• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Типи заземлення систем.

Схеми виконання систем:

ДЖ-джерело живлення; L1, L2, L3- лінійні (фазні) провідники; 1-заземлювач джерела живлення; 2-відкриті провідні частини; 3-заземлювач відкритих провідних частин; 4-захисний провідник (заземлення системи позначено потовщеними лініями).

Відповідно до ГОСТ 30331.2 прийнято такі позначення типу заземлення системи:

Система TN- система, в якій мережа живлення має глухе заземлення однієї точки струмовідних частин джерела живлення, а електроприймачі і відкриті провідні частини електроустановки приєднуються до цієї точки за допомогою відповідного N- або М- і захисного РЕ- провідників.

Система TN- S - система TN, в якій N- або М- і РЕ- провідники розділені по всій мережі.

Система TN- С - система TN, в якій N- або М- і РЕ- провідники поєднано в одному провіднику по всій мережі.

Система TN- С - S система TN, в якій N- або М- і РЕ- провідники поєднано в частині мережі, починаючи від джерела живлення.

Система TТ- система, одну точку струмовідних частин джерела живлення якої заземлено, а відкриті провідні частини електроустановки приєднано до РЕ- провідника, з’єднаного із заземлювачем, електрично незалежним від заземлювача, до якого приєднано точку струмовідних частин джерела живлення.

Система ІT- система, в якій мережу живлення ізольовано від землі через прилади або (і) пристрої, що мають великий опір, а відкриті провідні частини електроустановки приєднано до заземленого РЕ- провідника.

ТЕМА. ДОПУСТИМІ ОПОРИ СТРУМІВ ЗАЗЕМЛЕНЬ.

План:

1. Заземлювальні пристрої в електричних мережах до 1кВ з глухо заземленою нейтраллю.

2. Заземлювальні пристрої в електричних мережах до 1кВ з ізольованою нейтраллю.

3. Заземлювальні пристрої в електричних мережах більше 1кВ з ізольованою нейтраллю.

4. Заземлювальні пристрої в електричних мережах більше 1кВ з ефективно заземленою нейтраллю.

1. Заземлювальні пристрої в електричних мережах до 1кВ з глухо заземленою нейтраллю.

Опір заземлювального пристрою, до якого приєднано нейтраль джерела живлення або виводи джерела однофазного струму, у будь-яку пору року не повинен перевищувати 2, 4, 8 Ом відповідно для лінійних напруг 660, 380 і 220В джерела трифазного струму або 380, 220, 127 В джерела однофазного струму. Цей опір необхідно забезпечувати з урахуванням з урахуванням використанням всіх заземлювачі, приєднаних до PEN- (РЕ) - провідника, якщо кількість відхідних ліній не менше двох. Опір заземлювача, до якого безпосередньо приєднують нейтраль джерела трифазного струму або виводи джерела однофазного струму, повинен бути не більша за 15, 30 і 60 Ом відповідно для лінійних напруг 660, 380 і 220 В джерела трифазного струму або 380,220 і 127 В джерела однофазного струму.

На кінцях повітряних ліній електропередач як з неізольованими, так і самоутримними ізольованими проводами або відгалужень від них довжиною понад 200 м слід влаштовувати повторні заземлення PEN- (РЕ)- провідника із зазначенням опору. В першу чергу слід використовувати природні заземлювачі (підземні частини залізобетонних і металевих опор), а також заземлювачі, призначені для захисту від грозових перенапруг.

На вводі до електроустановки будівлі від повітряної лінії рекомендується влаштовувати повторне заземлення PEN- (РЕ)- провідника, якщо в будівлі за відсутності комунікацій водопостачання, газопостачання, металевих та залізобетонних конструкцій не може бути здійснено основну систему зрівнювання потенціалів. У цьому разі опір заземлювача повторного заземлення PE- (РЕN)- провідника на вводі в будівлю повинен бути не більше за 30 Ом.

2.Заземлювальні пристрої в електричних мережах до 1кВ з ізольованою нейтраллю.

Опір заземлювального пристрою R, Ом, який використовують для захисного заземлення відкритих провідних частин в електроустановках з ізольованою нейтраллю, повинен відповідати умові:

R≤Uд/I;

Де: Uд – допустима напруга дотику, значення якої в приміщеннях без підвищеної небезпеки приймається 50В;

I – повний струм замикання на землю (на відкриті провідні частини), А.

Виконання зазначеної умови може не перевірятись, якщо опір заземлювального пристрою R не перевищує:

- 4 Ом – у разі потужності джерела живлення більшої, ніж 100 кВА;

- 10 Ом - у разі потужності джерела живлення або сумарної потужності паралельно працюючих джерел живлення до 100 кВА.

3.Заземлювальні пристрої в електричних мережах більше 1кВ з ізольованою нейтраллю.

В електроустановках напругою понад 1 кВ електричної мережі з ізольованою, компенсованою або (і) заземленою через резистор нейтраллю опір заземлювального пристрою R, Ом, у разі проходження розрахункового струму замикання на землю у будь-яку пору року з урахуванням опору природних заземлювачів, повинен бути:

1) У разі використання заземлювального пристрою одночасно для електроустановок напругою до 1 кВ, в яких N-, РЕN-, РЕ- провідники виходять за межі цього заземлювального пристрою, а захист від замикань на землю в електроустановці напругою понад 1 кВ діє на сигнал,

R≤67/I;

Де: I– розрахунковий струм замикання на землю, А.

В цьому разі необхідно виконувати умови, які ставляться до заземлення електроустановок напругою до 1 кВ.

Якщо умова R≤67/I не виконується для системи TN, то нейтральну точку джерела живлення напругою до 1кВ слід приєднати до електрично незалежного заземлювача. У цьому разі заземлювальний провідник, який з’єднує нейтральну точку джерела живлення з електрино незалежним заземлювачем, а також N-, РЕN-, РЕ- провідники в межах заземлювального пристрою електроустановки напругою понад 1кВ повинні мати таку ж саму ізоляцію відносно землі, як і лінійні провідники напругою до 1кВ. Якщо це з’єднання виконують кабелем, то кабель повинен бути без металевої оболонки і броні.

Якщо умова R≤67/I не виконується для системи ІТ, то РЕ- провідник, до якого приєднуються відкриті провідні частини електроустановки споживача електричної енергії, повинен бути приєднаний до заземлювача, електрично незалежного від заземлювача електроустановки напругою понад 1 кВ, або у споживача повинне бути виконане захисне вирівнювання потенціалів.

2) У разі використання заземлювального пристрою тільки для електроустановок напругою понад 1 кВ, а також у разі використання його одночасно для електроустановок напругою до 1 кВ діє на сигнал, у яких N-, РЕN-, РЕ- провідники не виходять за межі цього заземлювального пристрою:

R≤250/Ір;

але не більше ніж 10 Ом.

За розрахунковий струм Ір приймається:

1) В електричних мережах з ізольованою нейтраллю - повний струм замикання на землю;

2) В електричних мережах з компенсованою нейтраллю:

- Для заземлювальних пристроїв, до яких приєднано дугогасні реактори,- струм, який дорівнює 125% номінального струму цих реакторів;

- Для заземлювальних пристроїв, до яких не приєднано дугогасні реактори,- струм замикання на землю в разі вимкнення найпотужнішого з реакторів.

За розрахунковий може бути прийнято струм плавлення запобіжників або струм спрацювання релейного захисту від однофазних замикань на землю. В цьому разі струм замикання на землю повинен перевищувати номінальний струм запобіжників не менше ніж у 3 рази і струм спрацювання релейного захисту не менше ніж у 1,5 рази.

У зовнішніх електроустановках напругою понад 1 кВ довкола площі, зайнятої електрообладнанням, на глибині, не меншій ніж 0,5 м, слід прокласти замкнутий горизонтальний заземлювач, до якого приєднують відкриті провідні частини, що заземлюються.

Якщо опір заземлювального пристрою становить понад 10 Ом, то додатково здійснити захисне вирівнювання потенціалів уздовж рядів електрообладнання з боку обслуговування, для чого слід прокласти в землі горизонтальні заземлювачі на глибині 0,5м на відстані 0,8-1 м від фундаментів або основ електрообладнання, приєднавши їх до заземлювального пристрою.

4.Заземлювальні пристрої в електричних мережах більше 1кВ з ефективно заземлювальною нейтраллю.

Заземлювальний пристрій, повинен бути в будь-яку пору року не більший за 0,5 Ом з урахуванням штучних та природних заземлювачів.

Поздовжні заземлювачі слід прокладати вздовж осей електрообладнання з боку обслуговування на глибині 0,5-0,7м від поверхні землі і на відстані 0,8-1,0 м від фундаментів або основ устаткування. Допускається збільшувати відстані від фундаментів або основ устаткування до 1,5м прокладенням одного заземлювача для двох рядів устаткування, якщо сторони обслуговування повернено одна до одної, а відстань між підвалинами або фундаментами двох рядів не перевищує 3м.

Поперечні заземлювачі слід прокладати в зручних місцях між устаткуванням на глибині 0,5-0,7м від поверхня землі. Відстань між ними рекомендується приймати в бік збільшення від перифеї до центру заземлювальної сітки. При цьому перша і наступні відстані0 починаючи від периферїї не повинні перевищувати відповідно 4,0: 5,0; 6,0; 7,5; 9,0; 11; 13,5; 16; 20 м Розміри комірок заземлювальної сітки, які прилягають до місць приєднання нейтралей силових трансформаторів і короткозамикачів до заземлювального пристрою не повинні перевищувати 6м х 6м.

Горизонтальні заземлювачі необхідно прокладати по краю території, зайнятою заземлювальним пристроєм, так щоб вони сукупно утворювали замкнутий контур.

Якщо заземлювальний пристрій знаходиться в межах зовнішньої огорожі, то біля входів і в’їздів на територію слід вирівнювати потенціал, наприклад, шляхом встановлення двох вертикальних заземлювачів, приєднаних до зовнішнього горизонтального заземлювача напроти входів і в’їздів. У цьому разі вертикальні заземлювачі повинні бути довжиною 3-5м, а відстань між ними повинна дорівнювати ширині входу чи в’їзду.

ТЕМА. ПРИРОДНІ ТА ШТУЧНІ ЗАЗЕМЛЮВАЧІ. ПЕРЕРІЗИ ЗАЗЕМЛЮВАЛЬНИХ ПРОВІДНИКІВ ТА ГОЛОВНА ЗАЗЕМЛЮВАЛЬНА ШИНА (ГЗШ).

План:

1. Використання природніх заземлювачів.

2. Використання штучних заземлювачів.

3. Перерізи заземлювальних провідників.

4. Головна заземлювальна шина.

5. Захисні заземлювальні провідники.

1.Використання природних заземлювачів.

Як природні заземлювачі можна використовувати:

- Металеві і залізобетонні конструкції будівля і споруди, які перебувають у контакті із землею, у тому числі залізобетонні фундаменти в неагресивних, слабо агресивних і середньо агресивних середовищах;

- Підземні частини залізобетонних і металевих опор повітряних ліній електропередач, в тому числі фундаменти опор, за відсутності гідроізоляції залізобетону полімерними матеріалами;

- Свинцеві оболонки кабелів, прокладених в землі. Оболонки кабелів можуть бути єдиними заземлювачами за кількості кабелів не менше двох. Алюмінієві оболонки кабелів використовувати як заземлювачі не допускається;

- Металеві трубопроводи, що прокладені в землі;

- Інші провідні частини, які є придатними для цілей заземлення і не можуть бути навіть тимчасово демонтовані (повністю або частково) без відома персоналу, який експлуатує електроустановку (труби бурових свердловин, металеві шунти гідротехнічних споруд, закладені частини затворів, тощо);

- Заземлювачі опор повітряних ліній електропередач, з’єднані із заземлювальним пристроєм електроустановки за допомогою грозозахисного троса, якщо трос не ізольовано від опор лінії;

- Заземлювачі опор повітряних ліній електропередач напругою до 1кВ, з’єднані PEN-провідником із заземлювальним пристроєм джерела живлення за кількості ліній не менше двох;

- Рейки не електрифікованих залізниць і під’їзних колій за наявності перемичок між рейками.

Не допускається використовувати як природні заземлювачі трубопроводи горючих рідин, горючих або вибухонебезпечних газів і сумішей. Не слід також використовувати як природні заземлювачі труби каналізації, центрального опалення та комунального водопроводу. Проте ці вимоги не виключають необхідності приєднання цих трубопроводів і труб в електроустановках напругою до 1кВ до основної системи зрівнювання потенціалів. Не слід також використовувати як природні заземлювачі залізобетонні конструкції будівель та споруд з попередньо напруженою арматурою, проте це обмеження не поширюється на опори повітряних ліній електропередач і опорні конструкції відкритих розподільчих пристроїв.

2.Використання штучних заземлювачів.

Штучними заземлювачами можуть бути вертикально забиті в землю відрізки з чорної сталі без покриття або з покриттям, з нержавіючої сталі або з міді довжиною 2,5-3 м або круглі пруткові заземлювачі діаметром 16мм довжиною до 5 м та горизонтально прокладені круглі або прямокутні штаби, які використовуються для зв’язку вертикальних заземлювачів. Штучні заземлювачі не слід фарбувати.

Мінімальні перерізи заземлювачів і заземлювальних провідників, прокладених в землі.

3. Перерізи заземлювальних провідників.

Прокладати в землі алюмінієві заземлювальні провідники не допускається, а також не допускається використовувати як заземлювальні провідники відкриті струмовідні частини кабельних споруд. Заземлювальні провідники необхідно захищати від корозії одним із існуючих способів, наприклад, шляхом фарбування в слабо агресивних грунтах, а середньо - та сильно агресивних грунтах додатково на переході грунт-повітря рекомендується встановлювати термоусаджувальну трубку довжиною не меншою, ніж 0,6м (0,3м під землею та 0,3 м над землею).

Мінімальний переріз заземлювального провідника повинен бути не меншим ніж 6мм²- для міді, 16мм²- для алюмінію і 50мм² – для сталі.

Переріз заземлювального провідника, який з’єднує заземлювач робочого (функціонального) заземлення з ГЗШ, повинен відповідати вимогам стандартів та інструкцій виробника обладнання щодо влаштування його заземлення та бути не меншим ніж 10мм² – для міді, 16мм² для алюмінію та 75мм²- для сталі.

Читайте також:

1. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
2. Аудит інформаційних систем.
3. Грошова система та її елементи. Основні типи грошових систем.
4. Грошова система та її елементи. Основні тити грошових систем.
5. Динаміка та еволюція ландшафтних територіальних геосистем.
6. Динамічні характеристики елементів і систем.
7. Еволюція ринкової економіки та основні риси сучас­них економічних систем.
8. Економічна система, її сутність, цілі й основні структурні елементи. Типи економічних систем.
9. Електричні властивості біологічних систем.
10. Етапи розвитку інформаційних систем.
11. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ СИСТЕМ. ТЕХНОЛОГІЧНА І ЕКСПЛУАТАЦІЙНА БЕЗПЕКА ПРОГРАМ
12. Загальна характеристика екосистем.

Переглядів: 6343