Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Тема 5. Хронометраж операцій

Хронометраж – це метод визначення середньої фактичної тривалості повторюваних операцій. Хронометраж проводять в основному для отримання вихідних даних для розробки нормативів витрат основного, допоміжного та підготовчо-завершального часу на одиницю продукції, встановлення нормативів на відпочинок, нормативів на особисті потреби.

Зміст хронометражу становлять такі основні частини:

ü розкладення операції на складові елементи (прийоми, переходи, комплекси прийомів, дії, рухи);

ü спостереження (вимірювання тривалості виконання кожного окремого елемента);

ü обробка результатів спостереження для встановлення середньої тривалості елементів;

ü аналіз та внесення раціональних змін у зміст і структуру елементів операції, що вивчається;

ü узагальнення матеріалів для встановлення норм часу.

Застосовують два способи спостережень:

ü суцільний (вимірювання всіх послідовно повторюваних елементів операції);

ü вибірковий (вимірювання лише окремих, заздалегідь відібраних елементів операції).

Етапи хронометражного спостереження подібні до етапів фотографії.

На першому етапі — підготовці отримати вичерпні дані про техніку виконання обраної для спостереження операції, про стан устаткування, інструменту, приладів, про організацію праці на робочому місці та про вид його обслуговування;

ü зробити правильний вибір виконавця роботи робітника з якісними показниками праці, що виконує норму виробітку вище від середнього рівня на дільниці (але не на рекордному рівні);

ü розкласти операцію на складові елементи, тобто на комплекси прийомів, прийоми, дії, фіксажні точки;

ü визначити фіксажні точки, що відокремлюють один елемент від іншого. при суцільному спостереженні за поточним часом кінцева фіксажна точка одного елемента є початковою наступного;

ü визначити коло факторів, що впливають на тривалість прийомів;

ü визначити необхідну кількість замірів для отримання найбільш вірогідних тривалостей окремих елементів операції. Кількість хронометражних замірів залежить від тривалості операцій (табл.)

Таблиця

Кількість хронометражних замірів залежить від тривалості операцій*

Тривалість операції, хв. 0,1 0,25 0,5 0,75
Кількість замірів

Фірма „Дженерал Електрик”США Кінохронометраж

ü вжити заходів щодо забезпечення нормальних умов на робочому місці та нормальної безперебійної роботи об'єкта спостереження;

ü провести інструктаж робітника-виконавця щодо мети, завдань та особливостей хронометражу;

ü підготувати спостерігача до проведення хронометражу, розробка хронокарти.

Хронокарта

№ п/п Елемент операції Фіксажна точка Номер спостереження Характеристика хронорядів
... n Середня арифметична
Час спостереження
                 
                   
* Т і П – відповідно поточний час та тривалість елементу

 

ü визначити безпосередньо час спостереження. Тривалість хронометражного спостереження має становити не менше 25% часу зміни (2—3 години).

На етапі проведення спостереження відбувається безпосе­реднє спостереження та вимірювання витрат часу (суто хронометрування). Воно значною мірою пов'язане з чітким «вловлюванням» фіксажних точок (тому що найрозповсюдженішою причиною помилкових замірів часу є те, що їх проводять не в точній відповідності до фіксажних точок).

Вимір кожного елемента можна здійснювати:

ü за окремими відліками часу: коли хронометр вмикають у момент початку елемента, що спостерігається (на фіксажну точку «початок»), і зупиняють у момент закінчення елемента (на фіксажну точку «закінчення»). Паралельно відзначаються причини відхилень у замірах часу;

ü за поточним часом: спостереження проводять за допомогою двострілкового секундоміра (хронометра), який запускають у момент початку першого елемента операції і не зупиняють до кінця спостереження.

Етап обробки й аналізу результатів спостереження почи­нається з установлення тривалості кожної операції (якщо спосте­реження проводилося за поточним часом) шляхом віднімання від значення поточного часу даного елемента значення поточного часу попереднього елемента.

Ступінь сталості хронометражного ряду характеризується ко­ефіцієнтом сталості хроноряду, який визначається як відношення максимальної тривалості елемента операції () до мінімальної тривалості цього ж елемента ()

Сталість хронометражного ряду залежить від характеру ви­конуваної роботи й тривалості елемента операції. Для елементів операції основного машинного часу коефіцієнт сталості не повинен перевищувати 1,1 для всіх типів виробництва.

Нормальні коефіцієнти сталості хроноряду

Тип виробництва Тривалість елементів операції, с
до 3 4-6 7-18 св.18
Вид роботи
Машинні Ручні Машинні Ручні Машинні Ручні Машинні Ручні
Масове 1,8 2,5 1,5 2,0 1,3 1,7 1,2 1,5
Крупносерійне 2,2 2,8 1,8 2,5 1,5 2,0 1,3 1,7
Середнєсерійне - - 2,0 2,8 1,8 2,5 1,5 2,0
Дрібносерійне - - 2,5 3,0 2,0 2,8 1,8 2,5
                   

 

Для підвищення сталості хронометражного ряду з нього виключають нетипові (так звані дефектні) спостереження: надто короткі чи надто довгі. Після цього визначається середня арифметична хроноряду х, як частка від ділення суми значень окремих тривалостей 1, х2, х3,..., хп) окремих замірів на їх число (n).

.

Показники середньої тривалості визначаються із сталого хронометражного ряду. Вони приймаються за нормальну тривалість елементів, що вивчаються, і використовуються як вихідні дані для розробки трудових нормативів чи їх коригування.

Важливою частиною аналізу є перевірка достатності кількості спостережень з точки зору забезпечення достатньої точності отриманих результатів, тому що хронометражне спостереження завжди більш чи менш вибіркове.

Достатність середніх показників за тривалістю виконання окремих елементів (що багато разів повторюються робітником протягом зміни) визна­чається методом розрахунку середньої квадратичної помилки ()

де — середнє квадратичне відхилення, п — кількість спостережень,- середня тривалість окремих елементів.

Середня квадратична помилка показує величину можливого відхилення отриманої на підставі відбору середньої арифметичної від такої ж середньої арифметичної за всією сукупністю. Якщо , вибірка є однорідною.

Для практичного використання розроблено нормативні довідкові таблиці необхідної кількості повторення спостережень для забезпечення достовірності хронометражного ряду, виходячи з необхідності забезпечення достатньої помилки.

Фотохронометраж — це комбіноване спостереження, у процесі якого виконується фіксування всіх елементів робочого часу, а також вибіркове фіксування окремих повторюваних, циклічних елементів операцій.

У результаті фотохрономєтражного спостереження отримують:

—баланс робочого часу, що характеризує його використання;

—хронометражні ряди для проектування структури окремих операцій, прийомів, рухів.


Читайте також:

  1. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
  2. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
  3. Автоматизація касових операцій
  4. АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДО ЗМІНИ ЇЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ.
  5. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
  6. Аналіз динаміки та структури валютних операцій
  7. Аналіз доходів та витрат від операцій з цінними паперами.
  8. Аналіз ефективності кредитних операцій
  9. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
  10. Аналіз пасивних операцій банку
  11. Аудит банківських та кредитних операцій
  12. Аудит витрат операційної та іншої діяльності




Переглядів: 2148

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Метод моментних спостережень | Тема 6. Нормативні матеріали для визначення норм праці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.03 сек.