МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Еволюція ринкової економіки та основні риси сучасних економічних систем.Сутність ринкової, соціально ринкової і змішаної економіки Основні функції господарського механізму і його сутність. Співвідношення господарського механізму та основних елементів економічної системи. Сутність і структура господарського механізму Межі ринкового механізму регулювання в сучасних умовах та головні функції держави. Причини виникнення планомірної ринкової системи. Причини виникнення планомірної ринкової системи та головні функції держави Народна економіка. Критерії класифікації економічних систем. Еволюція ринкової економіки та основні риси сучасних економічних систем. Сутність ринкової, соціально ринкової і змішаної економіки План Ринкова економіка та її еволюція (для розширення кругозору та самостійного пізнання) Існуючу нині у промислово розвинутих країнах економічну систему називають ринковою, вільною ринковою, соціально ринковою, змішаною економікою тощо. Один із двох останніх типів економіки має побудувати й Україна внаслідок трансформації існуючої економічної системи. Ринкова економіка виникла кілька століть тому, пройшла кілька етапів свого розвитку, зазнавши якісних та сутнісних змін. З'ясування економічної природи кожного з цих етапів — важлива умова вибору Україною основних шляхів та напрямів формування високорозвинутої економічної системи, її входження до структури сучасного світового господарства.
Природною рушійною силою господарського розвитку є прагнення індивіда до реалізації своїх економічних інтересів. Дбаючи про власні інтереси, така економічно вільна людина покращує свій добробут, примножує багатство суспільства. Суперечності між індивідом і суспільством не існує. Розуміючи, що в умовах свободи господарської діяльності та свободи торгівлі деякі індивіди можуть домовлятися про підвищення цін або окремий суб'єкт господарювання прагнутиме до безмежного привласнення прибутку, А. Сміт вважав, що інтереси таких індивідів певною мірою гармонізує конкуренція, що вона є регулятором особистого егоїзму, завдяки чому досягається економічна рівновага. Конкуренція вирівнює попит і пропозицію, відновлює пропорційність тощо, тобто здійснюється саморегулювання економіки. Ринкова економіка (або ринкове господарство), згідно з теорією А. Сміта, — лад, заснований на приватній власності, в якому відбувається вільна гра ринкових сил (принцип laissez-faire). У ринковій економіці державі належить другорядна роль, вона виконує ті функції, які не може виконати окремий індивід або зробить він це економічно неефективно. Такими функціями є: організація громадського порядку, державної поштової служби, запровадження обов'язкового шкільного навчання, забезпечен-ня національної оборони, емісія крупних банкнот, будівництво деяких громадсь-ких споруд (доріг, мостів тощо) й утримання їх в належному стані. З часом теорія ринкової економіки зазнала істотних змін. Так, концепція «соціального ринкового господарства», основоположниками якої є західнонімецькі економісти А. Мюллер-Армак, Л. Ерхард та В. Ойкен, значно відрізняється від теорії класичного ліберального господарства (тобто від концепції «ринкової економіки»), в якій державі відводилася роль «нічного сторожа». Ці вчені переконані, що перед державою стоять величезні завдання, а можливість звільнити державу від її обов'язків малоймовірна. Одним із найважливіших завдань держави Л. Ерхард вважає забезпечення вільної конкуренції. Вільна власна ініціатива й конкуренція повинні поєднуватися з активною роллю держави в господарському житті. Головним критерієм свободи, за Л. Ерхардом, є свобода споживання, що «логічно доповнюється у свободі підприємця виробляти та продавати ті продукти, які відповідають попиту...». Головною небезпекою для соціального ринкового господарства вважались монополії, які руйнували ціновий механізм. ●Один із найважливіших критеріїв соціального ринкового господарства (поєднання соціального з ринковим) — досягнення ефективного господарського порядку, коли із зростанням продуктивності праці знижуються ціни, підвищується реальна заробітна плата. Через конкуренцію (як найефективніший засіб досягнення та забезпечення добробуту) «може бути досягнута — у кращому значенні цього слова — соціалізація прогресу і прибутку...». Роль держави Л. Ерхард також порівнював з діями судді на футбольному полі. ●Другим важливим критерієм соціального ринкового господарства є оптимальне поєднання ринкової економіки та планового господарства (централізовано регульована система економіки). У цьому зв'язку Г. Ортліб (один із прихильників сучасного неолібералізму) писав: «Ми повинні розуміти, що давня суперечка про те, чому надати перевагу — плановому чи ринковому господарству, нині не становить інтересу. Важливішою є комбінація того й іншого, тобто регульована економіка». У пізніших виданнях інших німецьких авторів «соціальне ринкове господарство» визначається як сучасна форма економічної організації ринкового типу з налагодженим механізмом державного регулювання, відповідною інституціональною структурою і системою соціального захисту населения». Проте таке регулювання повинно бути непрямим. Соціально орієнтована ринкова економіка— модель соціально-економічного розвитку, що передбачає переважання приватної власності та ринку в процесі їх поєднання з державною власністю та державним регулюванням й систему соціального захисту населення. Водночас Л. Ерхард відкидав концепції «товариства колективної відпові-дальності», «держави добробуту». Остання є складовим елементом теорії «зміша-ної економіки», і в цьому головна відмінність цієї теорії від теорії «соціально ринкового господарства». Другою такою відмінністю є домінування в соціально орієнтованій економіці приватної власності, а в змішаній — оптимальне поєднан-ня приватної та державної (особливо коли йдеться про соціал-реформістський варіант такої економіки). Якщо для досягнення соціальної спрямованості економіки потрібно, на думку батька німецького економічного дива Л. Ерхарда, не вдою-коналювати розподіл, а піднімати виробництво, то, на думку Е. Хансена (одного з представників концепції «змішаної економіки»), держава добробуту «є передусім перерозподільником виробленого доходу». Ще одна важлива функція такої держави — здійснення певних форм національного економічного планування. Отже, якщо обирати назву кінцевого етапу трансформації існуючої нині в Україні соціально-економічної системи з визначень західної економічної думки, то, мабуть, найприйнятнішим є термін «змішана економіка» в інтерпретації Е. Хансена, в якому поєднуються риси «держави добробуту» і функція національ-ного планування, яке здійснює держава. У свою чергу, «держава добробуту» не-можлива без перерозподілу значної частки національного доходу через централь-ний (федеральний) бюджет. Виступати проти перерозподілу національного дохо-ду взагалі, проти вдосконалення процесів розподілу — означає виступати проти об'єктивного ходу економічного розвитку людства, займати антигуманні позиції як у теорії, так і на практиці. Англійський економіст А. Пігу стверджував, що «трансферт доходу від багатих до бідних збільшить сукупний добробут, оскільки сума задоволення останніх зростає більше, ніж зменшується задоволення перших». Поняття «ринкова економіка», або «ринкова система», відображає не сучасні реалії розвитку економіки західних країн, а реалії майже 200-річної давності. Критикуючи у цьому зв'язку погляди австрійського економіста Ф. Хаєка про необхідність підпорядкувати економіку дії «невидимої руки» абстрактного ринку (йдеться про принцип laissez-faire у концепції А. Сміта), Б. Селігмен писав: «Для того щоб це здійснити, ми повинні були б перекреслити історію півтораста останніх років і відтворити світ незалежних господарських одиниць без монополій і без великих утворень капіталу». Різкіше висловився з цього приводу Дж.Гелбрейт: тих, хто говорить про повернення до вільного ринку часів А. Сміта, він називає людьми з психічними відхиленнями клінічного характеру.
Читайте також:
|
||||||||
|