В, користуватися електрокамінами не можна, тому що їхня потужність занадто велика.

З рис. 1-3 ясно видно, що всі електронагрівальні прилади незалежно від їхньої конструкції включаються в мережу за допомогою штепсельних розеток і качан. Але в одних конструкціях шнур 3 знімний (див. рис. 1, а). З одного кінця в нього качана 2, а з іншого - гнізда в корпусі 5 з ізолюючого матеріалу (іноді гнізда мають роздільні корпуси). Гнізда надіваються на штирки 1 (рис. 1, а й 2, а), до яких приєднуються кінці нагрівальної спіралі (стрічки). В інших конструкціях, наприклад на мал. 1, 2, шнур 13 приєднаний наглухо.

Зверніть увагу на те, що в уведення в плитку (рис. 1, б) на шнур 13 надіта пластмасова або гумова трубка 12, а на уведенні в приладову розетку 5 (рис. 1, а) надіта дротова пружина 4. Як трубка, так і пружина (застосовується й те, і інше) охороняють шнур від сильних перегинів, запобігаючи обламуванню провідників. Однак дротові пружини є тільки в застарілих конструкціях, тому що дріт сама по собі є провідником електричного струму й, отже, при порушенні ізоляції проведення дотик до дротової пружини небезпечно.

Кухонна стаціонарна електрична плита показана на рис. 4. Кожна конфорка й духова шафа мають кілька щаблів нагрівання (звичайно шість), що досягається перемиканням секцій нагрівального елемента в шести сполученнях.

Рис. 8. Стаціонарна кухонна плита

а - загальний вид (ескіз); б - схема включення в мережу однофазного струму; 1- конфорка; 2 - перемикач для регулювання ступеня нагрівання; три перемикачі для трьох конфорок, четвертий - для жарочної шафи; 3 - сигнальні лампи. Одна з них горить, якщо включено хоча б одна з конфорок; інша горить, коли включений жарочна шафа; 4 - жарочна шафа із заскленим вікном, усередині шафи освітлювальна лампа; 5 - висувний ящик: для сушіння посуду; 6 - штепсельна вилка із заземлюючим контактом; 7 - щиток із затискачами, розташований на задній стінці плити й закритий кришкою

Зверніть увагу на наступне:

1. Корпус стаціонарної електричної кухонної плити повинен бути обов'язково занулений або заземлений.

Розходження між зануленням і заземленням й умови, при яких застосовується кожне з них, розглянуті в цьому ж параграфі нижче. Тому для приєднання плит випускаються спеціальні штепсельні рознімання із захисним (заземлюючим, зануляючим) контактом. Принцип пристрою таких рознімань ілюструє рис. 5.

2. Не можна одночасно включати всі конфорки й жарочна шафа, тому що це викличе перевантаження мережі й приведе до відключення автомата.

3. Розміри (і потужності) конфорок різні. Потрібно користуватися тією з них, діаметр якої приблизно дорівнює діаметру каструлі, сковорідки, чайника,

4. Треба оберігати конфорки від вологи.

5. Електрична плита, на відміну від газової, дуже інерційна. Це значить, що навіть після відключення конфорки остигають повільно. Тому при готуванні злиденні потрібно через якийсь час перемкнути конфорку на більше низький щабель нагрівання, що позбавить їжу від підгоряння, бурхливого кипіння й, крім того, заощадить електроенергію.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Пояснення принципу виконання обмоток машин змінного струму.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.