• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Предмет та об’єкт соціології

Етапи формування соціологічного знання

Як ми і говорили, людина на протязі тисячоліть свого існування випрацьовувати знання про світ, який її оточує. Ці знання формувались в донаукові форми, і передавались людьми в вигляді епосів, міфів, вірувань з покоління в покоління, поступово збагачуючись новими даними. Цей донауковий етап накопичення знань про суспільство називається протосоціологією. Цей етап являється найпершим етапом формування соціологічного знання. Дамо визначення цьому етапу донаукового соціологічного знання. Протосоціологія – це система теоретичних уявлень про суспільство, які передували виникненню соціології як науки.

Якщо взяти історію соціології як науки загалом, то ми можемо виокремити слідуючі етапи її формування:

I етап протосоціології, що охоплює виникнення і становлення соціальних знань про суспільство в Стародавньому світі, Середньовіччі, в епоху Відродження (до поч. XIX ст.);

II етап поява соціології як науки і програм перебудови наук про суспільство на емпірично обґрунтованих засадах (тобто на основі конкретних соціологічних досліджень, це етап умовно триває до кінця XIX ст.);

III етап етап – «класичний» (гостра критика натуралістичної соціології і переломний інтерес до соціальної дії, взаємодії, соціології особи; формування проблематики емпіричної соціології);

IV етап – 20-70-тіроки. XX ст. – час формування основних сучасних теоретичних напрямів, інтенсивна галузева диференціація соціології, попредметне її розгалуження, удосконалення методів дослідження;

V етап – з 70-х років і донині – новітній сучасний етап розвитку соціології.

Звичайно, це не єдиний і остаточний поділ на етапи, але більшість учених (як свідчить аналіз літератури) дотримується саме такої структури.

Дуже важливо провести строгий розподіл між об’єктом і предметом соціології. Об’єктом тієї чи іншої науки завжди виступає певна сфера суспільного життя. Прийнято вважати, що об’єктом соціологічного пізнання виступає вся сукупність властивостей, зв’язків і відносин, котрі носять назву соціальних. Соціальні зв’язки, соціальна взаємодія, соціальні відносини і спосіб їх організації є об’єктами соціологічного дослідження. Тобто, можна сказати, що об’єктом соціології являється суспільство, як єдиний організм.

Предмет соціології – це зв´язки і відносини між людьми. Предмет вивчення соціології, як і будь-якої науки, – це не просто якесь явище чи процес об´єктивного світу, а результат теоретичного обґрунтування, це відтворення емпіричної реальності на абстрактному рівні, шляхом виявлення суттєвих закономірних зв´язків і відносин цієї реальності.

Об´єктом є все, на що спрямоване дослідження. Один і той самий об´єкт можуть вивчати різні науки. Предмет завжди чітко окреслює сферу й мету дослідження. Тому предметом соціології є окремі аспекти, особливості, відносини об´єкта дослідження. Сучасне тлумачення предмета соціології має враховувати насамперед те, що вона є специфічним науковим знанням про суспільство, яке відрізняється від інших суспільних наук і має свій самостійний предмет.

Щоб бути більш конкретними, можемо взяти конкретний приклад. Наприклад, назва соціологічного дослідження «Якість життя населення в умовах ринкових реформ». Тут об’єктом дослідження виступає якість життя населення. А предметом соціологічного дослідження – вплив ринкових реформ на якість життя населення.

Читайте також:

1. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
2. А є А, тобто усякий предмет є те, що він є.
3. Абетково-предметний покажчик
4. Аварії на пожежно-вибухонебезпечних об’єктах
5. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
6. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
7. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
8. Автоматичне і ручне створення об’єктів.
9. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
10. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
11. Активи як об’єкт фінансового менеджменту
12. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.

Переглядів: 1157