• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методика проведення фотографій робочого часу, етапи проведення

Тема 4. Фотографія робочого часу

Методи вивчення робочого часу й технічні засоби спостереження

Групування методів вивчення робочого часу:

1) за видом і метою спостереження, змістом і деталізацією витрат робочого часу:

ü хронометраж;

ü фотографування, у т.ч.:

— фотографія робочого часу;

— фотографія використання устаткування в часі;

— фотографія виробничого процесу;

— фотохронометраж;

2) за способом спостереження.

ü метод безпосереднього вимірювання тривалості кожного з елементів роботи шляхом:

— безперервних замірів з фіксацією всіх витрат робочого часу;

— вибіркових замірів;

— циклічних замірів;

ü метод фіксування у певному інтервалі часу шляхом:

— періодичних спостережень через однакові, заздалегідь встановлені інтервали часу;

— моментних спостережень;

3) за об'єктом спостереження та формою організації праці на робочих місцях:

ü індивідуальне спостереження;

ü групове спостереження;

ü бригадне спостереження;

ü багатоверстатне, багатоапаратне спостереження;

ü маршрутне спостереження;

ü пікетне спостереження (проводиться на одному місці за рухомими об'єктами);

4) за способом спостереження та реєстрації результатів:

ü візуальне спостереження спостерігачем за показниками найпростіших приладів (годинників, секундомірів);

ü за допомогою приладів, під наглядом працівника;

ü самим робітником (самофотографія);

5) за способом та формою запису:

ü цифровий;

ü індексний, графічний, фото- і кінозйомку;

ü осцилографічний;

ü комбінований (змішаний).

1. Фотографія робочого часу

Фотографія робочого часу ґрунтується на спостереженні та вимірюванні всіх без винятку витрат робочого часу.

Цілі фотографії:

ü вивчення складу, черговості й тривалості всіх наявних витрат робочого часу;

ü складання фактичного балансу робочого часу та виявлення втрат і недоцільних витрат робочого часу і їх причин;

ü визначення ступеня завантаження робітника, устаткування, агрегатів протягом зміни,

ü отримання замірів для нормування підготовчо-завершальних операцій, обслуговування робочого місця, відпочинку та особистих потреб;

ü виявлення передових методів праці для їх більш ґрунтовного вивчення та широкого впровадження;

ü складання нормального балансу робочого часу як основи для розрахунку науково обґрунтованих норм праці.

Проводять фотографії:

ü фотографія робочого дня виконавця або частини його робочого дня;

ü фотографія виробничого процесу;

ü фотографія роботи і перерв у роботі устаткування.

Фотографія робочого дня потрібна, коли необхідно отримати докладну інформацію про всі без винятків витрати робочого часу протягом робочої зміни (робочого дня) або найбільш відповідальної його частини.

Фотографія робочого процесу потрібна тоді, коли тривалість робочого процесу не збігається з тривалістю робочої зміни (є коротшою чи довшою) і використовується для коригування норм на устаткування, машини.

Індивідуальна фотографія робочого дня потрібна, коли необхідна велика точність вимірювання витрат часу.

Групова фотографія робочого дня потрібна у тих випадках, коли є необхідність одночасного спостереження за працею кількох робітників, що дає змогу швидко виявити найбільш значні недоліки організації виробництва.

Бригадна фотографія робочого дня потрібна, коли досліджується ефективність праці у бригаді, раціональність поділу та кооперування праці між членами бригади, уточнення норм виробітку чи встановлення нової бригадної норми виробітку.

Маршрутну фотографію робочого дня проводять за рухоми­ми робочими місцями, коли необхідно встановити час повного обороту залізничного чи автомобільного транспорту, склад і структуру витрат часу на окремі операції.

Пікетну фотографію робочого дня проводять також за рухо­мим об'єктом, коли спостерігач не має потреби або змоги руха­тись разом з транспортним засобом.

Фотохронометраж проводять у тих випадках, коли потрібно мати високоточні заміри тривалості окремих, найбільш важливих, трудових операцій та рухів робітників. (Хронометраж — це метод спостереження за окремими відрізками робочого часу на окремих операціях, що повторюють­ся багато разів протягом робочої зміни. Результати хрономет­ражу використовуються при складанні типових норм і нормативів).

Самофотографія робочого дня потрібна при необхідності забезпечення масових спостережень за використанням робочо­го часу всіма без винятку робітниками у межах великої дільниці чи цеху. При самофотографії у спеціальних бланках спостереження фіксують наявність, тривалість і причини простоїв устаткування, втрат робочого часу.

Для проведення спостережень можуть бути застосовані звичайні годинники з секундною стрілкою, хронометри, хроноскопи та одно- і двострілкові секундоміри, кіно, телебачення.

Проведення спостереження методом фотографії робочого часу складається з таких етапів:

ü підготовка до спостереження;

ü спостереження з фіксацією замірів та обставин, що безпосередньо впливають на склад і тривалість операцій;

ü обробка результатів спостереження;

ü аналіз результатів спостереження та висновки.

Етап підготовки забезпечує подальшу ефективність спостереження. Підготовка починається із складання плану проведення фо­тографії, визначенням засобів проведення та конкретної зміни, вибір об'єкта.

Етап підготовки починається з вибору та підготовки самого спостерігача до проведення спостереження, має проводитись інструктаж. Трудовий процес розкладається на трудові операції, трудові дії та рухи (з визначеними фіксажними точками). Розробляється основний документ спостереження — бланк спостереження, де вказується скорочена характеристика об'єкта спостереження та опис змісту дій, що спостерігаються, визначається спосіб запису замірів часу (графічний, цифровий, змішаний).

На етапі проведення спостереження спостерігач приходить на вибране робоче місце за 20—25 хвилин до початку спостереження. Протягом робочого часу в бланку спостереження фіксується все, що відбувається на робочому місці.

Методи запису можуть бути такими:

ü за поточним часом, цифровий;

ü графічний;

ü графічно-цифровий

Етап обробки полягає в підрахунках, що виконуються в самому бланку спостереження при одночасному зведенні однойменних витрат часу в сумарну тривалість кожної окремої операції та визначенні процентної частки у часі зміни. На основі цієї інформації складається «Фактичний баланс робочого часу». З урахуванням виявлених недоліків розробляють організаційно-технічні заходи для ліквідації втрат робочого часу та зайвих і непродуктивних витрат часу.

На етапі аналізу та висновків складається «Нормативний баланс робочого часу» на основі вилучення з фактичного балан­су всіх зайвих витрат часу та прямих його втрат. Потім виконуєть­ся аналіз поліпшень.

Аналіз результатів спостереження включає:

ü встановлення коефіцієнта зайнятості робітника протягом зміни: як відношення суми тривалості виконання основної роботи (Т_ос), допоміжної роботи (Т_доп), підготовчо-завершальної роботи (Т_пз), обслуговування робочого місця (Т_обс)та відпочинку (Т_відп)і особистих потреб (Т_потр)до всього робочого часу як тривалості зміни (Т_зм):

встановлення коефіцієнта оперативної роботи у зміні:

найкращий варіант досягається у випадку, коли К_зайн= 1, та на практиці він завжди дещо менший.

Коефіцієнт завантаження робітника:

,

де Т_п – час перерв, хв.

Розрахунки коефіцієнтів оперативної роботи і продуктивної роботи дозволяють оцінити ефективність використання робочого часу і визначити головні шляхи їх раціоналізації за елементами витрат. У цьому разі завдання зводиться до збільшення частки оперативної роботи і до оптимізації скорочення підготовчо-завершального часу та часу обслуговування робочого місця;

ü встановлення коефіцієнта втрат робочого часу внаслідок організаційно-технічних причин: як відношення тривалості простоїв з організаційно-технічних причин (Т_{орг-тех}) до тривалості зміни

ü встановлення коефіцієнта втрат робочого часу з вини робітника внаслідок порушення трудової дисципліни: як відношення тривалості втрат часу з порушень трудової дисципліни (Т_дисц) до тривалості зміни:

ü встановлення сумарного коефіцієнта втрат часу в зміні:

.

Завершують аналітичні розрахунки встановленням узагальнюючих показників:

— коефіцієнта ущільнення робочого дня: як відношення суми можливого приросту тривалості оперативної роботи (проти фактичної) за рахунок впровадження заходів, спрямованих на запобігання простоям, втратам часу з організаційно-технічних причин та з вини робітника, раціоналізації та скорочення допоміжних робіт і витрат часу на обслуговування робочого місця; ця сума зекономленого часу з усіх перелічених напрямків дорівнюватиме тривалості витрат, які можна усунути (); коефіцієнт ущільнення робочого дня становитиме:

;,

де - оперативний час, відповідно нормативний і фактичний, хв.

Аналіз використання робочого часу

ü коефіцієнт ефективного використання робочого часу:

ü коефіцієнт неприхованих (явних) втрат робочого часу:

ü коефіцієнт прихованих втрат робочого часу:

де- час непродуктивної роботи;

- перерва через недоліки у виробництві;

- порушення трудової дисципліни.

Сума трьох коефіцієнтів має дорівнювати – 1.

ü можливе ущільнення робочого часу, %:

К₄ = 100 * (К₂ + К₃) / (100 - (К₂ + К₃)),

де коефіцієнти К₂ і К₃ виражені у відсотках.

коефіцієнт підвищення продуктивності праці:

ü за рахунок ліквідації втрат часу з організаційно-технічних причин коефіцієнт зростання продуктивності праці становитиме:

ü за рахунок усунення втрат часу з вини робітника (Т_дисц — з порушень трудової дисципліни) коефіцієнт зростання продуктивності праці становитиме:

ü за рахунок усунення всіх втрат часу (Т_втр) коефіцієнт зростання продуктивності праці становитиме:

Зіставлення фактичних витрат за елементами операцій з нормативними, науково обґрунтованими методами розрахунків, дозволяє раціоналізувати структуру операції та поліпшити використання часу виконавця.

2. Фотографія робочого процесу

Фотографія робочого процесу застосовується при вивченні, як правило, апаратурних процесів. Фотографія робочого процесу є одночасним спостереженням у часі за технологічним процесом і діяльністю робітників (за витратами робочого часу робітників) з нагляду та обслуговування відповідних технологічних агрегатів, апаратів.

На етапі підготовки до спостереження проводитьсяпопереднє вивчення технологічних регламентів, інструкцій, детальний опис технологічного процесу, обладнання, тобто головних факторів, що впливають на ефективність праці робітників.

На етапі проведення спостереження одночасно складають фотографію технологічного процесу і фотографію робочого часу виконавця.

Етап обробки результатів спостереження виконується за трьома напрямами:

1) обробка результатів спостереження технологічного процесу устаткування, а саме:

ü підрахунки витрат сировини, матеріалів і виходу продукції;

ü складання вибірок повторюваних операцій та простоїв;

ü зіставлення показників і режимів з технологічним регламентом;|

ü зіставлення параметрів у різних змінах та ін.;

ü складання фактичного балансу робочого часу устаткування;

2) обробка результатів спостереження за трудовим процесом (робітників), яка, крім звичайної обробки фотографії робочого часу виконавця, містить:

ü операційні вибірки та порівняння даних по змінах;

ü залучення інших матеріалів, необхідність яких випливає із цілей спостереження (виключення втрат робочого часу, підвищення якості продукції, стабілізування якісних параметрів продукції, зниження витрат сировини, матеріалів, енергоносіїв та ін.);

ü складання фактичного балансу робочого часу виконавця

3) складання підсумкових об'єднаних матеріалів, до яких входять:

ü фактичний та нормативний баланси використання робочого часу робітників;

ü фактичний та нормативний баланси використання фонду часу устаткування;

ü матеріальні баланси технологічного процесу; норми виробітку продукції окремих агрегатів;

ü штатні нормативи та норми обслуговування;

ü планування заходів щодо вдосконалення виробничого процесу, організації виробництва і праці.

На етапі аналізу та висновків за матеріалами фотографій і самофотографій робочого дня і фотографій робочого процесу (як результатів реалізації цілей спостереження) слід обробити отримані матеріали за допомогою розрахунку низки взаємопов'язаних показників. Вони такі ж, як і при аналізі робочого часу виконавця: К_зайн, К_{орг-тех}, К_дисц, К_втрат, К_ущ. ,,.

Коефіцієнт використання робочого часу:

,

Коефіцієнт ефективної роботи машини:

,

Коефіцієнт холостого ходу машини:

,

де - затрати часу ефективної роботи і холостого ходу за даними спостережень,

- затрати часу ефективної роботи і холостого ходу за нормативними затратами.

Таким чином, результативність фотографування робочого процесу переважає такі його недоліки, як певна складність та трудомісткість.

Читайте також:

1. II. Організація і проведення спортивних походів
2. III. Етапи розробки програмного забезпечення
3. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
4. Автоматичний розрахунок суми проведення.
5. Алгоритм проведення внутрішнього аудиту.
6. Аналіз використання робочого часу на підприємстві
7. Аналіз використання фонду робочого часу.
8. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
9. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
10. Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
11. Асортиментний процес включає три основних етапи: концентрацію, кастомізацію і розсіювання.
12. Аудит фінансово-господарської діяльності бюджетних установ включає три етапи.

Переглядів: 6793