• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Автоматичне розвантаження по струму.

В.

ТЕМА. ВИМОГИ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ АВТОМАТИЧНОГО ВКЛЮЧЕННЯ РЕЗЕРВУ (АВР) ТА АВТОМАТИЧНОГО ПОВТОРНОГО ВКЛЮЧЕННЯ (АПВ).

ТЕМА. ВИМОГИ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ АВТОМАТИЧНОГО ВКЛЮЧЕННЯ РЕЗЕРВУ (АВР) та АВТОМАТИЧНОГО ПОВТОРНОГО ВКЛЮЧЕННЯ (АПВ).

План:

1. Вимоги до засобів автоматизації.

2. Призначення автоматичного включення резерву та АВР при напрузі живлення вище 1000В.

Ікр=Іпуск.+Імаг- Кв∙Ін.д.;

де: Іпуск – пусковий струм найбільшого по потужності двигуна з групи двигунів;

Імаг.- струм в лінії (магістралі) до групи двигунів;

Кв- коефіцієнт використання, з таблиць довідників для верстатів, враховується при кількості ел.двигунів або ел.споживачів більше 5, за звичай Кв.=0,12-0,14.

Третя умова:

Ідоп.≥Ін.д. або Імаг.

Ідоп.≥Кзах.Іпл.вст.

де: Ідоп. – допустимий струм нагрівання провідника;

Кзах - кратність (відношення між допустимими струмами провідників і струмами захисних апаратів згідно ПУЕ. Кзах вибирається з табл.

2.Умови вибору автоматичних вимикачів та перевірка відповідності допустимих струмових навантажень вибраному апарату захисту.

А) Умови вибору автоматичного вимикача до одиночного ел.двигуна:

Перша умова:

Іт.р.≥Ін.д.;

Де: Іт.р.-струм теплового розчіплювала;

Ін.д.-номінальний струм двигуна;

Ін.д=Р/√3∙Uн∙cosf ∙η;

Де: Uн - номінальна напруга мережі;

cosf – коефіцієнт потужності;

η – коефіцієнт корисної дії двигуна.

Друга умова:

Імит.спр.≥1,25∙ Іпуск;

Де: 1,25–коефіцієнт, який враховує неточність у визначенні максимального короткочасного струму лінії при розкиді характеристик електромагнітних розчіплювачів автоматичних вимикачів.

Б) Умови вибору автоматичного вимикача в лінії до групи електродвигунів:

Перша умова:

Іт.р.≥Імаг.;

Де: Імаг.- струм в лінії (магістралі) до групи двигунів;

Імаг.=Р/√3∙Uн∙cosfм;

Де: Uн - номінальна напруга мережі;

cosfм – коефіцієнт потужності найбільшого електродвигуна.

Друга умова:

Імит.спр.≥1,25Ікр;

Ікр – критичний струм в лінії до групи ел.двигунів.

Ікр=Іпуск.+Імаг - Кв∙Ін.д.;

Де: Іпуск – пусковий струм найбільшого по потужності двигуна з групи двигунів;

Імаг.- струм в лінії (магістралі) до групи двигунів;

Кв- коефіцієнт використання, з таблиць довідників для верстатів, враховується при кількості ел.двигунів або ел.споживачів більше 5, за звичай Кв.=0,12-0,14.

Третя умова:

Ідоп.≥Ін.д. або Імаг.

Ідоп.≥Кзах.Іт.р.

Де: Ідоп. – допустимий струм нагрівання провідника;

Кзах - кратність (відношення між допустимими струмами провідників і струмами захисних апаратів згідно ПУЕ. Кзах вибирається з табл.

План:

1. Вимоги до засобів автоматизації.

2 Призначення автоматичного включення резерву та АВР при напрузі живлення вище 1000В.

3 Призначення автоматичного повторного включення та схема АПВ з вимикачем з електромагнітним приводом

1.Вимоги до засобів автоматизації.

Призначенням автоматизації в електропостачанні є безперебійне живлення промислового підприємства, особливо підприємств, в яких зупинка виробничих механізмів може привести до пошкодження обладнання або до браку продукції, а для підприємств з автоматизованим поточним виробництвом зупинка виробництва може викликати значний недовідпуск продукції.

Сучасні промислові підприємства споживають значні потужності, тому їх відключення можуть значно впливати на роботу енергосистеми і навіть утворювати аварійні режими. Автоматизація дозволяє перевести більшість підстанцій на роботу без постійного чергування персоналу та приводить до скорочення числа аварій по вині персоналу.

Основними вимогами до пристроїв автоматизації є простота виконання та надійність роботи. Виконання цих вимог забезпечується широким застосуванням в системі електропостачання промислових підприємств розімкнутих радіальних електричних мереж, в яких пристрої мережевої автоматики значно підвищує надійність та безперебійність роботі окремих елементів системи електропостачання.

Автоматизація в системах електропостачання промислових підприємств забезпечується пристроями мережевої автоматики, само запуском електродвигунів та диспетчерським керуванням. До при строїв мережевої автоматики відносяться пристрої автоматичного повторного включення (АПВ), пристрої автоматичного включення резервного обладнання (АВР), пристрої автоматичного розвантаження по частоті (АЧР) та автоматичне розвантаження по струму (АРС).

2.Призначення автоматичного включення резерву та АВР при напрузі живлення вище

Безперебійність живлення може бути забезпечена в тому випадку, якщо споживач підключений до джерела живлення двома лініями або двома трансформаторами. При цьому можлива два випадки:

А) джерела живлення працюють роздільно, кожне джерело на частину навантаження споживача, наприклад на окрему секцію шин підстанції;

Б) споживач отримує живлення від робочого джерела, а інше джерело живлення знаходиться в резерві.

В першому випадку порушення електропостачання споживачів відновлюється дією АВР, який включає відключений секційний вимикач на шинах підстанції і живлення споживача переводиться на одну лінію або один трансформатор. А в другому випадку резервне живлення включається тільки після відключення робочого джерела, в цьому випадку обладнання використовується гірше. АВР повинно бути обов’язковим для всіх відповідальних споживачів, а тому на підстанціях, які живлять електроспоживачі І категорії надійності електропостачання, АВР є обов’язковим.

Пуск в дію АВР може виконуватись за допомогою реле мінімальної напруги, які контролюють напругу на окремих секціях шин, або сумісною дією цих реле та реле пониження частоти, яке забезпечує дію АВР протягом 0,2-1секнди після зникнення живлення.

В схемі АВР (рис.17.1) присутній двигун привода вимикача Д, який відключається кінцевим вимикачем ВК. Живлення реле блокування РБ виконується через випрямляч. Вимикачі 1В та 2В включені, вимикач В відключений. Готовність пристрою АВР до роботи сигналізує лампа ЛГ. Ключ керування ИУ встановлений в положення АВР. Реле мінімальної напруги ІРН-4РН і реле блокування РБ включені. Контакт пружинного механізму Впр замкнутий.

При зникненні напруги з 1 секції шин спрацьовують реле 1РН і 2РН та включають реле 1РВ від трансформатора напруги 1ТН. Реле 1РВ з витримкою часу через проміжне реле 1РП відключає вимикач 1В і через блок-контакт 1В включає електромагніт включення Ввкл., чим звільнює пружину привода вимикача В, який включається та відновлює живлення 1 секції. Одночасно заводиться двигун Д для наступних операцій включення. При зникненні напруги на секції 2 схема працює аналогічно. Реле блокування РБ забезпечує однократність дії АВР,, тому що при відключенні вимикачів вводів 1В або 2В реле РБ розмикає з витримкою часу коло електромагніту Ввкл. При включенні на коротке замикання секційний вимикач В відключається своїм максимально-струмовим захистом. Дана схема АВР має широке застосування в мережах промислових підприємств, тому що проста та надійна в експлуатації для її живлення непотрібний постійний оперативний струм. Аналогічно виконується схема АВР секційного вимикача з електромагнітним приводом, використовується на підстанціях, де використовується оперативний постійний струм.

3. Призначення автоматичного повторного включення та схема АПВ з вимикачем із електромагнітним приводом.

Будь-яке коротке замикання приводить до дії захисту та відключення лінії живлення, і як наслідок до перерви в електропостачанні. Проте в багатьох випадках короткі замикання носять короткочасний характер і порушення ізоляції відновлюється, наприклад при схрещуванні проводів, при розрядах на ізоляторах і т.д.

Для швидкого відновлення живлення застосовується пристрої автоматичного повторного включення. Найбільше застосування має однократне трифазне АПВ, коли включення повторно виконується один раз всіма трьома фазами.

АПВ може бути двох видів: механічне та електричне. Механічне АПВ застосовується на ручних приводах вимикачів, а електричне АПВ застосовується на будь-яких приводах з дистанційним керуванням за допомогою спеціального реле.

Пристрої АПВ виконуються на постійному оперативному струмові та на змінному оперативному струмові. АПВ, що виконані на постійному оперативному струмові, застосовуються для вимикачів з електромагнітним та пневматичними приводами, а на змінному оперативному струмові використовується для вимикачів з вантажними та пружинними приводами.

Вимоги до пристроїв АПВ:

А) АПВ не повинно діяти при відключенні вимикача персоналом;

Б) АПВ не повинно спрацьовувати при дії захисту (наприклад, дія газового захисту трансформатора);

В) після спрацювання АПВ всі елементи, що забезпечують його дію, повинні повернутись в початкове положення.;

Г) в пристрої АПВ повинна бути передбачена можливість відключення АПВ персоналом.

В схемі АПВ лінії з одностороннім живленням, яка виконана на вимикачі з електромагнітним приводом, пристрій АПВ виконаний на постійному оперативному струмові напругою живлення 110-220В. Пристрій АПВ типу РПВ-58 складається з реле 1ЭВ,2ЭВ, конденсатора С та трьох резисторів.

В початковому положенні вимикач В та роз’єднувачі включені, перемикач ПА встановлений в положення «Автоматика», ключ КУ- в положення О, конденсатор С заряджений.

При спрацюванні релейного захисту контактами 1РЗ включається катушка відключення привода КО, що приводить до відключення вимикача В. В схему можуть вводитись контакти реле захисту 2РЗ, які забороняють дію АПВ.

Пуск схеми АПВ виконується при невідповідності між положенням ключа керування «включено» і вимикача «відключено», коли замкнуті контакти ключа КУ і реле положення 1ЭП, і отримує живлення реле часу 1ЭВ. Після встановленої витримки часу реле 1ЭВ замикає свій контакт в колі 2ЭП (яке має послідовну та паралельну обмотки) при його спрацюванні від розрядного струму конденсатора С. Реле 2ЭП замикає контакт в колі контактора К, яке включає катушку відключення привода В і таким чином виникає включення вимикача, про що сигналізують лампи ЛК, ЛЗ, ЛС.

Схема АПВ з вимикачем з електромагнітним приводом.

Однократність дії захисту забезпечується тим ,що:

А) При відключенні вимикача захистом реле 2ЭП не може спрацювати другий раз, тому що конденсатор С розрядився при першому спрацюванні АПВ;

Б) При відключенні вимикача В ключом керування реле 2ЭП не включиться, тому що конденсатор С розряджений замкнутими контактами ключа КУ через резистор;

В) При спрацюванні захисту, після якого пристрій АПВ не повинен діяти, замикаються контакти 2РЗ і розряджають конденсатор С, що виводить з дії пристрій АПВ.

В схемі передбачено блокування пристрою АПВ за допомогою двохобмоткового реле 3ЭП, яке діє при неуспішному АПВ і у випадку приварювання контактів реле 2ЭП. Так як реле 3ЭП має послідовну обмотку в колі катушки КО, то воно розмикає коло катушки контактора К. Якщо контакти реле 2ЭП приварились, то реле 2ЭП утримується у включеному стані під дією другою паралельної обмотки.

В схемі також передбачено встановлення пристрій переключення та сигналізації за допомогою реле РС, що включене в коло контактора К, ламп перевірки ЛП, блокування ЛБ та перемикача ПУ.

ТЕМА. АВТОМАТИЧНЕ КЕРУВАННЯ БАТАРЕЄЮ КОНДЕНСАТОРІВ.

План:

1. Автоматичне керування батареєю конденсаторів по напрузі.

2. Автоматичне керування батареєю конденсаторів в функції часу доби.

3. Автоматичне розвантаження по частоті.

4. Автоматичне розвантаження по струму.

1.Автоматичне керування батареєю конденсаторів по напрузі.

Для забезпечення економічної роботи компенсуючи пристроїв, потребується автоматичне регулювання потужності конденсаторних батарей, яке може виконуватись в функції струму навантаження, часу доби, напруги і коефіцієнта потужності. Автоматичне регулювання в функції струму навантаження застосовується на підстанціях з різко змінним навантаженням. Пусковим органом в них є струмові реле, що налаштовані на струми спрацювання при максимальному та мінімальному навантаженні, при яких виконується відповідне включення і відключення всієї або частини конденсаторної батареї.

Автоматичне регулювання в функції часу доби застосовується при великій кількості споживачів з різнохарактерним навантаженням при певному встановленому графіку. Пусковим органом в них є контакти електричних часів, які встановлені на певний час включення і відключення частини конденсаторної батареї, що забезпечує багатоступінчате регулювання потужності батареї. Автоматичне регулювання в залежності від напруги на шинах підстанції застосовується тоді, коли потребується забезпечити мінімальне відхилення

величини робочої напруги від мінімальної .

В схемі одноступінчатого керування батареєю конденсаторів напругу контролює реле мінімальної напруги 1РН, яке живиться від трансформатора напруги ТН. При зниженні напруги в мережі це реле замикає свій контакт 1РН в колі реле часу 1РВ, яке з витримкою часу замикає коло включення привода КВ і таким чином конденсаторна батарея включа-ється вимикачем В. При підвищенні напруги зверх встановленого

замикається контакт реле 1РН в колі реле часу 2РВ, яке з витримкою часу замикає коло катушки відключення КО вимикача В, таким чином батарея відключається. Захист конденсаторної батареї виконується за допомогою контактів проміжного реле РП, який подає імпульс через контакти реле захисту РЗ.

2.Автоматичне керування батареєю конденсаторів в функції часу доби.

Автоматичне керування конденсаторною батареєю по часу доби виконується за допомогою часів ЭВЧС, які дають сигнал на включення батареї конденсаторів в 7-12-16-20 годин і на відключення в 11-14-19-23 годин. При цьому сигнал на включення і відключення бюатареї вимикачем В передається з витримкою часу через реле 1В та 2В. Якщо при включенні батареї напруга буде підвищена, то реле 1Н, діє через релейний пристрій та відключає конденсаторну батарею. Якщо батареє відключена, а напруга в мережі низча заданої, то реле 1Н знов включає батарею, а при підвищенні напруги реле 1Н подає імпульс на її відключення. Керування батареєю може виконуватись також кнопками Квкл та Квідкл.

3.Автоматичне розвантаження по частоті.

Порушення балансу між виробленою електроенергією електростанцій енергосистеми і потужністю, яка споживається промисловими підприємствами приводить до зміни частоти в електричній мережі. Пристрій автоматичного розвантаження по частоті АЧР діє при зниженні частоти н нижче допустимої.

Автоматичне розвантаження по частоті широко застосовується в системі електропостачання промислових підприємств. При спрацюванні реле частоти РЧ, яке живиться від трансформатора напруги ТН, при певному значенні частоти, що задається енергосистемою, через проміжкові реле РП відключається частина споживачів електроенергії.

Автоматичне розвантаження по струму застосовується, коли при порушенні живлення по одній лінії або від одного трансформатора переключається навантаження на іншу лінію або трансформатор, пропускна здатність яких не покриває всього навантаження. В цьому випадку потрібно враховувати допустиме перевантаження ліній або трансформатора, що визначається попереднім навантаженням. Для розвантаження по струму використовуються струмові реле із залежною характеристикою та реле миттєвої дії, які працюють разом з реле часу. Реле розвантаження по струму повинні бути відстроєні від навскрізних струмів к.з. від пускових струмів і струмів само запуску.

Розвантаження по струму може бути короткочасним, наприклад при дії АВР, АПВ, само запуску відповідальних споживачів і довготривалим – при відновленні пошкодженої ділянки мережі.

ТЕМА. ОБЛІК ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ НА ПІДПРИЄМСТВАХ. МІСЦЕ ВСТАНОВЛЕННЯ ЛІЧИЛЬНИКІВ.

План:

1. Види обліку електроенергії та вимоги.

2. Місце встановлення засобів обліку.

3. Схеми включення лічильників.

1. Види обліку електроенергії та вимоги.

Розрахунковим обліком електроенергії називається облік виробленої, а також відпущеної споживачам електроенергії для грозового розрахункового розрахунку за неї.

Лічильники, що встановлюються для розрахункового обліку, називається розрахунковими лічильниками.

Технічним (контрольним) обліком електроенергії називається облік для контролю витрати електроенергії всередині електростанцій, підстанцій, підприємств, в будівлях, квартирах, тощо. Лічильники, що встановлюються для технічного обліку, називаються лічильниками технічного обліку.

Облік активної енергії повинен забезпечити визначення кількості енергії:

1) Виробленої генераторами електростанцій;

2) Спожитої на власні та господарські (окремо) потреби електростанцій та підстанцій;

3) Відпущеної споживачам по лініях, що відходять від шин електростанції безпосередньо до споживачів;

4) Переданої в інші енергосистеми або отриманої від них;

5) Відпущеної електроспоживачам з електричної мережі.

Облік реактивної енергії повинен забезпечити можливість визначення кількості реактивної електроенергії, отриманої споживачем від енергозабезпечувальної організації або переданої їй, тільки в тому разі, якщо за цими даними проводяться розрахунки або контроль дотримання заданого режиму роботи компенсуючих пристроїв.

2.Місце встановлення засобів обліку.

Лічильники для розрахунку електрозабезпечувальної організації зі споживачами електроенергії рекомендується встановлювати на межі поділу мережі (за балансовою приналежністю) електрозабезпечувальної організації та споживача.

Лічильники повинні розташовуватись в легко доступних для обслуговування сухих приміщеннях, в достатньо вільному і не стисненому для роботи місці з температурою в зимовий час не нижче 0⁰С. Лічильники загальнопромислового виконання не дозволяється встановлювати в приміщеннях, де за виробничими умовами температура часто може перевищувати +40⁰С, а також в приміщеннях з агресивними середовищами.

Допускається розташування лічильників в неопалювальних приміщеннях і коридорах розподільчих пристроїв електростанцій і підстанцій, а також в шафах зовнішньої електроустановки. При цьому має бути передбачено утеплення їх на зимовий період за допомогою утеплювальних шаф, ковпаків з підігрівом повітря усередині них електричною лампою або нагрівальним елементом для забезпечення усередині ковпака позитивної температури, але не вище +20⁰С.

Лічильники повинні встановлюватись в шафах, камерах комплектних розподільчих пристроїв, на панелях, щитах, у нішах, на стінах, що мають жорстку конструкцію. Допускається кріплення лічильників на дерев’яних, пластмасових або металевих щитах. Висота від підлоги до коробки затискачів лічильників повинна бути в межах 0,8-1,7м. Допускається висота менше 0,8 м, але не менше 0,4 м.

У місцях, де є небезпека механічних пошкоджень лічильників або їх забруднення, або в місцях, доступних для сторонніх осіб (проходи, сходові клітини, тощо), для лічильників має передбачатись шафа , що закривається, з віконцем на рівні циферблату. Аналогічні шафи повинні встановлюватись також для спільного розміщення лічильників і трансформаторів струму при виконанні обліку на стороні нижчої напруги (на вводі у споживачів).

Конструкція та розміри шаф, ніш, щитків, тощо повинні забезпечити зручний доступ до затискачів лічильників і трансформаторів струму. Для безпечного встановлення і заміни лічильників в мережах до 380 В повинна передбачатись можливість відключення лічильника встановленими до нього на відстані не більше 10м комутаційним апаратом або запобіжниками.. Трансформатори струму, що використовуються для приєднання лічильників напругою до 380 В, повинні включатись після комутаційних апаратів у напрямку потоку потужності.

3.Схеми включення лічильників.

А) Б)

А) - схема включення трифазного лічильника типу СА4, СА4У для вимірювання активної енергії в чотирьох провідній мережі до 1000В;

Б) – схема включення трифазного лічильника типу СА3, СА3У для вимірювання активної енергії в трьох провідній мережі до 1000В.

В) – схема включення трифазного лічильника типу СА3, СА3У, який включений через вимірювальні трансформатори, для вимірювання активної енергії в три провідній мережі напругою до 1000В;

Г) – схема включення трифазного лічильника типу СР4, СР4У, який включений через вимірювальні трансформатори, для вимірювання реактивної енергії в мережі напругою до 1000В.

Д)

Д) – схема включення трифазного лічильника типу СР4, СР4У з додатковою послідовною обмоткою, який включений через вимірювальні трансформатори, для вимірювання реактивної енергії в мережі напругою до 1000В.

ТЕМА. ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ ПРИ РОЗРАХУНКАХ ТА БУДОВІ ЗАЗЕМЛЕНЬ. ТИПИ ЗАЗЕМЛЕННЯ СИСТЕМ.

План:

1. Основні визначення та призначення заземлень.

2. Типи заземлення систем.

1. Основні визначення та призначення заземлень.

Згідно мір безпеки електроустановки поділяються:

1) - електроустановки напругою вище 1000В з ефективно заземленою нейтраллю (з великими струмами замикання на землю - більше 500А)в якій коефіцієнт замикання на землю не перевищує 1,4;

2) - електроустановки напругою вище 1000В з ізольованою нейтраллю (з малими струмами замикання на землю - менше 500А);

3) - електроустановки напругою до 1000В з глухозаземленою нейтраллю;

4) - електроустановки напругою до 1000В з ізольованою нейтраллю .

Коефіцієнт замикання на землю у трифазній мережі - відношення різниці потенціалів між непошкодженою фазою і землею в точці замикання на землю другої або інших фаз до різниці потенціалів між фазою і землею в цій точці до замикання.

Глухозаземленою нейтраллю називається нейтраль трансформатора або генератора, яка приєднана до заземлювального пристрою безпосередньо або через малий опір.

Ізольованою нейтраллю називається нейтраль трансформатора або генератора, яка не приєднана до заземлювального пристрою або приєднана до заземлювального пристрою через прилади сигналізації або інші пристрої, що мають великий опір.

При приєднанні людини до струмоведучих частин, які знаходяться під напругою, або до металевих конструкцій, які опинились під напругою внаслідок пробою або пошкодження ізоляції, виникає ураження людини електричним струмом або опіки. В результаті електричного удару можуть з’явитися судороги, втрата свідомості, зникнення дихання і кровообігу. Електричний удар може привести до смертельного наслідку. Смертельне ураження людини струмом може виникнути при напрузі 12В і вище.

Для забезпечення безпеки людей в установках напругою до 1000В і вище з глухо заземленою нейтраллю або з ізольованою нейтраллю повинні бути споруджені заземлені або занулені металеві частини електричних установок. Заземлювальні або занулювальні пристрої повинні задовольняти вимогам як в нормальних, так і в аварійних режимах роботи мереж і обладнання.

Для виключення випадкового дотику до струмовідних частин, що знаходяться під напругою, встановлюються огородження або розташовують струмоведучі частини на певній висоті.

Основні терміни, які зустрічаються при розрахунках та будові заземлень та занулень:

Заземлювачем називається провідник (електрод) або сукупність металево з’єднаних між собою провідників (електродів), які знаходяться безпосередньо в землі.

Заземлювальним провідником називається металевий провідник, який з’єднує заземлювальні частини електроустановки із заземлювачем.

Заземлювальним пристроєм називається сукупність заземлювачів та заземлювальних провідників.

Заземленням називається навмисне електричне з’єднання будь-якої частини електроустановки із заземлювальним пристроєм.

Заземлення буває робоче, захисне і повторне.

Робоче заземлення – заземлення будь-якої точки струмоведучих частин електроустановки, яке необхідне для забезпечення роботи електроустановки в нормальних і аварійних умовах, що виконується безпосередньо або через спеціальні апараті: пробивні запобіжники, розрядники і резистори.

Захисне заземлення – заземлення частин електроустановки з метою забезпечення електробезпеки.

Повторне заземлення нульового проводу виконується в чотирьохпровідній мережі до 1000В на кінцях повітряних ліній і відгалужень довжиною більше 200м, поблизу вводу кабельних та повітряних ліній в приміщення.

Зануленням в електроустановках напругою до 1000 В називається навмисне з’єднання частин електроустановки, які нормально не знаходяться під напругою, із глухо заземленою нейтраллю генератора або трансформатора в мережі трифазного струму, з глухо заземленим виводом джерела постійного струму.

Напруга на заземлювальному пристрої - напруга, що виникає при стікання струму в землю між точкою вводу в заземлювальний пристрій і зоною нульового потенціалу.

Зоною нульового потенціалу називається зона землі за межами зони розтікання.

Зоною розтікання називається область землі , в межах якої виникає значний градієнт потенціалу при стіканні струму із заземлювача.

Нейтральний провідник (N – провідник) - провідник в електроустановках напругою до 1кВ, який електрично з’єднаний з нейтральною точкою джерела живлення, що використовується для розподілення електричної енергії. Нейтральний провідник - синонім терміну «нульовий робочий провідник» , що відповідає терміну міжнародного стандарту.

Захисний провідник в електроустановках до 1кВ (РЕ) – захисний провідник, що призначений для захисту від ураження електричним струмом.

Головна заземлювальна шина (ГЗШ)- затискач або збірна шина, які є частиною заземлювального пристрою електроустановки напругою до 1кВ і дають змогу виконувати електричні з’єднання визначеної кількості провідників з метою заземлення і зрівнювання потенціалів.

Провідник середньої точки (М-провідник) - провідник в електроустановках напругою до 1кВ, який електрично з’єднаний з середньою точкою джерела живлення , що використовується для розподілення електроенергії.

РЕN – провідник в електроустановках до 1кВ, який поєднує в собі функції захисного РЕ- провідника і N – нейтрального провідників.

Опір заземлювального пристрою (заземлювача)- відношення напруги на заземлювальному пристрої (заземлювачі) до струму, який стікає із заземлювача в землю.

Напруга дотику – напруга, яка виникає на тілі людини або тварини в разі одночасного дотику до двох провідних частин.

Наруга кроку - напруга між двома точками на поверхні локальної землі, розташованих на відстані 1м одна від одної, що відповідає довжині великого кроку людини.

Струм замикання на землю - струм, який проходить у землю через місце замикання.

Струм витоку - небажаний струм, який стікає зі струмовідних частин у землю або неізольовані від землі провідні частини у разі відсутності пошкоджень в електричному колі.

Захисне вирівнювання потенціалів – зниження напруги дотику і (або) напруги кроку шляхом укладання в землю чи в провідну підлогу або на її поверхні провідних частин, приєднаних до заземлювального пристрою, або шляхом застосування спеціального покриття землі (підлоги).

Захисне зрівнювання потенціалів - досягнення рівності потенціалів провідних частин шляхом електричного з’єднання їх між собою.

ПЗВ – пристрій захисного автоматичного вимкнення живлення, який реагує на диференціюй струм. Диференційний струм – це векторна сума струмів, які проходять через пристрій.

Розділовий трансформатор – трансформатор, вторинні обмотки якого відділено від первинної обмотки за допомогою захисного електричного поділу кіл.

Безпечний розділовий трансформатор – розділовий трансформатор, призначений для живлення наднизької напруги.

Наднизька (мала) напруга - напруга між будь-яким провідником і землею, яка не перевищує 50В для змінного струму і 120В для постійного струму.

Тип заземлення системи – показник, який характеризує будови нейтрального провідника (N – провідника) або провідника середньої точки (М-провідника) і з’єднання із землею струмовідних частин джерела живлення та відкритих провідних частин в електроустановках до 1кВ.

Читайте також:

1. Автоматичне і ручне створення об’єктів.
2. Автоматичне кодування.
3. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
4. Автоматичне регулювання.
5. Баланс потужностей у колі гармонічного струму.
6. Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму.
7. Види двигунів постійного струму.
8. Вимірювання потужності в колах постійного струму.
9. Вимірювання потужності у колах перемінного струму.
10. Густина струму.
11. Густина струму.

Переглядів: 3420