Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Пояснення принципу виконання обмоток машин змінного струму.

Виконання розгорнутих схем обмоток.

Обмотки статорів синхронних і асинхронних машин в принципі виконуються однаково. Матеріали по обмоткам машин змінного струму, викладений в підручниках і посібниках з електричних машин для технікумів, сприймається і засвоюється студентами з певними труднощами. Крім того в різних підручниках і посібниках прийнята різна термінологія, що стосується елементів обмоток.

При демонстрації готових схем обмоток або малюнків, студент бачить все одразу, його увага розсіюється і сприйняття затрудняється. Якщо перед студентами поставити статор машини з виконаною

обмоткою, то принцип виконання обмотки практично не можливо зрозуміти.

Для того, щоб правильно зрозуміти принцип розрахунку і виконання обмотки статора машин змінного струму, треба побачити елементи з яких виконується обмотка і послідовність операцій виконання обмотки, послідовність вкладання елементів обмотки в пази статора і з'єднання елементів між собою.

Обмотки статорів машин, котрі домовимося називати котушками - це є їх окремі складові частини.

Котушка складається з певної кількості секцій, а секція складається з певної кількості витків, послідовно з'єднаних-між собою, секції між собою з'єднуються послідовно, або паралельно, в залежності від виду обмотки.

Так, як в більшості випадків пази мають напівзачинену форму, то сторони витків секцій всипають в пази.

Коли обмотувальник вкладає котушки в пази машин, то перед ним знаходиться торцева частина статора.

Якщо ж зробити розріз статора по радіусу і розгорнути, повернувши пазами до себе, то отримаємо розгорнуту схему обмотки статора в більш наочному зображенні. При цьому одна, або декілька котушок будуть розрізаними, так, що початкові сторони котушок опиняться по одну сторону розрізу, а кінцеві по іншу.

Обмотки статорів виконуються одношаровими і двошаровими, однофазними і трифазними. Починають вивчати обмотки з одношарових однофазних.

У відношенні до електричних машин розрізняють кути в геометричних і електричних градусах.

В двополюсних машинах електричний градус відповідає геометричному. В електричній машині на полюс приходить 180 електричних градусів.

В двополюсному генераторі одному оберту ротора відповідає один період ЕРС, що індуктується в витку статора, при цьому вектор ЕРС, теж зробить один оберт, див. рис.4.1

рисунок 4.1 - принцип спрощеного двополюсного генератора, графік і векторна діаграма е.р.с.

В багатополюсній машині з кількістю полюсів 2Р один оберт ротора відповідає Р періодам (якщо ротор зробить один оберт, то вектор ЕРС зробить Р обертів), див. рис.4.2

рис. 4.2 - принцип спрощеного чотириполюсного генератора, графік і векторна діаграма е.р.с

В загальному випадку одному геометричному градусу відповідає Р електричних градусів.

рисунок 4.3 - зображення спрощеного двополюсного та чотириполюсного генератора

Так, наприклад, в чотириполюсній машині кут в 90 геометричних градусів має в собі 180 електричних. На один полюс в електричній машині приходиться 180 градусів (див. рис.4.3.)

Обмотка статора машини змінного струму характеризується наступними параметрами, котрі прийнято позначати відповідними літерами:

Z₁ - кількість пазів в сталі статора;

m - кількість фаз;

2р - кількість полюсів;

р - кількість пар полюсів;

Q - кількість пазів статора, що приходяться на один полюс;

τ - полюсна поділка (частина осердя статора, що приходиться на один полюс);

q - кількість пазів, яке займає одна фаза під полюсом;

у - крок обмотки ширина секції;

у_ф - фазовий крок, показує відстань між печатками фаз;

α_ел - кут в електричних градусах, що приходиться на один паз;

k_ф - кількість котушок з яких складається фаза обмотки;

k - кількість всіх котушок обмотки;

Якщо, наприклад, ми маємо однофазний двохполюсний синхронний генератор з одношаровою обмоткою, то для виконання такої простої обмотки треба лише одна котушка. Одна сторона котушки буде знаходитися - наприклад, в даний момент під південним полюсом, а друга сторона під північним. Якщо ж машина має 2р=4,то вже необхідно для однієї фази обмотки не одна, а дві котушки.

В одношарових обмотках в фазі стільки котушок, скільки машин має пар полюсів К_ф=Р.

Якщо котушка складається з однієї секції, то вона знаходиться в двох пазах - такі обмотки називаються зосередженими. Е.Р.С. індукування в витку залежить від частоти і магнітного потоку.

Е_вкм=4,44·f·Ф·В

Зосереджені обмотки практично не використовуються, так як в них індуктується не синусоїдальна Е.Р.С, (не повністю використовується сталь машини і стримуються великі розміри пазів.).

Якщо машина має 4,6 або 8 полюсів, то в одношаровій обмотці в фазі будуть відповідати відповідно 2, 3 і 4 котушки. Котушки в фазі обмотки можуть з'єднуватись між собою послідовно, паралельно і змішано:

рисунок 4.4 - способи з'єднання котушок: а - послідовне з'єднання, б - паралельне з'єднання, в - змішане.

Е.Р.С. фази обмотки визначається:

Е_ф=4,44·f·ω·Ф,

де ω - кількість послідовно з'єднаних витків в фазі обмотки.

Практично обмотки виконуються не зосередженими, а розподіленими. Розподілені обмотки -це такі, в яких фаза під полюсом займає більше ніж один паз (для розподілених обмоток

d=2,3,4 і т.д.)

Наприклад, в зосередженій обмотці котушка складається з 90 витків і знаходиться в двох пазах, (див.рис.4.4). Розмістимо котушку в шести пазах: 30 витків в 1 і 4 пазах, наступні 30 витків як продовження попереднім розмістимо в 2 і 5 пазах, а останні 30 витків - в пазах 3 і 6 - отримаємо розподілену обмотку, у котрої фаза під полюсом займає три паза (g=3). В такій обмотці Е.Р.С. буде більш близькою до синусоїдальної, але по абсолютному значенню менше ніж в зосередженому.

Це пояснюється тим, що у зосередженій обмотці (якщо це генератор), при знаходженні пазів під серединами полюсів у всіх 90 витках буде індуктуватися максимальна Е.Р.С., а у різноділеній обмотці при знаходженні пазів 2 і 5 під серединами полюсів Е.Р.С. буде змінювати максимальне значення тільки в даних 30 витках що значить, що знаходяться в 2 і 5 пазах, в інших 60 витках Е.Р.С. буде менше максимального значення.

В розглянутому прикладі котушка розподіленої обмотки складається з трьох секцій і пази, в яких знаходяться секції здвинуті один відносно одного на кут α_ел на такий же кут будуть здвинуті вектори Е.Р.С, котрі індуктуються в секціях розміщених в цих пазах і сумарна Е.Р.С. котушка рівна геометричній сумі Е.Р.С. секцій із котрих складається котушка.

рисунок 4.4 - Спрощена схема генератора з зосередженою та розподіленою обмотками.

В розподіленій обмотці сумарна Е.Р.С котушки рівна алгебраїчній сумі Е.Р.С. витків котушки (в нашому випадку в котушці 90 витків). Так, як геометрична сума Е.Р.С. менше алгебраїчної суми, то відношення:

Це відношення називають коефіцієнтом розподілення обмотки:

K_p= ;

Цей коефіцієнт вводиться в формулу Е.Р.С. Фази розподіленої обмотки для врахування зменшення Е.Р.С.

Практично К_е визначають по формулі:

К_е = ; Eф_розп=4,44·Кр·f·ω·ф

В розглянутих нами обмотках котушки складаються з такої кількості секцій, скільки фаза обмотки займає під полюсом пазів, це означає. В нашому прикладі розподіленої обмотки d=3, з цього слідує, що:

α_ел_,тоді ;

При збільшенні секцій в котушці (g),E.P.C. більш близька до синусоїдальної, але чим більше g, тим менше К_р. Ось чому, щоб не витрачати зайвий обмоточний провід g рідко буває більше чотирьох, а у однофазних обмотках пази під полюсом заповнюються обмоткою не

всі, а тільки Q. Значить і для однофазних обмоток g = Q. Частота обертання обертового магнітного поля машин n₁, кількість пар полюсів р і частота струму f₁, пов'язані математичною залежністю:

n₁_;

де f₁= 50 Гц, при цьому:

Кількість пар полюсів, р = 1 2 3 4

Частота обертання, n₁, хв^-1= 3000 1500 1000 750

Це найбільш поширені частоти обертання обертового магнітного поля (ОМП) машини змінного струму. Найбільш часто зустрічається кількість пазів на статорі: 12,18,24,36,48.

Однофазні і трифазні одношарові обмотки можуть виконуватись:

а) з перехрещуванням лобових з'єднань котушки (рівно секційні);

б) без перехрещувань лобових з'єднань (котушки з концентрично-розміщеними секціями);

в) з укороченням лобових з'єднань (котушка складається з 2-х напівкотушок, котрі вкладують в розвалку). Після укладки в пази, отримується ще одна напівкотушка намотана за годинниковою стрілкою, а інша проти див. рис. 4.5.

рисунок 4.5 - Способи виконання одношарових обмоток.

Розглянемо приклад виконання і розрахунку однофазної одношарової обмотки котушками різного виконання. Розрахувати необхідні величини і викреслити розгорнуту схему обмотки по даним:

Пази в сталі статора штамповані рівномірно по всьому колу.

2р=4, m=1, у=τ, Z=24;

Визначаємо кількість пазів під полюсом, крок і полюсне ділення (полюсна поділка):

Q = y = τ = = 6;

Визначаємо кількість секцій в котушці, кількість пазів, які фаза буде займати під полюсом:

Кількість котушок в фазі k_ф= р =2.

Так, як у = 6, то ширина секції рівносекційної котушки (див.рис.4.6,а) буде 1-7.

На розгорнутій схемі обмотки, номер паза, в якому буде знаходитися початкова сторона першої котушки позначається № 1. Так нумерується вертикально розміщених 24 паза, потім намотуємо першу секцію в пазах 1-7 як одновиткову, другу в пазах 2-8,третю в пазах 3-9 і четверту в пазах 4-10.

Якщо розглядати обмотку як ту, що використовується у генератора, то на схемі зображено полюси, котрі знаходяться над обмоткою: північний ("север") - над пазами: 1,2,3,4,5,6, південний ("юг") – над пазами 7-12, наступний північний над пазами 13-17, південний над пазами 18-24. Щоб визначити номер паза, в якому буде знаходитися початкова сторона наступної котушки - під другою парою полюсів, для цього необхідно до пазу № 1 додати 2τ: 1+2τ =1+2·6=13. Початкова сторона другої котушки буде знаходитися в пазу №13.

При виконанні обмотки котушками, в котрих секції розміщені концентрично (див.рис.4.6,б), котушка буде знаходитися в тих пазах, що і в попередньому випадку - перша секція першої котушки - в пазах 1-10 (секція найбільш широка), друга - в пазах 2-9, третя - в пазах 3-8 і четверта в пазах 4-7.

Для збільшення в фазі обмотки генератора Е.Р.С., котушки між собою з'єднують послідовно. В третьому випадку котушка складається з двох напівкотушок; напівкотушка складається з секцій двох розмірів, розміщених концентрично (див.рис.4.6,в).. Секції намотані в одну сторону (за годинниковою стрілкою), але перша напівкотушка вкладається в пази прямо, а друга напівкотушка - врозвалку по відношенню до першої - на 180° поряд з першою напівкотушкою.

Обмоткові таблиці:

а) 1-7; 2-8; 3-9; 4-10; 13-19; 14-20; 15-21; 16-22.

б) 1-10; 2-9; 3-8; 4-7; 13-22; 14-21; 15-20; 16-19.

в) 3-8; 4-7; 14-9; 13-10; 15-20; 16-19; 2-18; 1-17.

рисунок 4.6 - Розгорнугі схеми однофазних одношарових обмоток, виготовлених котушками різного виконання.

Після виконання обмотки, не заповненими залишилися пази 5,6,11,12,17,18,23,24.

Якщо обмотка виконувалася для генератора, то в цьому випадку в ці пази забивають клинця, якщо ж обмотка виконувалась для однофазного асинхронного двигуна, то в них вкладається пускова обмотка.

Розглянемо принци розрахунку та креслення розгорнутої схеми трифазної одношарової обмотки (див. рис. 4.7,а) на прикладі:

Дано: Z=24, 2Р=4, m=3.

Будемо вважати, що обмотка виконується для генератора. Якщо папір у клітинку, то кожна вертикальна лінія - це паз і нумеруємо пази зліва направо від 1 до 24.

Обмотку будемо виконувати котушками, секції яких мають однакову ширину.

Визначаємо кількість котушок в одній фазі:

k_ф = Р = 2

Всього котушок для виконання обмотки необхідно мати:

k = kф · τ = 2 · 3 = 6;

Визначаємо кількість пазів, яку буде займати під полюсом одна фаза, тобто знаходимо кількість секцій у котушці.

Визначаємо ширину секції:

Потім обмотчик вимірює середню довжину витка секції (із 1 в 7 паз на статорі машини). Знаючи розміри секції, на шаблоні виготовляють двохсекційну котушку (всього таких котушок повинно бути 6 штук). Потрібно пам'ятати, що котушка у генератора знаходиться під парою сусідніх полюсів; обмотчик вкладає котушки в такій послідовності (любий паз приймається за паз №1): перша котушка - в пази 1,2 (початкова сторона) та 7,8 (кінцева сторона),наступна котушка в пази 5,6-11,12, наступна - 9,10-15,16 далі 13,14-19,20; далі 17,18-23,24 та 21,22-3,4. Але для кращого сприйняття схему обмотки креслять пофазно, зображаючи секції котушок одновитковими. Отже, перша котушка першої фази в пазах 1,2-7,8. Наступна котушка однієї фази буде розташована під сусідньою парою полюсів, щоб визначити номер паза, в який буде укладена початкова сторона наступної котушки даної фази, потрібно до номера фази початкової сторони даної котушки додати дві полюсні поділки, тобто

1 + 2 = 1 + 2 · 6 = 13

Друга котушка першої фази буде укладена в пази:

13,14 - 19,20

Якщо полюси зміщуються справа наліво і над пазами 1,2,3,4,5,6 - північний полюс генератора, а над пазами 7-12 - південний і т.д., то користуючись правилом правої руки визначаємо напрям Е.Р.С. в провідниках пазів: 1,2 та 13,14 - вгору 7,8 та 19,20 - вниз (напрям Е.Р.С. позначаємо стрілками). Для збільшення Е.Р.С. у фазі обмотки кінець першої котушки з'єднуємо з початком наступної.

Монтажна таблиця для першої фази обмотки (початок фази С1, кінець фази С4).

С1 1-7,2-8 ; 13-19, 14-20 ; С4

З монтажної таблиці видно в якій послідовності потрібно креслити секції котушок фази обмотки, тобто в якій послідовності ставиться напрямок Е.Р.С. або струму в провідниках фази обмотки.

Знаходимо номер паза, в якому починається друга фаза обмотки, тобто С2. Для цього до 1 (номер паза, в якому починається перша фаза) добавляємо фазний крок - у_ф.

1+y_ф=1+4=5

Перша котушка другої фази буде знаходитись в пазах 5,6 - 11,12; друга котушка

5+2 τ = 5+2·6 = 17 в пазах - 17,18-23,24.

Монтажна таблиця для другої фази обмотки (початок - С2,кінець - С5).

С2 5-11, 6-12; 17-23, 18-24; С5

Початок третьої фази С3 буде в пазу №9, так як 5+У_ф = 5+4 = 9

Монтажна таблиця для третьої фази обмотки (початок - С3, кінець - С6);

C3 9-15, 10-16; 21-3, 22-4; C6

На розгорнутій схемі обмотки друга котушка третьої фази виявилася розрізаною. Згідно ГОСТ перша фаза фарбується в жовтий колір, друга - у зелений, третя у червоний.

З'єднуємо схему обмотки статора "зіркою", тобто в точку кінці фаз обмотки С4,С5,С6. Якщо розглянути виконану обмотку, застосовуючи до електродвигуна, то позначені на розгорнутій схемі обмотки, стрілками напрямку показують напрямки струмів у фазах. Потрібно звернути увагу на те, що у трифазних обмотках в дану мить сила струму в любих двох фазах направлена в одну сторону, а в третій в протилежну. Домовилися на схемах позначати напрямок Е.Р.С. або струму в першій і другій фазах з початку, а в третій фазі з кінця - по обмотці до початку.

Далі потрібно перейти до вивчення принципу виконання трифазних двошарових обмоток з нормальним кроком, тобто коли у=τ, хоча двошарові обмотки більше використовуються зі скороченим кроком.

Схеми обмоток для зручності порівняння зобразимо на одному аркуші. Розглянемо принцип виконання двошарової обмотки за даними попереднього приклада, тобто Z=24, 2P=4, m=3, у=τ.

Для даного прикладу двошарова обмотка буде відрізнятися від одношарової тільки кількістю котушок (див. рис.4.7,б), тобто на пару полюсів у двошарових обмоток буде приходитися не одна, а дві котушки:

k_ф=2Р=2·2 = 4;

Всього котушок для виконання двошарової обмотки необхідно мати:

k = k_ф·m = 4·3 = 12.

Всі інші розрахунки ті ж самі, що і для одношарової обмотки, форма виконання котушок та ж, розміри та кількість секцій в котушці ті ж.

В прикладі одношарової обмотки першою фазою були зайняті пази 1,2-7,8; 13,14-19,20. Ці ж самі пази будуть заповнені котушками першої фази і у двошаровій обмотці, тільки в кожному пазу будуть дві активні сторони різних секцій, тобто в пазу будуть 2 шари активних сторін. Схему обмотки будемо виконувати також позафазно.

Припустимо, в прикладі виконання одношарової трифазної обмотки в пазах статора знаходяться тільки дві котушки першої фази. Піднімаємо із пазів початкові сторони котушок, тобто із пазів 1,2 та 13,14. Укладемо в пази 7,8-13,14 ще одну котушку, прикриваючи в

пазах 7,8 кінцеву сторону першої котушки початковою стороною даної котушки, а кінцеву сторону даної котушки укладемо на 7 та 8,13 та 14 пазів, а потім у ці пази укладемо початкову сторону котушки, яка знаходилась в пазах 13,14-19,20 і ще одну котушку укладемо в пази 19,20 (початкову сторону у верхній шар) та в пази 1,2,(кінцеву сторону - в нижній шар) та укладемо в верхній шар пазів 1,2 початкову сторону першої котушки. Пази 1,2; 7,8,13,14,19,20 - заповнені чотирма котушками першої фази у кожному пазу 2 шара сторін секцій. Верхній шар зображаємо суцільною лінією, нижній - пунктирною.

рисунок 4.7 - Розгорнуті схеми трифазних одношарової і двошарових обмоток.

Приблизно до генератора в зазначених пазах у верхньому та нижньому шарі позначимо стрілками напрямки Е.Р.С. як у попередньому прикладі (в 1,2,13,14; пазах вгору, а 7,8,19,20 - вниз). Щоб Е.Р.С. котушок у фази обмотки складувалась кінець першої - котушки потрібно з'єднати з кінцем котушки, яка знаходиться в пазах

13,14 - 19,20; кінець котушки, яка знаходиться в пазах 13,14 - 19^´,20´— з кінцем котушки, що знаходиться в пазах 19,20 – 1´,2´;

Обмоткова таблиця для першої фази (А):

С1- 1 - 7´, 2 - 8^´;

7 - 13^´, 8 - 14;

13 - 19´, 14 - 20;

С4 – 19 -1^´, 20 - 2^´;

Обмоткова таблиця для другої фази (В):

С2 – 5 - 11´, 6 - 12´;

11 - 17´, 12 - 18´.

17 - 23^´, 18 - 24^´;

С5 - 23 - 5^´, 24 - 6´;

Обмоткова таблиця для третьої фази (С):

С3 – 9 - 15^´,10 - 16^´;

15 - 21^´; 16 - 22^´;

21 - 3^´; 22 - 4´;

С6 – 3 - 9^´, 4 - 10^´;

Номери пазів (нижні шари) позначають вгорі зі штрихом. В таблиці між секціями котушки ставиться кома, а між котушками крапка з комою. Стрілочками вказують з'єднання котушок між собою.

Щоб краще засвоїти, як потрібно з'єднувати між собою котушки у фазі двошарової обмотки використовують монтажну схему обмотки (рис.4.8). На схемі зліва вказується: зліва - початок котушки, справа - кінець. Кожна котушка має позначення зверху до якої фази вона відноситься.

Потрібно зазначити, що перші три котушки укладаються в пази тільки кінцевими сторонами та починаючи з котушки №1 укладають в пази обома сторонами (зліва початкова сторона - у верхній шар, права кінцева - в нижній шар паза).

Таблиця 4.1 - Порядок укладання котушок в пази статора

рисунок 4.8 - Монтажна схема обмотки

Послідовність виконання розгорнутої схеми двошарової обмотки:

1 .Визначається кількість котушок в одній фазі та для всієї обмотки.

k_ф=2Р, k=k_ф·τ .

2.Малюється монтажна схема обмотки.

3.Визначаємо кількість секцій у котушці.

4. Визначаємо Q, τ - та у·у_ф та α_ел.

5. Нумеруються пази.

6. Зображуються котушки першої фази (1,4,7,10,13,16 і т.д.) та складається обмоткова таблиця для фази.

7. З'єднуються котушки фази між собою у відповідності з монтажною схемою.

8. Проставляється напрям струму по пазам, шаром фаз.

9. Зображають котушки другої фази (3,6,9,12,15,18 і т.д.) та складається обмоткова таблиця для фази, з'єднуються котушки фази між собою, ставиться напрям струму.

10. Зображають котушки третьої фази (5,8,11,14...) і все інше.

11. Кінці фаз з'єднують в нульову точку.

Потрібно звернути увагу на те, що у двошаровій обмотці з нормальним кроком, напрямок струму в кожному пазу, як у верхньому шарі, так і у нижньому співпадають, верхній та нижні шари паза належать одній і тій же фазі.

В обмотках статорів синхронних генераторів крім основної ЕРС із-за ряду причин індуктується ЕРС вищого порядку (третьої, п'ятої, сьомої гармонік), тоді форма кривої ЕРС стає несинусоїдальною.

Це призводить до збільшення витрат електроенергії в генераторах і до зменшення обертового моменту електродвигунів. Для п'ятої та сьомої гармонік ЕРС знижують або ослабляють скороченим кроком обмотки, бо скорочення кроку призводить до зменшення ЕРС. Для розрахунку зменшення ЕРС із-за скорочення кроку вводиться коефіцієнт укорочення кроку:

Добуток коефіцієнта розподілення на коефіцієнт укорочення обмотки являють собою обмотковий коефіцієнт.

рис. 4.9 - Ослаблення гармонік, що індуктуються в обмотці скороченням кроку обмотки

При укороченні кроку обмотки на 1/5 τ (див. рис.4.9), ЕРС з частотою 250 Гц знищиться, так як в обох сторонах секцій e₅спрямовані в одну і ту ж сторону, тобто назустріч, отже результуюче значення e, буде рівне 0. Основною перевагою двошарових обмоток перед одношаровими є те, що двошарові можна виконувати зі скороченим кроком.

Якщо укорочення кроку робить на 1/6 τ, то частково знищується e₅ та e₁

Приклад виконання двошарової обмотки зі скороченим кроком:

Дано: Z=24, 2Р=4, m=3. у=0,8 τ.

Розрахунки в даному прикладі і принцип виконання обмотки нічим не будуть відрізнятися від попереднього прикладу, за виключенням того, що секція буде мати меншу ширину.

k_ф = 2Р = 4; k = k_ф · m = 4·3 = 12;

; у = 0,8τ = 0,8 · 6 = 4,8;

Приймаємо у = 5.

;

Отже, перша котушка буде розташована в пазах 1,2 - 6',7' (порівнюємо з обмоткою двошаровою з нормальним кроком; та в пазах 1,2-7',8').

Таблиця 4.2 - Обмоткова таблиця

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Дослід холостого ходу.	\|	Будова нагрівальних елементів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.037 сек.