Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Вимоги безпеки при експлуатації машин та механізмів.

Високі темпи механізації будівельних робіт полегшують умови праці, роблять його більше безпечним, знижують собівартість робіт і скорочують терміни будівництва. Разом з тим працюючі машини на будівельних майдан­чиках створюють небезпеку травмування робітників. Збільшується питома вага нещасних випадків при обслуговуванні будівельних машин і механізмів. Нещасні випадки обумовлюються, головним чином, низькою кваліфікацією, слабкою виробничою дисципліною обслуговуючого персоналу і, як наслідок, порушенням вимог технічної експлуатації та правил техніки безпеки, знахо­дженням сторонніх осіб у небезпечній зоні.

Будівельно-монтажна організація зобов'язана утримувати машини в справному стані, організувати їхнє належне обслуговування, своєчасний тех­нічний огляд і ремонт. Технічне обслуговування і експлуатація будівельних машин повинні проводитись відповідно до діючих норм, інструкціями заво-дів-виготовлювачів та інших нормативних документів.

Для утримування в справному стані вантажопідйомних машин і ванта­жозахватних пристроїв, а також для організації безпечної роботи признача­ються відповідальні особи, які атестуються комісією.

Керівник робіт до початку роботи із застосуванням машин зобов'язаний визначити схему руху та місце установки, місця та способи заземлення (за-нулення) машин, указати способи взаємодії і сигналізації машиніста (опера­тора) з робітником-сигнальником, визначити місце знаходження сигнальни­ка, забезпечити освітлення робочої зони. Монтаж (демонтаж) машин позво­диться відповідно до інструкції заводу-виготовлювача та під керівництвом особи, відповідального за технічний стан машин у зоні монтажу. На будівни­цтві повинен бути встановлений порядок обміну умовними сигналами між стропальником і крановиком. Провадження робіт при сильному снігопаді, тумані, поганій освітленості, коли крановщик погано розрізняє сигнали стро­пальника, повинне бути припинене. Робота крана при силі вітру більше 6 ба­лів (швидкість вітру 10... 12 м/с) повинна бути припинена, а кран закріплений протиугінними пристосуваннями. При більше сильному вітрі (швидкість віт­ру більше 15 м/с) необхідно вжити додаткових заходів до закріплення крана, передбачені інструкцією з його експлуатації. Робота на будівельних машинах з електроприводом під час грози повинна бути припинена.

Для стропування потрібно застосовувати стропи, що відповідають масі вантажу, який піднімається, з урахуванням числа гілок і кута їхнього нахилу. Стропи загального призначення варто підбирати так, щоб кут між їхніми гіл­ками не перевищував 90°. Забраковані вантажозахватні пристрої, а також ва­нтажозахватні пристрої, що не мають бирки (клейма), не повинні перебувати в місцях провадження робіт. Для вантажів, у яких є петлі, призначені для підйому, повинні бути схеми їхнього стропування, а для вантажів, що не ма­ють спеціальних пристроїв для підйому, - графічне зображення стропування, що видається на руки стропальникам, крановщикам і вивішується в місцях


робіт. Підйом вантажів, на які не розроблені схеми стропування, виконується в присутності та під керівництвом особи, яка відповідальна за безпечне про­вадження робіт по переміщенню вантажів на будмайданчику. Перед почат­ком вантажопідйомних робіт троса необхідно ретельно оглядати.

На будівельному майданчику встановлюється порядок обміну умовни­ми сигналами між особою, керівним підйомом, і машиністом крана, а також робітниками на відтягненнях. Всі сигнали подаються тільки однією особою. Сигнал «Стоп» подається будь-яким працівником, що помітив небезпеку. Якщо машиніст не бачить сигнальника, то між ними встановлюється двосто­ронній телефонний або радіозв'язок. Робота будівельних машин під провода­ми ліній електропередач (незалежно від напруги в лінії) не допускається.

Під вантажопідйомністю машини розуміють найбільшу масу робочого вантажу, на підйом якого машина розрахована. У вантажопідйомність вклю­чається і маса вантажозахватних пристроїв.

Вантажопідйомні машини, що перебувають у роботі, повинні піддава­тися періодичному технічному огляду: частковому - не рідше одного разу в рік; повному - не рідше одного разу в три роки. Рідко використовувані ван­тажопідйомні машини піддаються повному технічному огляду не рідше чим через кожні 5 років. Позачерговий повний технічний огляд вантажопідйомної машини повинний виконуватися після монтажу машини на новому місці, ре­конструкції, ремонту металевих конструкцій, заміни вузлів, зміни гака несу­чих канатів. Результати технічного огляду вантажопідйомних машин зано­сяться в журнал обліку та огляду, а крана, що пересувається по рейкових шляхах, - у паспорт. При технічному огляді вантажопідйомного встаткування проводять статичне та динамічне випробування всього комплекту.

Під час проектування машин виконання вимог безпеки досягається за допомогою пристроїв, які забезпечують безпеку обладнання та машин у разі помилок машиніста чи несподіваної появи небезпеки. За призначенням при­лади і пристрої безпеки заведено розподіляти на гальма, контрольно-запо­біжні, блокувальні, сигнальні, огороджувальні пристрої, аварійні зупинки.

Гальма - засновані на використанні сили тертя, що виникає між рухо­мими і нерухомими елементами. Безпека вантажопідйомних машин багато в чому залежить від правильного вибору та експлуатації гальм. Залежно від конструкції і форми елементів гальма використовують колодкові, стрічкові і дискові. У вантажопідйомному обладнанні гальма передбачені в механізмах підйому вантажу, вильоту стріли, повороту і переміщення крана. Гальмуван­ня кабін ліфтів при обриві троса здійснюється уловлювачами.

Контрольно-запобіжні пристрої у вантажопідйомних машинах викори­стовують будь-якої конструкції. За призначенням бувають показники вітро­вого тиску, вильоту стріли, крену крана, наближення до повітряних струмопровідних мереж та інше; протиугінні захвати; обмежувач висоти підйому, ви­льоту стріли, повороту і шляху, вантажопідйому і вантажного моменту, швидкості; буферні пристрої.


Контрольно-запобіжні пристрої можуть виконувати функції контролю небезпечного чинника (швидкості повітря, наявності електричного струму, величини вантажу, вантажного моменту, швидкості чи спільного функціону­вання вимірювача і запобіжного механізму).

Допустиме положення елементів конструкції фіксується контактами безпеки (кінцеві вимикачі). Щоб уникнути ударів під час зупинки рушійних частин, використовують буферні пристрої.

Сигнальні пристрої використовуються для попередження працівників про виникнення небезпеки. Вони можуть бути світлові, звукові і комбіновані.

Огороджувальні пристрої - передбачені для запобігання потраплянню людей в небезпечну зону. Залежно від призначення і конструкції вантажопі­дйомної машини небезпеку для людей можуть утворювати її відкриті части­ни, що здійснюють обертання чи поступальний рух, світлове і теплове чи ультрафіолетове випромінювання, можливе падіння з висоти, а також неспо­діване зрушення. Огороджувальні пристрої бувають найрізноманітніших конструкцій: огороджувальні кожухи, щити, сітки на жорстких каркасах, по­руччя та ін. Суцільні огороджувальні пристрої за необхідності стеження мо­жуть бути виготовлені з прозорих матеріалів (оргскло, текстоліт, тощо). Бло­кувальні пристрої забезпечують вимикання машини чи механізму в разі про­никнення людини в небезпечну зону, відмови обладнання чи виходу параме­трів енергоносія за дозволені межі.


Читайте також:

  1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
  2. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  4. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
  5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  7. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
  8. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
  9. IV. ВИМОГИ ПРОФЕСIЇ ДО IНДИВIДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХIВЦЯ
  10. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
  11. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
  12. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.




Переглядів: 6362

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Техніка безпеки при виробництві земельних робіт. | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.