Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Еволюція ринкової економіки та основні риси сучас­них економічних систем.

Сутність ринкової, соціально ринкової і змішаної економіки

Основні функції господарського механізму і його сут­ність.

Співвідношення господарського механізму та основ­них елементів економічної системи.

Сутність і структура господарського механізму

Межі ринкового механізму регулювання в сучасних умовах та головні функції держави.

Причини виникнення планомірної ринкової системи.

Причини виникнення планомірної ринкової системи та головні функції держави

Народна економіка.

Критерії класифікації економічних систем.

Еволюція ринкової економіки та основні риси сучас­них економічних систем.

Сутність ринкової, соціально ринкової і змішаної економіки

План

Ринкова економіка та її еволюція

(для розширення кругозору та самостійного пізнання)

Існуючу нині у промислово розвинутих країнах еко­номічну систему називають ринковою, вільною ринко­вою, соціально ринковою, змішаною економікою тощо. Один із двох останніх типів економіки має побудувати й Україна внаслідок трансформації існуючої економічної системи.

Ринкова економіка виникла кілька століть тому, пройшла кілька етапів свого розвитку, зазнавши якіс­них та сутнісних змін. З'ясування економічної природи кожного з цих етапівважлива умова вибору Україною основних шляхів та напрямів формування високорозви­нутої економічної системи, її входження до структури сучасного світового господарства.

 

Природною рушійною силою господарського розвитку є прагнення індивіда до реаліза­ції своїх економічних інтересів. Дбаючи про власні інте­реси, така економічно вільна людина покращує свій доб­робут, примножує багатство суспільства. Суперечності між індивідом і суспільством не існує. Розуміючи, що в умовах свободи господарської діяльності та свободи тор­гівлі деякі індивіди можуть домовлятися про підвищен­ня цін або окремий суб'єкт господарювання прагнутиме до безмежного привласнення прибутку, А. Сміт вважав, що інтереси таких індивідів певною мірою гармонізує конкуренція, що вона є регулятором особистого егоїзму, завдяки чому досягається економічна рівновага. Конку­ренція вирівнює попит і пропозицію, відновлює пропор­ційність тощо, тобто здійснюється саморегулювання еко­номіки.

Ринкова економіка (або ринкове господарство), згідно з теорією А. Сміта, — лад, заснований на приватній власності, в якому від­бувається вільна гра ринкових сил (принцип laissez-faire).

У ринковій економіці державі належить другорядна роль, вона виконує ті функції, які не може виконати окремий індивід або зробить він це економічно неефек­тивно. Такими функціями є: організація громадського порядку, державної поштової служби, запровадження обов'язкового шкільного навчання, забезпечен-ня націо­нальної оборони, емісія крупних банкнот, будівництво деяких громадсь-ких споруд (доріг, мостів тощо) й утри­мання їх в належному стані.

З часом теорія ринкової економіки зазнала істотних змін. Так, концепція «соціального ринкового господарст­ва», основоположниками якої є західнонімецькі еконо­місти А. Мюллер-Армак, Л. Ерхард та В. Ойкен, значно відрізняється від теорії класичного ліберального госпо­дарства (тобто від концепції «ринкової економіки»), в якій державі відводилася роль «нічного сторожа». Ці вчені переконані, що перед державою стоять величезні завдання, а можливість звільнити державу від її обов'яз­ків малоймовірна. Одним із найважливіших завдань дер­жави Л. Ерхард вважає забезпечення вільної конкурен­ції. Вільна власна ініціатива й конкуренція повинні по­єднуватися з активною роллю держави в господарському житті. Головним критерієм свободи, за Л. Ерхардом, є свобода споживання, що «логічно доповнюється у свобо­ді підприємця виробляти та продавати ті продукти, які відповідають попиту...». Головною небезпекою для соціального ринкового господарства вважались монопо­лії, які руйнували ціновий механізм.

●Один із найважливіших критеріїв соціального ринко­вого господарства (поєднання соціального з ринковим) — досягнення ефективного господарського порядку, коли із зростанням продуктивності праці знижуються ціни, під­вищується реальна заробітна плата. Через конкуренцію (як найефективніший засіб досягнення та забезпечення добробуту) «може бути досягнута — у кращому значенні цього слова — соціалізація прогресу і прибутку...». Роль держави Л. Ерхард також порівнював з діями судді на футбольному полі.

●Другим важливим критерієм соціального ринкового господарства є оптимальне поєднання ринкової економі­ки та планового господарства (централізовано регульова­на система економіки). У цьому зв'язку Г. Ортліб (один із прихильників сучасного неолібералізму) писав: «Ми повинні розуміти, що давня суперечка про те, чому нада­ти перевагу — плановому чи ринковому господарству, нині не становить інтересу. Важливішою є комбінація то­го й іншого, тобто регульована економіка». У пізніших виданнях інших німецьких авторів «соціальне ринкове господарство» визначається як сучасна форма економіч­ної організації ринкового типу з налагодженим механіз­мом державного регулювання, відповідною інституціональною структурою і системою соціального захисту на­селения». Проте таке регулювання повинно бути непрямим.

Соціально орієнтована ринкова економікамодель соціально-економічного розвитку, що передбачає переважання приватної власності та ринку в процесі їх поєднання з державною власністю та державним регулюванням й систему соціального захисту населення.

Водночас Л. Ерхард відкидав концепції «товариства колективної відпові-дальності», «держави добробуту». Остання є складовим елементом теорії «зміша-ної еконо­міки», і в цьому головна відмінність цієї теорії від теорії «соціально ринкового господарства». Другою такою від­мінністю є домінування в соціально орієнтованій еконо­міці приватної власності, а в змішаній — оптимальне поєднан-ня приватної та державної (особливо коли йдеться про соціал-реформістський варіант такої економіки). Якщо для досягнення соціальної спрямованості економі­ки потрібно, на думку батька німецького економічного дива Л. Ерхарда, не вдою-коналювати розподіл, а підніма­ти виробництво, то, на думку Е. Хансена (одного з пред­ставників концепції «змішаної економіки»), держава добробуту «є передусім перерозподільником виробленого доходу». Ще одна важлива функція такої держави — здійснення певних форм національного економічного планування.

Отже, якщо обирати назву кінцевого етапу трансфор­мації існуючої нині в Україні соціально-економічної сис­теми з визначень західної економічної думки, то, мабуть, найприйнятнішим є термін «змішана економіка» в інтер­претації

Е. Хансена, в якому поєднуються риси «держа­ви добробуту» і функція національ-ного планування, яке здійснює держава. У свою чергу, «держава добробуту» не-можлива без перерозподілу значної частки національ­ного доходу через централь-ний (федеральний) бюджет. Виступати проти перерозподілу національного дохо-ду взагалі, проти вдосконалення процесів розподілу — озна­чає виступати проти об'єктивного ходу економічного роз­витку людства, займати антигуманні позиції як у теорії, так і на практиці. Англійський економіст А. Пігу ствер­джував, що «трансферт доходу від багатих до бідних збільшить сукупний добробут, оскільки сума задоволен­ня останніх зростає більше, ніж зменшується задоволен­ня перших».

Поняття «ринкова економіка», або «ринкова систе­ма», відображає не сучасні реалії розвитку економіки за­хідних країн, а реалії майже 200-річної давності. Крити­куючи у цьому зв'язку погляди австрійського економіста Ф. Хаєка про необхідність підпорядкувати економіку дії «невидимої руки» абстрактного ринку (йдеться про прин­цип laissez-faire у концепції А. Сміта), Б. Селігмен писав: «Для того щоб це здійснити, ми повинні були б перекрес­лити історію півтораста останніх років і відтворити світ незалежних господарських одиниць без монополій і без великих утворень капіталу». Різкіше висловився з цього приводу Дж.Гелбрейт: тих, хто говорить про повернення до вільного ринку часів А. Сміта, він називає людьми з психічними відхиленнями клінічного характеру.

 


Читайте також:

  1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  3. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
  4. Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин на об'єктах економіки.
  5. Аграрна еволюція українських земель у др. пол. ХVІІ - ХVІІІст.
  6. Аграрний комплекс національної економіки.
  7. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  8. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  9. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  10. Адміністративної економіки.
  11. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
  12. АНАЛІЗ ЛІНІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ЕКОНОМІЧНИХ ЗАДАЧ




Переглядів: 2777

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Закон Сея і закон Вальраса. | Критерії класифікації економічних систем.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.021 сек.